Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №357/11690/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №357/11690/26

Суддя: Озадовський Р. Ю.

Справа № 357/11690/26

3/357/3638/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

З протоколу серії ЕПР1 №674790 від 25.05.2026 вбачається, що 25.05.2026 о 01 год. 03 хв. водій ОСОБА_1 , рухаючись в Київській області, м. Біла Церква, вул. Млинова, 25, керував електросамокатом JET з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи у найближчому медичному закладі категорично відмовився. Зазначене правопорушення вчинене повторно, двічі протягом року після накладення адміністративного стягнення від 03.12.2025 №358/18190/25 Білоцерківським міськрайонним судом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до суду 07.07.2026. Судове засідання було призначено на 21.07.2026. У вказане судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не повідомив. У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 01.09.2026.

У судове засідання, призначене на 01.09.2026, ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, при цьому був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суддя, виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічну можливість заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 (провадження № 61-10553св22) дійшов висновку, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводиться в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

Отже, електросамокат, який приводиться в рух електричним двигуном, є транспортним засобом, бере участь у дорожньому русі та створює підвищену небезпеку для його учасників. Тому особа, яка керує таким транспортним засобом, зобов`язана дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України, у тому числі вимог п. 2.5 ПДР України щодо проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та п. 2.9. а ПДР України щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно, у разі керування таким транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку така особа підлягає адміністративній відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського та матеріалів справ вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом JET в Київській області, м. Біла Церква, вул. Млинова, 25 (Clip-2).

У зв`язку з виявленням у водія ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду та направленні на огляд, працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі (Clip-0 01:17:12; 01:17:36).

ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується матеріалами справи та відеозаписом (Clip-0 01:17:40).

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/18291/25, 3/357/7078/25 від 18.12.2025, яка набрала законної сили 30.12.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/1935/26, 3/357/1262/26 від 02.03.2026, яка набрала законної сили 12.03.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та позбавлено права керування транспортними засобами строком на десять років.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/2265/26, 3/357/1356/26 від 05.03.2026, яка набрала законної сили 17.03.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/2017/26, 3/357/1273/26 від 10.03.2026, яка набрала законної сили 20.03.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та позбавлено права керування транспортними засобами строком на десять років.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/4041/26, 3/357/1801/26 від 13.04.2026, яка набрала законної сили 23.04.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та позбавлено права керування транспортними засобами строком на три роки.

Нове правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, вчинене повторно протягом року та до закінчення строку позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, у разі якщо особа, позбавлена спеціального права, до закінчення строку позбавлення знову вчинить правопорушення, за яке передбачено позбавлення цього права, до нового строку позбавлення повністю або частково приєднується невідбута частина попереднього стягнення. Станом на момент розгляду справи невідбута частина покарання за вказаними постановами становить 22 роки 1 місяць 7 днів. Оскільки санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено позбавлення права керування транспортними засобами строком на десять років, суд вважає за необхідне до строку позбавлення, призначеного за нове правопорушення, приєднати невідбуту частину попереднього стягнення. Отже, при встановленні покарання суд враховуватиме, що остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами складатиме 32 роки 1 місяць 7 днів.

Отже, суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України доводиться матеріалами адміністративної справи, а саме: відомостями, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674790 від 25.05.2026, направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; рапортом; довідками з адмінпрактики на підтвердження повторності вчинення адміністративного правопорушення; копіями постанов Білоцерківського міськрайонного суду; диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі…

Разом з тим, відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, неможливо накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.

Матеріали справи не містять відомостей щодо належності транспортного засобу ОСОБА_1 . За таких обставин, неможливо застосувати до останнього конфіскацію транспортного засобу.

Крім того, об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 по справі № 702/301/20 дійшла правового висновку, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти стягнення в межах санкції статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років без конфіскації транспортного засобу.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, статтями ч. 3 ст. 130, 221, 284, 40-1 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфісскації транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбутого стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на ОСОБА_1 постановами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2025 у справі № 357/18291/25, 3/357/7078/25, від 02.03.2026 у справі № 357/1935/26, 3/357/1262/26, від 05.03.2026 у справі № 357/2265/26, 3/357/1356/26, від 10.03.2026 у справі № 357/2017/26, 3/357/1273/26 та від 13.04.2026 у справі № 357/4041/26, 3/357/1801, та накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 32 (тридцять два) роки 1 (один) місяць 7 (сім) днів, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів:ГУКу Київській обл/Білоцерків.міс./ 21081100

Код отримувача(код за ЄДРПОУ):37955989

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача(МФО):899998

Р/о:UA078999980313010106000010776

Код класифікації доходів бюджету:21081100

Призначення платежу: 101 РНКОПП (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України; Штраф, за адміністративне правопорушення Білоцерківський міськрайонний суд Київської області; номер справи: 357/11690/26;

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101

Код отримувача(кодзаЄДРПОУ): 37955989

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101 РНКОПП (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України; Судовий збір, за адміністративне правопорушення Білоцерківський міськрайонний суд Київської області; номер справи: 357/11690/26.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua