Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №716/677/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/677/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: Шевчук Р.М.,

секретаря судових засідань: Єлащука Р.Г.

з участю:

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці Павчука С.І.

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє – адвокат Павчук Святослав Іванович, заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Головне управління Національної гвардії України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що в червні 2016 року вона почала зустрічатися з ОСОБА_4 , в грудні дізналася про вагітність і з того часу вони почали проживати разом в господарстві її бабусі за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначала, що 04 травня 2017 року вони зареєстрували шлюб. В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Під час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, обов`язки один перед одним, відносини складалися в них добре, однак був нюанс - чоловік любив випивати , ця обставина їй не подобалася Через пагубну звичку був навіть випадок вчинення насильства психологічного характеру відносно неї. Вона вирішила «провчити» чоловіка і звернулася до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу і 15.01.2024 року рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області їх шлюб було розірвано.

Після того, як чоловік ознайомився з рішенням суду він виправив свою поведінку, перестав зловживати спиртними напоями , вони і далі продовжували спільно проживати подружнім життям.

Вказувала також, що 17.11.2024 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу по мобілізації в особливий період. В грудні 2024 року самовільно залишив військову частину та повернувся додому, до сім`ї в АДРЕСА_1 .

В серпні 2025 року ОСОБА_4 добровільно повернувся до лав ЗСУ Вони мали намір узаконити свої стосунки повторно , для цього 09.10.2025 року вони через застосунок «ДІЯ» зареєстрували заяву про шлюб та оплатили послуги в сумі 1426,55.

04.12.2025 року сім`ї було вручено сповіщення згідно якого солдат ОСОБА_4 03.12.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пунку Мала Шапківка Куп`янського району Харківської області зник безвісти.

Вказувала, що підставою для звернення з заявою до суду є можливість набуття нею ( ОСОБА_1 ) соціального статусу як "члена сім`ї військовослужбовця", який зник безвісти і наявності в неї певних цивільних прав і обов`язків у відносинах, що пов`язані з її чоловіком ОСОБА_4 .. Також надасть заявниці ОСОБА_4 можливість користуватися пільгами на оплату ЖКГ, медичне обслуговування та працевлаштування.

Крім того в заяві вказала, що встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в разі загибелі чоловіка породжує для неї (заявниці ОСОБА_6 ) юридичний факт – отримання одноразової грошової допомоги (в розмірі 15.млн. грн.) та інших соціальних пільг.

Просила встановити факт проживання її з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 03 грудня 2025 року, однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 15.01.2024 року по 03.12.2025 року

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 28.04.2026 року прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду в окремому провадження.

В судовому засіданні заявниця та її представник адвокат Павчук С.І. заяву підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засіданні не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань щодо розгляду справи від нього до суду не надходило.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.

Пояснила, що ОСОБА_4 є її сином, який був мобілізований до лав Збройних Сил України та проходив військову службу. На даний час їй стало відомо про зникнення сина безвісти внаслідок бойових дій, у зв`язку з чим виникла необхідність у вчиненні низки дій, пов`язаних із його розшуком та оформленням відповідних документів.

Зазначила, що заявниця є її невісткою та, незважаючи на розірвання шлюбу між нею та її сином - ОСОБА_4 у судовому порядку, фактично продовжувала проживати разом із її сином однією сім`єю, підтримувала з ним сімейні відносини та спільний побут. Підтвердила, що їй було відомо про фактичне продовження сімейних відносин між заявницею та її сином після офіційного розірвання шлюбу.

Також пояснила, що у період перебування за кордоном на заробітках вона матеріально підтримувала сім`ю свого сина, зокрема здійснювала грошові перекази, які надсилала на ім`я заявниці, що, на її думку, також свідчило про фактичне ведення ними спільного сімейного життя.

Щодо батька ОСОБА_4 – ОСОБА_3 – зазначила, що шлюб із ним розірвано давно, спільного господарства та будь-яких сімейних відносин вони не ведуть, фактично не спілкуються. Їй відомо лише, що ОСОБА_3 проживає у Кіровоградській області.

Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що є особою немолодого віку та через свій вік не має можливості належним чином самостійно займатися питаннями, пов`язаними з розшуком сина, зниклого безвісти внаслідок бойових дій, а також оформленням необхідних документів. Вважає, що заявниця, яка фактично перебувала із її сином у сімейних відносинах, повинна мати можливість звертатися до відповідних органів та установ і вчиняти необхідні юридично значимі дії щодо розшуку ОСОБА_4 та отримання інформації стосовно його місцезнаходження.

Підтвердила, що не заперечує проти встановлення заявленого факту та вважає вимоги заявниці обґрунтованими.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21.07.2026 року залучено до справи в якості заінтересованої особи – Головне управління Національної гвардії України. Представником ГУ Національної гвардії України 28 серпня 2026 року надіслано на адресу суду клопотання/письмові пояснення по суті заяви, з якого вбачається, що вони просять справу слухати у їх відсутності, вважають, що заяву належить залишити без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, відмовити в задоволенні заяви.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, її представника та заінтересованої особи, допитавши свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов таких висновків:

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Судом встановлено, що заочним рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області в справі № 716/2319/23 від 15.01.2024 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що стверджено копією вказаного рішення.

Під час шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., що вбачається з копії свідоцтва про народження дитини Серії НОМЕР_1 .

З довідки виданої виконавчим комітетом Заставніваської міської ради №65 від 19.02.2026 року вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 , яка проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , входить : цивільний чоловік ОСОБА_4 та син – ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді від 24.09.2024 по справі №716/2062/24 надано дозвіл на проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний на військову службу під час мобілізації , на особливий період.

Судом досліджені дублікати квитанцій від 05.08.2025, 14.08.2025, 23.08.2025, 01.09.2025, 18.09.2025, 06.10.2025, 27.10.2025, 18.09.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено ряд грошових переказів ОСОБА_4 , а копіями платіжних доручень від. 15.10.2025. та 18.11.2025 стверджена та обставина, що ОСОБА_4 переказував кошти ОСОБА_1 .

Судом оглянуто копію квитанції про відправлення поштового відправлення, з якої вбачається, що ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Печеніги, здійснив відправлення посилки до м. Заставна на ім`я отримувача - ОСОБА_9 .

З копії скріншоту за стосунку «Дія» вбачається, що 09.10.2025 року о 15-15 підписана електронна заява про шлюб та сплачено кошти в сумі 1426.55 грн з картки № НОМЕР_2 до бюджету.

Судом оглянуто скріншоти листування, з яких вбачається, що у періоди 13.11.2025 року, 15.11.2025 року, 16.11.2025 року, 17.11.2025 року та 20.11.2025 року здійснювалася переписка з абонентом, збереженим у телефонній книзі під ім`ям « ОСОБА_10 ». Зі змісту вказаного листування вбачається наявність між сторонами близьких, теплих та емоційно забарвлених взаємин, характер яких виходить за межі звичайного дружнього чи побутового спілкування та має ознаки взаємин, притаманних подружжю.

Відповідно до сповіщення №258 від 04.12.2025 року , яке надійшло від 6 відділу Чернівецького РТЦК на ім`я ОСОБА_2 – солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання зник безвісти 03 грудня 2025 року на околиці населеного пункту Мала Шапківка Куп`янського району Харківської області, та станом на 04.12.2025 року вважається зниклим безвісти.

Дана обставина стверджена також копією наказу командира В/ НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.12.2025 року № 363 та витягом з ЄРДР від 07.12.2025 року за № 1225262020003960.

Встановлено також, що заявницею сформовано в електронному кабінеті запит в Інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими за №2026-81-6262, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , суду показала, що вона є родичкою зниклого безвісти ОСОБА_4 знає їхню сім`ю з моменту її створення, з 2015 року, коли заявниця та ОСОБА_4 почали проживати разом Проживала сім`я ОСОБА_11 в домогосподарстві бабусі заявниці в АДРЕСА_1 . В шлюбі народився син, якого вони виховували спільно.. Тітка (мати ОСОБА_4 ) допомогала ім матеріально. ОСОБА_10 працював неофіційно, підробляв Вони жили звичайним подружнім життям, ОСОБА_12 (заявниця) розповідала, що подала на розлучення, але причин цього ій не пояснила, однак весь час після рішення суду про розірвання шлюбу ОСОБА_10 не покидав сім`ю. Їй також відомо, що ОСОБА_10 був мобілізований, однак пішов в СЗЧ, повернувшись до ОСОБА_12 з сином, а потім він знову пішов служити в ЗСУ і на даний час їй відомо, що ОСОБА_4 зник безвісти.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона проживає по сусідству із заявницею. Вказала, що добре знає їх сім`ю. Ствердила, що ОСОБА_4 до того як «пішов на службу» проживав з заявницею спільно, як чоловік та жінка. Він обробляв город, порався на господарстві, виховував сина. Їй відомо, що вони розлучилися офіційно, але мали намір знову одружитися.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, заінтересованою особою ГУ Національна гвардія України, були подані пояснення у справі, в яких представник посилається на те, що ключовою ознакою окремого провадження є безспірність, однак, вони заперечують проти задоволення заяви і це вважають є підставою для залишення даної заяви без розгляду. Крім того вважають, що встановлення просимого заявницею факту безпосередньо впливатиме на права та обов`язки членів сім`ї ОСОБА_4 та близьких родичів, а також їх право на отримання виплат, що свідчить про наявність спору про право.

Крім того, вважає, що заявниця не довела, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спільного проживання як подружжя, а свідчення сусідів вважає недопустимим доказом, які носять узагальнений характер, та стосується констатації факту проживання сторін за однією адресою однак не підтверджують наявності відносин, які притаманні подружжю. Просить суд залишити заяву без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право. Крім того просить винести рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви

Суд відхиляє доводи представника заінтересованої особи ГУ Національної гвардії України про те, що подання заперечень проти заяви свідчить про наявність спору про право та є підставою для залишення заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про юридичний факт або стан, але не спір про право цивільне.

Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України у разі виникнення спору про право, який має вирішуватися в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду.

Разом з тим, із поданих представником заінтересованої особи пояснень вбачається, що заперечення фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та твердження про недоведеність заявницею факту проживання однією сім`єю.

Саме по собі заперечення заінтересованої особи проти встановлення юридичного факту, а також незгода з достатністю чи переконливістю доказів не свідчать про виникнення спору про право у розумінні статті 315 ЦПК України.

Заінтересованою особою не наведено конкретного цивільного права, належність, обсяг, виникнення, зміну чи припинення якого оспорюється між сторонами та яке потребувало б вирішення судом у позовному провадженні. Заявниця у цій справі не просить суд визнати за нею право на конкретне майно, стягнути грошові кошти або вирішити питання про належність їй конкретної соціальної виплати, а просить встановити юридичний факт, від якого залежить можливість подальшої реалізації передбачених законом прав.

Таким чином, предметом розгляду у цій справі є саме встановлення юридичного факту, а заперечення заінтересованої особи щодо його наявності є предметом оцінки судом при дослідженні та оцінці доказів, а не доказом існування спору про право.

Враховуючи викладене, підстав для залишення заяви без розгляду з мотивів наявності спору про право суд не встановив.

Як зазначає заявниця, встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 надає їй можливість набуття соціального статусу як "члена сім`ї військовослужбовця", який зник безвісти в розумінні Закону №2011 - ХІІ і наявності в неї певних цивільних прав і обов`язків у відносинах, що пов`язані з її чоловіком ОСОБА_4 також надасть заявниці безперервно займатися пошуками чоловіка шляхом звернення до різних організацій та органів, яким надано повноваження щодо розгляду таких питань, підтримувати листування із вказаними суб`єктами, звертатися до медичних закладів, брати участь у всіх можливих заходах по розшуку її чоловіка як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, також дозволить їй реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до положень ст.1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Згідно положень ч.4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

При цьому, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Так, з наданих до суду доказів вбачається, що після розірвання шлюбу між заявницею та ОСОБА_4 , інших шлюбів вони не укладали, тобто у заявлений період спільного з нею проживання ОСОБА_4 не перебував у шлюбі з іншою жінкою.

Судом встановлено, що заявниця та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15.01 2024 року. Разом з тим, після припинення шлюбу сторони фактично не припинили сімейних відносин, а продовжили спільне проживання, ведення спільного господарства, взаємну матеріальну та моральну підтримку, спільне виховання сина, тобто фактично продовжили сімейне життя без державної реєстрації шлюбу.

Вказані обставини підтверджуються не лише поясненнями заявниці, але й сукупністю інших доказів, досліджених судом.

Зокрема, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтвердили обставини спільного проживання заявниці та ОСОБА_4 , ведення ними спільного господарства, характер їхніх взаємовідносин як подружжя, а також спільного виховання ними сина. Показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою та не суперечать іншим письмовим доказам, дослідженим судом.

На підтвердження наявності між сторонами взаємної матеріальної підтримки заявницею надано документи щодо грошових переказів на її ім`я та на ім`я ОСОБА_4 .. Зазначені докази самі по собі не є безумовним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, однак у сукупності з іншими доказами свідчать про наявність між заявницею та ОСОБА_4 сталих особистих та майнових взаємовідносин, характерних для сім`ї.

Окремо суд враховує поведінку самого ОСОБА_4 у період, що безпосередньо передував його зникненню безвісти.

Так, 09 жовтня 2025 року ними через застосунок «Дія» було подано заяву про державну реєстрацію шлюбу та сплачено встановлений у зв`язку з цим платіж.

На переконання суду, зазначена обставина має істотне доказове значення при оцінці характеру відносин між заявницею та ОСОБА_4 , оскільки свідчить про спільне волевиявлення обох осіб щодо офіційного оформлення сімейних відносин. При цьому суд не ототожнює сам факт подання заяви про державну реєстрацію шлюбу з фактом проживання однією сім`єю та не вважає його самостійним і достатнім доказом такого проживання. Разом з тим, у сукупності з іншими встановленими обставинами він об`єктивно підтверджує характер та спрямованість взаємовідносин заявниці та ОСОБА_4 , які передували зникненню останнього безвісти.

Особливої доказової сили ця обставина набуває з огляду на те, що заяву про державну реєстрацію шлюбу було подано спільно обома особами лише за нетривалий час до зникнення ОСОБА_4 , що узгоджується з доводами заявниці про продовження між ними сімейних відносин після розірвання попереднього шлюбу.

Крім того, суд також бере до уваги позицію ОСОБА_2 , матері ОСОБА_4 , яка не заперечує проти встановлення заявленого факту. Будучи матір`ю ОСОБА_4 та особою, яка перебувала у близьких родинних відносинах з ним, вона мала можливість безпосередньо спостерігати характер взаємовідносин між заявницею та її сином. Її позиція узгоджується з іншими доказами у справі та не суперечить їм

Суд також дослідив надане заявницею смс-листування між нею та ОСОБА_4 зі змісту якого вбачається характерне для близьких сімейних відносин особисте та емоційно забарвлене спілкування сторін.

Зокрема, у листуванні сторони звертаються один до одного словами «сонечко», «кохана», висловлюють взаємні почуття словами «люблю», цікавляться самопочуттям, перебігом дня, тим, як один одному спалося, виявляють турботу та емоційну прихильність.

Оцінюючи зазначене листування, суд виходить із того, що характер такого спілкування сам по собі не може безумовно свідчити про факт проживання осіб однією сім`єю, оскільки емоційно близькі відносини можуть існувати і без спільного проживання та ведення спільного господарства.

Разом з тим, у цій справі зміст та характер листування не є ізольованим доказом, а узгоджується з іншими доказами, дослідженими судом

Зазначене листування суд оцінює як додатковий доказ існування між заявницею та ОСОБА_4 сталих особистих відносин, взаємної прихильності, турботи та емоційного зв`язку, характерних для осіб, які фактично перебувають у сімейних відносинах.

При цьому суд враховує зміст листування не лише як підтвердження наявності почуттів між сторонами, а в контексті всієї сукупності доказів, яка свідчить про те, що після розірвання зареєстрованого шлюбу сторони не припинили сімейних відносин, а продовжили фактичне спільне життя як чоловік та жінка без державної реєстрації шлюбу.

Таким чином, кожен із наведених доказів окремо не є безумовним доказом проживання заявниці та ОСОБА_4 однією сім`єю, однак їх сукупність є взаємоузгодженою та достатньою для висновку про те, що після розірвання зареєстрованого шлюбу між ними фактично продовжували існувати сімейні відносини.

Суд враховує, що відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. При цьому закон не ставить факт існування сім`ї виключно в залежність від державної реєстрації шлюбу.

З огляду на встановлені судом обставини, а саме спільне проживання заявниці та ОСОБА_4 після розірвання шлюбу, ведення ними спільного господарства, взаємну матеріальну підтримку, спільне виховання сина, підтверджені свідками сімейні взаємовідносини, а також спільне звернення 09 жовтня 2025 року із заявою про державну реєстрацію шлюбу, суд доходить висновку, що їхні відносини за своїм змістом та характером відповідали відносинам подружжя.

При цьому суд бере до уваги, що проходження ОСОБА_4 військової служби та пов`язана з цим його фактична відсутність за місцем спільного проживання не свідчать про припинення сімейних відносин, оскільки такі обставини обумовлені характером військової служби та не спростовують наявності між особами взаємних сімейних зв`язків.

Отже, суд вважає доведеним факт проживання заявниці та ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу після розірвання їхнього зареєстрованого шлюбу, а саме з 15 січня 2024 року до 03 грудня 2025 року - дня зникнення ОСОБА_4 безвісти внаслідок бойових дій.

Керуючись ст.ст.12,81,141,263-265,280-283,354 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 03.12.2025 року під час виконання бойового завдання, однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 15.01.2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.