Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №947/9204/25 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9204/25

Провадження № 2/947/211/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергій Васильович (65059, м. Одеса, Адміральський проспект, 33а, офіс 502), Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна (67832, Одеська область, Одеський район, смт. Великодолинське, вул. Соборна, 1, корп. А), Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк Вікторія Костянтинівна (65014, м. Одеса, вул. Буніна, 7), про скасування рішення Державного реєстратора та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49390612 від 28 жовтня 2019 року 17:19:46, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності з часткою 0, власником якої зазначено ОСОБА_3 та припинити речове право ОСОБА_3 на зазначене нерухоме майно, скасувати рішення Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, індексний номер 49763478 від 20 листопада 2019 року 12:07:19, відповідно до якого проведено державну реєстрацію виправлень та внесено додаткові відомості: ЖБК «Котовець» змінено на 50/1000 частин ЖБК «Котовець» складається з жилих 1-2, 1-3, жилою площею 27,3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ. «Б5», «МІ», навісу ліг. «С», шийки погребу літ. «Н», відображених у технічному паспорті від 17.07.2003 та що належать померлій ОСОБА_3 , яке підлягає скасуванню з припиненням речового права ОСОБА_3 на зазначений об`єкт нерухомого майна, а також просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 50/1000 часток домоволодіння під АДРЕСА_3 , що складається з жилих 1-2, 1-3, жилою площею 27,3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ. «Б5», «МІ», навісу ліг. «С», шийки погребу літ. «Н», видане 19 серпня 2020 року приватним нотаріусом ОМНО Задорожнюк Вікторією Костянтинівною на ім`я ОСОБА_2 серія та номер 711.

При цьому ОСОБА_1 посилався на те, що на підставі заочного рішення Київського районного суду м.Одеси (справа № 1512/12762/2012) він є власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Підставою звернення до суду за захистом порушеного права та інтересу є те, що відповідачем подано до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 08 листопада 2012 року по справі № 1512/12762/2012, ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.12.2023 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відкрито апеляційне провадження. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що до складу нерухомого майна, на яке визнано право власності (на підставі оскарженого судового рішення від 08.11.2012 ), увійшло майно, яке не належало ні ОСОБА_1 , ні особі, яка його відчужила. ОСОБА_2 посилався на свідоцтво про право на спадщину на спірний об`єкт, однак позивач вважає, що здійснення реєстрації речового права на спірний об?єкт нерухомого майна за померлою ОСОБА_3 є протиправним і відповідно свідоцтво про право на спадщину на цей об?єкт видане на ім`я ОСОБА_2 є незаконним, а тому ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача – адвокат Подберезська Н.В. надала до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Завальнюк Д.Ю. до судового засідання не з`явились, повідомлялись, про причини неявки до судового засідання не сповістили, правом на надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

3-ті особи: Державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С.В., Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І., Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. до судового засідання не з`явились, сповіщались.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить до наступного.

Як встановлено судом, згідно договору дарування від 25 січня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Петрушенко Т.А., позивач був власником 50/1000 частин домоволодіння ЖБК «Котовець», за адресою: АДРЕСА_3 , що в цілому складалося з будинку літ. «Б», загальною площею 34,4 кв.м., вбиральні – літ. «К», літньої кухні – літ. «Л», сараю – літ. «Б5», сараю – літ. «М1», навісу – літ. «С», погребу з шийкою – літ. «Н», мостіння – І, огорожі – 3, розташованих на земельній ділянці площею 881 кв.м., яка знаходилася в фактичному користуванні. 29.03.2012 р. його право власності було зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» під реєстраційним номером 32748466, номер запису 101 в книзі 9с-95.

24/1000 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування від 01.11.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Таранською А.М., набуто у власність ОСОБА_4 .

08 листопада 2012 року заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси по справі № 1512/12762/2012 за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку та гаражу, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , та складаються в цілому з житлового будинку літ. «Ч» загальною площею 342.7 кв.м., житловою площею 133,9 кв.м., підсобною 208, 8кв.м., який складається :з підвал – хол 27,4 кв.м., санвузол 11,9 кв.м., підсобне приміщення 10,7 кв.м., комора 7,8 кв.м., підсобне приміщення 14,1 кв.м., топочна 15,4 кв.м., тренажерний зал - 35,4кв.м, 1-й поверх - хол 25.4 кв.м., кухня 16,5 кв.м., вітальня 56,1 кв.м., санвузол 6,5 кв.м., гардеробна 71. кв.м., 2-й поверх - хол 19.9 кв.м, санвузол 10.7 кв.м., житлова кімната 22,8 кв.м., житлова кімната 36,5 кв.м. житлова кімната 18,5 кв.м., гаражу літ. «Ш», огорожі 1,2.

28 грудня 2012 року право власності ОСОБА_1 на вищезазначену частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 на підставі зазначеного рішення Київського районного суду м.Одеси, було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, з одночасним закриттям права власності на 50/1000 приватної спільної часткової власності у зв?язку зі знищенням об?єкту та відкриттям розділу на новий об?єкт нерухомості під реєстраційним номером майна 38886004, номер запису 45060 в книзі 316-60.

Судом встановлено, що набуті позивачем на підставі договору дарування від 25 січня 2012 року 50/1000 частин домоволодіння ЖБК «Котовець», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 первісно належали ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 15 вересня 2003 року, спадкоємцем якої є відповідач по справі ОСОБА_2 .

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Вимога про скасування рішення державного реєстратора, наслідком якого було незаконне внесення відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру речових прав, в даному випадку цілком відповідає належному способу захисту прав ОСОБА_1 .

Суд приходить до висновку, що пред`явлення позивачем вимог про скасування рішень державних реєстраторів права власності на належне йому майно є належним способом захисту його права та ефективного відновлення його права та досягнення правової визначеності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з мотивувальної частини заочного рішення Приморського районного суду від 29.01.2015 по справі № 522/16820/13-ц, яке набрало законної сили, в зв?язку з наявністю боргових зобов?язань ОСОБА_3 , 18 07.2011 було відкрите виконавче провадження, та, в наступному 21.09.2011 відбулися прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 - 50/1000 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що в цілому складалося з будинку літ. «Б», загальною площею 34,4 кв.м., вбиральні – літ. «К», літньої кухні – літ. «Л», сараю – літ. «Б5», сараю – літ. «М1», навісу – літ. «С», погребу з шийкою – літ. «Н», мостіння – І, огорожі – 3.

За результатами прилюдних торгів зазначене майно придбав ОСОБА_5 . 28.09.2011 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_5 на 50/1000 частин домоволодіння ЖБК «Котовець» за адресою: АДРЕСА_3 , з одночасним закриттям права власності ОСОБА_3 , з підстав відчуження долі. Підставою виникнення права власності ОСОБА_5 зазначено – дублікат свідоцтва № НОМЕР_1 від 22.09.2011, виданий приватним нотаріусом ОМНО Ланським А.В.. дублікат видано 27.09.2011 № 2702. Зазначені відомості містяться в інформаційній довідці, сформованої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 413149576 від 13.02.2025.

ОСОБА_3 не оспорювала проведені торги та законність набуття переможцем прилюдних торгів права власності на належну їй частку в домоволодінні.

В наступному, 11.10.2011 ОСОБА_6 , на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, здійснив відчуження набутою ним частки, а саме 50/1000 частин домоволодіння ЖБК «Котовець» за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_7 , яка, в свою чергу, змінивши прізвище на шлюбне ОСОБА_8 , подарувала зазначену частку домоволодіння позивачу.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що право власності ОСОБА_3 на 50/1000 частин домоволодіння ЖБК «Котовець» за адресою: АДРЕСА_3 було припинено з 28.09.2011 року в зв?язку з відчуженням її частки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Судом витребувані від приватного нотаріуса ОМНО Задорожнюк В.К. матеріали спадкової справи № 6/2012, заведеної 26.03.2012 щодо майна померлої ОСОБА_3 . З матеріалів спадкової справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги своєчасно звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

В липні 2013 відповідач звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області, філії «Кей Стоун Одеса», ОСОБА_5 , третя особа ЖБК «Котовець» про визнання правочину – акту державного виконавця – недійсним. Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 29 січня 2015 року у справі № 522/16820/13-ц позов ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним правочин, як оформлення договірних відносин купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді 50/1000 частин жилого будинку ЖБК «Котовець» по АДРЕСА_3 шляхом складання акту державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області за результатами проведення прилюдних торгів від 22.09.2011 по виконавчому провадженню № 383/В-1, номер за ЄДРВП – 27650128. Зазначене рішення не було оскаржене та, відповідно набрало чинності на початку березня 2015 року. Будь-яких подальших дій, направлених на захист його порушеного права, відповідачем не здійснювалося.

В жовтні 2019 року, відповідач звернувся до Державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С.В. із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі заяви спадкоємця, а саме щодо державної реєстрації права власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 померлої ОСОБА_3 , відповідно до п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП). Отже, державна реєстрація прав, як реєстраційна дія, проводиться реєстратором саме в разі наявності факту набуття, зміни або припинення речового права.

Пункт 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 регулює особливості державної реєстрації права власності на нерухомість за заявою спадкоємця у випадку відсутності державної реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно та за наявності документів, які підтверджують виникнення у спадкодавця цього права.

Для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності — спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

В листі Міністерства юстиції України № 22296/13079-26-21/8.4.3 від 25.05.2021 викладені роз?яснення щодо застосування п.66 Порядку, відтак пункт 66 Порядку № 1127 застосовується у сукупності зі статтею 27 Закону та тими пунктами Порядку № 1127, якими встановлено перелік документів для відповідної державної реєстрації. При цьому обов`язковими умовами застосування цього пункту є те, що документ, що відповідно до законодавства підтверджує набуття спадкодавцем прав на нерухоме майно, має бути виданий на його ім`я та за життя спадкодавця, але з тих чи інших причин реєстрація права власності на об?єкт нерухомості не була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення речового права.

З матеріалів реєстраційної справи № 1947427151101 (м.Одеса, Бригадна вулиця, будинок 5-Г) отриманих на ухвалу суду про витребування доказів від управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, вбачається наступне.

24.10.2019 ОСОБА_2 подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якій зазначено про виникнення права приватної власності на об?єкт нерухомого майна – домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 . В розділі заяви «Відомості про суб?єкта» зазначено, що суб?єктом права є фізична особа ОСОБА_3 . В поданій заяві відсутні будь-які відомості про часткову власність. В поданій заяві відсутні відомості про смерть особи – ОСОБА_3 та посилання на витяг із спадкового реєстру.

Згідно сканів, які містяться в матеріалах реєстраційної справи, документами, поданими для реєстрації були – Копія технічного паспорту на дачу від 1997 року, Дублікат Свідоцтва про право власності від 15.09.2003, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 10.08.2011, видавник ОМР; Довідка щодо кола спадкоємців, серія та номер:324/02-14, видана 13.11.2018, видавник ПН ОНМО Задорожнюк В.К.; витяг із спадкового реєстру, серія та номер 30001775, виданий 26.03.2012, видавник ПН ОНМО Задорожнюк В.К.; рішення суду заочне, серія та номер: 522/16820/13-ц, виданий 29.01.2015, видавник Приморський районний суд міста Одеси.

Згідно сформованого реєстратором витягу з ДРРП за індексним номером 186525731 від 28.10.2029 р. в 17:18:46 про пошук відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі ДРРП), за параметром запиту – «право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно» та критерієм пошуку – фізична особа ОСОБА_3 , у ДРРП, у реєстрі прав власності станом на 28.10.2019 р. інформація про її право власності в жодному реєстрі була відсутня.

Згідно сформованого реєстратором витягу з ДРРП за індексним номером 186525576 від 28.10.2029 р. в 17:15:34 про пошук відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі ДРРП), за параметром запиту – «право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно» та критерієм пошуку – АДРЕСА_3 , отримано відомості про реєстраційний номер майна у реєстрі прав власності на нерухоме майно – 32748466 та його загальну характеристику, без будь-якого зазначення наявності речових прав ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що пунктом 9 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до резолютивної частини заочного рішення Приморського районного суду від 29.01.2015, наданого на реєстрацію державному реєстратору Манюті С.В.: «Правочин, як оформлення договірних відносин купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді 50/1000 частин жилого будинку ЖБК «Котовець» по АДРЕСА_3 шляхом складання акту державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області за результатами проведення прилюдних торгів від 22.09.2011 р. по виконавчому провадженню № 383/В-1, номер за ЄДРВП – 27650128 – визнати недійсним», резолютивна частина рішення Приморського районного суду м.Одеси від 29.01.2015 не містить висновків щодо відновлення/визнання права власності за померлою ОСОБА_3 .

Суд доходить до висновку, що надане на реєстрацію судове рішення не відповідає критеріям, визначеним ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За таких умов, зазначене судове рішення не може слугувати підставою для реєстрації права власності в ДРРП, в розумінні приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Таким чином, матеріали реєстраційної справи свідчать про те, що державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В., в результаті опрацювання заяви відповідача, поданої в порядку п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127 достовірно не було встановлено відомостей щодо належності померлої за життя права власності на нерухоме майно, що виключало можливість проведення реєстраційних дій та внесення відомостей до ДРРП в порядку п.66.

24 жовтня 2019 року 17:39:32 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В. до ДРРП внесено відомості щодо відкриття розділу та реєстрації об?єкта нерухомого майна - реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947427151101.

28.10.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 49390612. Згідно з прийнятим рішенням, була проведена державна реєстрація права власності, форма власності: приватна, на Домоволодіння, що розташований АДРЕСА_3 за суб?єктом ОСОБА_3 з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав.

На підставі зазначеного рішення державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В., крім іншого, в розділ «Деталізована інформація про речове право» в графі «вид спільної власності» внесено відомості про спільну часткову власність, в той час, як в графі «розмір частки» зазначено «0». Зазначені дії державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С.В. є грубим порушення порядку ведення Державного реєстру. У відповідності до п.п.29, 30 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, до державного реєстру прав обов?язково повинні вноситися відомості про об?єкт нерухомого майна – тип об`єкта нерухомого майна; площа об`єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю); відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є складною річчю), а також відомості про розмір частки у праві спільної часткової власності (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності).

Державним реєстратором Манютою С.В. зазначені приписи законодавства не виконані. При проведенні реєстраційної дії не внесено жодних відомостей ані про розмір частки померлої, ані про технічні характеристики (площу об?єкту), ані відомості щодо складових частин об?єкту нерухомого майна, не зважаючи на те, що в результаті взаємодії з реєстрами, державний реєстратор мав змогу отримати всю необхідну інформацію, в тому числі щодо частки в спільному частковому майні, щодо закриття розділу на її право власності та інші відомості, на підставі яких належало відмовити в проведенні реєстраційної дії.

Частиною 3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлений обов?язок державного реєстратора: - встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряти документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовувати відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Державний реєстратор приймає рішення тільки після прийняття заяви та перевірки документів та відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів, у тому числі у невід?ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав, автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень

Ознайомившись та проаналізувавши матеріали реєстраційної справи, в яких відображений алгоритм дій Державного реєстратора при опрацюванні заяви відповідача про реєстрацію нерухомого майна на ім?я померлої ОСОБА_3 ; комплекс дій щодо встановлення безспірності володіння за життя померлою нерухомим майном, відносно якого була подана заява про реєстрацію; документи, на підставі яких було прийняте оскаржене рішення державного реєстратора, суд доходить до висновку про те, що державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В. не було виконано покладених на нього обов?язків, не було належним чином перевірено надану інформацію, не було отримано в повному обсязі відомостей з Державного реєстру речових прав, реєстру нерухомого майна, в тому числі з його архівної складової, що призвело до прийняття 28.10.2019 року незаконного рішення про проведення державної реєстрації права власності померлої ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 .

За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Таким чином, реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця не передбачає виникнення у померлою особи нових прав, а лише реєструє ті права, які померлий мав за життя.

Згідно з п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі будь-яких офіційних документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно

З аналізу вище зазначено слідує, що державною реєстрацією права власності за померлим є запис, фіксація фактів або явищ, які вже відбулися, з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів. Таким чином, реєстрація права власності на ім?я померлого відповідно до п.66 Порядку лише надає повноваження спадкоємцю померлої особи вчинити певні юридичні дії, які б вчинив сам спадкодавець, якби був живим.

Виходячи з наведеного, суд констатує, що на підставі заяви спадкоємця здійснюється внесення записів про права спадкодавця, якщо останні вже виникли в минулому, існують на час проведення реєстрації та це підтверджено відповідними правовстановлюючими документами.

На час проведення реєстраційних дій та винесення Державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою Сергієм Васильовичем оскарженого рішення від 28.10.2019, у померлої ОСОБА_3 були відсутні права власності а також були відсутні належні безспірні правовстановлюючі документи передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які б надавали підстав для проведення зазначеної вище реєстраційної дії.

Таким чином, Державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В. було винесено незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49390612 від 28 жовтня 2019 року 17:19:46, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності з часткою 0, власником якої зазначено ОСОБА_3 , яке підлягає скасуванню з припиненням речового права ОСОБА_3 на зазначений об?єкт нерухомого майна.

20 листопада 2019 року 12:07:19 державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. було прийнято рішення індексний номер: 49763478, про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внесено відомості до ДРРП щодо виправлення розділу, внесені додаткові відомості до опису об?єкта нерухомого майна: ЖБК «Котовець» змінено на 50/1000 частин ЖБК «Котовець» складається з жилих 1-2,1-3, жилою площею27.3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ «Б5», «М1», навісу літ. «С», шийки погребу літ. «Н», відображених у технічному паспорті від 17.07.2003 р, що належать померлій ОСОБА_3 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відображених в інформаційній довідці № 4132055786 від 13.02.2025, яка міститься в матеріалах справи, в частині «Відомості з Державного реєстру речових прав» щодо об?єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 1947427151101, який був присвоєний об?єкту нерухомого майна в результаті незаконних дій державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С.В., в розділі «Інформація про зміни об?єкту речових прав», в підрозділі «Реєстрація виправлення розділу» вбачається внесення виправлень на підставі технічного паспорту від 17.07.2003.

Матеріали реєстраційної справи № 1947427151101 (м.Одеса, Бригадна вулиця, будинок 5-Г), в яких відображений алгоритм дій Державного реєстратора та документи, на підставі яких було прийняте оскаржене рішення державного реєстратора Мельник Т.В. не містять сканкопії технічного паспорту від 17.07.2003.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

За відсутності в матеріалах реєстраційної справи технічного паспорту від 17.07.2003, відсутні правові підставі внесення державним реєстратором Мельник Т.В. змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внесення відомостей до ДРРП щодо виправлення розділу та внесення додаткових відомостей.

Окрім того, оскільки рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. є похідним від первісно прийнятого рішення щодо реєстрації за померлою ОСОБА_3 права власності на домоволодіння з відкриттям розділу, суд приходить до висновку, що рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 49763478 від 20 листопада 2019 року 12:07:19, відповідно до якого проведено державну реєстрацію виправлень та внесено додаткові відомості: ЖБК «Котовець» змінено на 50/1000 частин ЖБК «Котовець» складається з жилих 1-2,1-3, жилою площею27.3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ «Б5», «М1», навісу літ. «С», шийки погребу літ. «Н», відображених у технічному паспорті від 17.07.2003, що належать померлій ОСОБА_3 , є незаконним та підлягає скасуванню з припиненням речового права ОСОБА_3 на зазначений об?єкт нерухомого майна.

Після реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна на ім?я померлої ОСОБА_3 , (як первісна реєстрація, так і внесення змін до запису Державного реєстру), про що зазначено вище в судовому рішенні, сформувалася спадкова маса у вигляді 50/1000 частин ЖБК «Котовець» складається з жилих 1-2,1-3, жилою площею 27.3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ «Б5», «М1», навісу літ. «С», шийки погребу літ. «Н».

19 серпня 2020 року приватним нотаріусом ОМНО Задорожнюк Вікторією Костянтинівною на ім?я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 711.

Майно, на яке видано свідоцтво про право на спадщину не відповідає відомостям про об?єкт нерухомого майна, право на яке зареєстровано на імя померлої в Державному реєстрі, а саме, в свідоцтві про право на спадщину зазначено 50/1000 часток домоволодіння під АДРЕСА_3 , що складається з жилих 1-2,1-3, жилою площею27.3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ «Б5», «М1», навісу літ. «С», шийки погребу літ. «Н», в той же час, як в Державному реєстру речових прав, за померлої було зареєстровано 50/1000 частин ЖБК «Котовець» в тому ж складі приміщень.

19 серпня 2020 року 15:23:10 приватним нотаріусом Задорожнюк В.К. винесено рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спадкове майно, індексний номер рішення 53681237.

В зв?язку з тим, що прийняті в процесі державної реєстрації прав на нерухоме майно рішення державних реєстраторів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є незаконними та підлягають скасуванню з припиненням права власності на ім?я померлої ОСОБА_3 , оспорюване свідоцтво про право на спадщину є недійсним., так як у разі відсутності незаконної реєстрації в Державному реєстрі речових прав права власності на ім?я померлої, оспорюване свідоцтво про право на спадщину не мало б бути виданим.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.11.2018 у справі №2-1316/2227/11 (провадження №61-12290св18) зроблено висновок, що: «у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо».

Судом встановлено, що спадкове майно, на яке 19.08.2020 приватним нотаріусом ОМНО Задорожнюк В.К. було видане свідоцтво про право на спадщину на ім?я ОСОБА_2 увійшло до спадкової маси в результаті незаконних реєстраційних дій, тобто право на спадщину фактично похідне від незаконного акту державного реєстратора, що призвело до штучного формування спадкової маси. Таким чином, існує прямий причинно-наслідковий зв`язок: саме протиправна реєстрація права власності на ім?я померлої ОСОБА_3 створила видимість наявності майна у спадкодавця на момент її смерті. За відсутності цього незаконного реєстраційного акту, правові підстави для формування спадкової маси та подальшого спадкування щодо даного об`єкта були б повністю відсутні.

Оскільки первісна реєстрація права власності за померлою особою була протиправною, вона створила викривлену та недостовірну юридичну базу в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Існує прямий причинно-наслідковий зв`язок: за відсутності першого незаконного рішення державного реєстратора Манюти С.В. та внесеного, відповідно до цього рішення, запису у ДРРП, у державного реєстратора Мельник Т.І. не було б ані фактичних, ані правових підстав для внесення будь-яких подальших змін до відомостей Реєстру. Зазначені протиправні реєстраційні дії призвели до штучного формування спадкової маси. Саме первинна незаконна реєстрація стала тим "фундаментом", який створив видимість наявності майна у спадкодавця на момент його смерті.

Суд констатує: не може виникнути законне право спадкування на об`єкт, який було зареєстровано всупереч закону, адже право не може виникати з правопорушення (ex injuria jus non oritur).

У відповідності до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно відомостям інформаційної довідки сформованої з ДРРП № 413149576 від 13.02.2025, належну свого часу ОСОБА_3 частку у домоволодінні, ЖБК «Котовець» за адресою: АДРЕСА_3 , придбав з прилюдних торгів ОСОБА_5 . 28.09.2011 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_5 на 50/1000 частин домоволодіння. В той же день 28.09.2011 було прийняте рішення про закриття права власності ОСОБА_3 , з підстав відчуження долі.

Таким чином, скасування рішення державного реєстратора має своїм наслідком припинення речового права ОСОБА_3 на 50/1000 частин ЖБК «Котовець», які складаються з жилих 1-2,1-3, жилою площею 27.3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ «Б5», «М1», навісу літ. «С», шийки погребу літ. «Н» та виключенням відомостей про її власність на зазначену частку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При таких обставинах та проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 12,13, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49390612 від 28 жовтня 2019 року 17:19:46, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності з часткою 0, власником якої зазначено ОСОБА_3 та припинити речове право ОСОБА_3 на зазначене нерухоме майно.

Скасувати рішення Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, індексний номер 49763478 від 20 листопада 2019 року 12:07:19, відповідно до якого проведено державну реєстрацію виправлень та внесено додаткові відомості: ЖБК «Котовець» змінено на 50/1000 частин ЖБК «Котовець» складається з жилих 1-2, 1-3, жилою площею 27,3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ. «Б5», «МІ», навісу ліг. «С», шийки погребу літ. «Н», відображених у технічному паспорті від 17.07.2003 та що належать померлій ОСОБА_3 , яке підлягає скасуванню з припиненням речового права ОСОБА_3 на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 50/1000 часток домоволодіння під АДРЕСА_3 , що складається з жилих 1-2, 1-3, жилою площею 27,3 кв.м., кухні 1-1, загальною площею 34,4 кв.м. в житловому будинку літ. «Б», вбиральні літ. «К», душової літ. «К3», літньої кухні літ. «Л», сараїв літ. «Б5», «МІ», навісу ліг. «С», шийки погребу літ. «Н», видане 19 серпня 2020 року приватним нотаріусом ОМНО Задорожнюк Вікторією Костянтинівною на ім`я ОСОБА_2 серія та номер 711.

Стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) судові втирати у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривень, 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2026.

Суддя: І. В. Огренич