Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №642/6079/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/6079/26

Провадження № 1-кп/642/600/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026221220000669 від 02.06.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Фастів, Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, а також осіб похилого віку, раніше неодноразово судимого: 01.08.2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки; 25.07.2019 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 2 роки; за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки, на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки; 25.09.2020 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки, за ч. 3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки 5 місяців, на підставі ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки 5 місяців, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки 1 місяць; 02.10.2020 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки 1 місяць; 04.12.2020 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, на підставі ч.1, 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки 2 місяці, звільнений 07.08.2023 Сарненським районним судом Рівенської області, відповідно умов до ст. 81 КК України з невідбутим терміном 1 рік 3 місяці 12 днів, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента №573/2022 від 12.08.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015, 02.06.2026 року точний час в ході досудового розслідування не встановлено, проте не пізніше 11 год. 15 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: провулок Пискунівський, буд. 4-А, м. Харків, неподалік аптеки «Копійка», помітив раніше незнайого йому громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей час стояв біля вищевказаної аптеки та тримав у руках мобільний телефон Samsung Galaxy АЗ1 128 GВ ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ НОМЕР_2 , з наявною в ньому картою пам`яті «Samsung 32 GВ МB- МS326А/RU».

В цей час у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою наживи та особистого збагачення, усвідомлюючи протиправнІсть своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , який в цей час перебував біля аптеки «Копійка» за адресою: м. Харків, провулок Пискунівський, буд. 4-А і шляхом ривку своїми двома руками вирвав з рук останнього мобільний телефон Samsung Galaxy АЗ1 128 GВ ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ НОМЕР_2 , вартістю 3 574 грн (три тисячі п`ятсот сімдесят чотири гривні) з наявною в ньому картою пам`яті «Samsung 32 GВ МВ- МS326А/RU», вартістю 194 грн 33 коп. (сто дев`яносто чотири гривні) (тридцять три копійки).

Після чого, ОСОБА_4 , втік з місця скоєння злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, спричинивши згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №9286 від 15.06.2026 потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 3768 грн (три тисячі сімсот шістдесят вісім гривень) 33 копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужою майна (грабіж), вчинений повторно в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України визнав повністю в межах пред`явленого обвинувачення, підтвердив викладене в обвинувальному акті щодо вчинення ним даного кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В ході судового розгляду, враховуючи викладене вище, свідчення обвинуваченого, надані суду, той факт, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, учасниками судового розгляду не оспорюються, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 діяння повністю доведене і правильно кваліфіковане за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше судимий, його вік, стан здоров`я, те що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, а також осіб похилого віку, суд також враховує, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 69-1 КК України - за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Ці вимоги закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові, прийнятій 10.07.2018 у справі №148/1211/15-к (провадження № 51-1330км18) вказав, що формулювання п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України передбачає: наявність будь-якої з обставин, перелічених у ньому (або «з`явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину»), означає, що вимогу цього пункту виконано. Таким чином, положення ст. 69-1 КК України застосовуються, якщо суд установив будь-яку з обставин, зазначених у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України.

Аналіз приписів ст. 69-1 КК України свідчить, що передбачені в ній правила призначення покарання можуть застосовуватися при вчиненні злочину будь-якого ступеня тяжкості, незалежно від форми його вини, стадії вчинення, наявності ознак співучасті тощо.

Підставами для застосування ст. 69-1 КК України закон визнає такі чинники, як: наявність у справі не будь-яких, а лише тих обставин, що пом`якшують покарання, які передбачені тільки у п. 1 та п. 2 ст. 66 КК України; відсутність обставин, що обтяжують покарання; визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому злочині.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_4 повинен нести покарання в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України із затосуванням ст.69-1 КК України у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства.

Санкцією ч.4 ст.186 КК України передбачене максимальне покарання у виді 10 років позбавлення волі. Суд, застосовуючи при призначенні покарання ОСОБА_4 ст. 69-1 КК України виходить з наступних розрахунків: 10 років позбавлення волі дорівнює 120 місяцям* 2/3 =80 місяців= 6 років 8 місяців.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, необхідно залишити без змін до набрання даним вироком законної сили.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, слід зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання за даним вироком час перебування його під вартою з 02.06.2026, тобто з моменту його фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

У провадженні наявні документально підтверджені витрати у зв`язку із залученням експерта у сумі 3664 грн. 08 коп. питання про які необхідно вирішити відповідно до ч. 2ст. 124 КПК України.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч.4 ст.174 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2026 ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова накладено арешт на речові докази по справі. У зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на вищезазначене майно.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69-1 КК України у виді 6 (шести) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування основного покарання за даним вироком час перебування його під вартою з 02.06.2026 та початок строку відбування основного покарання ОСОБА_4 за даним вироком рахувати з 02.06.2026, тобто з дня його фактичного затримання.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання даним вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 3664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) гривень 08 копійок витрат на залучення експерта.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду від 11.06.2026 у справі №642/4324/26, провадження №1-кс/642/883/26 на майно, вилучене в ході обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , об`єкт, а саме мобільний телефон марки Samsung Galaxy АЗІ 128 GB ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ НОМЕР_2 належний потерпілому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом заборони відчуження та розпорядження усіма особами, із подальшим зберіганням майна, відповідно до «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 - скасувати.

Речові докази - мобільний телефон марки Samsung Galaxy A 31 128 GB IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового

провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1