Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №299/2709/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/2709/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, за участю секретаря судових засідань О.М.Стрижак, а також захисника І.В.Лакатоша адвоката М.Ю.Мелая, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Виноградівського РВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючий,

за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683965, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Берегівського РВП сержантом поліції В.М.Тупицею о 20.00 годині 04.06.2026р., громадянин ОСОБА_1 04.06.2026р., близько 00.00 години, в м.Виноградів по вул.А.Волошина (колишня Борканюка) біля будинку №4, Берегівського району, керував автомобілем марки «Шкода», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, збуджений стан, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я або на місці події категорично відмовився на бодікамеру №11130163416/6, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, а відтак його дії були кваліфіковані працівниками поліції за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник М.Ю.Мелай звернув увагу суду на те, що відеозапис, доданий до матеріалів справи є неповним, не містить факту керування громадянином ОСОБА_1 04.06.2026р., близько 20.00 години, в м.Виноградів по вул.А.Волошина (колишня Борканюка) біля будинку №4, Берегівського району, автомобілем марки «Шкода», р.н. НОМЕР_1 .

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , знаходячись 04.06.2026р. о 20.02 годині на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , надає усні пояснення працівникам поліції, в якому заперечує факт перебування в стані алкогольного сп`яніння та відмовляється у зв`язку з цим від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, при цьому на відеозапису взагалі відсутні докази того, що І.В.Лакатош в м.Виноградів по вул.А.Волошина (колишня Борканюка) біля будинку №4, керував автомобілем марки «Шкода», р.н. НОМЕР_1 , а також взагалі відсутній і автомобіль марки «Шкода», р.н. НОМЕР_1 .

Як випливає з пояснень захисника зазначений автомобіль в цей час перебував на стоянці АЗС «Маркет» в с.Теково, де перебував до 05.06.2026р., зокрема ОСОБА_1 17.30 години 04.06.2026р. був затриманий прикордонним нарядом і до 20 години знаходився на прикордонній заставі «Хижа», звідти вже був доставлений на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дані обставини, а саме знаходження ОСОБА_1 04.06.2026р. о 20.02 годині на охоронюваній території ІНФОРМАЦІЯ_2 , не давали підстав поліцейським для проведення огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, отже не доведено, що він є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а наведені вище докази не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому просить провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст.7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 КонституціїУкраїни).

Суд, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683965, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Берегівського РВП сержантом поліції В.М.Тупицею о 20.00 годині 04.06.2026р., відеозапис з бодікамери поліцейського №11130163416/6 та інші матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, не здобув достатньо доказів для доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та вважає, що справа підлягає закриттю, зважаючи на наступне.

Так, ВП ВС у своїй постанові від 05 березня 2026 року у справі №990SCGC/33/25 зауважила, що хоча формально у провадженні про адміністративні правопорушення, зокрема на транспорті, немає сторони обвинувачення в класичному розумінні кримінального процесу, проте протокол про адміністративне правопорушення є актом публічного обвинувачення, складеним уповноваженим органом держави (його посадовою особою). Аргументи співробітника Національної поліції, викладені в протоколі, схемі ДТП, поясненнях, відеозаписах та медичних висновках, є офіційними доказами, що мають презумпцію достовірності до спростування. Суддя зобов`язаний оцінити ці аргументи не як приватні твердження, а як позицію держави і пояснити, чому вони відхиляються. Ігнорування цього обов`язку створює правову невизначеність.

Суддя, розглядаючи справу, зобов`язаний не лише констатувати відсутність події чи складу правопорушення, але й пояснити, чому докази, зібрані поліцією в умовах неочевидності (відразу після події), не спростовують презумпцію винуватості, закладену в протоколі. Без такого пояснення постанова втрачає характер судового акта і набуває певного декларативного характеру. Це особливо критично у справах про ДТП із суспільним резонансом, де публічний інтерес до справедливого розгляду є підвищеним.

Розглядаючи дану справу суд виходить з того, ОСОБА_1 , як слідує із відеозапису, послідовно заперечував під час складання протоколу своєї провини у вчиненні інкримінованого йому адмінправопорушення.

Так, переглянувши в судовому засіданні відеозапис з бодікамери поліцейського №11130163416/6, доданий до протоколу, знайшли своє підтвердження доводи захисника, зокрема у тому, що на відеозображенні взагалі відсутній факт руху автомобіля марки «Шкода» з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , а з відео вбачається, що останній перебуває на охоронюваній території ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак дані обставини не давали будь-яких підстав поліцейським для проведення огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

Крім того, з наданого відеозапису неможливо встановити всі обставини справи, так як є необґрунтований будь-яким доказом значний часовий проміжок між затриманням ОСОБА_1 о 17.20 годині 04.06.2026р. на КПП та доставлення його на прикордонну заставу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а звідти до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відеозаписом, наявним у справі.

Відповідно до вимог статей 245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за даною статтею передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, спеціальний водій транспортного засобу або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов`язкової наявності такої ознаки цього адміністративного правопорушення, як керування транспортним засобом.

Суд взяв до уваги пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який послідовно заперечував як у суді, так і під час складання протоколу щодо нього своєї провини у вчиненні інкримінованого йому адмінправопорушення, а також переглянутий в судовому засіданні відеозапис, на якому відсутній факт руху 04.06.2026р., близько 00.00 години, в м.Виноградів по вул.А.Волошина (колишня Борканюка) біля будинку №4, Берегівського району, автомобіля марки «Шкода», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням саме ОСОБА_1 , а лише зафіксовано як останній перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_4 дає усні пояснення працівнику поліції, що не давало будь-яких підстав поліцейським для проведення огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння останнього.

Так матеріалами справи встановлено, що 04.06.2026р. об 20.02.19 год ОСОБА_1 знаходився на охоронюваній території ІНФОРМАЦІЯ_2 , що і зафіксовано на відеозйомці працівником поліції, але жодного доказу про те, що він об 20.02. год 04.06.2026 керував будь-яким транспортним засобом працівником поліції не надано.

Зокрема, як вбачається з фактичних даних постанови Виноградівського районного суду від 24.07.2026р. у справі №299/2836/26, яка 04.08.2026р. набула законної сили, з 17.30 години 04.06.2026р. ОСОБА_1 дійсно був затриманий прикордонним нарядом і до 20.00 знаходився на заставі в с.Хижа, Берегівського району, а його автомобільмарки «SKODA» моделі «OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував з 17.00 години 04 червня по 14.00 години 05 червня 2026 року перебував на стоянці АЗС «МАРКЕТ в с.Теково Берегівського району. Після чого працівниками поліції був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 де утримувався до ранку 05.06.2026., тобто в цей період він фізично не керував будь-яким транспортним засобом, що і зафіксовано на відеозаписі з бодікамери поліцейського №11130163416/6.

Суд виходить з того, що частина перша ст.130 КУпАП не містить чітких норм законодавства, яких слід дотримуватися при проходженні огляду на стан сп`яніння, оскільки такий порядок огляду врегульований спеціальний законодавством, тобто, ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною нормою.

Зокрема, спеціальним законодавством, яким врегульовано порядок огляду, є КУпАП, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. за №1452/735, Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. №1395.

Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом (…), на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (…), поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.7 Інструкції №1452, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, згідно ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Так, згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року №1452/735, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Огляд особи,яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи,яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, судом не здобуто жодних інших належних та достовірних доказів, які б підтверджували факт керування громадянином ОСОБА_1 04.06.2026р., близько 20.00 години, в м.Виноградів по вул.А.Волошина (колишня Борканюка), Берегівського району, автомобілем марки «Шкода», р.н. НОМЕР_1 , а відтак не доведено, що він є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а наведені вище докази не підтверджують наявність у його діях ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: не доведено факт керування транспортним засобом, що вказано у протоколі, оскільки відсутні будь-які докази, які прямо чи опосередковано можуть підтвердити вказаний факт, отже відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

Рапорт, який міститься в матеріалах не може визнаватись як доказ, оскільки відповідно до Інструкції з діловодства в системі МВС України від 23.08.2012 №747 рапорт належить до внутрішніх документів.

Слід також зазначити, що на даному Рапорті, як і в Акті огляду на стан сп`яніння відсутні вказівки на час вчинення дій, які інкримінуються ОСОБА_1 .

Більше того, в самому протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683965, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Берегівського РВП сержантом поліції В.М.Тупицею о 20.00 годині 04.06.2026р., який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, зазначено, що громадянин ОСОБА_1 04.06.2026р., близько 00.00 години, в м.Виноградів по вул.А.Волошина (колишня Борканюка) біля будинку №4 керував автомобілем, хоча сама подія мала місце біля 20.00 години 04.06.2026р.

Пунктом 27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».

Із дослідженого вбачається, що працівниками поліції не було встановлено сам факт керування (переміщення транспортного засобу в просторі) ОСОБА_1 транспортним засобом до його зупинки, а тому подальша вимога співробітника поліції до даної особи, яка при цьому вже перебувала на охоронюваній території ІНФОРМАЦІЯ_5 , пройти огляд на стан сп`яніння, носить неправомірний характер.

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988р. (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п.2 ст.6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно рішення ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення прав захисту (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має право захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст.14-1КУпАПпередбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, із дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції не дотрималися порядку встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683965, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Берегівського РВП сержантом поліції В.М.Тупицею о 20.00 годині 04.06.2026р. та долучені до нього матеріали не можуть бути прийняті як докази винуватості останнього.

Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що викладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.130,245, п.1 ч.1 ст.247, ст.266, 283,284,287, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КУпАП України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. А. Надопта