Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №294/1193/22 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/564/26

справа № 294/1193/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

представник позивача – адвоката Менчинської К.П.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

третьої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чуднів в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, –

В С Т А Н О В И В:

20.09.2022 ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на його користь аліменти у зв`язку з продовженням навчання в розмірі 3 500 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що є рідним сином відповідача, який був зобов`язаний сплачувати аліменти на його утримання до досягнення повноліття відповідно до рішення суду від 20.10.2005. Однак, вказаний обов`язок ОСОБА_1 виконувався несумлінно, оскільки відповідач періодично мав заборгованість зі сплати аліментів. Внаслідок недбалого ставлення до батьківських обов`язків, їх невиконання протягом тривалого часу та ряду інших обставин відповідача було позбавлено батьківських прав. Позивач не одружений, не працює, є студентом 1 курсу Київського інституту інтелектуальної власності та права національного університету «Одеська юридична академія» денної форми навчання. Відповідно до договору про навчання №7602962-21 від 30.08.2021 рік навчання складає 31 050 грн. Оскільки позивач навчається на контрактній основі, стипендії не отримує. Крім того, відповідно до програми навчання ОСОБА_3 несе витрати на підручники, придбання застосунків, електронної техніки, потрібних для якісного та комфортного здобуття освіти. Також враховуючи, що позивач під час навчання проживає в м. Києві, тим самим несе додаткові витрати, а тому потребує матеріальної допомоги на своє утримання. Мати позивача ОСОБА_2 забезпечує останнього матеріально в силу своїх можливостей, оскільки має на утриманні ще одну неповнолітню дитину ОСОБА_4 брата позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач відмовляється в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу, хоча таку можливість має, оскільки є особою працездатного віку, на момент подачі позову до суду продовжує працювати, має стабільний дохід, а також додаткові нерегулярні доходи, пов`язані з сезонними роботами. Повторно шлюбу не укладав, інших дітей, окрім позивача, на своєму утриманні немає.

Ухвалою судді від 23.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 головуючим у справі № 294/1193/22 визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 19.06.2026 справу прийнято до провадження, вирішено здійснити перехід від розгляду справи, відкритої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, до її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судовий розгляд справи на 26.08.2026.

У судове засідання з`явились представник позивача, позовні вимоги підтримала, додатково надала пояснення, що станом на 30.06.2025 позивач закінчив навчання, про що додала копію диплома бакалавра, однак станом на день звернення до суду позивач потребував матеріальної допомоги, а оскільки відповідач добровільно не утримував сина, не допомагав під час навчання, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що ані позивач, ані третя особа — мати позивача ОСОБА_2 йому не говории про потребу в матеріальному забезпеченні сина у зв`язку з навчанням, будь — яких коштів у нього добровільно не просили, однак зауважив, що суму, заявлену до стягнення, бажає виплачувати добровільно, без примусового виконати рішення суду.

Третя особа ОСОБА_6 позовні вимоги позивача підтримала, додатково пояснила, що самостійно утримувала сина, батько дитини мав би сам цікавитись його життям, однак чомусь цього не робив. Під час навчання усі витрати несла самостійно, будь — якої допомоги від відповідача не було.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.09.2004, виданого Краснопільською сільською радою Чуднівського району Житомирської області, батьками позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значаться ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_6 (мати) (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 11.10.2005 Відділом реєстрації актів цивільного стану Чуднівського районного управління юстиції Житомирської області, шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвано (а.с.7).

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області у справі № 294/959/16-ц ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 (а.с.8-9).

Згідно з довідкою № 2/147 від 18.07.2022, виданою за підписом ректора Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», ОСОБА_3 дійсно є студентом 1 курсу Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» денної форми навчання за напрямом 125 «Кібербезпека», термін навчання складає за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр - по 30.06.2025 (а.с.10).

Відповідно до договору про навчання № 7602962-21 від 30.08.2021 фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб. Замовником за договором є законний представник - мати позивача ОСОБА_2 , а здобувачем освітніх послуг є позивач ОСОБА_3 (а.с.11-12).

Відповідно до платіжних квитанцій № 31А7-8Е31-52Н3-АНВ0-від 02.09.2021, № ЕА5Х-Т2СЕ-3963-1РММ від 14.01.22 та №ХХТ6-8985-6РС4-767С від 15.07.2022 оплату за навчання згідно Договору 7602962-21 студента групи КБ 2/21 БД ОСОБА_3 за один семестр в розмірі 15 525.00 грн. здійснювала ОСОБА_2 (13-15).

Згідно довідки – розрахунку №11, виданої Бердичівським відділом державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 станом на 01.06.2022 становила 89 105,17 грн.(а.с.16). У судовому засіданні сторони підтвердили відсутність заборгованості зі сплати аліментів станом на час розгляду справи.

Відповідно до копії диплома бакалавра НОМЕР_3 від 30.06.20205, ОСОБА_3 закінчив навчання у Київському університеті інтелектуальної власності та права 30.06.2026.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо обов`язків батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі - СК України), яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Як слідує з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Приписами ч. 3 ст. 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

При цьому, частиною 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Із системного аналізу положень СК України слідує, що істотними правовими передумовами для виникнення у батька (матері) обов`язку по утриманню повнолітніх сина (доньки) є сукупність таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання за будь-якою із форм навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі з боку батьків; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). На цьому також акцентовано увагу в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та Верховним Судом у постанові від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17.

Таким чином, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Верховний Суд в постанові від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18 при вирішенні спору про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, зауважив про дію рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

При вирішенні спору судом встановлено, що ОСОБА_3 досяг повноліття та на момент подачі позову до суду був студентом Київського інституту інтелектуальної власності та права національного університету «Одеська юридична академія» денної форми навчання., що унеможливлює його трудову діяльність поза часом навчання, у зв`язку з чим він потребував на час навчання матеріальної допомоги.

При цьому, у судовому засіданні з`ясовано, що відповідач є особою працездатного віку, має офіційну роботу в НААН України, отримує заробітну платну близько 6-7 тис. грн в місяць. Судом не встановлено наявності обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 у виконанні його батьківських обов`язків стосовно його повнолітнього сина, також суд бере до уваги те, що з відповідача аліменти не стягуються, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо знаходження на його утриманні інших осіб.

Враховуючи принцип загальної та однакової відповідальності батьків за виховання та розвиток дітей, суд вважає, позов про стягнення аліментів на користь та утримання позивача, який продовжував навчання, підлягає задоволенню в розмірі, заявленому у позові.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

З аналізу вказаної матеріальної норми слідує, що законом не встановлено мінімальної межі визначення судом аліментів на повнолітніх дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи без визначення мінімальної межі.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі, заявленому у позові, за період з 20.09.2022 і до часу закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 30.06.2025 включно.

На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним із частковим покриттям тих витрат, які зазнав позивач за час навчання, та не є надмірним для відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч.1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141-142, 206, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), аліменти на його утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 20.09.2022 по 30.06.2025.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА