Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №175/11512/26
Суддя: Васюченко О. Г.
Єдиний унікальний номер 175/11512/26
Провадження № 3/175/4577/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року селище Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,
ВСТАНОВИВ
19.07.2026 року о 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушив вимоги термінового заборонного припису серія ЕТ № 112428 від 19.07.2026 року про зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи, строком одна доба, та в межах строку дії припису повернувся до місця проживання постраждалої особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, провину свою визнав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №165889 від 19.07.2026 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , та іншими матеріалами справи.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП за ознаками: невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Судом не встановлено обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність та відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 а також для припинення вчинення ним нових правопорушень буде недоцільним застосування до нього адміністративного стягнення у виді громадських робіт, або адміністративного арешту, а накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією ч. 2 ст.173-8 КУпАП, буде достатнім та повністю досягне мети його застосування.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 665,60 грн.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Держави в сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 680,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Строк пред?явлення постанови до виконання - 3 місяці з дня її винесення.
Постанова набрала законної сили:
Суддя О.Г. Васюченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua