Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №907/852/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/852/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий – суддя О.В. Зварич

судді І.Ю. Панова

Д.В. Шаповал,

секретар судового засідання Х.І. Фарина,

розглянув у судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 за Вих.01-20.06/26 від 20.06.2026 (вх. №01-05/1995/26 від 22.06.2026) та Фізичної особи-підприємця Голперт Каріни Вадимівни б/н від 19.06.2026 (вх. №01-05/2006/26 від 22.06.2026)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 (суддя С.В.Сисин; повну ухвалу складено 10.06.2026) про забезпечення позову

у справі № 907/852/25

за позовом: Фізичної особи-підприємця Голперт Каріни Вадимівни (надалі ФОП Голперт К.В.)

до відповідача-1: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )

до відповідача-2: Мукачівської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватного підприємства «Голд Лайн Трейд» (надалі ПП «Голд Лайн Трейд»)

про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, з урахуванням поданих позивачем заяв про зміну предмета позову від 16.11.2025 та від 23.03.2026, які прийняті до розгляду судом згідно ухвал від 19.11.2025 і від 31.03.2026,

за участю:

від позивача: в режимі відеоконференції - не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

29.07.2025 ФОП Голперт К.В. звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 та Мукачівської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, з урахуванням поданих позивачем заяв про зміну предмета позову від 16.11.2025 та від 23.03.2026, які прийняті до розгляду судом згідно ухвал від 19.11.2025 і від 31.03.2026.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником нежитлових приміщень №1, 5, 6, 7 в будинку №7 на площі Кирила та Мефодія в місті Мукачево на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ковач Н.О. 19.08.2016, зареєстрованого за №1583 від 19.08.2016. У той же час, ОСОБА_1 та ПП «Голд Лайн Трейд» володіють іншими вбудованими приміщеннями за вказаною адресою на площі Кирила та Мефодія, №7 в місті Мукачево Закарпатської області.

Позивач зазначає, що рішенням 5 сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради від 02.03.2021 №235 «Про надання дозволу на проведення експертної оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підприємницької діяльності, що підлягають передачі у власність шляхом викупу» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно додатку №1 до цього рішення, зокрема, земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, площею 0,05 га за адресою: м. Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7, прим. 1.

Рішенням 8 сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради №313 від 29.04.2021 «Про затвердження звітів про експертно грошові оцінки земельних ділянок комунальної власності, які підлягають продажу у власність» затверджено звіти про експертні грошові оцінки земельних ділянок, що відчужувалися та передано у власність земельні ділянки шляхом викупу, затверджено ціну та інші істотні умови договорів купівлі-продажу згідно додатку №1 до цього рішення, зокрема і щодо земельної ділянки площею 0,05 га за адресою: АДРЕСА_1 покупцем ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що на підставі вищевказаних рішень, 14.05.2021 між Мукачівською міською територіальною громадою в особі Мукачівської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, шляхом викупу, кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: м. Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7 прим. 1, який посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №314.

Позивач вказує, що зазначеними рішеннями органу місцевого самоврядування та договором порушено її право власності, як власника нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Приватне підприємство «Голд Лайн Трейд».

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

07.06.2026 позивач подав до суду першої інстанції заяву (вх. № 02.3.1-02/5489/26 від 08.06.2026) про забезпечення позову, в якій просив:

- до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 907/852/25 заборонити ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 0,0500 га, кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, за адресою: АДРЕСА_1 , а також у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі;

- до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 907/852/25 заборонити ОСОБА_1 відчужувати, передавати у власність, користування, оренду, суборенду, сервітут, суперфіцій або інше речове чи зобов`язальне користування, ділити, об`єднувати, змінювати цільове призначення, межі, конфігурацію, кадастрові відомості, склад речових прав, обтяжень або іншим чином розпоряджатися земельною ділянкою кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, державна реєстрація прав на яку є предметом оспорювання у справі №907/852/25;

- до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 907/852/25 заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним кадастровим реєстраторам, органам та посадовим особам, уповноваженим на ведення Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, проводити будь-які реєстраційні, кадастрові, нотаріальні або дозвільні дії виключно щодо земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, зокрема дії, пов`язані з відчуженням, передачею у власність чи користування, поділом, об`єднанням, зміною меж, конфігурації, цільового призначення, кадастрових відомостей, реєстрацією, зміною, обтяженням або припиненням речових прав, а також внесенням змін до документів, що дають право на виконання будівельних робіт щодо цієї земельної ділянки.

Подана заява обґрунтована тим, що згідно позовних вимог ФОП Голперт К.В. оспорює весь правовий, кадастровий та реєстраційний ланцюг набуття ОСОБА_1 прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, а саме: просить у позові визнати незаконними та скасувати: рішення Мукачівської міської ради №1860 від 26.03.2020 як початкового акта щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою; рішення Мукачівської міської ради № 235 від 02.03.2021 як акта затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ; рішення Мукачівської міської ради № 313 від 29.04.2021 як акта передачі земельної ділянки у власність шляхом викупу, затвердження ціни та істотних умов договору купівлі-продажу; а також просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2021 та скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:001:1510.

У заяві про забезпечення позову заявник стверджує, що загроза ефективному захисту прав позивача є реальною та очевидною, враховуючи предмет і підстави позову, а також те, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2026 у справі № 303/6893/25 у кримінальному провадженні №12023078040000799, частково скасовано арешт земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:001:1510. Позивач звертає увагу, що цією ухвалою скасовано арешт саме в частині заборони користування земельною ділянкою та заборони проведення будь-яких будівельних робіт на цій земельній ділянці власником ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову дозволить відповідачу до вирішення спору по суті змінити фактичний, технічний, конструктивний, кадастровий, реєстраційний, дозвільний або правовий стан предмета спору. У разі здійснення будівельних робіт або оформлення нового об`єкта нерухомості на спірній земельній ділянці до вирішення справи по суті буде створено новий фактичний, технічний та реєстраційний стан предмета спору, що істотно ускладнить ефективний захист прав позивача та може зумовити необхідність подання нових позовів щодо новостворених об`єктів, дозвільних документів або реєстраційних дій.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі №907/852/25 частково задоволено заяву позивача (вх. № 02.3.1-02/5489/26 від 08.06.2026) про забезпечення позову. (1) Заборонено ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні роботи на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 0,0500 га, кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, за адресою: АДРЕСА_1 . (2) Заборонено ОСОБА_1 відчужувати, передавати у власність, користування, оренду, суборенду, сервітут, суперфіцій або інше речове чи зобов`язальне користування, ділити, об`єднувати, змінювати цільове призначення, межі, конфігурацію, кадастрові відомості, склад речових прав, обтяжень або іншим чином розпоряджатися земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,0500 га, за кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, за адресою: АДРЕСА_1 . (3) Заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним кадастровим реєстраторам, органам та посадовим особам, уповноваженим на ведення Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, проводити будь-які реєстраційні, кадастрові, нотаріальні або дозвільні дії щодо земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0500 га, за кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема дії, пов`язані з відчуженням, передачею у власність чи користування, поділом, об`єднанням, зміною меж, конфігурації, цільового призначення, кадастрових відомостей, реєстрацією, зміною, обтяженням або припиненням речових прав, а також внесенням змін до документів, що дають право на виконання будівельних робіт щодо цієї земельної ділянки. (4) Відмовлено у задоволенні решти вимог позивача. (5) Застосовано зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти в сумі 50000,00 грн у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Ухвала суду мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні роботи на спірний земельній ділянці; заборони ОСОБА_1 відчужувати, передавати у власність, користування, оренду, суборенду, сервітут, суперфіцій або інше речове чи зобов`язальне користування, ділити, об`єднувати, змінювати цільове призначення, межі, конфігурацію, кадастрові відомості, склад речових прав, обтяжень або іншим чином розпоряджатися земельною ділянкою; заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним кадастровим реєстраторам, органам та посадовим особам, уповноваженим на ведення Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, проводити будь-які реєстраційні, кадастрові, нотаріальні або дозвільні дії виключно щодо земельної ділянки - унеможливить подальше її відчуження, поділ чи об`єднання, зміну кофігурації та реквізитів, чим гарантуватиме подальше виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Суд виснував, що такі заходи забезпечення позову (крім заборони ОСОБА_1 проводити інші роботи на земельній ділянці та заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у ст.137 ГПК України, предмета позову, стосуються предмета спору, відповідають принципам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб у разі задоволення цього позову.

Щодо вимог позивача в заяві про забезпечення позову про заборону ОСОБА_1 проводити інші роботи на земельній ділянці, то суд першої інстанції зазначив, що заборона на проведення інших робіт (крім заборони на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду у справі проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні роботи на земельній ділянці) не може бути загальною (тотальною), заборона на вчинення інших дій (крім зазначених в резолютивній частині ухвали суду) суперечить приписам процесуального закону, так як п.2 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачені заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачу вчиняти певні (конкретно визначені) дії.

Щодо вимог позивача в заяві про забезпечення позову про заборону ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі, то суд зазначив, що предметом спору в даній справі не є прохід та/чи конструктивно пов`язані із ним елементи будівлі. Також у заяві позивач не навів обгрунтування із посиланням на норми процесуального законодавства про необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову стосовно саме проходу та конструктивно пов`язаних із ним елементами будівлі, не уточнив стосовно якого саме проходу (його розміри, місцезнаходження), яких елементів будівлі та якої саме будівлі він просить застосувати запропоновані ним заходи забезпечення позову.

Також в ухвалі суд першої інстанції, визначаючи розмір зустрічного забезпечення, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спору, вважав за доцільне застосувати захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 50000 грн. За позицією суду, з урахуванням обставин справи, такий розмір зустрічного забезпечення є пропорційним застосованим судом заходам забезпечення позову та ймовірним негативним наслідкам для відповідача-1 у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

З урахуванням наведеного місцевий господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та застосування зустрічного зобов`язання шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти в сумі 50000,00 грн у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі №907/852/25 в частині задоволення заяви позивача про забезпечення позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у повному обсязі. Зокрема зазначає, що заходи забезпечення позову є необґрунтованими, надмірними, неспівмірними та такими, що не мають належного зв`язку із предметом позову. На переконання апелянта, суд першої інстанції не встановив, які саме конкретні дії ОСОБА_1 свідчать про реальну загрозу утруднення ефективного захисту прав позивача. В ухвалі не наведено фактичних обставин, які б підтверджували невідкладність застосування заходів забезпечення позову. Вважає, що висновок суду про наявність підстав для забезпечення позову є передчасним, необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними доказами.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі №907/852/25 в частині застосування зустрічного забезпечення до позивача та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у застосуванні зустрічного забезпечення. Зокрема зазначає, що ухвала в оскаржуваній частині не містить встановлення, які саме можливі збитки може понести ОСОБА_1 у зв`язку із забезпеченням позову, яким є причинно-наслідковий зв`язок між застосованими заходами забезпечення та сумою 50000,00 грн, а також чому саме така сума є співмірною з можливими збитками. Вказує на те, що покладення на позивача додаткового фінансового тягаря у сумі 50000,00 грн є непропорційним і порушує баланс інтересів сторін.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, в якому просить залишити її без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду в частині застосованих заходів забезпечення позову без змін. Зокрема зазначає, що застосовані заходи лише тимчасово обмежують вчинення дій, які можуть змінити фактичний або правовий стан спірної земельної ділянки до ухвалення рішення у справі. Вважає, що саме такий тимчасовий і зберігаючий характер відповідає правовій природі забезпечення позову.

Відповідач-1 подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначає, що виключення зустрічного забезпечення за одночасного збереження всіх заборон означатиме, що всі ризики спору та повного блокування земельної ділянки будуть покладені лише на ОСОБА_1 , що суперечить засадам рівності та пропорційності.

Розгляд клопотань

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача-1 подав клопотання про долучення додаткових доказів.

Також 20.07.2026 позивач подав через підсистему «Електронний суд» клопотання (вх.№01-04/6121/26 від 20.07.2026) про долучення доказів.

Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотань про долучення доказів, з огляду на наступне.

Частиною 1 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасниками справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасники справи повинні обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Колегія суддів зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Водночас допущення такої можливості судом апеляційної інстанції мало б наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Проаналізувавши доводи поданих клопотань, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні таких клопотань з огляду на імперативні норми процесуального закону щодо меж розгляду апеляційної скарги.

30.08.2026 позивач подав через підсистему «Електронний суд» заяву за вих. №907/852/25 від 30.08.2026 (вх. № 01-04/7244/26 від 31.08.2026) про розгляд справи без участі представника позивача.

Інші учасники справи не забезпечили участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомили.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення учасників справи з датою, часом та місцем розгляду справи № 907/852/25, суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2026 об`єднано апеляційні скарги Лемака Василя Васильовича за Вих.01-20.06/26 від 20.06.2026 (вх. №01-05/1995/26 від 22.06.2026) та Фізичної особи-підприємця Голперт Каріни Вадимівни б/н від 19.06.2026 (вх. №01-05/2006/26 від 22.06.2026) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі №907/852/25 в одне апеляційне провадження. Призначено справу № 907/852/25 до розгляду у судовому засіданні на 31.08.2026 о 12 год. 30 хв.

10.07.2026 вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів відповідачів та третьої особи в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд", що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

Отже, суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи № 907/852/25.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності за відсутності тих учасників, які не з`явились в судове засідання.

Розгляд клопотання про відмову від апеляційної скарги

26.08.2026 відповідач-1 подав через підсистему «Електронний суд» клопотання за вих.№ 01/26.08.26 від 26.08.2026 (вх. № 01-05/2827/26 від 26.08.2026) про відмову від апеляційної скарги за Вих. № 01-20.06/26 від 20.06.2026 (вх. №01-05/1995/26 від 22.06.2026) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі № 907/852/25.

У вказаному клопотанні зазначено, що апелянту відомі та зрозумілі процесуальні наслідки відмови від апеляційної скарги, передбачені частиною 5 статті 266 ГПК України.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів ухвалила задовольнити його, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

У разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається (ч. 5 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України).

Подана відмова від апеляційної скарги не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших учасників справи.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відмову відповідача-1 від апеляційної скарги належить прийняти та закрити апеляційне провадження в частині апеляційної скарги Лемака Василя Васильовича за Вих. № 01-20.06/26 від 20.06.2026 (вх. №01-05/1995/26 від 22.06.2026).

Таким чином, у справі № 907/852/25 апеляційний господарський суд здійснює розгляд по суті апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Голперт Каріни Вадимівни б/н від 19.06.2026 (вх. №01-05/2006/26 від 22.06.2026) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 року про забезпечення позову (в частині, що стосується зустрічного забазпечення).

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що позивач оскаржує ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі №907/852/25 в частині застосування зустрічного забезпечення до позивача, суд апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам в межах вимог апеляційної скарги.

Як було вказано, ухвалою місцевого господарського суду від 10.06.2026 частково задоволено заяву позивача (вх. № 02.3.1-02/5489/26 від 08.06.2026) про забезпечення позову та згідно резолютивної частини застосовано зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти в сумі 50000,00 грн у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Зокрема, в ухвалі суд першої інстанції суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову, крім заборони ОСОБА_1 проводити інші роботи на земельній ділянці та заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі, є обгрунтованими, адекватними, необхідними, пропорційними та співмірними предмету і підставам позову, мета їх заявлення відповідає застосуванню заходів забезпечення позову як таких.

Також місцевий господарський суд, визначаючи розмір зустрічного забезпечення, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спору, вважав за доцільне застосувати захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 50000 грн. За позицією суду, з урахуванням обставин справи, такий розмір зустрічного забезпечення є пропорційним застосованим судом заходам забезпечення позову та ймовірним, у зв`язку з цим, негативним наслідкам для відповідача-1 у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

Скаржник не погоджується з мотивами суду та вважає, що покладення на нього додаткового фінансового тягаря в сумі 50000,00 грн є непропорційним і порушує баланс інтересів сторін.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів виходить з таких мотивів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частина 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 та 8 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.

На відміну від забезпечення позову, що застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою.

При цьому частиною першою статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За правовою природою зустрічне забезпечення є процесуальною гарантією компенсаційного характеру, а не способом вирішення спору по суті чи формою перевірки обґрунтованості позовних вимог. При цьому суд має оцінити, чи доведено реальну ймовірність понесення збитків саме внаслідок вжиття заходів забезпечення позову та розмір потенційних збитків, а також співмірність заявленої суми зустрічного забезпечення характеру та наслідкам забезпечувальних заходів.

Отже, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги позивача та норми процесуального закону, з урахуванням судової практики Верховного Суду, колегія суддів вважає, що з огляду на часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову та з метою дотримання балансу інтересів учасників справи, критеріїв пропорційності та співмірності при розгляді справи № 907/852/25, суд першої інстанції обґрунтовано застосував заходи зустрічного зобов`язання шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти в сумі 50000,00 грн у десятиденний строк з дня постановлення ухвали. Вказаний розмір зустрічного забезпечення є пропорційним застосованим судом заходам забезпечення позову та ймовірним негативним наслідкам для відповідача-1 у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

На переконання апеляційного господарського суду, таке застосування зустрічного зобов`язання відповідає меті та суті інституту зустрічного зобов`язання, оскільки в протилежному випадку негативні наслідки в результаті застосованих заходів забезпечення позову нестиме лише відповідач-1, що суперечить основним засадам господарського судочинства, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ухвала місцевого господарського суду в частині, що оскаржується позивачем, постановлена з належним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з дотриманням норм процесуального права, правові підстави для її скасування в оскарженій частині відсутні.

За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів констатує, що доводи апелянта (позивача) не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі № 907/852/25.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу в оскаржуваній позивачем частині у відповідності до з`ясованих обставин, що мають значення для справи, та норм процесуального права. Така ухвала є законною і обґрунтованою, відтак апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а ухвалу в оскаржуваній частині - без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу позивача без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника (позивача) відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 255, 264, 266, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Лемака Василя Васильовича за вих. № 01/26.08.26 від 26.08.2026 (вх. № 01-05/2827/26 від 26.08.2026) про відмову від апеляційної скарги за Вих.№01-20.06/26 від 20.06.2026 (вх. №01-05/1995/26 від 22.06.2026) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі № 907/852/25.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі № 907/852/25.

Закрити апеляційне провадження у справі № 907/852/25 в частині апеляційної скарги Лемака Василя Васильовича за Вих. № 01-20.06/26 від 20.06.2026 (вх. №01-05/1995/26 від 22.06.2026).

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Голперт Каріни Вадимівни б/н від 19.06.2026 (вх. №01-05/2006/26 від 22.06.2026) залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2026 у справі № 907/852/25 – без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника (позивача).

Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя І.Ю. Панова

Суддя Д.В. Шаповал