Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №932/8852/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/8852/26

Провадження № 3/932/1877/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Орчелота А.В., розглянув матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно неповнолітнього:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сватове, Луганської області, громадянина України, студента 1 курсу КЗ «ДВПУБ» ДМР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , якому роз`яснені права відповідно до ст.63Конституції України та ст.268КУпАП,

за ч.1 ст.178КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД №954633 від 17 червня 2026 року, відповідно до якого: ОСОБА_1 - 17 червня 2026 року близько 16 години 45 хвилин знаходився біля пам`ятника Т.Г. Шевченка за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 4-А, розпивав слабоалкогольний напій, а саме «REVO», об`ємом 500 мл., 8,5% обертів у громадському місці, чим порушив ст.15-2Закону України від 19.12.1995 481/95-ВР.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.178КУпАП.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні «Пономарьов проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом здійснення телефонограми, яку він прийняв особисто. Причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про перенесення та відкладення розгляду справи не надав. Крім того, останній був обізнаний про розгляд справи Шевченківським районним судом міста Дніпра, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «… і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться».

До того ж, суд наголошує, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості участі в розгляді справи в режимі відеоконференції або шляхом забезпечення участі у справі захисника для захисту його інтересів під час даного судового розгляду, як і не був позбавлений можливості подати відповідні письмові пояснення по суті справи у письмовій формі.

Судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що підтверджується матеріалами виклику останнього.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходжу до такого.

Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.178КУпАП, якою передбачена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Згідно ст.221КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Як вбачається з матеріалів справи, до адміністративної відповідальності притягається особа, якій на момент вчинення правопорушення виповнилось повних 15 років.

Відповідно до ст.270КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми …, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Відповідно до ст.8Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Хоча у КУпАП і відсутнє визначення поняття “неповнолітні”, але ст.13 цього ж Кодексу передбачає відповідальність неповнолітніх, до яких, як можна зрозуміти, відносять осіб віком від 16 до 18 років. Своєрідність неповнолітніх, як спеціального суб`єкта адміністративної відповідальності, передусім, полягає у тому фізичному (календарному) віці, який обумовлює психічний та фізіологічний розвиток особистості, набуття нею певних знань, навичок та вмінь, що дає змогу усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та керувати ними.

Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі - повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника або інших осіб в якості його законних представників та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст.270 КУпАП, що також відображено у частині 2 статті 33 Закону України «Про Національну поліцію».

Так змістом частини 2 статті 33 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалів протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності законного представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення не долучено свідоцтво про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, у суду відсутня інформація про те, що протокол та пояснення складені в присутності батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Таким чином, в порушення вимог ст.270КУпАП та ч.2 ст.33Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, встановивши що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, був неповнолітнім, не забезпечив участь його законного представника чи захисника, під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, надання пояснень, хоча в цьому випадку зобов`язані були такі дії вчинити, шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та/або його батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255КУпАП.

При цьому, суддя виходить з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.

Процесуальні документи, такі як протокол про адміністративне правопорушення в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, мають відповідати нормам адміністративно-процесуального законодавства та відповідати нормативно встановленій процесуальній формі.

Оформлення адміністративно-процесуальних документів здійснюється поліцейським на підставі: Кодексу України про адміністративні правопорушення (розділ ІV); Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах Національної поліції (наказ МВС України від 06.11.2015 №1376);

Постанова судді згідно ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.

Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч.2 ст.251КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.8Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч.2 ст.62Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи не підтверджено складення протоколу та пояснень у присутності батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога та зазначені матеріали через їх істотні недоліки не можуть бути покладені в основу судового рішення, оскільки складені з істотними порушеннями вимог законодавства та викликають обґрунтовані сумніви, які відповідно до положень ч.3 ст.62Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд доходить висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247,283,284КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

На підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.178КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Шевченківського

районного суду міста Дніпра А.В. Орчелота