Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №607/15721/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2026 Справа №607/15721/26 Провадження №3/607/4605/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.3 ст.173-2, ч.3 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

07.07.2026 року близько 21 год 45 хв гр. . ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство фізичного характеру, а саме шарпав за одяг наніс стусан рукою в ділянку голови внаслідок чого завдав шкоди її фізичному здоров`ю, чим порушив вимоги п.2, 3, 17 ч.1 ст. 1 розділу 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №033027 від 07.07.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім того, 07.07.2026 року близько 21 год 45 хв гр. ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА654542 від 06.07.2026 року, а саме спілкувався із постраждалою гр. ОСОБА_3 , чим порушив ст. 25 ЗУ «Про запобігання та протидію домашнього насильства», за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 173-8 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №033011 від 07.07.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-8 КУпАП.

У судовому засіданні 20.07.2026 о 11:30 год , ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2, ч.3 ст. 173-8 КУпАП, не визнав.

У судове засіданні 05.08.2026, ОСОБА_1 не з`явився.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні, просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2, ч.3 ст. 173-8 КУпАП.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов`язані з повторним протягом року вчиненням домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до пунктів 3, 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно норм вказаного Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.3 ст. 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тобто невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Згідно п.16 ч.1 ст.1 р.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Згідно із п.4 ч.1 ст.10 даного Закону до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.25 вказаного Закону терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, вчинення якого ставиться у провину ОСОБА_4 , виражається у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тому для настання відповідальності за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої такий був винесений, слід чітко встановити, коли, ким та на який період було винесено терміновий заборонний припис, які заходи містив вказаний припис та чи знав кривдник про винесення щодо нього такого припису.

Як видно із долученого до матеріалів справи копій термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №654542 від 06.07.2026 року такий був винесений відносно ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням ним щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_3 домашнього насильства на строк 2 діб з 16 год 00 хв 06.07.2026 року до 16 год 00 хв 08.07.2026 року.

Також зі змісту вказаних термінових заборонних приписів вбачається, що відносно ОСОБА_1 працівником поліції було застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника у вигляді: заборони на в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, якою згідно із даним приписом є ОСОБА_3 .

Разом з тим, із досліджених та оцінених у відповідності до положень ст.252 КУпАП в судовому засіданні матеріалів справи, докази у їх повній сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2, ч.3 ст.173-8 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВБА №033027 від 07.07.2026 та серії ВБА №033011 від 07.07.2026; електронним рапортом зареєстрованого ЄО за №36245 від 07.07.2026; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від 07.07.2026; рапортом інспектора СПДН ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції А. Гончука від 07.07.2026; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №654837 від 07.07.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.07.2026; копією актового запису про народження ОСОБА_2 ; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП, згідно із якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.ч.1, 2 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень та стягнуто судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, згідно із якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень та стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 копійок; рапортом інспектора ВП ПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенанта поліції І. Лорич від 21.01.2026; копією документа ОСОБА_1 ; електронним рапортом зареєстрованого ЄО за №36244 від 07.07.2026; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №654542 від 06.07.2026.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив дії, пов`язані з повторним протягом року вчиненням домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої особи, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, та ч.3 ст. 173-8 КУпАП, невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Обираючи таке стягнення, суддя керується ч. 2 ст. 36 КУпАП, якою визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, суд, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу порушника, його майновий стан, те, що вона систематично здійснює адміністративні правопорушення, вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.

Однак, п.12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року із змінами та доповненнями, вказує, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Зважаючи на вищевказане, вважаю що ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 173-2, 173-8, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 173-2, ч.3 ст. 173-8 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 50 (п`ятдесяти) годин.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.