Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №204/490/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/490/25

Провадження № 2/204/170/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у міста Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року позивач звернувся до суду з даною заявою, в якій просить (з урахуванням уточнення а.с. 192) стягнути матеріальну шкоду у розмірі 221820,59 грн; моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. та судові витрати. В обґрунтування своєї позовної заяви вказано на те, що внаслідок ДТП з вини Відповідача ОСОБА_2 було пошкоджено належний Позивачці автомобіль. Оскільки розмір відновлювального ремонту згідно з наданим Позивачкою звітом становить 290 950,59 грн., Позивачка вважає, що зазначена сума підлягає стягненню у повному обсязі та матеріальні збитки. Крім того, позивачка вважає за необхідне стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн., оскільки вона позбавлена можливості вести звичний спосіб життя, оскільки не може користуватись транспортним засобом, вимушена тривалий час витрачати на організацію заходів, пов`язаних з транспортуванням та збереженням пошкодженого автомобіля, витрачати час на звернення до відповідачів намагаючись добитися добровільного відшкодування заподіяної шкоди, організовувати проведення експертизи, захищати свої порушені права, отримувати правничу допомогу, консультуватися.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано наступне. Відповідач проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Вказувала, що солідарна відповідальність водія та страховика за законом не передбачена; розмір заявленого відновлювального ремонту (290 950,59 грн.) перевищує ринкову вартість транспортного засобу Nissan Almera 2007 р.в. до ДТП (від 143 500 до 205 000 грн.), що за ст. 30 Закону України «Про ОСЦПВНТЗ» свідчить про фізичне знищення автомобіля; позивачка узгодила зі Страховиком (ПрАТ «СК «Саламандра») суму страхового відшкодування у розмірі 75 629,41 грн, заявивши відповідну вимогу від 17.10.2024; витрати на автотоварознавчу оцінку (5 000 грн.) належать до процесуальних витрат, а не до збитків від ДТП; вимоги про відшкодування моральної шкоди не підтверджені належними та допустимими доказами.

В судове засідання позивача та його представник не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, раніше представник надав заяву відповідно до якої підтримав позовну заяву та просив розглянути справу без участі позивача та його представника.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з відшкодуванням шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та регулюються нормами ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Судом встановлено, що 12 липня 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Almera (2007 року випуску), належного Позивачці ОСОБА_1 , та автомобіля під керуванням Відповідачки ОСОБА_2 .

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 02 вересня 2024 року.

На момент настання пригоди цивільно-правова відповідальність Відповідачки ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Саламандра» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6238174 від 20.09.2023 року.

27 вересня 2024 року за замовленням Позивачки суб`єктом оціночної діяльності проведено огляд пошкодженого автомобіля Nissan Almera та складено звіт про оцінку, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 290 950,59 грн., матеріальний збиток у розмірі 153897,49 грн. За послуги оцінки Позивачкою сплачено 5 000,00 грн.

17 жовтня 2024 року Позивачка ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Саламандра» із заявою про виплату страхового відшкодування, у якій погодила розраховану страховиком суму страхового відшкодування в розмірі 75 629,41 грн.

Звернувшись до суду з цим позовом, Позивачка ОСОБА_1 заявила вимоги про стягнення матеріальної шкоди 221 820,59 грн. та моральної шкоди 50 000,00 грн. виключно з відповідачки ОСОБА_2 .

При цьому сторонами у справі не оспорюються обставини дорожньо-транспортної пригоди та наявність вини відповідача у її вчиненні.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суд на підставі ст. 1194 ЦК України постановляє стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тобто розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент дорожньо-транспортної пригоди або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 28 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону).

У постанові від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц, від 21.02.2020 у справі № 755/5374/18, від 22.04.2020 у справі № 756/2632/17, від 22.04.2021 у справі № 759/7787/18, від 11.08.2021 у справі № 554/8473/19.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що унаслідок протиправних дій відповідачем позивачеві завдана, зокрема, матеріальна шкода у розмірі 221820,59 грн.

Позивачем долучено звіт №АК017-24 ТОВ «АВАРКОМ КОНСАЛТИНГ», дата складання 05.10.2024 року, зі змісту якого вбачається, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу автомобіль «NISSAN ALMERA CLASSIK», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, складає: 153 897 грн. 49 коп., вартість відновленого ремонту складає 290 950,59 грн. Ринкова вартість транспортного засобу автомобіль «NISSAN ALMERA CLASSIK», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 - 160795,20 грн., є меншою розміру вартості відновлювального ремонту 290 950,59 грн.

Крім цього, згідно з п. 8.2 Методики вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість; б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ; в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

ПАТ «САЛАМАНДРА» складено страховий акт №0053000.07.24/1 розмір страхового відшкодування становить 74 129,41 грн. за згодою сторін.

Таким чином, оскільки вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2024 року по справі № 204/7819/24, а сума страхового відшкодування не в повній мірі покриває понесені матеріальні збитки, то, відповідно до ст. 30 та 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 11, 22, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України та висновків щодо застосування норм права, що викладені у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), від 14 грудня 2021 року (справа № 147/66/17) та від 09 листопада 2022 року (справа № 497/470/2021), Позивач вважає, що саме з Відповідача підлягає стягненню різниця між розміром матеріального збитку, заподіяного внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак суд вважає доведеним належними та достатніми доказами розмір матеріального збитку, завданого позивачеві джерелом підвищеної небезпеки під керуванням відповідача, у сумі 221820,59 грн.

При цьому основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відтак враховуючи, що компенсація за завдану матеріальну шкоду позивачем визначена у розмірі 221820,59 грн. та саме в межах цієї суми підтриманий у судовому засіданні позов позивачем і його представником, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає компенсація за завдану матеріальну шкоду у розмірі 221820,59 грн.

При цьому відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.03.2019 у справі № 753/21303/16-ц, ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність зобов`язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 залишки транспортного засобу NISSAN ALMERA CLASSIC 1.6і, державний номерний знак НОМЕР_1 , після відшкодування ОСОБА_2 збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на суму 221 820,59 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦКК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4від 31.03.1995«Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової)шкоди» (далі за текстом Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, враховуючи істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, наміру, з яким діяв відповідач.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги характер страждань позивача, обсяг заподіяної йому шкоди та обставини, за яких така шкода була заподіяна, зокрема, що шкода завдана внаслідок неумисних дій відповідача, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 5000 грн. Указаний розмір відшкодування суд вважає таким, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості і у повній мірі відшкодує завдану позивачеві моральну шкоду.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім того, в порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 2268,20 грн. (в порядку ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на момент звернення до суду з даним позовом).

Керуючись ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 133 ч. 1, 3, 141 ч. 1, 158 ч. 7, 8, 246, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 221 820,59 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 залишки транспортного засобу NISSAN ALMERA CLASSIC 1.6і, державний номерний знак НОМЕР_1 , після відшкодування ОСОБА_2 збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на суму 221 820,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2268,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Суддя В.В. Самсонова