Суд: Рокитнянський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №375/1077/26
Суддя: Банах-Кокус О. В.
Справа № 375/1077/26
Провадження № 2/375/977/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судового засідання Киричок І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 16 червня 2023 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований Рокитнянський відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 54, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 16 червня 2023 року.
Від шлюбу сторони мають спільних синів:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюбні відносини з відповідачем припинені. Причиною розірвання шлюбу є те, що відповідач зловживає спиртними напоями, постійно виникали сварки, не поважав позивача, були випадки, що безпричинно наносив побої позивачу у присутності дітей, що негативно впливало на їх виховання.
На даний час сім`я існує формально, сторони не підтримують шлюбних відносин. Позивач приймала міри щодо збереження сім`ї, відповідач обіцяв виправитися, але стосунки не змінилися.
Звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу добре зважене і викликане необхідністю юридично оформити те, що фактично вже сталось.
Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Банах-Кокус О.В.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 15 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків.
19 червня 2026 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 22 червня 2026 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У судове засідання позивач не з`явилася. 14 липня 2026 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, час на примирення не потрібен, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підставі пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України, про поважність причин неявки суду не повідомив. Крім того, у встановлений судом строк, не скористалася своїм правом на подання відзиву.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановлені судом
Розглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16 червня 2023 року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 виданого Рокитнянський відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), актовий запис № 54.
Від шлюбу строни мають спільних синів:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_2 від 26 липня 2023 року;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_3 від 26 липня 2023 року.
Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Частина 3 статті 56 СК України надає кожному з подружжя право розірвати шлюб незалежно від вирішення питань поділу майна, визначення місця проживання дітей, розподілу спільного майна та інших обставин. Зміст цієї норми гарантує право на розірвання шлюбу та позбавляє подружжя можливості самостійно обмежувати це право.
Більш того, частина 4 статті 56 СК України підкреслює, що примушування учасника подружжя до збереження шлюбу є порушенням його права на свободу і особисту недоторканність, що може мати відповідні правові наслідки.
Частини 3 і 4 статті 56 СК України є імперативними нормами, які застосовуються до всіх учасників шлюбних відносин. Протилежне призведе до дискримінації та порушить право на свободу і особисту недоторканність того з подружжя, хто попередньо не вирішив спірні питання, що виникли за час шлюбу.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки (абсолютна імперативна норма). У разі відсутності вільної згоди на продовження шлюбу настають наслідки у вигляді реалізації права на його розірвання у порядку, встановленому законом (частина 3 статті 56, частина 1 статті 110 СК України), тобто кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
При вирішенні справи про розірвання шлюбу суд враховує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя сторін не склалося та припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, жодна із сторін примиритись не бажає, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
Відповідно достатті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 3 статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».
Таким чином, з урахуванням положень частин 1, 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 1331,20 грн за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 5-13, 76-81, 89, 206, 211, 258-259, 265, 272, 280-281 ЦПК України, статтями 109, 110, 112-114 СК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 16 червня 2023 року Рокитнянським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 54.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 2 вересня 2026 року.
Суддя О.В. Банах-Кокус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua