Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №212/8701/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/8701/26

2/212/6043/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Шевченко Л.В., при секретарі судового засідання Чуприни Я.Е., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

04.06.2026 позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк»), звернувся з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 , у якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.08.2024 у загальному розмірі 34207,65 грн, яка станом на 03.06.2026 року складається з 28141,98 грн - заборгованість за кредитом; 4571,94 грн - заборгованість по відсоткам; - 0.00 грн- загальний залишок заборгованості за комісією; 1493,73 грн - загальний залишок заборгованості за пенею, також просить стягнути судові витрати у розмірі 2662.40 грн. В обґрунтування вимоги позивач зазначив, що він як, Кредитор 13.08.2024 уклав з відповідачем (Позичальником) кредитний договір ABH0CT155101723532769687, щодо надання останній кредиту в розмірі 100000.00 грн. строком на 24 місяців (тобто до 12.08.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Зазначає, що кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту. Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Нарахування пені позивач обгрунтовує тим, що за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». З посиланням на ст. 1054 ЦК України, а саме ч. 3 зазаначає, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, тобто не ЦК України, а окремим законом -Законом України «Про споживче кредитування» і вважає, що саме тому в даному випадку використовується не п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону. Просить стягнути заборгованість та судові витрати.

Ухвалою суду від 09.06.2026 позовну заяву було залишено без руху.

Заяву про усунення недоліків подано позивачем 12.06.2026. Позовна заява відповідачу була направлена 10.06.2026 відправленням № 05 0563 8731 996, втім за даними Трекінгу (арк.с.45) повернулося без вручення 20.06.2026.

В період з 15.о6.2026 по 05.07.2026 суддя перебувала у відпустці (інших днях відпочинку).

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 06 серпня 2026 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

06.08.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

До судового засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, разом з позовом ним подано заяву про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання у відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за адресою її місця реєстрації згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 09.06.2026, вказаній у заявці на отримання кредиту від 13.08.2024, до судового засідання не з`явилася за невідомою суду причиною, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Ухвалою суду від 02.09.2026 призначено заочний розгляд справи.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 указаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено вище та вбачається з матеріалів справи, відповідач звернулася до позивача з заявою, у якій просила надати в АТ «А-БАНК» кредит за Послугою «Швидка готівка» на умовах, визначених у Заяві.

13.08.2024 вона підписала Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101723532769687 від 2024-08-13 року, якою встановлено:

1. Вид кредиту - Кредит на споживчі потреби.

2. Тип кредиту - Кредит строковий.

3. Мета отримання кредиту - Придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг

4. Сума кредиту - 100000 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок)

5. Строк кредиту - 24 місяців з 2024-08-13 р. по 2026-08-12 р. включно.

6. Процентна ставка (фіксована) - 75 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік.

7. Розмір щомісячного платежу - 8220.44 грн (Вісім тисяч двісті двадцять гривень 44 копійки) та визначається за формулою: A = K*S, де: A - щомісячний платіж рівними частинами (ануїтет), K - коефіцієнт ануїтету, S - сума кредиту. Коефіцієнт ануїтету: Де: I - місячна процентна ставка по кредиту (річна ставка / 12 місяців), N - кількість періодів, протягом яких виплачується кредит (строк кредиту).

8. Денна процентна ставка становить - 0.13% , що розраховуються наступним чином: (97290.54/100000)/729 ? 100%, тобто: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

9. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - НОМЕР_6.

10. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 197290.54 грн.

11. Погашення заборгованості за Кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 .

12. У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт (відповідач) сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

13. У випадку порушення Клієнтом чи Банком умов Договору порушник несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. При цьому сторона договору, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

14. Кредит надається Клієнту у відповідності до Тарифів , які розміщуються на веб-сайті Банку у розділі: Кредити - «Швидка готівка».

15. Клієнт має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання Кредиту відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання Клієнтом грошових коштів. При цьому про намір відмовитися від Договору Клієнт зобов`язаний повідомити Банк до закінчення строку дії Договору, визначеного Заявою. Протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання повідомлення про відмову від Договору Клієнт зобов`язаний повернути Банку грошові кошти, одержані згідно з цим Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою Договором

Пунктом 18 вказаної заяви від 13.08.2024 відповідач підтвержддила та погодилась, що: до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлена з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням: www.abank.com.ua, в повному об`ємі відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Паспортом споживчого кредиту передбачено, що загальні витрати за кредитом - 97290,54 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 197290,54 грн, реальна річна процентна ставка, відсотків річних -109.02. Застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

У пункті 6 Паспорту споживчого кредиту передбачені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: в разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, Банк має право достроково розірвати Кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку Заборгованості, що виникла при користуванні Клієнтом Послугою "Швидка готівка". Встановлено, що може бути стягнута пеня у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Заяву та Паспорт споживчого кредиту підписано кваліфікованим електронним підписом відповідача. Накладання цього електронного підпису перевіряється за допомогою відкритого ключа (арк.с. 8-10).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Позивач у позовній заяві вказує, що у разі підпису Клієнтом (відповідачем) Анкети-Заяви на сенсорному екрані свого пристрою (смартфону), варто звернути увагу на Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 13.12.2019 № 151. Втім, на час спірних правовідносин дана постанова втратила чинність з Прийняттям іншої постанови Правління Національного банку України 20.12.2023 № 172, яким затверджено ПОЛОЖЕННЯ про використання електронного підпису та електронної печатки. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

1) верифікація - заходи, що вживаються установою з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих установою ідентифікаційних даних;

2) відкритий мережевий сервіс - мобільний застосунок, вебсервіс або інше програмне забезпечення, що дає змогу здійснювати обмін повідомленнями між електронними пристроями установ та користувачів через електронні комунікаційні мережі загального користування;

3) електронний підпис Національного банку (далі - ЕП Національного банку) - удосконалений електронний підпис (далі - УЕП) або удосконалена електронна печатка, що використовується в створених Національним банком платіжних системах, облікових системах, інформаційних системах;

4) електронний сенсорний пристрій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити цифровий власноручний підпис;

5) ідентифікація - заходи, що вживаються установою для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;

6) клієнт установи - клієнт банку, небанківської фінансової установи або особи, що не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, користувач платіжних послуг;

7) контрагент установи - будь-яка юридична чи фізична особа, фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, яка має з установою відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з установою трудові відносини або відносини іншого характеру;

8) перевірка цілісності - процедура, яка дає змогу виявити будь-які зміни в електронному документі та зміни ЕП після підписання електронного документа;

9) простий електронний підпис (далі - простий ЕП) - будь-який вид ЕП, крім кваліфікованого ЕП, цифрового власноручного підпису (далі - ЦВП), УЕП з кваліфікованим сертифікатом, УЕП, ЕП Національного банку;

10) суб`єкт електронної взаємодії - Національний банк, установа, клієнт установи, контрагент установи та комерційний агент установи;

11) удосконалена електронна печатка, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки (далі - електронна печатка з кваліфікованим сертифікатом), - удосконалена електронна печатка, створена з використанням кваліфікованого сертифіката електронної печатки, у якому є позначка, що цей сертифікат сформовано як кваліфікований для використання електронної печатки, та немає відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

12) УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі - УЕП з кваліфікованим сертифікатом), - УЕП, створений з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, у якому немає відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

13) уповноважена особа установи - особа, яка не є працівником установи, якій згідно з довіреністю та/або на підставі правочинів надано повноваження на підписання з клієнтами установи, контрагентами договорів та інших документів від імені установи;

14) уповноважений працівник установи - працівник установи, до повноважень якого згідно з внутрішніми документами установи чи на підставі довіреності належить підписання з клієнтами установи, контрагентами установи, комерційними агентами установи договорів та інших документів від імені установи;

15) установа - банк, небанківська фінансова установа, особа, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк, небанківський надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи, технологічний оператор платіжних послуг;

16) цифровий власноручний підпис (далі - ЦВП) - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою. Інші терміни в цьому Положенні використовуються в значеннях, наведених у Законі, Законах України "Про банки і банківську діяльність", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про електронну комерцію" та інших законах України і нормативно-правових актах Національного банку з питань регулювання ринків фінансових послуг та платіжних послуг.

Пунктами 15, 16, 17 цього ж Положення визначено, що під час створення, оброблення та зберігання електронних документів використовуються: 1) кваліфікований ЕП (далі - КЕП); 2) ЦВП; 3) УЕП з кваліфікованим сертифікатом; 4) УЕП; 5) ЕП Національного банку; 6) простий ЕП; 7) кваліфікована електронна печатка; 8) електронна печатка з кваліфікованим сертифікатом; 9) удосконалена електронна печатка. Використання клієнтом установи електронного підпису одноразовим ідентифікатором та аналога власноручного підпису у сфері електронної комерції регулюється Законом України "Про електронну комерцію" з дотриманням положень нормативно-правових актів Національного банку з питань укладення договорів в електронній формі. Вимоги розділу VIII цього Положення не поширюються на використання клієнтом установи електронного підпису одноразовим ідентифікатором та аналога власноручного підпису у сфері електронної комерції. Використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом / контрагентом установи або установою і особою, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи. Договір укладається в письмовій формі після проведення ідентифікації та верифікації відповідно до вимог законодавства України клієнта / контрагента установи чи особи, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи:

1) у формі паперового документа з власноручними підписами сторін або

2) як електронний документ із КЕП сторін, або

3) як електронний документ з УЕП із кваліфікованим сертифікатом клієнта / контрагента установи та КЕП уповноваженого представника установи, або

4) як електронний документ із ЦВП фізичної особи, визначеної в абзацах першому, третьому пункту 33 розділу IV цього Положення, та КЕП уповноваженого представника установи, з дотриманням вимог розділу IV цього Положення щодо використання ЦВП, або

5) як електронний документ із використанням будь-яких видів ЕП, щодо яких між клієнтом / контрагентом установи та установою вже укладено договір відповідно до вимог одного з підпунктів 1-4 пункту 17 розділу II цього Положення.

Договір про використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП має містити умови та порядок (процедуру) визнання установою і клієнтом / контрагентом установи правочинів у вигляді електронних документів із використанням УЕП, удосконаленої електронної печатки або простого ЕП відповідно.

Договір має також містити умови щодо розподілу ризиків збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам і третім особам у разі використання простого ЕП, УЕП або удосконаленої електронної печатки відповідно.

Укладення окремого договору щодо використання клієнтом установи КЕП, ЦВП, УЕП з кваліфікованим сертифікатом, кваліфікованої електронної печатки, електронної печатки з кваліфікованим сертифікатом не вимагається за умови дотримання вимог цього Положення.

Таким чином, підписанням анкети-заяви від 01.04.2024, заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (арк.с.23-25), паспорту споживчого кредиту та інших електронних документів ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором та визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях та підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Таким чином після підписання заяви про надання послуг та інших документів у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредитні кошти та оплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору, зокрема відсотки.

Статтями 610 та 611 ч. 1 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав належні докази виконання зобов`язань щодо видачі кредиту, що підтверджується меморіальним ордером TR.38780951.30467.65455 від 13.08.2024 року на виконання договору ABH0CT155101723532769687 від 13/08/2024 (а.с.14). А з наданих банком виписки по картці та рахунку НОМЕР_2 UAH IBAN: НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , а також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка користувалась кредитними коштами та здійснювала часткове погашення кредиту.

При цьому слід зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 р №75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Доказів щодо відсутності заборгованості чи її наявність у іншому розмірі відповідачка суду не надала.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 13.08.2024 в сумі 28141,98 грн - заборгованість за кредитом підлягає задоволенню.

Нарахування відсотків перевірено судом, підстави їх нарахування вивчені. Тому, заборгованість за відсотками в сумі 4571,94 грн підлягає стягненню з відповідача .

Щодо позовних вимог про стягнення загального залишку заборгованості за пенею у розмірі 1493,73 грн, суд вважає що вони не підлягають задоволенню з урахуванням такого.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Враховуючи викладене, суд не погоджується з доводами позивача про прерогативну дію спеціального закону «Про споживче кредитування», оскільки із системного аналізу приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що відповідні положення закону не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час дії воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

При цьому варто зауважити, що у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» будь-які зміни до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України законодавцем не вносились.

У постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 492/446/15-а Велика Палата Верховного Суду врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що положення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, підлягають стягненню 28141.98 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 4571.94 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. - 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, а всього 32713,92 грн. В частині стягнення 1493.73 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом задоволено матеріально - правові вимоги АТ «Акцент-Банк» на 95,63%, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2646,14 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача (2662,40/100х95,63).

Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 23, 28, 76- 81, 89, 141, 259-263 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.08.2024 у загальному розмірі 34207,65 грн - задовольнити частково в сумі 32713,92 грн.

Стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101723532769687 від 13.08.2024 року у розмірі 32713,92 грн., яка складається з 28141.98 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 4571.94 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. - 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією.

В частині позову про стягнення 1493.73 грн. загального залишку заборгованості за пенею - відмовити.

Стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 2646,14 грн.

Копію рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" (скорочена назва - АТ "А-БАНК") 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 рах. № НОМЕР_4 ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770 E-mail: Legal.Collect@a-bank.com.ua

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ЄДР НОМЕР_7, Орган, що видав паспорт: 1227 дата видачі: 06.10.2023, РНОКПП: НОМЕР_5 , Місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1

Повне рішення складено 02.09.2026.

Суддя Л. В. Шевченко