Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №451/1512/26 — Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

02 вересня 2026 рокуСправа №451/1512/26

Провадження № 2/451/898/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання - Ференс І.І.

Справа № 451/1512/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

Описова частина рішення: 11.08.2026 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 29 серпня 2003 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , про що Павлівською сільською радою Радехівського району Львівської області зроблено відповідний актовий запис № 18. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини — « ОСОБА_3 ». Від даного шлюбу сторони мають одного повнолітнього сина — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між подружжям припинилися через відсутність спільних інтересів, різні погляди на сімейне життя та обов`язки, а також відсутність взаєморозуміння. Сторонами втрачено почуття любові та поваги один до одного, спільне господарство з відповідачем не ведеться, а подружні відносини фактично припинилися. Надання строку на примирення позивач вважає недоцільним, оскільки вказані обставини тривають протягом тривалого часу, а спроби примирення в минулому результатів не дали. Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29 серпня 2003 року Павлівською сільською радою Радехівського району Львівської області, актовий запис № 18.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надавав.

Заяви (клопотання) учасників справи

01.09.2026 від позивача ОСОБА_1 через засоби поштового звязку надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.17-18).

24.08.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо розірвання шлюбу, оскільки позивачка перебуває за кордоном та разом вони не проживають (а.с.14).

Процесуальні дії у справі

12.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь №3164508 від 12.08.2026 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Суддя своєю ухвалою від 12.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, дану справу призначив до судового розгляду у спрощеному позовному порядку з викликом сторін. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.13).

02.09.2026 судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з`явились.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 29 серпня 2003 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 29 серпня 2003 року в Павлівській сільській раді Радехівського району Львівської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 18. Прізвище після реєстрації чоловіка та дружини — « ОСОБА_3 » (а.с.7).

Згідно копії повторного свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 12.06.2020 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).

Як вбачається із Витягу з реєстру територіальної громади №2026/007351774 від 07.05.2026 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що сторони тривалий час подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, а їх сім`я фактично розпалася й подальше подружнє життя є неможливим. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції, і є частиною національного законодавства України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Виходячи з положень ст. 112 Сімейного кодексу України, враховуючи дійсні взаємовідносини, які склалися між сторонами, суд вважає, що сім`я позивача та відповідача фактично розпалася, спільного подружнього життя не ведуть, спільного господарства також, збереження сім`ї за таких обставин стало неможливим подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідатиме взаємним інтересам сторін, і шлюб має бути розірвано.

Розподіл судових витрат між сторонами

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.

На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, відтак наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 29 серпня 2003 року у Павлівській сільській раді Радехівського району Львівської області, актовий запис № 18.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №4 від 10.08.2026, що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Судове рішення складено та підписано 02.09.2026.

Головуючий суддяПатинок О. П.