Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №724/1972/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1972/26

Провадження № 2/724/1012/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2026 р. м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю секретаря судового засідання: Шуть Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Мартинюк Віталій Анатолійович про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання майнових прав забудовника на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Мартинюк Віталій Анатолійович про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання майнових прав забудовника на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 29.08.2025 року, який постійно до дня смерті проживав за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті батька ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне йому майно. За життя ОСОБА_4 ніякого заповідального розпорядження стосовно свого майна не склав, тому спадкування здійснюється за законом.

Позивачка є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 10.02.1973 року, та зміна її прізвища підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00019864450 від 30.03.2018 року.

Спадкоємцями першої черги у відповідності до статті 1261 ЦК України є діти спадкоємця, а саме: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 11.11.2025 року звернулася позивачка ОСОБА_1 , а також 03.03.2026 року до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , тобто позивачка та відповідачка 2 - ОСОБА_3 прийняли спадщину відповідно до вимог ч.1 ст. 1269 ЦК України.

Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , 11.11.2025 року заведена спадкова справа за номером у спадковому реєстрі 74850194 за №100/2025, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №83206935 виданого 11.11.2025 року. Інші спадкоємці, із заявами про прийняття спадщини не зверталися, та на спадкове майно не претендують.

Однак, на час смерті ОСОБА_4 разом з ним за адресою місця проживання спадкодавця, а саме АДРЕСА_1 також була зареєстрована його донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданих Хотинською міською радою за №718 від 16.04.2026 року.

Відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , тільки була зареєстрована за місцем проживання батька, однак фактично не проживала з останнім, оскільки протягом тривалого часу винаймала житло у місті Хотині, а з березня 2024 року на постійній основі проживає у селі Павлюківка Ігнатпільського старостинського округу №19 Коростенського району Житомирської області. На час смерті батька відповідачка ОСОБА_2 за місцем реєстрації була відсутня, там не проживала і є такою, що не прийняла спадщину. ОСОБА_2 на спадкове майно не претендує, однак в силу не обізнаності до нотаріальної контори у встановлені законом строки із заявою про відмову від спадщини не зверталася.

27 квітня 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюка В.А. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. Однак в нотаріальній конторі їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на спадкове майно, що складається (зі слів заявника) із незавершеного будівництвом житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, за номером два «А», розташованого по АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що в матеріалах справи заведеної до майна батька міститься інформація щодо наявності інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину і частка яких мала б бути врахована у свідоцтві про право на спадщину за законом, а також у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Позивачка не може з таких підстав реалізувати своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальної конторі.

Метою встановлення факту не проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем є необхідність реалізації позивачем права на спадщину, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Щодо позовної вимоги про визнання права забудовника на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , право власності на який за ОСОБА_4 не було зареєстровано.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на незавершений будівництвом житловий будинок позивачка не має можливості, оскільки у неї відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданою приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюком В.А. за №19/02-14.

Інший спадкоємець, яка прийняла спадщину ОСОБА_3 не заперечує проти того, щоб до позивачки перейшли всі майнові права та обов`язки спадкодавця щодо завершення будівництва та введення його в експлуатацію з отриманням документів на право власності на вказаний будинок.

Спадкодавець ОСОБА_4 за життя не здійснив завершення будівництва житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , а саме в частині прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, відповідно не набув права власності на зазначений об`єкт, а тому ставиться позовна вимога не про визнання права власності, а про визнання прав забудовника на спадкове майно.

Враховуючи вище викладене позивач просить суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_3 ), за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 не проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, визнавши особу такою, що не прийняла спадщину, а також визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка проживає за адресою АДРЕСА_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника, які входять до складу спадщини, на незавершений будівництвом житловий будинок літ. А-1, відсоток готовності якого складає 45 %, з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,10 га., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , з правом здачі в експлуатацію, подання документів для державної реєстрації прав на будинок та отримання документів, що посвідчують право власності на дане майно, право на приватизацію земельної ділянки площею 0,10 га. виділеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи. На адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, судові витрати просить з відповідача не стягувати.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву про визнання позову. Підтвердила той факт, що на момент смерті їхнього батька хоча і була зареєстрована за його місцем проживання, однак фактично там не проживала з 2023 року. Із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не зверталася, однак на спадкове майно не претендує. Розгляд справи просить проводити без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та підтверджує, що ОСОБА_2 з 2023 року не проживає за місцем реєстрації в м. Хотин.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.07.2026р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.07.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 29.08.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис №627

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 , батьками якої зазначені ОСОБА_4 та мати ОСОБА_9 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб вбачається, що позивачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 .

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Зі змісту постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.03.2026р. вбачається, що 11.11.2025р. позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

03.03.2026р. поступила заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .

Згідно довідки виданої Хотинською міською радою 11.11.2025р. на день смерті спадкодавця разом з ним була зареєстрована за місцем постійного проживання, також донька померлого – ОСОБА_2 , яка вважається такою, що прийняла спадщину.

Таким чином, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на спадкове майно, що складається (зі слів заявника) із незавершеного будівництвом житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, за номером два «А», розташованого по АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що в матеріалах справи заведеної до майна батька міститься інформація щодо наявності інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину і частка яких мала б бути врахована у свідоцтві про право на спадщину за законом, а також у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Відповідно до Акту обстеження за №721 від 16.04.2026 року складеного депутатами міської ради, головою вуличного комітету, виданого Хотинською міською радою Дністровського району Чернівецької області, зі змісту якого випливає, що ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 не проживає з вересня 2023 року, участі у проведенні поховання батька не брала, та жодної допомоги не надавала.

На підтвердження відсутності відповідачки ОСОБА_2 за місцем її реєстрації на час смерті батька ОСОБА_4 , та її постійного місця проживання за іншою адресою, а саме АДРЕСА_3 свідчить довідка Овруцької міської ради за №199 від 12.05.2026 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 фактично проживає разом із своїми дітьми в АДРЕСА_3 без реєстрації.

Як вбачається із довідки виданої Ігнатпільським старостинським округом №19 Овруцької міської ради Житомирської області за №200 від 12.05.2026 року, ОСОБА_2 фактично проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 з 25.03.2024 року по даний час, що підтверджено актом про проживання без реєстрації місця проживання від свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Із довідки про технічний стан нерухомого майна за №240 від 15.06.2026 року виданої КП «Хотинським бюро технічної інвентаризації» Хотинської міської ради вбачається, що будівництво житлового будинку літ. А-1 що ведеться згідно дозволу на виконання будівельних робіт б/н на підставі рішення виконкому Хотинської міської ради народних депутатів від 27.07.1989 року №140/7, та договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності від 08.08.1989 року, реєстр №1718.

Згідно технічного паспорта на об`єкт незавершеного будівництва, виготовленого КП «Хотинським бюро технічної інвентаризації» Хотинської міської ради, інвентаризаційна справа №51/2026, об`єкт незавершеного будівництва, за адресою АДРЕСА_2 складається: - житловий будинок літ.А-1, загальною площею 72,6 м.кв., навіс літ.Б, навіс літ. В., вбиральна літ. Г.. Відсоток готовності незавершеного будівництвом житлового будинку літ. А-1 становить 45 (сорок п`ять) відсотків.

Судом встановлено, що померлому ОСОБА_4 відведено земельну ділянку для будівництва за адресою АДРЕСА_5 , про що свідчить Договір від 08.08.1989 року.

Згідно зобов`язання ОСОБА_4 , який був працівником заводу “Калібр” від 28.11.1989 року, та перебував у черзі на отримання житлової площі, надав згоду на зняття його із вказаної черги на отримання житла, та отримав грошові кошти в сумі 12 рублів на будівництво житлового будинку для його сім`ї (рос. мовою).

Як вбачається із рішення виконавчого комітету Хотинської міської ради Народних депутатів за №140/7-1 від 27.07.1989 року «Про виділення земельної ділянки в безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку» виділено ОСОБА_4 земельну ділянку в АДРЕСА_5 площею 600 м2 для будівництва житлового будинку по індивідуальному проекту житловою площею 73,9 м2, загальною площею 170,2 м2 і господарських споруд (рос. мовою).

Згідно дозволу районного архітектора виконавчого комітету Хотинської міської ради Народних депутатів на виконання будівельних робіт, при житті ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво двоповерхового житлового будинку і господарських споруд у відповідності із планом будівництва земельної ділянки по АДРЕСА_5 на основі рішення виконавчого комітету Хотинської міської ради Народних депутатів від 27.07.1989 року за №140/7-1. Термін будівництва серпень 1989 року по серпень 1992 року (рос. мовою).

На підтвердження правомірності здійснення будівництва до матеріалів справи додається проект забудови земельної ділянки, схеми земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку та план забудови.

Крім того, рішенням Хотинської міської ради за №244/22 від 18.05.2005 року «Про вилучення, надання та приватизацію земельних ділянок в м. Хотин» ОСОБА_4 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , довиділено земельну ділянку розміром 0,04 га по АДРЕСА_5 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на умовах оренди з правом приватизації.

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо вимог про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч.1 та п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України слідує, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як слідує з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Тому у відповідності до вищезазначеної постанови Пленуму ВСУ позивачка звертається до суду із позовною заявою про встановлення юридичного факту у позовному провадженні, оскільки встановлення юридичного факту, впливає на спадкові права та обов`язки відповідачів.

Згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 року у справі №751/344/23 зазначено, що вимоги про встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавицею на час відкриття спадщини та визнання його таким, що не прийняв спадщину після померлої доцільно розглядати разом із вимогою позивача щодо права на спадкове майно, тому такий факт повинен встановлюватися при вирішенні спору про спадкові права.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Положення частини третьої статті 1268 ЦК України вказують на необхідність для прийняття спадщини, саме фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не наявності реєстрації їх місця проживання за однією адресою, що за певних обставин може бути відмінним один від одного (постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 12 січня 2022 року у справі № 446/53/16-ц).

Згідно з пп. 4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку встановив вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч.1 cт. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Отже, за умови наявності реєстрації місця проживання особи за певною адресою і при цьому фактичне постійне проживання особи за іншою адресою без проведення такої реєстрації у визначеному порядку не означає, що зазначена особа постійно проживає за місцем своєї реєстрації, якщо про це свідчать протилежні факти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 446/53/16-ц.

Саме постійне проживання зі спадкодавцем на час смерті, а не реєстрація у будинку, є підставою для спадкування.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин ч.3 ст.1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Даний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі №504/3606/14-ц (провадження №61-6658сво23).

Так судом встановлено, що визнається відповідачем ОСОБА_2 , що вона на момент смерті батька – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , хоча і була зареєстрована з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично там не проживала, оскільки з березня 2024р. фактично проживає без реєстрації за адресою: с. Павлюківка, Коростенського району Житомирської області.

У своїх аргументах позивачка посилається на те, що вона має намір оформити право на спадщину, яка залишилась після смерті спадкодавця, проте цьому перешкоджає факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , з огляду на що вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька.

Внаслідок цих обставин нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , а, отже, суб`єктивні цивільні права позивачки на спадкування після смерті батька не визнаються і підлягають судовому захисту.

Отже, заява про встановлення факту непроживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем, визнавши відповідача такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визнання права забудовника на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини другої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно зі статтею 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Отже, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Установивши, що будинок по АДРЕСА_2 був побудований померлим на земельній ділянці, відведеній під будівництво на підставі рішення виконкому Хотинської міської ради народних депутатів від 27.07.1989р. №140/7 та договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності від 08.08.1989р.№1718, суд дійшов висновку про те, що спірний будинок не може вважатися таким, що самочинно збудований.

Отже, позивачка, як спадкоємець після смерті ОСОБА_4 , має право на успадкування всіх майнових прав спадкодавця, у тому числі права забудовника.

Враховуючи вищенаведене, а також визнання позову відповідачами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивач в позовній заяві просить судовий збір не стягувати з відповідача, тому такі витрати слід залишити за позивачкою

На підставі викладеного, ст. ст. 19, 76-81, 206, 247, 263-265, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Мартинюк Віталій Анатолійович про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання майнових прав забудовника на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_3 ), не проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , визнавши особу такою, що не прийняла спадщину.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника, які входять до складу спадщини, на незавершений будівництвом житловий будинок літ. А-1, відсоток готовності якого складає 45 %, з господарськими будівлями та спорудами, та земельну ділянку площею 0,10 га., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , з правом здачі в експлуатацію, подання документів для державної реєстрації прав на будинок та отримання документів, що посвідчують право власності на дане майно, право на приватизацію земельної ділянки площею 0,10 га, виділеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4

Відповідач 2: ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 01.09.2026 р.

Суддя: Лілія ГУРАЛЬ