Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №362/2840/23 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2840/23

Провадження № 2-др/362/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(д о д а т к о в е)

02 вересня 2026 року

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарі – Нестерванській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в місті Василькові Обухівського району Київської області заяву представника позивачки – адвоката Хасіна Ігоря Борисовича про повернення з державного бюджету позивачці половини судового збору,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2023 року:

-задоволено заяву представника позивача про відмову від позову в частині вимог до ОСОБА_1 ;

-прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів;

-закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (т.с 1, а.с. 83).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2023 року було стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 979 000 гривень 00 копійок, звернувши стягнення на:

-домоволодіння АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку, площею 0,1000 гектарів, кадастровий номер 3210700000:03:009:0006, для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку, площею 0,092 гектара, кадастровий номер 3210700000:03:009:0005, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом їх реалізації в процедурі виконавчого провадження.

Визначено порядок виконання рішення у даній справі шляхом продажу майна в процедурі виконавчого провадження з прилюдних торгів з перерахуванням ОСОБА_2 усіх отриманих від продажу грошових коштів за вирахуванням витрат виконавчого провадження, в межах еквіваленту 100 000 доларів США за курсом Національного банку України на день перерахування коштів ОСОБА_2 .

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13 420 гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат (т.с. 1, а.с. 98 – 99).

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2025 року скасовано вказане рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2023 року та задоволено половину позовних вимог (т.с. 5, а.с. 64 – 68).

Також, додатковою постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2026 року, стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6 710 гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат за рішенням суду першої інстанції та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10 065 гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат за апеляційним переглядом (т.с. 5, а.с. 106).

Постановою Верховного Суду від 10 червня 2026 року, залишено без змін додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2026 року (т.с. 5, а.с. 208 – 213).

13 липня 2026 року судом отримано заяву представника позивачки у якій він на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір», просить повернути з державного бюджету позивачці половину судового збору сплаченого за позовними вимогами до ОСОБА_1 в сумі 3 355 гривень 00 копійок (т.с. 5, а.с. 242 – 243).

Сторони та їх представники в судове засідання не прибули; повідомлялись про місце, день і час розгляду заяви належним чином.

Дослідивши матеріали справи в частині, що стосується предмету розгляду, суд приходить до наступного висновку.

За подачу даного позову позивачкою було сплачено судовий збір в сумі 13 420 гривень 00 копійок, що підтверджується відповідною квитанцією від 12 травня 2023 року (т.с. 1, а.с. 30-А).

Насамперед, слід зауважити про відсутність підстав для повернення позивачці повної суми судового збору відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки у даному випадку було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, – за клопотанням представника позивачки у зв`язку з відмовою позивачки від позову в частині вимог до відповідачки ОСОБА_1 і така відмова була визнана судом, що відображено й зафіксовано за змістом ухвали суду від 10 липня 2023 року.

Вирішуючи вимоги заяви з урахуванням норми частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» стосовно повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, суд враховує, що вимоги позову були майновими та підлягали оплаті за відповідною ставкою в залежності від ціни позову.

Тобто, навіть після закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, – залишилась незмінною ціна позову, а тому й розрахунок судового збору не змінився при зміні кількості відповідачів.

Отже, у даному випадку судовий збір залежав не від кількості відповідачів та кількості заявлених до них позовних вимог немайнового характеру, а від ціни позову за одними єдиними вимогами майнового характеру.

При цьому, в подальшому при апеляційному перегляді, суд апеляційної інстанції своїм рішенням від 14 січня 2026 року, вирішив питання про розподіл судових витрат по справі та у зв`язку із частковим задоволенням позову на підставі статті 141 ЦПК України, поклав судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в рівних частках по половині: 13 420 гривень 00 копійок / 2 сторони = 6 710 гривень 00 копійок з кожного (т.с. 5, а.с. 106).

Тобто, за додатковою постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2026 року, стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6 710 гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат за рішенням суду першої інстанції та відповідно на ОСОБА_2 покладено її судові витрати в сумі 6 710 гривень 00 копійок, що становить половину суми судового збору який вона сплатила за подачу даного позову (т.с. 1, а.с. 30-А).

Як наслідок, питання про розподіл судових витрат вирішено в повному обсязі та належним чином, а тому й відсутні підстави для його повторного вирішення, оскільки відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, апеляційний суд поклав усі судові витрати позивачки на неї пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для ухвалення судом додаткового рішення про розподіл судових витрат позивачки, оскільки їх вже розподілено рішенням суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, заява представника позивачки є безпідставною і необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 1 – 13, 19, 23, 27, 34, 76 – 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 – 265, 270, 273 – 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивачки – адвоката Хасіна Ігоря Борисовича про повернення з державного бюджету позивачці половини судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення – 02 вересня 2026 року.