Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №711/8508/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8508/26

Провадження № 2/711/4331/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Давигору С.А. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, у якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.07.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 822.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2015 сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 822. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На переконання позивача шлюб виявився невдалим. Стосунки погіршилися та сам шлюб вичерпав себе в розумінні можливості спільного проживання та існування між ними статусу подружжя. Погляди чоловіка на їх спільне життя виявилися іншими, аніж вважала позивач та підтримувала за час спільного проживання. Неодноразові спроби позивача та налагодження стосунків, можливості врегулювання спорів та суперечок виявилися невдалими, тому далі зберігати сім`ю, якої чоловік не бажає, вона не хоче. Позивач зазначає, що спільно як сім`я вони не проживають, відповідач мешкає роздільно від неї із сином, тому з цього часу вони не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Як виявилося у них досить різні склади характеру, за час останніх подій ніхто з них не мав наміру продовжувати проживати разом. Стосунки перейшли в розряд чужих людей, а не сім`ї, якої вже давно немає. Позивач вважає, що їх стосунки подружжя повністю припинили існувати, в них не співпадають погляди на сімейне життя інтереси та подальше майбутнє, як подружжя,не являється для них подальшою умовою спільного проживання та подальшого перебування у шлюбі. Між ними в добровільному порядку на дату подання позову до суду не вирішено питання про утримання спільного сина. Наразі позивачем подано до суду відповідну заяву про стягнення аліментів на утримання спільного сина. У разі виникнення питання про участь кожного із батьків в житті сина, вважає, що дане питання буде вирішуватися в окремому порядку, без потреби у порушенні сталих зв`язків із дитиною, а також з метою позбавлення сина негативних наслідків, спричинених процесом розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу син ОСОБА_4 залишатиметься проживати з позивачем. Питання щодо поділу спільного майна подружжя не порушено, оскільки за період шлюбу ними не було набуто жодного майна, яке можна було віднести до об`єкта спільної сумісної власності подружжя. За переконанням позивачки подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, примирення між ними неможливе, тому вона просить розірвати шлюб.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином; в прохальній частині позовної заяви позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; до початку розгляду справи подав заяву, в якій визнав позовні вимоги та просив розглядати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 18.07.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 822, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 18.07.2015.

Від шлюбу сторони мають дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.11.2015.

Подружнє життя у сторін не склалося, вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних відносин.

Правовідносини сторін, що виникли на підставі зазначених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно з частинами 1, 2 та 4 статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина 1 статті 21 СК України).

Статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Зазначені положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Частиною 3 статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно із частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 та частиною 1 статті 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи те, що сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства та не бажають відновлювати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує формально. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між ними необхідно розірвати.

Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 статті 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 259, 265, 268, 273, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 18.07.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 822 – розірвати.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова