Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №279/4006/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/4006/26

Провадження №3/279/1088/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу, 08.06.2026 року о 01:01 год. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилявся від виконання батьківських обов`язків відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, не проконтролював поведінку доньки, неналежно виховував та контролював за її діями. Тобто батько порушив вимоги ст. 150 СК України, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 184 ч.1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину визнав.

Заслухавши правопорушника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Вина особи, що притягується до відповідальності, доводиться протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 08.06.2026, письмовими поясненнями, рапортами працівника поліції.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Суд зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти росії»).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно зі ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, особу правопорушника, вперше притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення ним правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає можливим на підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

У відповідності до ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, справа про адміністративне правопорушення закривається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.22, ч.2 ст.184, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).

Суддя О.О. Пацко