Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №920/1198/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2026 р. Справа № 920/1198/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Тищенко О.В.

Гончарова С.А.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.07.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.05.2026

за скаргою на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця

повний текст ухвали складено 25.05.2026

у справі № 920/1198/24 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Сумської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича

про стягнення 242 442,35 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24 у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що боржником не доведено добровільного виконання рішення Господарського суду Сумської області від 20.11.2024 у справі № 920/1198/24 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:05:003:0020 по вул. Харківській, 22а у місті Суми до відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4. Надані скаржником платіжні інструкції із зазначенням призначення платежу «орендна плата за землю» не підтверджують сплату коштів саме на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 20.11.2024 у справі № 920/1198/24. Судом встановлено, що відповідно до заяви про прийняття до виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/1198/24 від 28.04.2025 стягувач просив перерахувати кошти на рахунок: НОМЕР_1 . Також судом встановлено, що боржником не доведено, що картковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ" має спеціальний режим використання та використовується Лисенком Валерієм Олександровичем виключно для отримання пенсії. Крім того, судом встановлено, що 23.03.2026 заступником начальника відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24, 05.06.2026 Фізична особа-підприємець Лисенко Валерій Олександрович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24 повністю та ухвалити нову, якою скаргу на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця задовольнити у повному обсязі, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми щодо не розгляду по суті та незадоволення клопотання боржника № 39 від 18.02.2026 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням;

- визнати незаконними дії державного виконавця щодо примусового стягнення 19.02.2026 та 20.02.2026 грошових коштів з рахунків Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича у сумі 167 425,70 грн;

- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця у виконавчому провадженню № НОМЕР_4: про накладення арешту на кошти боржника, про стягнення виконавчого збору (15 468,90 грн) та про стягнення витрат виконавчого провадження (351,70 грн);

- зобов`язати державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми зняти арешт з поточного рахунку № НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ" та повернути на рахунки боржника безпідставно стягнуті кошти у розмірі 167 425,70 грн.

В тексті апеляційної скарги скаржником також заявлено клопотання, в якому просить поновити Фізичній особі-підприємцю Лисенку Валерію Олександровичу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято при неповному з`ясуванні обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ФОП Лисенком Валерієм Олександровичем за 4 місяці до відкриття виконавчого провадження здійснено 9 платежів за кодом «Орендна плата з фізичних осіб», факт надходження сплачених коштів до місцевого бюджету підтверджується листом ГУ ДКСУ у Сумській області № 05.1-03-06/1634 від 24.02.2026. Однак, незважаючи на добровільне погашення всієї суми боргу та судового збору, заступником начальника відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в порушення вимог ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуто виконавчий збір, який не підлягав стягненню з боржника, оскільки, як зазначалось, рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Скаржник зазначає, що 18.02.2026 звернувся до органу виконавчої служби з клопотанням про закінчення виконавчого провадження, до якого було додано платіжні інструкції про сплату боргу, але виконавцем замість закінчення виконавчого провадження 19.02.2026 накладено арешт на рахунки та здійснено примусове списання вже сплаченого боргу, а також незаконно стягнуто виконавчий збір (15 468,90 грн) та витрати виконавчого провадження (351,70 грн). Крім того, в межах виконавчого провадження накладено арешт на рахунок боржника, який використовується для зарахування пенсії, що підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» від 19.03.2026.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича у справі № 920/1198/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали господарської справи № 920/1198/24.

15.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/1198/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 поновлено Фізичній особі-підприємцю Лисенку Валерію Олександровичу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24, відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1198/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 та призначено розгляд справи на 16.07.2026.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24 без змін, з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 20.11.2024 у справі № 920/1198/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича на користь Сумської міської ради 154 688,98 грн безпідставно збережених коштів. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради 1856,27 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 920/1198/24 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича та Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 20.11.2024 у справі № 920/1198/24 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 20.11.2024 у справі № 920/1198/24 - без змін.

28.04.2025 на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Сумської області видано відповідні накази.

25.03.2026 до Господарського суду Сумської області від Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Зарічного ВДВС у м. Суми Діхтяренка В. щодо нерозгляду клопотання боржника № 39 від 18.02.2026 та незупинення безпідставних виконавчих дій у ВП № НОМЕР_4;

- визнати незаконними дії державного виконавця щодо примусового стягнення 19.02.2026 та 20.02.2026 грошових коштів з рахунків ФОП Лисенка В.О. у загальній сумі 167 425,70 грн;

- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця, винесені у ВП № НОМЕР_4: про накладення арешту на кошти боржника, про стягнення виконавчого збору в сумі 15 468,90 грн, про стягнення витрат виконавчого провадження;

- зобов`язати державного виконавця Зарічного ВДВС у м. Суми зняти арешт з поточного рахунку № НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ" та інших рахунків боржника, а також закінчити виконавче провадження № НОМЕР_4 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Подану скаргу обґрунтовано тим, що боржником добровільно виконано рішення Господарського суду Сумської області від 20.11.2024 у справі № 920/1198/24 в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 шляхом сплати коштів у розмірі 156 545,25 грн (яка складається з суми безпідставно збережених коштів у розмірі 154 688,98 грн та суми судового збору в розмірі 1856,27 грн). Кошти у розмірі 154 688,98 грн було перераховано за реквізитами: КЕКВ 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб", рахунок НОМЕР_3 , що підтверджується платіжними інструкціями від 30.05.2025 № 31, від 27.06.2025 № 36, від 31.07.2025 № 48, від 04.08.2025 № 49, від 02.09.2025 № 58, від 18.09.2025 № 62, від 29.09.2025 № 64, від 07.10.2025 № 66, з призначенням платежу "Код виду сплати: 101 Інфо запису: орендна плата за землю". Тому, за умови документального підтвердження добровільного виконання рішення суду відкриття виконавчого провадження та вчинення в межах виконавчого провадження виконавчих дій є неправомірним.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24 у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця відмовлено.

Відповідно до 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 1 ст. 18 ГПК України).

Відповідно статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу частини першої статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець є одним з учасників виконавчого провадження.

Повноваження виконавця щодо вчинення виконавчих дій наведені в статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" через визначення переліку прав і обов`язків виконавця.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (підпункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Зважаючи на норми статті 19 Конституції України та статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець (приватний/державний) повинен вчиняти виконавчі дії не лише із дотриманням цього Закону, а й відповідно до інших нормативно-правових актів, додержання яких є обов`язковим при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Судом встановлено, що у лютому 2026 року Сумська міська рада звернулась до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про прийняття до виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/1198/24 від 28.04.2025 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича на користь Сумської міської ради безпідставно збережених коштів в сумі 154 688,98 грн, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач: Сумська міська ТГ/24062200; Код: 37970404; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок: UA958999980314020611000018540.

17.02.2026 заступником начальника відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/1198/24 від 28.04.2025.

18.02.2026 представник Лисенка Валерія Олександровича - адвокат Грицик Г.О. звернувся до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з клопотанням № 39 від 18.02.2026 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільною сплатою заборгованості за наказом Господарського суду Сумської області № 920/1198/24 від 28.04.2025. На підтвердження викладених у клопотанні обставин надано платіжні інструкції від 30.05.2025 № 31, від 27.06.2025 № 36, від 31.07.2025 № 48, від 04.08.2025 № 49, від 02.09.2025 № 58, від 18.09.2025 № 62, від 29.09.2025 № 64, від 07.10.2025 № 66 та від 07.10.2025 № 67. У клопотанні також зазначено, що у зв`язку із добровільною сплатою заборгованості до відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» стягненню не підлягає.

За результатами розгляду клопотання листом від 25.02.2026 № 37235 начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомлено представника Лисенка Валерія Олександровича - адвоката Грицика Г.О., що згідно заяви стягувача стягнуті за наказом Господарського суду Сумської області № 920/1198/24 від 28.04.2025 кошти необхідно перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач: Сумська міська ТГ/24062200; Код: 37970404; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок: НОМЕР_1 . Однак, з наданих до органу виконавчої служби платіжних інструкцій вбачається, що кошти перераховано на рахунок НОМЕР_3 , отже кошти за платіжними інструкціями перераховано за неналежними реквізитами, що унеможливлює встановлення сплати боргу та відповідно закриття виконавчого провадження.

23.02.2026 представник Лисенка Валерія Олександровича - адвокат Грицик Г.О. звернувся до начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зі скаргою № 54 від 23.02.2026 на бездіяльність державного виконавця та незаконне стягнення коштів у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_4.

04.03.2026 Лисенко Валерій Олександрович звернувся до начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою від 03.03.2026 про зняття арешту з рахунку НОМЕР_2 , оскільки даний рахунок призначений для виплати пенсії.

За результатами розгляду скарги листом від 06.03.2026 № 43461 начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомлено представника Лисенка Валерія Олександровича - адвоката Грицика Г.О., що згідно заяви стягувача стягнуті за наказом Господарського суду Сумської області № 920/1198/24 від 28.04.2025 кошти необхідно перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач: Сумська міська ТГ/24062200; Код: 37970404; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок: UA958999980314020611000018540. Втім, з наданих платіжних інструкцій від 30.05.2025 № 31, від 27.06.2025 № 36, від 31.07.2025 № 48, від 04.08.2025 № 49, від 02.09.2025 № 58, від 18.09.2025 № 62, від 29.09.2025 № 64, від 07.10.2025 № 66 та від 07.10.2025 № 67 вбачається, що кошти перераховано на рахунок НОМЕР_3 . Оскільки вказані платіжні інструкції не містять належних реквізитів, закінчити виконавче провадження, скасувати постанови та зняти арешти не вбачається за можливе.

Зі змісту листа № 05.1-03-06/1634 від 24.02.2026 Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області вбачається, що рахунок НОМЕР_1 відкрито для зарахування надходжень місцевого бюджету Сумської міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 24062200 «Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, …». За кодом класифікації доходів бюджету 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» для зарахування надходжень до місцевого бюджету Сумської міської територіальної громади відкрито рахунок з наступними реквізитами: Отримувач: ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/18010900; Код отримувача: 37970404; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок: UA458999980334149815000018540.

З наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій від 30.05.2025 № 31, від 27.06.2025 № 36, від 31.07.2025 № 48, від 04.08.2025 № 49, від 02.09.2025 № 58, від 18.09.2025 № 62, від 29.09.2025 № 64, від 07.10.2025 № 66 вбачається, що кошти за цими платіжними інструкціями було перераховано за реквізитами: Отримувач: ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/18010900; Код отримувача: 37970404; Банк отримувача: Казначейство України; Рахунок: UA458999980334149815000018540, призначення платежу "Код виду сплати: 101 Інфо запису: орендна плата за землю".

Позаяк, доводи скаржника щодо добровільної сплати заборгованості за рішенням Господарського суду Сумської області від 20.11.2024 у справі № 920/1198/24 до відкриття виконавчого провадження судом оцінюються критично, з огляду на те, що з наданих платіжних інструкцій від 30.05.2025 № 31, від 27.06.2025 № 36, від 31.07.2025 № 48, від 04.08.2025 № 49, від 02.09.2025 № 58, від 18.09.2025 № 62, від 29.09.2025 № 64, від 07.10.2025 № 66 не вбачається встановити, що кошти згідно платіжних інструкцій перераховано боржником саме на виконання вказаного рішення суду про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:05:003:0020 по вул. Харківській, 22а у місті Суми, а не на виконання будь-яких інших поточних зобов`язань з оплати орендної плати, зокрема, за укладеним/укладеними з Сумською міською радою договором/договорами оренди землі.

При цьому колегія суддів відмічає, що у разі помилкової сплати коштів згідно платіжних інструкцій від 30.05.2025 № 31, від 27.06.2025 № 36, від 31.07.2025 № 48, від 04.08.2025 № 49, від 02.09.2025 № 58, від 18.09.2025 № 62, від 29.09.2025 № 64, від 07.10.2025 № 66 скаржник не позбавлений права на звернення до суду з позовом до Сумської міської ради про стягнення безпідставно набутих коштів відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за відсутності належних доказів у підтвердження добровільної сплати заборгованості за рішенням Господарського суду Сумської області від 20.11.2024 у справі № 920/1198/24, заступником начальника відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 17.02.2026 правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/1198/24 від 28.04.2025.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

У відповідності до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Враховуючи вищевикладене, заступником начальника відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/1198/24 від 28.04.2025 вчинено комплекс визначених Законом України «Про виконавче провадження» дій направлених на виконання судового рішення у справі шляхом винесення постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника арешт коштів боржника.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Статтею 68 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

За змістом частини першої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, згідно з наведеними приписами Закону України "Про виконавче провадження" кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: 1) якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об`єкти для стягнення; 2) якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів; 3) якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

У постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок про те, що: "...виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом".

У постанові від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок, що "…державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів".

Разом із тим, у випадках, коли рахунок боржника не має спеціального режиму використання та на нього зараховуються кошти з різним цільовим призначенням (не лише пенсійні/соціальні), банк може не мати інформації про характер таких надходжень і, відповідно, не знати, які саме кошти підлягають арешту, а які - ні. У такому разі арешт підлягає зняттю виконавцем на підставі поданих боржником документів із підтвердженням, що арештовані кошти є саме пенсійними коштами боржника (соціальними виплатами).

У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, або боржник не довів належність арештованих коштів до пенсійних (або інших соціальних виплат), то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними. Помилковим є твердження, що саме на виконавця покладений обов`язок здобувати докази для з`ясування правового режиму арештованого банківського рахунку, водночас як роз`яснено Верховним Судом обов`язок державного виконавця полягає у знятті арешту з рахунку боржника саме за умови надання такої інформації про рахунок банком або боржником.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 338/1125/23 та від 10.01.2025 у справі № 755/9274/23, від 19.06.2025 у справі № 922/2424/21.

Таким чином, за відсутності відповідного повідомлення від банку та/або боржника, із наданням відповідних підтверджуючих документів, виконавцем під час винесення постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника не було допущено порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на таке.

З системного аналізу наведених норм законодавства слідує, що за відсутності на момент винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника, розміщені на його рахунках, інформації про те, що рахунок, на який накладається арешт, використовується для отримання пенсійних/соціальних виплат, виконавець діяв у межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, Закон України "Про виконавче провадження" не покладає на виконавця обов`язку здійснювати попереднє дослідження цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення арешту. Частина третя статті 52 зазначеного Закону прямо покладає такий обов`язок на банк - саме він повинен перевірити, чи підпадає рахунок під спеціальний режим, і в разі виявлення цільового призначення, яке виключає арешт, зобов`язаний повідомити виконавця та повернути постанову без виконання.

Принагідно слід зазначити, що сам факт накладення арешту на рахунок не є тотожним зверненню стягнення на кошти, що на ньому перебувають. Наявність арешту лише блокує розпорядження коштами, однак не передбачає автоматичного списання пенсій чи інших соціальних виплат, що охороняються законом. Відтак такий арешт може бути знятий після з`ясування спеціального правового режиму рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2026 Лисенко Валерій Олександрович звернувся до начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою від 03.03.2026 про зняття арешту з рахунку НОМЕР_2 , оскільки даний рахунок призначений для виплати пенсії. Додатком до вказаної заяви зазначено виписку з банку про надходження на картковий рахунок.

Судом встановлено, що з Інформаційної довідки Пакет всеКАРТА-Соціальна, яка є додатком до заяви від 03.03.2026 про зняття арешту з рахунку (виписка з банку про надходження на картковий рахунок), не вбачається, що картковий рахунок НОМЕР_2 використовується Лисенком Валерієм Олександровичем виключно для отримання пенсії та що такий рахунком має спеціальний режим використання.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 15.03.2026 № 42938 Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлено боржника про необхідність надання документального підтвердження, що рахунок НОМЕР_2 має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, а за відсутності таких доказів правових підстав для зняття арешту з карткового рахунку не вбачається.

В той же час, відповідно до довідки від 19.03.2026 № SM2-50.4/18 АТ «ПУМБ», наданої Лисенку Валерію Олександровичу , рахунок НОМЕР_2 відкрито для власних потреб фізичної особи та використовується для здійснення всіх банківських операцій фізичної особи, в тому числі, але не виключно, для зарахування пенсії.

Разом з цим, доказів повідомлення АТ "ПУМБ" державного виконавця, що рахунок НОМЕР_2 має спеціальний режим використання та повернення відповідної постанови про накладення арешту на кошти боржника, розміщені на цьому рахунку, без виконання матеріали справи не містять.

При цьому, 23.03.2026 заступником начальника відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відтак, у зв`язку із наведеним вище, Господарський суд Сумської області дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення скарги Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, доводи, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції відхилені та не прийняті до уваги, оскільки є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.

За встановлених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисенка Валерія Олександровича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.05.2026 у справі № 920/1198/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 920/1198/24 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у період з 20.07.2026 по 25.08.2026 у відпустці та судді Гончарова С.А. у період з 28.07.2026 по 31.07.2026 у відрядженні, з 03.08.2026 по 26.08.2026 у відпустці повний текст постанови складено та підписано 27.08.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді О.В. Тищенко

С.А. Гончаров