Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №447/3119/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №447/3119/26

Суддя: Джус Р. В.

Провадження №1-кп/447/328/26

Справа №447/3119/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 року місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2026 за №12026142250000108,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Берездівці, Стрийського району, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_3 умисно спричинив потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

17.08.2026 близько 19 год 50 хв ОСОБА_4 перебувала на території земельної ділянки по АДРЕСА_1 поблизу спільної межі із земельною ділянкою ОСОБА_3 , де поралась біля огорожі з металевої сітки. У цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з приводу спільної межі земельних ділянок. На крики вийшов ОСОБА_3 , де між ним та ОСОБА_4 також виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли під час конфлікту, ОСОБА_3 , діючи умисно, із застосуванням фізичної сили, наніс ОСОБА_5 декілька ударів дерев?яним держаком від вуличного віника, який тримав у руках, по правому плечі та правому передпліччі останньої.

У результаті умисних насильницьких дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на зовнішній поверхні верхньої третини правого плеча, синця та садна на його фоні на внутрішній поверхні нижньої третини правого передпліччя, які згідно з висновком експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 спричинив потерпілій умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

28.08.2026 прокурор Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 , подав для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 складена в присутності захисника ОСОБА_8 відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Крім цього, до обвинувального акту також додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 відповідно до якої останній не оспорює встановлені під час дізнання обставини, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження від 18.08.2026 за №12026142250000108, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто спричиненні потерпілій легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України, згідно обвинувального акту є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є особою пенсійного віку, за місцем проживання характеризується добре, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, розлучений.

Тому суд дійшов до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.69 КК України та призначення обвинуваченому іншого, більш м`якого виду основного покарання, суд не вбачає.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, і підстав для його обрання суд не вбачає.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100,370, 373, 374, 376, 381, 382, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі:

- DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних камер поліцейських , котрі 17.05.2026 здійснювали відео та фото фіксацію прибувши на виклик за зверненням ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 ; DVD-R диск із аудіо записом виклику на «102» ОСОБА_4 – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- вуличний віник із дерев`яним держаком та пластиковим пучком пруто подібних волокон жовтого кольору – конфіскувати в дохід держави;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_9

Оригінал: reyestr.court.gov.ua