Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №362/2620/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2620/26

Провадження 3/362/925/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 17.03.2026 серії ВАД № 965026 гр. ОСОБА_1 17 березня 2026 року близько 17 год. 00 хв. за місцем свого проживання систематично вчиняв психологічне насильство в сім`ї стосовно своєї дружини. Він ображав її, позбавляв житла, словесно принижував у присутності дітей, безпідставно звинувачував, чим викликав у потерпілої стан тривожності та страху, втрати впевненості в собі. Такі дії завдали шкоди психічному здоров`ю потерпілої, що кваліфіковано як адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив свою провину та повідомив, що у них з дружиною протягом останніх років склались неприязні стосунки, у зв`язку з чим він подав заяву до суду про розірвання шлюбу. Через це ОСОБА_2 17.03.2026 влаштувала черговий скандал і викликала патрульну поліцію, звинувативши його в домашньому насильстві. Дружина кілька місяців погрожує та вимагає подарувати їй будинок, в якому вони мешкають, на що він відмовився. З метою уникнення конфліктів віддав дружині для проживання з дітьми повністю другий поверх будинку, який включає дві окремі спальні кімнати, санвузол, кухню, має окремий вхід з вулиці, а сам переселився на перший поверх. Сплачує аліменти на дітей, які були присуджені судом. Повністю заперечує як економічне, так і будь-яке інше насильство зі свого боку. Просив закрити провадження у справі, оскільки між ним та дружиною відбулася проста побутова сварка, викликана подачею ним до суду заяви про розлучення. Подав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі з копіями підтверджуючих документів.

В судове засідання також з`явилася потерпіла ОСОБА_1 , яка надала свої пояснення, повідомивши, що дійсно перебуває з чоловіком на стадії розлучення, підтвердила, що вона з дітьми проживає в будинку чоловіка на другому поверсі, щодо події 17.03.2026 повідомила, що спустилася до чоловіка на перший поверх поговорити, однак він почав ображати та відмовився допомагати з дітьми. Пізніше він піднявся на другий поверх, був в стані алкогольного сп`яніння, ліг на ліжко та почав ображати. Внаслідок сварки почала плакати донька, після чого викликала поліцію. Просила долучити до матеріалів справи звукозапис розмови того дня, який вона здійснювала на власний мобільний телефон. Просила викликати до суду в якості свідка неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 заперечив щодо дослідження та використання поданого звукозапису, посилаючись на те, що це була його приватна розмова з дружиною, згоду на запис якої він не давав. Також заперечив щодо допиту неповнолітнього сина, щоб не порушувати його психічний стан, крім того, зауважив, що син не був безпосереднім учасником конфлікту. Надав суду додаткові письмові пояснення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Кобець О.О. підтримав пояснення своєї підзахисної, подав суду клопотання про витребування відеозапису з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , та про допит поліцейського.

Судом задоволено клопотання захисника та витребувано постановою від 15.04.2026 у поліції відповідний відеозапис з нагрудних камер поліцейських. Щодо виклику для надання пояснень працівника поліції суд не вбачає за доцільне здійснювати такий виклик, оскільки все спілкування поліцейських на місці виїзду фіксується на нагрудну камеру поліцейських.

Також суд не вбачає необхідності у допиті неповнолітнього ОСОБА_3 , який був опитаний працівниками поліції на місці виїзду, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських.

Щодо допустимості звукозапису розмови 17.03.2026 між потерпілою та ОСОБА_1 , долученого потерпілою у судовому засіданні, суд бере до уваги наступне.

За статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про інформацію" до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про факти порушення прав і свобод людини.

Зважаючи на те, що одним з учасників розмови, звукозапис якої долучено до матеріалів справи потерпілою, була вона сама, метою долучення вказаного звукозапису є захист її прав як потерпілої у даній справі, а також те, що завданням КУпАП та провадження у справах про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, суд не вбачає перешкод у долученні вказаного звукозапису та використанні його як доказу щодо встановлення факту порушення чи відсутності порушення прав потерпілої у даній справі, що узгоджується з положенням статті 32 Конституції України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За правилами статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відсутність таких наслідків свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

За Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто психологічне насильство може призвести до таких наслідків – викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров`ю особи. Таким чином, зазначений Закон не ототожнює побоювання за свою безпеку (стан тривожності та страху, втрату впевненості в собі, як це зазначено в протоколі) із завданням шкоди психічному здоров`ю особи. Разом з тим адміністративна відповідальність за психологічне насильство відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП настає лише у випадку, якщо воно призвело саме до наслідків у вигляді завдання шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Разом з тим, формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, не містить всіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, зокрема, не зазначено, яка саме шкода завдана психічному здоров`ю потерпілої від вчинених ОСОБА_1 дій та в чому вона полягала. Не містять доказів завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої й інші матеріали справи. Навпаки, в судовому засіданні з`ясувалось, що мала місце побутова сварка між подружжям, яке перебуває в стані розлучення.

З відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що кожен з подружжя повідомляє про свої претензії один до одного, неповнолітній син подружжя ОСОБА_4 повідомив поліцейському, що тато багато обманює, багато бруду говорить про маму, але сьогодні не бив, не виганяв з дому.

Крім того, дослідивши наданий потерпілою ОСОБА_2 звукозапис (файли "audio_2026-05-08_03-22-49", "audio_2026-05-08_03-16-31"), суд не вбачає, що до неї було застосовано психологічне насильство, оскільки між подружжям відбулася розмова, в ході якої вони з`ясовували подружні відносини, вживалась ненормативна лексика, образливі слова, однак розмова велась у спокійному тоні, під час якої, крім питання розлучення, вирішувались й побутові питання (завезення шафів, завезення дитини до школи), при цьому вжиті потерпілою слова "Я все знаю, котику, мені все рівно", "Мені ти нецікавий, але шлюб треба зберігати", " ОСОБА_5 , будь-ласка, з моєї кімнати. Ми "пошутили и хватит" свідчать, що вона не надала серйозного значення цій розмові, жодного психологічного тиску розмова на неї не справила.

У зв`язку з цим суд зауважує, що сам лише факт наявності між учасниками справи сварки, конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог частини першої статті 173-2 КУпАП та Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень статті 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.

За таких обставин, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, то провадження у цій справі слід закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 7 - 9, 173-2, 245, 247, 256, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан