Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №910/1469/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №910/1469/26

Суддя: Спаських Н.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. Справа№ 910/1469/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Горбасенка П.В.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання: Кузьменко А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.09.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 (повний текст рішення складено 19.06.2026)

у справі № 910/1469/26 (суддя Мандриченко О. В.)

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" (м. Київ)

до Київської міської ради (м. Київ)

про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2026 року Товариство з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради (відповідач) про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення укладеним у запропонованій позивачем редакції.

Позовна заява обґрунтована протиправною бездіяльністю Київської міської ради щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (під належним позивачу нерухомим майном), місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009, що змусило позивача звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 позов задоволено повністю.

Визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" (код 42035795) та Київською міською радою (код 22883141) Договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:096:0009 по вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва, площею 0,4490 га із дня набрання рішенням суду законної сили у редакції, викладеній в оскаржуваному рішенні.

Стягнуто з Київської міської ради (код 22883141) на користь ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський" (код 42035795) судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції зазначив, зокрема, що бездіяльність відповідача щодо укладення з позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки є порушенням правомірних очікувань позивача на отримання у власність земельної ділянки під належним йому на праві власності об`єктом нерухомого майна у порядку, встановленому законом. За висновком суду першої інстанції, поведінка відповідача суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, оскільки останній, вчинивши всі підготовчі дії для укладення договору купівлі-продажу між Київською міською радою та ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський" щодо спірної земельної ділянки (зокрема, прийнято рішення від 16.12.2021 № 4162/4203 "Про продаж земельної ділянки на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" для експлуатації та обслуговування офісної будівлі", розроблено та надано нотаріусу проект договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки), ухилився від укладення такого договору з нотаріальним посвідченням. Тому, єдиним ефективним способом судового захисту порушених прав позивача, є визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним у судовому порядку, в редакції, розробленій відповідачем і яка викладена позивачем у позовній заяві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київська міська рада, 01.07.2026 через систему "Електронний суд" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 01.07.2026, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1469/26 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі; судові витрати покласти на ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський".

Згідно доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що твердження позивача про ухилення саме Київської міської ради від укладення договору купівлі-продажу є недоведеними, оскільки відповідач зі свого боку вчинив всі дії і оформив всі документи для укладення договору з передачею їх нотаріусу. Натомість приватним нотаріусом, якому передано проект спірного договору (розроблений відповідачем), так і не було узгоджено з його сторонами дату та час для нотаріального посвідчення договору.

Крім того, відповідач наголошує, що захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право або законний інтерес позивача, чого останнім не доведено. Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та належності/відповідності обраного останнім способу захисту права такому порушенню, суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Позиція інших учасників справи.

24.07.2026 ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський" через систему "Електронний суд" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому, вважаючи апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Водночас, позивач у відзиві просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі, який буде визначений на підставі окремої заяви відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач акцентує увагу на тому, що за наявності чинного рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки та підготовленого відповідачем проекту спірного договору, саме апелянт не дотримався обов`язку організації підписання і нотаріального посвідчення договору. Причини такого невиконання не спростовують законності і обґрунтованості ухваленого у справі судового рішення.

Явка представників сторін.

У судове засідання 01.09.2026 з`явилися представники позивача та відповідача, які притрималися своїх попередніх позицій у спорі.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВу "Бізнес центр "Кирилівський" на праві приватної власності належить нерухоме майно - офісна будівля загальною площею 11851,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1274080380385, право власності на яке виникло на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу позивача від 04.04.2018 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.04.2018, номер запису про право власності: 25637016.

Вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69-А, площею 0, 4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009.

Дані обставини не заперечуються та не оспорються учасниками справи.

За доводами позивача, ним з часу набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, безперервно сплачуються кошти за користування земельною ділянкою. Також позивачем було прийнято рішення реалізувати своє право на придбання у власність вказаної земельної ділянки за правилами ст. 116,128 ЗК України.

Вказані норми дають право власнику об`єкта нерухомості набути право власності на земельну ділянку за рішенням в т.ч. органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог чинного земельного законодавства права на земельні ділянки комунальної та державної власності мають передаватись на конкурентних засадах за процедурою земельних торгів. Однак згідно з ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на земельних торгах права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно ч. 6 ст.128 ЗК України рішення ... сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Із посиланням на рішення Київської міської ради від 23.02.2021 № 65/106 "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу" 22.10.2021 між Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та позивачем укладено договір №8 про оплату авансового внеску в рахунок ціни земельної ділянки, розташованої по вул. Кирилівській, 69-А у Подільському районі м. Києва.

Відповідно до Довідки Департаменту від 10.03.2021 № НГО/2021-19247 вартість вказаної земельної ділянки за її нормативною грошовою оцінкою становить 25 919 465,15 грн. (п. 1.2. Договору).

За умовами вказаного договору позивач приймає на себе зобов`язання щодо сплати відповідного авансового внеску у розмірі 20% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 5 183 893,03 грн., який у разі прийняття Київською міською радою рішення про продаж ділянки підлягає зарахуванню до загальної ціни її продажу.

22.10.2021 позивач сплатив вказану вище суму коштів, у розмірі 5 183 893,03 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 598 і отримання цих коштів не заперечується відповідачем.

26.10.2021 Комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" складено Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009 та висновок про ринкову вартість такої земельної ділянки, відповідно до якого вартість вказаної земельної ділянки становить - 17 989 000 грн.

16.12.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 4162/4203 "Про продаж земельної ділянки на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" для експлуатації та обслуговування офісної будівлі". Вирішено продати Товариству-позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:096:0009 на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва, площею 0,4490 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.10, для експлуатації та обслуговування офісної будівлі. Пунктами 1 та 3 рішення було затверджено Звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки та затверджено ціну продажу - 17 989 000 грн.

В рішенні враховано сплату позивачем суми авансового внеску у розмірі 5 183 893,03 грн і визначено, що різниця, як залишок ціни продажу, земельної ділянки становить 12 805 106,97 грн.

Вказаним Рішенням відповідача визначено також і умови надання розстрочення платежу за придбання земельної ділянки ( п. 7.1.-7.3.)

Учасниками справи визнається та обставина, що 26.01.2022 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробив та надав нотаріусу проект договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009 для його подальшого підписання сторонами спору та нотаріального посвідчення.

Як доводить позивач, 26.01.2022 він отримав від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи та звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. для укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позивачем було подано нотаріусу наступні документи:

- копія рішення Київської міської ради від 16.12.2021 за № 4162/4203;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.01.2022 за № 296285585;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.01.2022 за № НВ-0000153112022;

- копія договору № 8 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, розташованої на вул. Кирилівській, 69-А у Подільському районі м. Києва від 22.10.2021;

- усі необхідні статутні документи ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський".

Позивач вказує, що ним вчинено всі необхідні та достатні дії для укладення та підписання вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, однак відповідач, всупереч прийнятого ним же рішення так і не вчинив необхідних дій для укладення спірного договору з його нотаріальним посвідченням.

Позивач вважає бездіяльність Київської міської ради щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009 протиправною, а тому змушений був звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. з Київською міською радою та Товариством-позивачем не узгоджувалась дата та час для нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу, тому твердження позивача, що Київська міська рада ухиляється від підписання договору купівлі-продажу є необґрунтованими.

При цьому факт вчинення всіх необхідних підготовчих дій обома сторонами для укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки, позивачем не заперечується.

На переконання відповідача, оскільки приватним нотаріусом не було узгоджено із Київською міською радою та позивачем дати і часу підписання та нотаріального посвідчення спірного договору, то немає підстав вважати, що саме Київська міська рада порушила права позивача. Це виключає наявність підстав для задоволення позову на користь позивача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, водні ресурси та інші природні ресурси, в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу; земля в Україні є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

За змістом статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені та законами України.

Водночас приписи статті 144 Конституції України, статей 12, 128 ЗК України, пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносять вирішення питань про передачу земель у власність до виключної компетенції міських, селищних та сільських рад.

Згідно з загальними нормами цивільного права, зокрема частини першої статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу способами та в порядку, визначеними законом або договором.

Сторонами спору не заперечується належна компетенція Київської міської ради у вирішенні питання продажу земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна позивача та укладення із ним спірного Договору.

Так, у відповідності до положень статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Підстави набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності наведені у статті 116 ЗК України (за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону).

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Сторонами не заперечно, що станом на час вирішення спору, позивачем, як особою що має намір придбати у власність земельну ділянку та Київською міською радою, як розпорядником землями територіальної громади, дотримано та виконано всі процедурні питання, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 128 ЗК України (подання заяви із вказівкою всіх необхідних відомостей зі згодою на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки та переліком визначених додатків і прийняттям рішення органом місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

За змістом частини 8 статті 128 ЗК України ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб`єктами господарювання, які є суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Частиною 6 статті 128 ЗК України передбачено, що рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Згідно з частиною 7 статті 128 ЗК України Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню.

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечено, що ними виконано всі вимоги чинного законодавства для укладення та нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Однак від січня 2022 року сторонами так і не було завершено всіх дій на виконання/реалізацію рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4162/4203 з його кінцевою метою укладення та виконання спірного договору.

Колегія суддів зауважує, що у даній конкретній справі така незавершеність переддоговірних відносин не звільняє сторін спору від обов`язків по відношенню одна до одної та не припиняє їх. Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема, добросовісно. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України).

Колегія суддів з огляду на зібрані у справі докази та позиції представників сторін констатує, що від моменту прийняття рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4162/4203 відносини між сторонами є триваючими і немає підстав вважати їх завершеними.

Жодна із сторін не висловилася в ході судового розгляду щодо припинення з її боку відносин по укладенню спірного договору.

Вказане рішення Київською міською радою і на час вирішення спору не скасоване та не змінене щодо дійсності наміру та процедури реалізації купівлі-продажу земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна, що належать на праві приватної власності позивачу.

Сторони вже узгодили та не мають бажання змінювати істотні умови спірного договору, який розробив Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради і з якими погодився позивач, як сторона правочину. Протилежне суду не доведено.

Сплачений позивачем авансовий внесок в сумі 5 183 893,03 грн, Київською міською радою не був повернутий позивачу, зміна визначеної ціни продажу земельної ділянки після 2022 року з боку Київської міської ради не проводилася, нова оцінка земельної ділянки не замовлялася, умови продажу ділянки не змінювалися.

Отже колегія суддів з матеріалів справи та поведінки сторін не вбачає підстав вважати, що сторони спору відмовилися від реалізації свого наміру укласти спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки, але з певних причин ця процедура так і не була завершена.

Оскільки у добровільному порядку сторони так і не уклали нотаріально посвідчений спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки, то єдиним належним способом захисту порушеного права для позивача є звернення до суду з вимогою про визнання спірного договору укладеним за рішенням суду.

При цьому колегія суддів виходить з наступного:

Приписами частини 1 статті 649 ЦК України визначено, що розбіжності, які виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Як вже було вказано, 16.12.2021 Київська міська рада прийняла рішення №4162/4203 "Про продаж земельної ділянки на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" для експлуатації та обслуговування офісної будівлі", яким вирішено продати Товариству земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:096:0009 на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва, площею 0,4490 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.10, для експлуатації та обслуговування офісної будівлі; затверджено Звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки та ціну продажу у розмірі 17 989 000 грн; доручено Департаменту земельних ресурсів в двомісячний строк підготувати необхідні матеріали для оформлення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки у встановленому законодавством порядку та на умовах, визначених цим рішенням.

На виконання вказаного рішення 26.01.2022 Департаментом земельних ресурсів розроблено та 01.02.2022 надано нотаріусу розроблений ним проект договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009.

Це підтверджується відомостями, викладеними у листі Департаменту земельних ресурсів №057-6258 від 08.05.2026, наявною у справі довідкою нотаріуса від 16.12.2025 та не заперечується сторонами спору.

Положенням про Департамент земельних ресурсів, затвердженим рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342, прямо встановлено, що до повноважень цього Департаменту належить підготовка проектів договорів купівлі-продажу земельних ділянок комунальної власності та забезпечення їх нотаріального оформлення, а відповідно до рішення Київради від 19.07.2005 № 810/3385 "Про врегулювання питань продажу земельних ділянок в місті Києві" визначено конкретний порядок дій структурних підрозділів КМДА у процесі продажу земельних ділянок, у тому числі на етапі укладення договору купівлі-продажу.

Обов`язок підготувати всі необхідні матеріали для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки прямо покладено на Департамент у п. 9 Рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4162/4203.

Отже саме на Департамент земельних ресурсів, який уповноважений діяти від імені відповідача, покладено обов`язок не тільки з підготовки проекту відповідного договору купівлі-продажу, а й забезпечення його нотаріального посвідчення, яке не обмежується лише передачею проекту договору та інших необхідних документів до нотаріуса, а включає безпосереднє підписання договору уповноваженою особою від міської ради із нотаріальним засвідченням такого підпису.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. з Радою та Товариством не узгоджувались дата і час нотаріального посвідчення договору, відхиляється колегією суддів як доказ правомірної бездіяльності відповідача і як підстава вважати, що права позивача з боку Київської міської ради в такому випадку порушені не були.

Отже спірним судовим рішенням вірно встановлено обов`язок Департаменту земельних ресурсів забезпечити нотаріальне посвідчення спірного Договору купівлі-продажу на виконання рішення Київської міської ради №4162/4203 від 16.12.2021, тобто організувати підписання сторонами Договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки у нотаріуса.

Положеннями ЗУ "Про нотаріат" на нотаріуса не покладаються обов`язки по організації підписання (спонукання до укладення) відповідного правочину його сторонами. Нотаріус лише засвідчує підписи сторін правочину. Така нотаріальна дія вчиняється виключно за добровільним зверненням уповноважених осіб та за наявності необхідного пакету документів для укладення угоди.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з огляду на надання позивачем приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. для укладення розробленого Департаментом спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки, всього необхідного пакету документів, позивач зі свого боку добросовісно виконав обов`язок учинення дій по підготовці до укладення спірного правочину з Київською міською радою.

Так, нотаріус підтвердив отримання від позивача таких документів:

- копія рішення Київської міської ради від 16.12.2021 року за № 4162/4203;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.01.2022 за № 296285585;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.01.2022 року за № НВ-0000153112022;

- копія договору № 8 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, розташованої на вул. Кирилівській, 69-А у Подільському районі м. Києва від 22.10.2021 року;

- усі необхідні статутні документи ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський".

Сторонами в справу не подано доказів відмови нотаріуса у вчиненні зазначеної нотаріальної дії з посвідчення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Натомість за запитом позивача від 18.11.2025 до приватного нотаріуса Дем`яненко Т.М. надано відповідь нотаріуса від 16.12.2025 про те, що до 16 грудня 2025 року інша сторона правочину, а саме Київська міська рада, для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" до нотаріуса не зверталась.

При цьому колегія суддів зауважує, що правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі саме рішення Київської міської ради №4162/4203 від 16.12.2021 "Про продаж земельної ділянки на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" для експлуатації та обслуговування офісної будівлі", яке є чинним, не скасоване та не визнано незаконним/недійсним у передбаченому законом порядку. Водночас будь-якого рішення про відмову у продажі Товариству спірної земельної ділянки Рада (як уповноважений законом представницький орган власника землі) не приймала, відповідних доказів сторонами до матеріалів справи не надано.

При дослідженні змісту проекту договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, колегія суддів встановила, що він містить всі умови та відомості, передбачені статтею 132 ЗК України. Тобто, сторонами у проекті договору визначені всі істотні умови, необхідні для такого виду договору. Відповідач зазначеного не заперечив.

Між сторонами немає спору та будь-яких заперечень, що наведений у позовній заяві текст договору відповідає тому проекту, який було розроблено Департаментом та подано до приватного нотаріуса.

Сторонами не було повідомлено ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд про намір внесення будь-яких змін до спірного договору чи про його невиконуваність в силу будь-яких обставин.

З урахуванням умов спірного договору про зарахування в ціну купівлі-продажу земельної ділянки сплаченого позивачем авансового внеску 5 183 893,03 грн. (який прийнято відповідачем), спірний договір є частково виконаний обома сторонами.

Отже волевиявлення Київської міської ради на продаж позивачу спірної земельної ділянки і надалі є чинним, що підтверджується ухваленням нескасованого на даний час рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4162/4203 про продаж ділянки позивачу, затвердженням Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та ціну продажу; прийняттям від позивача сплати авансового внеску в рахунок ціни продажу ділянки, відсутністю рішення Київської міської ради про відмову у продажі земельної ділянки позивачу.

Сторони спору є рівноправними учасниками спірного договору, кожна з яких повинна вчинити всі дії на укладення договору і його виконання згідно досягнутих домовленостей, не очікуючи від іншої сторони попереднього пред`явлення вимог та претензій.

З огляду на сукупність наведених обставин колегія суддів погоджується із доводами позивача про наявність у нього правомірних очікувань укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, тобто зустрічної добросовісної поведінки від Київської міської ради.

Колегія суддів також зауважує, що у позивача відсутні можливості впливу на відповідача для примусу укласти нотаріально посвідчений спірний договір.

На думку колегії суддів, звернення саме позивача до суду за вирішенням питання щодо укладення спірного договору за судовим рішенням і відсутність доказів вчинення сторонами дій (зокрема, відсутність пропозиції саме від відповідача для мирного врегулювання спору) в ході розгляду справи щодо добровільного нотаріального посвідчення правочину, доводять факт ухилення саме сторони відповідача від укладення та нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

За правилами ч. 2 ст. 220 ЦК України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однак між сторонами спору спірний договір підписано не було, але його укладення є обов`язковим для купівлі-продажу земельних ділянок комунальної форми власності.

Це передбачено ст. 657 ЦК України, якою визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 16 ЦК України, до способів захисту прав віднесено установлення, зміну чи припинення правовідносин.

Тому в даному випадку, оскільки обов`язок укладення сторонами спірного договору випливає із закону, єдиним належним способом захисту порушеного права для позивача є саме визнання спірного договору укладеним в судовому порядку (із наведенням у резолютивній частині рішення суду всього його тексту), що дасть позивачу змогу його подальшої реєстрації та виниклого на його підставі права власності на спірну земельну ділянку. Тим самим усуваються всі правові невизначеності у відносинах сторін спору.

Колегія суддів зазначає, що реалізація такого способу захисту повністю та вичерпно захистить порушені права позивача у виниклому спорі.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування позивачем спеціальної норми права, повинен забезпечити і гарантувати особі спосіб повного та реального відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Протилежні доводи відповідача з даного питання колегія суддів відхиляє.

Колегія суддів також зауважує, що принцип "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на обставини даного спору, бездіяльність та зволікання органу місцевого самоврядування щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є порушенням правомірних очікувань позивача на отримання у власність земельної ділянки в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Також колегія суддів звертається до Superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею) - принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, проте знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі №921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

Верховний Суд, застосовуючи вказаний принцип, наголошував у своїх постановах, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

У постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 Велика Палати Верховного Суду вказала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Близьку за змістом правову позицію щодо належності способу захисту у вигляді "визнання договору укладеним" було викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18.

Належність обраного позивачем у даній справі способу захисту саме у земельних відносинах, які складаються між органами місцевого самоврядування та покупцями земель комунальної власності підтверджує також вже усталена практика Верховного Суду, зокрема, викладена у постановах від 11.09.2019 у справі № 910/14555/18, від 24.10.2019 у справі № 922/4192/16, від 07.02.2024 у справі №906/1241/22, від 03.12.2025 у справі №926/3255/25.

За таких обставин суд першої інстанції вірно визначився, що позивачем ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський" правильно обрано спосіб захисту порушеного права у вигляді вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки за рішенням суду.

Такий договір є укладеним із дня набрання рішенням суду законної сили за правилами чинного ГПК України.

Норми матеріального права, які наразі інакше б регулювали дане питання, відсутні (з урахуванням втрати чинності ГК України).

Отже, під час апеляційного розгляду даної справи колегією суддів не встановлено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження як підстава для скасування рішення суду, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх фактичних обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, відносинам сторін, зібраним доказам і матеріалам справи, тому підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника (відповідача).

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі № 910/1469/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1469/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1469/26 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.09.2026

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді П.В. Горбасенко

С.А. Гончаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua