Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №584/882/26 — Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/882/26

Провадження № 3/584/313/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 м. Путивль

Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №2 (м.Путивль) Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 ,

за ч.ч.1,2 ст.173-2 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 006388 від 20 травня 2026, ОСОБА_1 20 травня 2026 року близько 20 год. 50 хв., за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу нецензурної лайки, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 006389 від 20 травня 2026, 20 травня 2026 року близько 20 год. 50 хв. по АДРЕСА_1 , дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стала свідком домашнього насильства психологічного насильства між матір`ю ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_1 , чим було завдано шкоди її психічному здоров`ю. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою судді від 02.09.2026 на підставі ст. 36 КУпАП вказані справи про адміністративні правопорушення було об`єднано в одне провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнала та пояснила, що 20 травня 2026 року у вечірній час вона та її донька ОСОБА_2 перебували за місцем їх спільного проживання по АДРЕСА_1 . Разом з ними перебувала її онука ОСОБА_3 . У цей час між нею та її дочкою ОСОБА_2 на побутовому грунті виникла словесна сварка, під час якої вони ображали одна одну неценезурною лайкою.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 20 травня 2026 року у вечірній час вона та її мати ОСОБА_1 перебували за місцем їх спільного проживання по АДРЕСА_1 . Разом з ними перебувала її донька ОСОБА_3 . У цей час між нею та її матір`ю ОСОБА_1 на побутовому грунті виникла словесна сварка, під час якої вони ображали одна одну неценезурною лайкою. Зокрема, сварка виникла у зв`язку зі спільним користуванням ними феном. На даний час з матір`ю вона примирилася, претензій до неї не має.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», далі - Закон).

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону).

Проаналізувавши письмові докази, які містяться в справі про адміністративне правопорушення у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 , зазначених у диспозиціях ч.ч.1,2 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій психологічного характеру щодо потерпілих, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник обопільний конфлікт, під час якого не було встановлено наявної переваги кривдника над жертвою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх і належних доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 278, 280 КУпАП, суд

постановив:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області.

Постанова, якщо її не оскаржено, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.М.Токарєв