Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №711/7366/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/7366/26

Номер провадження 3/711/1766/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП,

В судовому засіданні встановлено, що 03.07.2026 о 00.40 год. в м.Черкаси по проспекту Хіміків, 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 200 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водієві у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився, під відеофіксацію на бодікамери 472884, 472900. Правопорушення вчинене повторно протягом року, водій був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 15.09.2025 справа № 708/934/25, чим порушив п.2.5 ПДР України, правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водія відсторонено.

Крім того, 03.07.2026 о 00.04 год. в м.Черкаси по проспекту Хіміків, 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 200 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування таким транспортним засобом строком на 7 років постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 15.09.2025 справа № 708/934/25. Правопорушення вчинене повторно протягом року, про що свідчить постанова ЕНА № 7336581 від 08.06.2026, чим порушив п.2.1.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Особа стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином.

Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.130, 126 ч.5 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за його відсутності, не порушив його право на захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 під час складання протоколів про адміністративні правопорушення було повідомлено про направлення матеріалів стосовно нього на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси.

Таким чином, суд виконав свій обов`язок, щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи стосовно нього. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що стосовно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Зазначене дає підстави і зобов`язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з`являється в судове засідання.

Дослідивши матеріали провадження та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 709235, на думку суду відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки його автомобіля поліцейським ознаки стану алкогольного сп`яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився.

Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема, як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і пропозицію поліцейського пройти огляд, як на місці зупинки транспортного засобу так і в ЧОПНД від чого ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відеофіксації на нагрудні камери працівників поліції, при цьому правопорушення вчинено повторно протягом року, що утворює склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частина друга статті 266 КУпАП (в редакції Закону України від 16.02.2021 №1231-IX, що діє з 17.03.2021) передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).

Відповідно до п.п.1, 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п.6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

На думку суду, словосполучення в законі «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння….» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду.

Тож, після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп`яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов`язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису, а тому суд визнає відеозапис наданий суду, належним доказом.

З протоколу про адміністративне праворушення серії ЕПР1 709235 вбачається, що в результаті проведеного поліцейським огляду у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та зазначено підозру у перебуванні останнього в стані алкогольного сп`яніння. В зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального приладу Драгер або в медичному закладі, а саме до ЧОПНД, від чого останній відмовився, що підтверджується наданим відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

З огляду на вище викладене, огляд проведений у відповідності до ст.266 КУпАП, а поведінку правопорушника суд оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов`язані з іншими обставинами.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст.266 КУпАП та п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 , який протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.

Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинене особою, як протягом року вчинила порушення, передбачене частиною першою ст.130 КУпАП.

Крім того, відповідно до пп.«а» п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пп.2.4.«а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 2 ст.16 наведеного Закону встановлено, що водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що на водія покладено обов`язок мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та пред`являти їх для перевірки на виконання розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, виражається у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови серії ЕНА № 7336581 від 08.06.2026 ОСОБА_1 притягнутий до адмінвідповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 20400 грн.

Не зважаючи на зазначене, 03.07.2026 о 00.04 год. в м.Черкаси по проспекту Хіміків. 74, водій ОСОБА_1 повторно керував автомобілем Mercedes – Benz д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування таким транспортним засобом.

За таких обставин, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 709223, ЕПР1 № 709235, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якої у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія ОСОБА_1 транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копією постанови Чигиринського районного суду Черкаської області № 708/934/25 від 15.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП в Черкаській області ДПП молодшого лейтенанта поліції О.Овчаренка; постановою серії ЕНА № 7336581 від 08.06.2026; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин судом не вбачається.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції за ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи, той факт, що ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, повторно протягом року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження освідування на стан сп`яніння, крім того повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавлений такого права, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, згідно ст.36 КУпАП, у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією тяжчої статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов`язковим, без оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки останній йому не належить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, ч.2 ст.130, ч.5 ст.126, 279, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

за ч.2 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень та трьох років позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилученням транспортного засобу;

за ч.5 ст.126 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилученням транспортного засобу.

На підставі ст.36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч.5 ст.126 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 665,6 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, тобто у випадку примусового виконання постанови суду, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник