Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №676/6593/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6593/26

Провадження № 1-кп/676/472/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області кримінальне провадження №12024242060000075 від 05 березня 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кринівка Новомиколаївського району Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Республіки Польща районного суду в Олькуші від 31.08.2022, який набрав законної сили 27.09.2022, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні діяння передбаченого статтею 178 А 1 Кримінального кодексу Республіки Польща та засуджено до покарання на підставі ст.42 2 Кримінального кодексу Республіки Польща до заборони керування будь-якими механічними транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Однак, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на невиконання вироку Олькуського районного суду республіки Польща, яким його позбавлено права керування транспортними засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи з єдиним умислом, підриваючи авторитет органів правосуддя України та республіки Польща, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч вироку Олькуського районного суду республіки Польща від 31.08.2022, яким ОСОБА_4 позбавлено права керування транспортними засобами, 04.11.2022 року, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, в с Ліповіца, керував транспортним засобом марки «Renault Magnum», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепом Krone з реєстраційним номером НОМЕР_2 та був зупинений працівниками Кросненського міського відділення поліції, у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху, а саме перевищення дозволеної швидкості.

Зазначеними вище умисними діями, які виразилися в умисному невиконанні вироку суду, що набрав законної сили, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

02 вересня 2026 року між прокурором Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що ставиться йому у вину. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримав угоду з обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості, просив суд її затвердити та пояснив, що укладення угоди зі сторони прокурора є добровільним і він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 також підтримав угоду про визнання винуватості і просив її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди є добровільним, він цілком розуміє права, передбаченні п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Вислухавши думку захисника ОСОБА_5 , який не заперечив щодо затвердження судом даної угоди, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.2 і ч.4 ст.469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.382 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Прокурор також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що дії, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , які виразилися в умисному невиконанні вироку суду, що набрав законної сили, мали місце. Зазначені дії містять склад кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення – злочину та підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Щире каяття обвинуваченого враховується судом обставиною яка пом`якшує покарання обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд уважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд ураховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Згідно ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-375, 474-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обювинуваченим ОСОБА_4 від 02 вересня 2026 року.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, призначивши йому узгоджену сторонами міру покарання із врахуванням вимог ст.ст. 51, 53 КК України у виді в штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.

Цивільний позов не пред`являвся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, по яким необхідно прийняти рішення, не застосовувалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду ОСОБА_1