Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №191/4479/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4479/26

Провадження № 3/191/1512/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовиця військової частини НОМЕР_2 , яка займає посаду головного сержанта 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2026 року близько 17 год. 00 хв. в умовах дії особливого періоду, військовослужбовець, сержант ОСОБА_1 самовільно залишила розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 , розташованому у АДРЕСА_2 , про що складено доповідь командира військової частини НОМЕР_2 від 06.04.2026 №2124/8367.

06 квітня 2026 сержант ОСОБА_1 самостійно повернулась до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 Підлісне, АДРЕСА_2 (доповідь командира військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2026 №2124/8439), чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП. З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих при складанні протоколу, вбачається, що 05.04.2026 року вона виїхала до м. Дніпро на зустріч з волонтерами щодо допомоги підрозділу, проте через оголошення тривоги не встигла на останній автобус, у зв`язку з чим повернулась наступного дня.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, проте надала заяву про розгляд справи без її участі, свою провину визнає повною мірою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Частиною 3 ст.172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини (СЗЧ) або місця служби військовослужбовцями (крім строковиків), а також військовослужбовцями та резервістами під час зборів,якщо їхня відсутність триває до десяти діб.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

З матеріалів справи встановлено, що правопорушення, а саме нез`явлення військовослужбовцею без поважних причин на службу, вчинене в умовах особливого періоду ОСОБА_1 – 05 квітня 2026 року, що підтверджується доповідною від 06.04.2026 №2124/8367. Таким чином, передбачений ст. 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за даним фактом закінчився 06 липня 2026 року.

Згідно з п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв`язку із чим відновлюються її добре ім`я, репутація), а нереабілітуючими – обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.

Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.

Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.

Таким чином, наявні підстави визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП. Однак, оскільки передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності на момент розгляду справи минув,тому у відповідності до ст. 247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-11 КУпАП провадженням закрити у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В. Форощук