Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №730/1144/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/1144/26

Провадження № 3/730/335/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. м. Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., за участю законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 (батько), розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Борзна (16 років) Борзнянського району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, із неповною середньою освітою, учня 10 класу школи ім. Х. Алчевської, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 6 ст.121 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 о 23:20 у м. Борзна по вул. П. Куліша, 87 Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_2 керував мопедом «Альфа» без номерного знаку, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, чим порушив п. 30.1 ПДР, тобто вчинив правопорушення.

Оскільки дії ОСОБА_2 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою винуватість визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у протоколі. Вказав, що має інші транспорті засоби, якими керує у відповідності до вимог законодавства, має відповідну категорію. У цей же раз йому терміново треба було вирішити побутове питання, він вирішив скористатися мопедом діда. Думав, що з ним все добре, не міг подумати, що дід офіційно мопед не зареєстрував. Більше ним користуватися не буде.

У судовому засіданні представник неповнолітнього ОСОБА_1 зазначив, що з сином провів профілактичну бесіду, сам не знав, що мопед не є зареєстрованим. Більше такого не повториться.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 , законного представника неповнолітнього, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, повністю доведена у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 724733 від 20.07.2026, який складено у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;

-витягом з підсистеми «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи інформаційного порталу Національної поліції України («Цунамі»);

-відеозаписами з нагрудної відеокамери працівника поліції, який здійснював оформлення протоколу про адміністративне правопорушення;

-власними поясненнями ОСОБА_2 та його законного представника, наданими ними у судовому засіданні.

За таких обставин, ураховуючи вищевикладене, суд у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП вважає, що у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121; ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

На час вчинення правопорушення – 20 липня 2026 ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг 16-річного віку, тобто вчинив вказане адміністративне правопорушення у віці від 16 до 18 років.

Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосовано такі заходи впливу як: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Проте, згідно положень ч. 2 ст. 13 КпАП України передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Однак, конкретно у даній справі, враховуючи, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, а також той факт, що він щиро розкаявся, вважаю за доцільне застосувати до нього захід впливу, як це передбачено ст. 24-1 КУпАП.

При застосуванні заходу впливу, суддя враховує особу правопорушника, його вік, відношення до вчиненого правопорушення та вважає за можливе застосувати попередження, що буде сприяти виховному впливу на дану особу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями у розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, судовий збір не стягується.

Таким чином, з метою виховання ОСОБА_2 у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього заходу впливу у виді попередження.

На переконання судді, саме такий вид впливу є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім того, враховуючи, що суддя вирішив застосувати до неповнолітнього ОСОБА_2 заходи впливу відповідно до статті 24-1 КУпАП, а не адміністративне стягнення, підстави для стягнення з правопорушника судового збору відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 13, 24-1, 121, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ріхтер В.В.