Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №907/384/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/384/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк"

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2026 (повну ухвалу складено 14.07.2026, суддя Д. Є. Мірошниченко) про залишення позову без розгляду

у справі № 907/384/26

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Ужгород

до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Фалеса Ігоря Івановича, с. Неліпино Свалявського району Закарпатської області

до відповідача-2 ОСОБА_1 , с. Неліпино Свалявського району Закарпатської області

до відповідача-3 ОСОБА_2 , с. Неліпино Свалявського району Закарпатської області

про солідарне стягнення 619 881,06 грн заборгованості

За участю представників:

від позивача – Василечко А. В.

від відповідача-1 – не з`явився

від відповідача-2 – не з`явився

від відповідача-3 – не з`явився

Господарський суд Закарпатської області в ухвалі від 07.07.2026 у справі № 907/384/26 постановив залишити без розгляду позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк" про солідарне стягнення 619 881,06 грн заборгованості.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2026 у справі № 907/384/26 та направити справу до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2026, справу № 907/384/26 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк", поданою на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2026 у цій справі.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами кредитного договору та договорів поруки було укладено третейське застереження, яким передбачено передачу спорів, що виникають із відповідних договорів або у зв`язку з ними, на вирішення Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України; при цьому, відповідач-3 своєчасно, до початку розгляду справи по суті та до подання першої заяви по суті спору, заявила заперечення проти розгляду спору господарським судом. Суд не погодився з доводами позивача про альтернативний характер третейського застереження, зазначивши, що його зміст свідчить про погодження сторонами обов`язкового третейського способу вирішення спорів, а можливість звернення до суду загальної юрисдикції не може ігнорувати заперечення іншої сторони щодо дотримання погодженого сторонами порядку. Враховуючи відсутність встановлених обставин недійсності, припинення чинності чи неможливості виконання арбітражного застереження, суд дійшов висновку про наявність умов для залишення позову без розгляду.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, зазначив, що:

- умовами кредитного договору та договорів поруки сторонам було надано право вибору між третейським судом і судом загальної юрисдикції, а також прямо передбачено, що після подання позову до суду загальної юрисдикції третейське застереження щодо предмета такого спору припиняє дію. Оскільки банк звернувся з позовом до Господарського суду Закарпатської області, саме цей факт, відповідно до погоджених сторонами умов, припинив дію третейського застереження щодо спірних вимог. Суд першої інстанції цю умову не дослідив і не надав їй правової оцінки, натомість, зосередився лише на питанні роздвоєного характеру застереження;

- залишення позову без розгляду в повному обсязі є необґрунтованим, оскільки заперечення проти розгляду спору господарським судом подала лише одна з трьох відповідачів. Відповідач-1 ФОП Фалес І.І. та відповідач-2 Фалес М.В. не заявляли заперечень проти розгляду справи господарським судом, тоді як відповідне заперечення подала лише відповідачка-3 – Фалес М.І. У відповідності до позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 756/3550/18, за наявності кількох відповідачів заяви про заперечення проти розгляду справи господарським судом мають бути подані всіма відповідачами. Крім того, відповідачі мають окремі договори поруки, тому волевиявлення одного поручителя не може визначати процесуальну долю вимог банку до іншого поручителя та позичальника;

- кредит було надано під державну гарантію, а після виконання державою гарантійних зобов`язань до держави в силу закону перейшли права кредитора в частині фактичних витрат державного бюджету. Відтак, у спірному зобов`язанні, фактично наявні права як банку, так і держави, яка не була стороною кредитного договору та не приєднувалася до третейського застереження. Тому до висновку про поширення третейської угоди на цей спір суд мав спочатку встановити, хто саме є носіями прав кредитора та на кого поширюється відповідна третейська угода. Цього суд першої інстанції не зробив;

- спір виник між резидентами України, а третейське застереження передбачає розгляд спору Постійно діючим третейським судом при Торгово-промисловій палаті України. Отже, йдеться про внутрішній третейський суд, діяльність якого регулюється Законом України «Про третейські суди», а не про міжнародний комерційний арбітраж. Тому, посилання суду першої інстанції на Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Європейську та Нью-Йоркську конвенції є помилковим та не відповідає характеру спірних правовідносин;

- суд першої інстанції не дослідив договір поруки № 030222/1, не надав оцінки його пункту 9.2 щодо судового порядку вирішення спорів, не врахував умови пунктів 7.2.1 та 9.3 про припинення третейського застереження після звернення до суду, відсутність заперечень двох відповідачів, участь держави у спірному зобов`язанні. Крім того, суд безпідставно застосував доктрину заборони суперечливої поведінки лише до банку, не надавши оцінки аналогічній поведінці відповідача-3, яка послідовно змінювала процесуальну позицію: спочатку просила продовжити строк для подання відзиву та відкласти підготовче засідання, надалі — закрити провадження у справі, а згодом — залишити позов без розгляду, у зв`язку з наявністю третейського застереження. Така поведінка також мала бути оцінена судом з точки зору принципу добросовісності та заборони суперечливої поведінки.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачі не скористалися.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

Після проголошення колегією суддів вступної та резолютивної частин постанови, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява відповідача-3 про забезпечення участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відкладення розгляду справи та приєднання до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд».

Як вбачається з довідки відділу документального забезпечення Західного апеляційного господарського суду, вказана заява сформована та підписана представником відповідача-3 у підсистемі «Електронний суд» 27.08.2026 о 01 год 08 хв, а зареєстрована службою діловодства забезпечення Західного апеляційного господарського суду в порядку черговості у системі КП «ДСС» 27.08.2026 о 12 год 41 хв.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ГПК України, учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2026 у справі № 907/384/26; розгляд апеляційної скарги призначено на 11 год 00 хв 20.08.2026.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 колегія суддів відклала ухвалення та проголошення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги до 09 год 45 хв 27.08.2026.

Отже, заява відповідача-3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції була сформована та підписана 27.08.2026, тобто безпосередньо в день, на який було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення, а тому подана з порушенням встановленого ч.2 ст. 197 ГПК України п`ятиденного строку.

Згідно з ч.2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент надходження зазначеної заяви 27.08.2026 колегією суддів уже було проголошено вступну та резолютивну частини постанови за результатами розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим розгляд справи завершено, а відтак клопотання відповідача-3 про відкладення розгляду справи та забезпечення участі його представника в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши повноважного представника позивача, судова колегія встановила такі обставини:

03.02.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (за договором – банк, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Фалесом Ігорем Івановичем (за договором – позичальник) укладено договір кредитної лінії № 030222, відповідно до умов якого банком надано кредит у сумі 1 700 000,00 грн у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів згідно з програмою «Доступні кредити 5-7-9».

Зазначений кредит надано в рамках порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році та договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/560 від 03.05.2021. Розмір ставки гарантії становив 50,00% від суми ліміту.

Пунктом 7.2.1 вказаного договору, сторони погодили, зокрема, умови щодо порядку вирішення спорів, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним. Так, сторони домовилися, що «всі спори між сторонами, що виникають за цим договором або у зв?язку з ним (у тому числі щодо його тлумачення, виконання або порушення, зміни, припинення, розірвання або визнання недійсним), підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України, 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33 (далі – Третейський суд). В процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись регламент Третейського суду (далі – регламент). Станом на день укладення цього договору регламент, інша інформація про третейський суд розміщені на сайті Третейського суду за адресою https://ucci.org.ua. Сторони погоджуються з тим, що третейський розгляд справи здійснюється Третейським судом у складі одноособового третейського судді, який призначається Головою Третейського суду одночасно з порушенням третейського провадження. При цьому, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення спору сторона, яка вважає, що її права порушено, самостійно обирає спосіб захисту своїх прав між зверненням до Третейського суду згідно із цим третейським застереженням або зверненням до суду загальної юрисдикції. У разі подання стороною позову до суду загальної юрисдикції для урегулювання спору права та обов?язки сторін за цим третейським застереженням щодо предмета цього спору припиняються і всі майбутні спори між сторонами щодо цього предмета (включаючи спір, щодо якого подано такий позов) розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку, встановленому законодавством України, проте це третейське застереження зберігає силу щодо спорів між сторонами про будь-який інший предмет. В разі звернення за рішенням спору до Третейського суду, припинення розгляду спору Третейським судом та передача його на розгляд суду загальної юрисдикції можлива лише за згодою обох сторін. У разі відступлення прав за договором, третейське застереження зберігає силу для особи, на користь якої здійснено таке відступлення».

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії 03.02.2022 укладено договір поруки № 030222/1 з Фалес Маріанною В`ячеславівною, а також договір поруки № 030222/2 з Фалес Маріанною Іванівною.

У п. 9.3 вказаних договорів поруки сторони дійшли згоди, що «всі спори між сторонами, що виникають за цим договором або у зв?язку з ним (у тому числі щодо його тлумачення, виконання або порушення, зміни, припинення, розірвання або визнання недійсним), підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України, 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33 (далі – Третейський суд). В процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись регламент Третейського суду (далі – регламент). Станом на день укладення цього договору регламент, інша інформація про Третейський суд розміщені на сайті Третейського суду за адресою https://ucci.org.ua. Сторони погоджуються з тим, що третейський розгляд справи здійснюється Третейським судом у складі одноособового третейського судді, який призначається Головою Третейського суду одночасно з порушенням третейського провадження. При цьому, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення спору сторона, яка вважає, що її права порушено, самостійно обирає спосіб захисту своїх прав між зверненням до Третейського суду згідно із цим третейським застереженням або зверненням до суду загальної юрисдикції. У разі подання стороною позову до суду загальної юрисдикції для урегулювання спору права та обов?язки сторін за цим третейським застереженням щодо предмета цього спору припиняються і всі майбутні спори між сторонами щодо цього предмета (включаючи спір, щодо якого подано такий позов) розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку, встановленому законодавством України, проте це третейське застереження зберігає силу щодо спорів між сторонами про будь-який інший предмет. В разі звернення за вирішенням спору до Третейського суду, припинення розгляду спору Третейським судом та передача його на розгляд суду загальної юрисдикції можлива лише за згодою обох сторін. У разі відступлення прав за договором, третейське застереження зберігає силу для особи, на користь якої здійснено таке відступлення».

У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за договором кредитної лінії, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Фізичної особи-підприємця Фалеса Ігоря Івановича, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 619 881,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

07.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Закарпатської області від відповідача-3 надійшли додаткові пояснення, в яких ОСОБА_2 просить суд залишити без розгляду позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» на підставі п. 7 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на наявність між сторонами третейського застереження.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2026 у справі № 907/384/26 позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк" про солідарне стягнення 619 881,06 грн заборгованості залишено без розгляду.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:

Відповідно до п.7 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі або у вигляді окремої письмової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.2.1 договору кредитної лінії № 030222 від 03.02.2022 сторони погодили порядок вирішення спорів, за яким, з одного боку, передбачили передачу спорів до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України, а з іншого — прямо визначили, що у разі виникнення спору сторона, яка вважає, що її права порушено, самостійно обирає спосіб захисту своїх прав між зверненням до Третейського суду або зверненням до суду загальної юрисдикції.

Сторони також погодили наслідки здійснення такого вибору, встановивши, що у разі подання стороною позову до суду загальної юрисдикції для врегулювання спору, права та обов`язки сторін за цим третейським застереженням щодо предмета цього спору припиняються, а спори між сторонами щодо цього предмета розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку, встановленому законодавством України.

Аналогічну за змістом умову сторони погодили у пункті 9.3 договорів поруки.

Таким чином, тлумачення наведених положень договорів свідчить про те, що сторони не погодили безумовної передачі всіх спорів, що виникають із договорів, стягнення за якими є предметом цього спору, виключно на розгляд третейського суду.

Отже, звернення позивача з позовом до Господарського суду Закарпатської області не може розглядатися як порушення погодженого сторонами третейського застереження. Навпаки, таке звернення є одним із двох прямо передбачених сторонами способів реалізації права на захист та відповідно до умов договору тягне припинення дії третейського застереження щодо предмета спору.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені умови свідчать про обов`язковість третейського способу вирішення спору, оскільки такий висновок суперечить безпосередньому змісту договірного волевиявлення сторін.

При цьому, посилання суду першої інстанції на принцип автономності третейської угоди, її позитивний та негативний ефекти, а також на необхідність проарбітражного тлумачення не спростовують наведеного висновку.

Принцип автономності третейської угоди означає її самостійність від інших умов договору. Водночас, цей принцип не дає підстав ігнорувати умови, прямо погоджені сторонами або надавати третейському застереженню інший зміст, ніж той, який сторони визначили в договорі.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення сумнівів щодо чинності та виконуваності третейської угоди на користь її дійсності не означає можливості не враховувати прямо передбачене сторонами право вибору між третейським судом та судом загальної юрисдикції.

Застосування судом першої інстанції доктрини заборони суперечливої поведінки також не спростовує наведеного висновку, оскільки звернення позивача до господарського суду відповідало безпосередньо погодженому сторонами порядку вирішення спорів. За таких обставин, поведінка позивача не може вважатися суперечливою лише з огляду на наявність у договорі третейського застереження.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо подання заперечення проти розгляду спору господарським судом лише одним із відповідачів.

Як встановлено матеріалами справи, позов заявлено до трьох відповідачів — ФОП Фалеса І.І., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, зобов`язання кожного поручителя виникли на підставі окремого договору поруки.

Заперечення проти розгляду спору господарським судом подала лише відповідач-3 Фалес М.І. Відповідачі-1 та -2 таких заперечень не заявляли.

Верховний Суд в постанові від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20 звертав увагу на те, що положення п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України наділяють саме відповідача правом заявити заперечення проти розгляду спору в господарському суді, а реалізація цього права відбувається за власною волею відповідача.

Отже, процесуальна позиція одного з відповідачів не може вважатися волевиявленням інших відповідачів, які відповідних заперечень не заявляли. Особливо це стосується даної справи, в якій поручителі є сторонами окремих договорів поруки, що містять самостійні умови щодо порядку вирішення спорів.

Колегія суддів також звертає увагу, що місцевий господарський суд, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, посилався, зокрема, на положення Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Водночас, як установлено судом, спір у цій справі виник між резидентами України, а сторони погодили передачу спорів на розгляд Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України. За таких обставин цей спір не є спором у сфері міжнародного комерційного арбітражу, а відтак правовідносини сторін щодо погодженого ними способу вирішення спору підлягають регулюванню положеннями Закону України «Про третейські суди».

Саме по собі використання сторонами у договорі термінів «арбітражне застереження» або «арбітражна угода» не змінює правової природи погодженого сторонами органу вирішення спору.

Відтак, передбачені п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд неправильно витлумачив зміст третейських застережень, не врахував прямо передбачене сторонами право вибору між третейським судом та судом загальної юрисдикції, а також безпідставно поширив процесуальні наслідки заперечення одного відповідача на інших відповідачів. Відтак, оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права та за неповного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а справа — передачі до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.

Питання розподілу судових витрат буде вирішено судом першої інстанції після розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 277, 280, 282-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк" задоволити.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2026 про залишення позову без розгляду у справі № 907/384/26 скасувати.

Справу № 907/384/26 передати до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 02.09.2026.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік