Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №559/385/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/385/26

Провадження № 1-кп/559/138/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубно кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мирогоща, Дубенського району, Рівненської області, громадянина України, із вищою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утриманні якого перебуває малолітня дитина, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 18.01.2026, близько 16 години 26 хвилин, знаходячись на території Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за адресою: вул. Тараса Бульби, 3, м. Дубно, Рівненської області та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав агресивно себе поводити, а саме висловлювався нецензурними словами, провокував на конфлікт, шарпав за формений одяг, скорочував дистанцію з майором поліції ОСОБА_6 , який відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу та виконував службові обов`язки згідно графіку несення добових нарядів та який намагався припинити даний конфлікт. В подальшому ОСОБА_5 усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України майор поліції ОСОБА_6 - ОСОБА_5 діючи умисно, з метою вирішення конфлікту на свою користь, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком лівої руки в область обличчя, спричинивши таким чином тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забій, осаднення верхньої губи справа, які згідно «п.2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995) відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

01.09.2026 між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з другого боку, у присутності захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення повністю. Сторонами визначена міра покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Також сторони погоджуються на звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк ОСОБА_5 в порядку ст. 75, ст. 76 КК України.

Обвинувачений у судовому засіданні беззастережно визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник ОСОБА_4 просив затвердити угоду.

Потерпілий ОСОБА_6 подав заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості, просив розгляд справи провести без його участі та участі представника, не заперечує проти застосування до обвинуваченого покарання у виді іспитового строку.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Під час судового розгляду суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє: наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним; вид покарання. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні провини ОСОБА_5 у вчиненні злочину за ч.2 ст.345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції закону, за яким останній притягується до відповідальності, а саме у виді обмеження волі та із застосуванням ст.75 КК України, оскільки саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. При цьому, на ОСОБА_5 необхідно покласти обов`язки згідно ст.76 КК України, виконуючи які він буде під контролем органу пробації.

Згідно правил пп. б п.1 ч. 1 ст. 72 КК України необхідно зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 18.01.2026 по 20.01.2026 включно з розрахунку день за два (1 день позбавлення волі відповідає 2 дням обмеження волі). Учасники судового провадження підтвердили, що ОСОБА_5 було звільнено 20.01.2026 під час розгляду клопотання про обрання йому міри запобіжного заходу.

У даному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.

Потерпілий у поданій до суду заяві просив провадження у справі закрити у зв`язку з його відмовою від позовних вимог, зазначив, що йому повністю відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого немає.

Обвинувачений та захисник просили закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, у зв`язку з її повним відшкодуванням.

За ч.3 ст. 61 КПК України цивільний позивач має право відмовитися від цивільного позову до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 3,4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом

Оскільки потерпілим подано заяву про відмову від цивільного позову, суд приймає відмову цивільного позивача від позову і закриває провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 374, 475, 615 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 01.09.2026, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з другого боку.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати на підставі пп. б п.1 ч. 1 ст. 72 КК України у строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з 18.01.2026 по 20.01.2026 включно з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.

Прийняти відмову цивільного позивача ОСОБА_6 від позову до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, та провадження у справі закрити.

Речові докази у справі: відеозапис з нагрудних камер працівників УПП в Рівненській області ДПП та відеозапис з камер відео спостереження, які встановлені на приміщенні батальйону №3 ( з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП за адресою: вул. Тараса Бульби, 3, м. Дубно, Рівненської області – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1