Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №381/1913/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/1913/26

Провадження № 2-о/369/467/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченко А.В. присяжних: Омельченко С.В., П`ятенко Ю.Ю., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 381/1913/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання фізичної особи померлою

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, безвісти зниклого чоловіка ОСОБА_2 з яким проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу .

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю та має на утриманні двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань у межах кримінального провадження № 12022152230000178 від 06 квітня 2022 року, 05 квітня 2022 року до чергової частини ВП № 4 МРУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про зникнення безвісти ОСОБА_2 . Встановлено, що останній зник поблизу села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області прямуючи автомобілем до міста Херсон Херсонської області. Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, що свідчить про наявність обставин, які об`єктивно загрожували життю та здоров`ю особи. Пошукові дії не дали результату місцезнаходження не встановлено, відомості про нього відсутні, зв`язок із ним втрачено.

18.05.2026 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено її до розгляду за правилами окремого .провадження.

Учасники в судове засідання 10.08.2026 року не з`явилися.

Представник заявника, представник заінтересованої особи подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явилися всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до паспорту громадянина України ОСОБА_2 народився місто Каховка Херсонська область.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань у межах кримінального провадження № 12022152230000178 від 06 квітня 2022 року, 05 квітня 2022 року до чергової частини ВП № 4 МРУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про зникнення безвісти ОСОБА_2 .

Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, що свідчить про наявність обставин, які об`єктивно загрожували життю та здоров`ю особи. Пошукові дії не дали результату місцезнаходження не встановлено, відомості про нього відсутні, зв`язок із ним втрачено.

Як вбачається зі змісту Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією території Миколаївська область (зокрема Миколаївський район, включаючи населений пункт Шевченкове) віднесені до територій на яких з 24.02.2022 розпочалися активні бойові дії у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України. Бойові дії на території Миколаївської області , зокрема в районах прилеглих до напрямку на Херсон тривали протягом усього періоду з лютого 2022 та фактично не припинялися до деокупації правобережної частини Херсонської області у листопаді 2022 року. Водночас територія місто Херсон відповідно до зазначеного Переліку з березня 2022 року перебувала у тимчасовій окупації російської федерації та була звільнена лише у листопаді 2022 року, що свідчить про фактичну неможливість безпечного пересування у напрямку цього населеного пункту, зокрема станом на 05 квітня 2022 року.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких положень законодавства

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

-встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

-встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

-встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

-визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).;

Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.

Заявник для захисту прав дітей звернулася до суду про оголошення особи померлою.

Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 Цивільного кодексу (далі - ЦК України)), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.

Відповідно до статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно з приписами частини третьої статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця міста Каховка, Херсонської області, померлим.

Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , то оголосити його померлим слід ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З огляду на вказане подана заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтею 46 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 307, 308 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити повністю.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця міста Каховка, Херсонської області, - померлим.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця міста Каховка, Херсонської області вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті – с. Шевченкове, Миколаївської області, Україна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересовані особи:

Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Київська обл., Фастівський район, м. Фастів, вул. Тараса Шевченка, 2).

Повне рішення складено: 02.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко

Присяжні С.В. Омельченко

Ю.Ю. П`ятенко