Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №154/2501/26
Суддя: Вітер І. Р.
154/2501/26
2/154/1510/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
02 вересня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Вітера І.Р.,
з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
18 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 124710,00 грн.
Стислий виклад позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 березня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 530743-КС-001 про надання кредиту.
Позивач зазначає, що за умовами цього договору відповідачці надано кредит у розмірі 50 000,00 грн, а 23 березня 2025 року сторони також уклали додаткову угоду № 1, відповідно до якої відповідачці додатково надано кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» посилається на те, що кредитний договір та додаткова угода були укладені шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти перераховані на банківську картку, зазначену відповідачкою під час оформлення кредиту.
Відповідачка свої грошові зобов`язання належним чином не виконала, здійснивши лише часткові платежі на загальну суму 41 795,00 грн.
За твердженням позивача, станом на 05 травня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 530743-КС-001 становить 124 710,00 грн, з яких: 47 500,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 53 200,00 грн - прострочена заборгованість за процентами; 24 010,00 грн - проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України. Заборгованість за штрафами та комісією позивачем не заявлена.
У зв`язку з цим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 530743-КС-001 про надання кредиту від 23 березня 2025 року у загальному розмірі 124 710,00 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Позиція відповідачки.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, доказів на спростування викладених позивачем обставин та заявленого розміру заборгованості суду не надала.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою суду від 25 червня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, однак у судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подала. Правом на подання відзиву та доказів на спростування позовних вимог не скористалася.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленої відповідачки, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзиву, а також відсутність заперечень позивача проти такого порядку розгляду справи, суд відповідно до статей 223, 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.
З наданого позивачем договору № 530743-КС-001 про надання кредиту від 23 березня 2025 року вбачається, що він укладений між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, дистанційно, в електронній формі.
У договорі позичальницею зазначена ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Її місцем проживання вказано: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_2 , виданий 0712 23 жовтня 2018 року; номер телефону НОМЕР_3 ; електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер електронного платіжного засобу НОМЕР_4 . У договорі також зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 23 березня 2025 року о 10:17:12 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0205, направленим на номер телефону НОМЕР_5 . Від імені кредитодавця договір підписаний директором Гайворонською Марією Миколаївною кваліфікованим електронним підписом 23 березня 2025 року о 10:17:14.
Зазначені у договорі ідентифікаційні та контактні дані відповідачки узгоджуються з даними анкети клієнта, сформованої з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». В анкеті зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID-картку № НОМЕР_2 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_5 та номер банківської картки НОМЕР_6 . У цій же анкеті зазначено бажану суму кредиту 45 000,00 грн та дату його отримання - 23 березня 2025 року.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачці кредит у розмірі 45 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальниця - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію у порядку і на умовах договору та Правил надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Пунктом 2.3 договору строк кредитування визначено у 24 тижні.
Згідно з п. 2.4 договору стандартна процентна ставка становить 1 % на день та є фіксованою.
Пунктом 2.5 договору встановлено комісію за видачу кредиту у розмірі 9 000,00 грн, яка нараховується одноразово у дату видачі кредиту.
Відповідно до п. 2.7 договору загальний розмір наданого кредиту становить 45000,00 грн.
Пунктом 2.8 договору строк його дії встановлено до 07 вересня 2025 року.
За п. 2.9 договору орієнтовна загальна вартість кредиту визначена у розмірі 111358,44 грн, а відповідно до п. 2.10 загальні витрати за кредитом - 66 358,44 грн.
У п. 2.11 договору зазначена орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6 912,29 %, а у п. 2.12 - денна процентна ставка 0,87 %.
Договором визначено, що наведені показники розраховані за умови застосування стандартної процентної ставки та виходячи зі строку кредитування 169 днів.
Згідно з п. 2.13 договору датою видачі кредиту є 23 березня 2025 року, а відповідно до п. 2.14 датою його повернення - 07 вересня 2025 року.
Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець зобов`язався протягом трьох робочих днів з дня укладення договору надати позичальниці кредит шляхом безготівкового переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу, зазначеного у договорі.
Пунктом 4.2 договору передбачено нарахування процентів починаючи з першого дня користування кредитом за зниженою процентною ставкою, визначеною п. 10.2 договору, за умови своєчасної та повної сплати позичальницею платежів відповідно до графіка.
У разі несплати платежу у повному обсязі та непогашення прострочення протягом наступних семи днів, починаючи з восьмого дня прострочення, подальше нарахування процентів відповідно до п. 4.2 договору мало здійснюватися за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування.
Згідно з п. 10.2 договору знижена процентна ставка також встановлена у розмірі 1 % на день та є фіксованою.
За умовами п. 10.3 договору право на застосування зниженої процентної ставки зберігалося за позичальницею за умови внесення передбачених графіком платежів у повному обсязі не пізніше сьомого календарного дня після встановленого строку. Починаючи з восьмого дня прострочення непогашеного платежу проценти підлягали подальшому нарахуванню за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування.
Пунктом 4.2.2 договору встановлено графік із дванадцяти платежів, які мали здійснюватися кожні 14 днів у період з 06 квітня 2025 року до 07 вересня 2025 року. Перші одинадцять платежів визначені у розмірі 9 220,00 грн кожний, останній платіж - 9 219,28 грн.
За цим графіком загальна сума процентів за користування кредитом за умови застосування зниженої процентної ставки становила 56 639,28 грн, сума платежів у рахунок повернення основної суми кредиту - 45 000,00 грн, комісія - 9 000,00 грн, а загальна сума передбачених графіком платежів - 110 639,28 грн.
Відповідно до п. 4.2.4 договору у разі невнесення платежів у встановлені графіком строки проценти підлягали нарахуванню на фактичний залишок суми кредиту, а умова про застосування зниженої процентної ставки з восьмого дня прострочення не застосовувалася.
Зі змісту договору також вбачається, що акцепт визначений сторонами як повне та безумовне прийняття позичальницею оферти кредитодавця в інформаційно-комунікаційній системі шляхом введення одноразового ідентифікатора та натискання кнопки «ПІДПИСУЮ».
Наданий позивачем документ «Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту № 530743-КС-001» містить відомості про те, що ОСОБА_1 повністю та безумовно прийняла умови оферти. В акцепті зазначені її РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , місце проживання, банківський платіжний засіб НОМЕР_4 , номер телефону НОМЕР_3 та електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1. Документ підписаний 23 березня 2025 року о 10:17:12 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0205.
До укладення договору позивачем також сформовано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено суму кредиту 45 000,00 грн, строк кредитування 169 днів, фіксовану процентну ставку 365 % річних, комісію за надання кредиту 9 000,00 грн та відповідні показники загальної вартості кредиту.
Того ж дня, 23 березня 2025 року, між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 530743-КС-001 про надання кредиту.
У п. 1 додаткової угоди сторони зафіксували, що станом на 23 березня 2025 року сума неповернутого кредиту становить 45 000,00 грн, сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом - 450,00 грн, а сума нарахованої та несплаченої комісії - 9 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди сторони домовились збільшити суму кредиту на 5 000,00 грн. За п. 2.2 після такого збільшення загальний розмір отриманого та неповернутого кредиту мав становити 50 000,00 грн.
Пунктом 3 додаткової угоди передбачено включення нарахованих та несплачених процентів у сумі 450,00 грн та несплаченої комісії у сумі 9 000,00 грн до нового графіка платежів.
Згідно з п. 4 додаткової угоди комісія за надання додаткової суми кредиту у розмірі 5 000,00 грн встановлена у сумі 1 000,00 грн.
Відповідно до п. 5 додаткової угоди після збільшення суми кредиту загальний розмір кредиту визначено у сумі 50 000,00 грн, орієнтовну реальну річну процентну ставку - 6 918,26 %, орієнтовну загальну вартість кредиту - 123 660,68 грн, загальні витрати за кредитом - 73 660,68 грн, кількість днів користування кредитом, що залишилася після укладення додаткової угоди, - 169 календарних днів, денну процентну ставку - 0,87 %.
Пунктом 6.1 додаткової угоди п. 4.2.2 договору викладено у новій редакції та встановлено новий графік платежів з урахуванням збільшення суми кредиту.
За цим графіком передбачено дванадцять платежів у період з 06 квітня 2025 року по 07 вересня 2025 року.
Перший платіж, строком 06 квітня 2025 року, визначено у розмірі 10 250,00 грн, з яких 7 050,00 грн - проценти за користування кредитом, 450,00 грн - раніше нараховані несплачені проценти, 2 750,00 грн - частина несплаченої комісії.
Другий платіж, строком 20 квітня 2025 року, становив 10 250,00 грн, з яких 7 000,00 грн - проценти за користування кредитом та 3 250,00 грн - частина несплаченої комісії.
Третій платіж, строком 04 травня 2025 року, визначено у сумі 10 250,00 грн, з яких 7000,00 грн - проценти, 3 000,00 грн - частина несплаченої комісії та 250,00 грн - комісія за надання додаткової суми кредиту.
Четвертий платіж, строком 18 травня 2025 року, становив 10 250,00 грн, з яких 7000,00 грн - проценти, 2 500,00 грн - часткове погашення основної суми кредиту та 750,00 грн - комісія за надання додаткової суми кредиту.
Наступні платежі мали спрямовуватися на погашення процентів та основної суми кредиту, а саме: 01 червня 2025 року - 10 250,00 грн, з яких 6 650,00 грн процентів та 3600,00 грн основного боргу; 15 червня 2025 року - 10 250,00 грн, з яких 6 146,00 грн процентів та 4 104,00 грн основного боргу; 29 червня 2025 року - 10 250,00 грн, з яких 5571,44 грн процентів та 4 678,56 грн основного боргу; 13 липня 2025 року - 10 250,00 грн, з яких 4 916,38 грн процентів та 5 333,62 грн основного боргу; 27 липня 2025 року - 10250,00 грн, з яких 4 169,76 грн процентів та 6 080,24 грн основного боргу; 10 серпня 2025 року - 10 250,00 грн, з яких 3 318,56 грн процентів та 6 931,44 грн основного боргу; 24 серпня 2025 року - 10 250,00 грн, з яких 2 348,08 грн процентів та 7 901,92 грн основного боргу; 07 вересня 2025 року - 10 112,02 грн, з яких 1 241,80 грн процентів та 8 870,22 грн основного боргу.
Загалом за оновленим графіком передбачено сплату 62 412,02 грн процентів за користування кредитом, 50 000,00 грн основної суми кредиту, 450,00 грн раніше нарахованих несплачених процентів, 9 000,00 грн несплаченої комісії та 1 000,00 грн комісії за надання додаткової суми кредиту. Загальна сума платежів за графіком становить 122862,02 грн.
Пунктом 6.2 додаткової угоди також передбачено викладення у новій редакції додатків № 1 та № 2 до договору, які містять таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за умови застосування зниженої та стандартної процентних ставок.
Згідно з п. 8 додаткової угоди всі інші умови договору, які не були нею змінені, залишилися чинними.
Відповідно до п. 9 додаткова угода є невід`ємною частиною договору, а згідно з п. 10 набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку дії договору.
Пунктом 11 передбачено, що у разі ненадання кредитодавцем додаткових грошових коштів протягом трьох робочих днів після укладення додаткової угоди вона вважається неукладеною та не створює для сторін правових наслідків.
Додаткова угода містить реквізити ОСОБА_1 , які відповідають реквізитам основного договору: РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_4 та номер телефону НОМЕР_5 .
У документі зазначено, що ОСОБА_1 підписала додаткову угоду 23 березня 2025 року о 12:56:26 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5057. Від імені ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» додаткову угоду підписано директором Гайворонською Марією Миколаївною кваліфікованим електронним підписом 23 березня 2025 року о 12:56:28.
Наданий позивачем документ «Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання Додаткової угоди № 1» містить відомості про повне та безумовне прийняття ОСОБА_1 запропонованих умов збільшення кредиту на 5 000,00 грн, визначення загального розміру кредиту у сумі 50 000,00 грн, включення до нового графіка несплачених процентів та комісії і встановлення комісії за надання додаткової суми кредиту у розмірі 1 000,00 грн. Акцепт також підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5057 з номера телефону НОМЕР_5 23 березня 2025 року о 12:56:26.
До укладення додаткової угоди сформовано окремий паспорт споживчого кредиту, в якому після довидачі зазначено суму кредиту 50 000,00 грн, строк кредитування 169 днів, фіксовану процентну ставку 365 % річних та комісію за надання додаткової суми кредиту 1000,00 грн. Загальні витрати за кредитом у паспорті визначені у сумі 73 660,68 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 123 660,68 грн, реальна річна процентна ставка - 6918,26 %.
Паспорт містить той самий оновлений графік дванадцяти платежів із загальною сумою 122 862,02 грн.
З цього ж паспорта вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. Паспорт підписаний нею 23 березня 2025 року о 12:53:42 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7004, направленим на номер телефону НОМЕР_5 .
Наданою позивачем візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення договору № 530743-КС-001 від 23 березня 2025 року відображено послідовність дій ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.
Зокрема, 23 березня 2025 року о 09:23:37 ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_3 , ідентифікувалася в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та здійснила вхід до особистого кабінету.
О 10:16:17 відповідачкою передано інформацію про обрані нею умови кредитування, а о 10:16:19 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» розміщено в її особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. Того ж часу на номер телефону відповідачки було направлено SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-7549 для підписання паспорта споживчого кредиту. О 10:16:56 паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою зазначеним одноразовим ідентифікатором.
О 10:16:23 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сформовано та розміщено в інформаційно-телекомунікаційній системі індивідуальну оферту, яка містила істотні умови кредитного договору. Після ознайомлення відповідачки з офертою о 10:16:57 кредитодавцем на її номер телефону направлено одноразовий ідентифікатор UA-0205 для підписання договору.
Відповідно до вказаної візуальної форми, 23 березня 2025 року о 10:17:22 ОСОБА_1 акцептувала умови оферти та підписала договір одноразовим ідентифікатором UA-0205.
Після укладення договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сформувало підтвердження вчинення електронного правочину, направило договір, додатки до нього та Правила кредитування на електронну адресу відповідачки, а також розмістило підписані документи в її особистому кабінеті.
Окремою візуальною формою послідовності дій відображено укладення додаткової угоди № 1 до договору № 530743-КС-001.
З цього документа вбачається, що 23 березня 2025 року о 12:51:46 ОСОБА_1 , використовуючи той самий номер телефону, здійснила вхід до особистого кабінету. О 12:53:18 нею передано інформацію щодо обраних умов додаткового кредитування, а о 12:53:19 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало їй для ознайомлення паспорт споживчого кредиту та направило одноразовий ідентифікатор UA-7004 для його підписання.
О 12:53:48 паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором UA-7004. Після цього о 12:53:50 кредитодавцем розміщено індивідуальну оферту щодо укладення додаткової угоди, а о 12:54:04 на номер телефону відповідачки направлено одноразовий ідентифікатор UA-5057 для її підписання.
О 12:56:34 ОСОБА_1 акцептувала умови оферти та підписала додаткову угоду № 1 одноразовим ідентифікатором UA-5057. Після цього кредитодавцем сформовано підтвердження вчинення електронного правочину, додаткову угоду та Правила кредитування направлено на електронну адресу відповідачки та розміщено в її особистому кабінеті.
Факт надання первісної суми кредиту підтверджується наданим позивачем підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів.
Згідно з цим документом 23 березня 2025 року о 10:17 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» здійснило переказ 45 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_4 , емітовану АТ «ПУМБ». Номер транзакції - 44271-78648-46473, код авторизації - 045528, RRN - НОМЕР_7 . У призначенні платежу зазначено: перерахування коштів ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з кредитним договором № 530743-КС-001 від 23 березня 2025 року.
Факт надання додаткової суми кредиту у розмірі 5 000,00 грн підтверджується документом про платіж від 23 березня 2025 року.
З нього вбачається, що 23 березня 2025 року о 12:56:52 на платіжну картку № НОМЕР_6 здійснено переказ 5 000,00 грн. Номер транзакції - 757dad73-07d5-11f0-b90e-000c29d57ed2_2, код авторизації - 352893, RRN - НОМЕР_8. У призначенні платежу зазначено: перерахування коштів ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з додатковою угодою від 23 березня 2025 року до кредитного договору № 530743-КС-001.
Таким чином, документи щодо переказу коштів містять той самий номер платіжної картки, який зазначений в анкеті клієнта та кредитних документах відповідачки, а загальна сума фактично перерахованих кредитних коштів становить 50 000,00 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 530743-КС-001 вбачається, що у період користування кредитом відповідачка здійснила платежі на загальну суму 41 795,00 грн. Із цієї суми позивачем зараховано 2 500,00 грн у рахунок погашення основної суми кредиту, 28 305,00 грн - у рахунок сплати процентів за користування кредитом, 10 000,00 грн - у рахунок сплати комісії та 990,00 грн - у рахунок нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України.
Так, 05 квітня 2025 року позивачем обліковано надходження від відповідачки у загальному розмірі 10 250,00 грн, з яких 500,00 грн зараховано в рахунок погашення кредиту, 7 000,00 грн - процентів за користування кредитом та 2 750,00 грн - комісії. Після цього залишок основної суми кредиту становив 49 500,00 грн.
20 квітня 2025 року обліковано платіж у сумі 10 175,00 грн, з якого 7 425,00 грн зараховано у рахунок процентів за користування кредитом та 2 750,00 грн - у рахунок комісії. Розмір основної заборгованості при цьому залишився 49 500,00 грн.
04 травня 2025 року відповідачкою сплачено 10 180,00 грн, з яких 6 930,00 грн позивач зарахував у рахунок процентів за користування кредитом та 3 250,00 грн - у рахунок комісії. Після цього залишок основної суми кредиту також становив 49 500,00 грн.
19 травня 2025 року позивачем обліковано платіж у загальному розмірі 11 190,00 грн, з якого 2 000,00 грн зараховано у рахунок погашення основної суми кредиту, 6 950,00 грн - у рахунок процентів за користування кредитом, 1 250,00 грн - у рахунок комісії та 990,00 грн - у рахунок нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України. Після цього залишок основної суми кредиту зменшився до 47 500,00 грн.
Інших платежів відповідачки розрахунок позивача не містить.
За весь період кредитування з 23 березня 2025 року по 07 вересня 2025 року позивачем обліковано надання кредитних коштів у загальному розмірі 50 000,00 грн та нарахування 81 505,00 грн процентів за користування кредитом, 10 000,00 грн комісії і 25000,00 грн відповідно до статті 625 ЦК України.
З урахуванням здійснених відповідачкою платежів позивач визначив непогашеним 47 500,00 грн основної суми кредиту, 53 200,00 грн процентів за користування кредитом та 24 010,00 грн нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України. Заборгованість за комісією відсутня, оскільки нараховані 10 000,00 грн комісії погашені відповідачкою у повному обсязі.
З розрахунку також вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося до 07 вересня 2025 року включно. Станом на цю дату розмір непогашеного кредиту становив 47 500,00 грн, процентів за користування кредитом - 53200,00 грн, а нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України - 24 010,00 грн, що разом становило 124 710,00 грн.
Починаючи з 08 вересня 2025 року розмір заборгованості у наданому позивачем розрахунку не збільшувався: нові договірні проценти та суми відповідно до статті 625 ЦК України позивачем не нараховувалися. Станом на дату складення розрахунку - 27 травня 2026 року - заборгованість залишалася у тому самому розмірі 124 710,00 грн, у тому числі 47 500,00 грн за кредитом, 53 200,00 грн за процентами та 24 010,00 грн за статтею 625 ЦК України.
Відомості довідки ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стан заборгованості станом на 18 червня 2026 року відповідають наведеному розрахунку: загальна заборгованість визначена у сумі 124 710,00 грн, з яких 47 500,00 грн - заборгованість за кредитом, 53 200,00 грн - за процентами, 24 010,00 грн - за процентами відповідно до статті 625 ЦК України; заборгованість за комісією та штрафами відсутня.
Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно зі статтями 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статей 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі як електронний документ, створений згідно з вимогами законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною, а електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 викладено висновок про допустимість укладення кредитного договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Аналогічний підхід щодо юридичної сили електронного договору викладено у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують дотримання сторонами передбаченої законом процедури укладення електронного договору.
ОСОБА_1 здійснила вхід до особистого кабінету з використанням належного їй номера телефону, передала кредитодавцю відомості щодо обраних умов кредитування, отримала паспорт споживчого кредиту, після чого підписала його одноразовим ідентифікатором. Надалі в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця їй було надано індивідуальну оферту, а для підписання договору на номер телефону відповідачки направлено одноразовий ідентифікатор UA-0205, яким договір було акцептовано та підписано.
Того ж дня в аналогічному порядку відповідачка, увійшовши до того самого особистого кабінету та використовуючи той самий номер телефону, отримала та підписала паспорт споживчого кредиту щодо додаткового кредитування, ознайомилася з офертою та підписала додаткову угоду № 1 одноразовим ідентифікатором UA-5057.
Відомості про особу позичальниці, її РНОКПП, номер телефону, електронну адресу та платіжний засіб у договорі, додатковій угоді, акцептах та інших електронних документах є взаємоузгодженими.
Будь-яких доказів використання зазначених засобів ідентифікації та платіжного засобу іншою особою матеріали справи не містять.
Тому суд встановив, що договір № 530743-КС-001 від 23 березня 2025 року та додаткова угода № 1 до нього укладені саме між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 у передбаченій законом електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт реального надання відповідачці кредитних коштів підтверджується не внутрішніми документами кредитодавця, а й документами про здійснення платіжних операцій.
23 березня 2025 року на платіжну картку № НОМЕР_4 , зазначену відповідачкою при укладенні договору, перераховано 45 000 грн із призначенням платежу за договором № 530743-КС-001.
Після укладення додаткової угоди № 1 на той самий платіжний засіб додатково перераховано 5 000 грн із зазначенням у призначенні платежу прізвища та РНОКПП ОСОБА_1 і посиланням на відповідну додаткову угоду.
Отже, позивач належними і допустимими доказами довів фактичне надання відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 50 000 грн.
Відповідачка, зі свого боку, приступила до виконання договору та здійснила на його погашення платежі на загальну суму 41 795 грн, що додатково підтверджує фактичне існування та виконання сторонами саме спірного кредитного зобов`язання.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.
Водночас свобода договору у споживчих кредитних правовідносинах обмежена імперативними вимогами спеціального закону.
Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка.
Частина п`ята статті 12 цього Закону передбачає нікчемність умов договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.
Спірний договір укладений 23 березня 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX, а тому до нього застосовується імперативне обмеження денної процентної ставки у розмірі не більше 1 відсотка.
У договорі та додатковій угоді процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 1 відсотка на день, а розрахована відповідно до вимог Закону денна процентна ставка після збільшення кредиту до 50 000 грн становить 0,87 відсотка.
Отже, передбачені спірним договором умови щодо плати за користування кредитом у цій частині не перевищують встановленого законом граничного розміру.
Суд також враховує, що договірний строк кредитування сторонами визначено до 07 вересня 2025 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.
Цей підхід підтверджено та розвинуто Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
У цій справі позивач нарахував договірні проценти лише в межах погодженого сторонами строку кредитування - до 07 вересня 2025 року включно. Починаючи з 08 вересня 2025 року нові проценти за користування кредитом у розрахунку не нараховувалися.
За весь строк кредитування позивач нарахував 81 505 грн процентів за користування кредитом.
Із фактично внесених відповідачкою коштів позивач зарахував 28 305 грн у рахунок погашення таких процентів, унаслідок чого визначив непогашеними 53 200 грн.
Разом з тим такий розрахунок не може бути прийнятий судом без коригування, оскільки частину фактично сплачених відповідачкою коштів кредитодавець безпідставно спрямував на погашення відповідальності за статтею 625 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правило, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.
Спірний кредитний договір укладено 23 березня 2025 року, а всі нарахування, які позивач кваліфікував як проценти відповідно до статті 625 ЦК України, здійснені у період дії воєнного стану.
Отже, незалежно від погодженого сторонами розміру такої відповідальності, відповідачка на підставі прямої норми закону звільнена від її сплати.
Тому нараховані позивачем 25 000 грн відповідно до статті 625 ЦК України не утворюють належного грошового зобов`язання відповідачки.
Із цієї суми 990 грн позивач уже зарахував із фактично внесених відповідачкою коштів, а залишок 24 010 грн заявив до стягнення у цій справі.
Такий спосіб обліку платежу є неправильним.
Оскільки у відповідачки не існувало обов`язку сплачувати нарахування за статтею 625 ЦК України, кредитодавець не мав правових підстав спрямовувати на їх погашення будь-яку частину внесених нею коштів.
Отже, наслідки застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не можуть обмежуватися лише відмовою у стягненні заявленого позивачем залишку таких нарахувань у розмірі 24 010 грн. Суд зобов`язаний також врахувати 990 грн, фактично сплачені відповідачкою, однак безпідставно зараховані кредитодавцем у рахунок погашення зобов`язання, якого законом не існувало.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
З розрахунку позивача вбачається, що 19 травня 2025 року відповідачкою внесено 11 190 грн, з яких кредитодавець зарахував 2 000 грн у рахунок основної суми кредиту, 6950 грн - у рахунок процентів за користування кредитом, 1 250 грн - у рахунок комісії та 990 грн - у рахунок нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України.
На цю дату у відповідачки існувало непогашене зобов`язання зі сплати договірних процентів за користування кредитом.
Тому 990 грн, безпідставно спрямовані кредитодавцем на погашення нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України, підлягають зарахуванню у рахунок погашення належно нарахованих договірних процентів за користування кредитом.
Таке коригування не змінює залишок основної суми кредиту, який після здійснених відповідачкою платежів становить 47 500 грн, і, відповідно, не змінює подальшу базу нарахування договірних процентів.
Таким чином, із загальної суми нарахованих позивачем договірних процентів 81 505 грн відповідачкою підлягають врахуванню як сплачені не 28 305 грн, визначені кредитором, а 29 295 грн, тобто 28 305 грн + 990 грн.
Отже, непогашена заборгованість за процентами за користування кредитом становить: 81 505 грн - 29 295 грн = 52 210 грн.
Щодо основної суми кредиту суд виходить із того, що відповідачці фактично надано 50 000 грн, а із здійснених нею платежів 2 500 грн зараховано у рахунок погашення тіла кредиту.
Таким чином, непогашений залишок основної суми кредиту становить: 50 000 грн - 2 500 грн = 47 500 грн.
Нарахована за договором комісія у загальному розмірі 10 000 грн відповідачкою сплачена повністю, а тому вимог про її стягнення позивач не заявив.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд встановив, що між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 у належній електронній формі укладено договір № 530743-КС-001 від 23 березня 2025 року та додаткову угоду № 1 до нього, на виконання яких відповідачці фактично надано кредитні кошти у загальному розмірі 50 000 грн.
Відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконала та допустила утворення заборгованості.
Непогашена заборгованість за основною сумою кредиту становить 47 500 грн.
Непогашена заборгованість за правомірно нарахованими в межах строку кредитування процентами, з урахуванням належного зарахування 990 грн, безпідставно спрямованих позивачем на погашення нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України, становить 52 210 грн.
Разом належна до стягнення заборгованість становить: 47 500 грн + 52 210 грн = 99710 грн.
Вимога про стягнення 24 010 грн процентів відповідно до статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає, оскільки всі відповідні нарахування здійснені у період дії воєнного стану, протягом якого позичальник за кредитним договором на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнений від такої відповідальності.
Отже, позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає частковому задоволенню у сумі 99710 грн.
Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Позов заявлено на суму 124 710 грн, з яких суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог у розмірі 99 710 грн, що становить 79,95 % від заявленої суми.
Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 128,68 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, статтями 202, 203, 205, 207, 525, 526, 530, 610, 625, 626-628, 638, 639, 1046, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 8, 12, 13, 19 Закону України «Про споживче кредитування», суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 530743-КС-001 про надання кредиту від 23 березня 2025 року у розмірі 99 710 (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок, з яких:
- 47 500,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;
- 52 210,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 24 010,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) гривень 68 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411;
відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І.Р. Вітер
Оригінал: reyestr.court.gov.ua