Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №462/5447/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5447/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Палюх Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

встановив:

Позивачка 19.06.2026 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини. Свої вимоги мотивує тим, що Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2005 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 та від даного шлюбу мають дві доньки ОСОБА_3 , 2008 року народження, та ОСОБА_3 , 2013 року народження. Їхня донька ОСОБА_4 є студенткою другого курсу біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Відповідач на утримання доньки коштів не дає, а їй самій важко утримувати дитину студентку. Навчання закінчується 30.06.2009. За наведеного просить позов задовольнити, та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000,00 грн щомісячно до закінчення нею навчання в університеті, тобто до 30.06.2029.

Ухвалою від 22.06.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. При цьому, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 виповнилося вісімнадцять років, тобто вона є таким, що досягла повноліття.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка ІV рівня акредитації за спеціальність Е1 Біологія та біохімія, що підтверджується довідкою №93 від 09.09.2025, дата закінчення навчання 30.06.2029, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, не надає.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимальною можливістю урахування інтересів дитини.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів.

Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду.

Як роз`яснено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Саме такий правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року справа №346/103/17-ц.

Відповідно до наведених норм сімейного законодавства України, суд аналізує обставини виникнення спору з урахуванням необхідності встановлення справедливого та розумного розміру аліментів на утримання повнолітніх дітей на період їх навчання.

Суд вважає, що позивачка несе витрати на навчання доньки, які пов`язані з оплатою її власне навчання, проживання, оплатою проїзду, крім того, ОСОБА_3 , як дівчина у молодому віці має витрати на придбання продуктів харчування, одягу, облаштування побуту, організацію дозвілля та відпочинку, які теж вимагають значних витрат.

Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 5000,00 грн щомісячно, однак не надала суду належних доказів на підтвердження того, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у зазначеному нею розмірі. У свою чергу відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, а також доказів того, що він не спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, суд враховує те, що повнолітня донька сторін навчається на денній формі навчання та не може самостійно себе утримувати, обов`язок обох батьків щодо утримання своїх повнолітніх доньки чи сина у разі продовження ними навчання та, враховуючи принцип добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), приходить до висновку, що заявлений позов слід задовольнити частково та визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з 19 червня 2026 року і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, що на думку суду не поставить відповідача в скрутне становище та відповідатиме вимогам закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин позивачка у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст. 141 ЦПК України 1331,20 гривень судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 279, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із продовженням навчання, у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з 19 червня 2026 року і до закінчення (припинення) навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Право ОСОБА_1 на утримання аліментів припиняється у разі припинення ОСОБА_3 навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: