Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №462/5852/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5852/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Палюх Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягувати з відповідача аліменти на його утримання у розмірі частини доходу з усіх видів заробітку, щомісячно до закінчення ним навчання або до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку – у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою. Свої вимоги мотивує тим, що з ОСОБА_2 є його батьком, який має іншу сім`ю та проживає окремо. До 02.07.2026 з відповідача на користь його матері ОСОБА_3 надходили аліменти на його утримання у розмірі частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. На даний час він є повнолітнім, студентом першого курсу денної форми навчання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на платній основі. Запланований термін завершення навчання – червень 2029 року. Основним заняттям для нього є навчання в університеті, а тому він не має змоги працевлаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, утримувати себе і оплачувати навчання. Зазначає, що він потребує більших витрат на харчування, забезпечення одягом та іншими необхідними для нормального рівня життя речами, при цьому батько є здоровим, працездатним чоловіком, працює та отримує заробітну плату, відтак має змогу його утримувати. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на його утримання не надає, однак не заперечує щодо сплати аліментів за рішенням суду. За наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою від 07.07.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. При цьому, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому враховуючи вимоги ст.ст.279 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося вісімнадцять років, тобто він є таким, що досяг повноліття.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є студентом 1 курсу денної форми навчання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка ІV рівня акредитації, на платній основі, дата закінчення навчання червень 2029 року, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, не надає, проте не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина, який продовжує навчання у судовому порядку, що стверджується заявою ОСОБА_2 від 09.06.2026.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимальною можливістю урахування інтересів дитини.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів.

Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду.

Як роз`яснено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Саме такий правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року справа №346/103/17-ц.

Відповідно до наведених норм сімейного законодавства України, суд аналізує обставини виникнення спору з урахуванням необхідності встановлення справедливого та розумного розміру аліментів на утримання повнолітніх дітей на період їх навчання.

Суд вважає, що позивач несе витрати на своє навчання, які пов`язані з оплатою його власне навчання, проживання, оплатою проїзду, крім того, ОСОБА_1 , як юнак у молодому віці має витрати на придбання продуктів харчування, одягу, облаштування побуту, організацію дозвілля та відпочинку, які теж вимагають значних витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно і до закінчення ним навчання або до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.У свою чергу, у матеріалах справи міститься заява відповідача, у якій останній позов визнає та не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина, який продовжує навчання у розмірі, визначеному судом.

При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує те, що повнолітній син ОСОБА_2 навчається на денній формі навчання та не може самостійно себе утримувати, обов`язок обох батьків щодо утримання своїх повнолітніх доньки чи сина у разі продовження ними навчання та, враховуючи принцип добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), приходить до висновку, що заявлений позов слід задовольнити та визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на його утримання у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 03 липня 2026 року і до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років, що на думку суду не поставить відповідача в скрутне становище та відповідатиме вимогам закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст. 141 ЦПК України 1331,20 гривень судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 279, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліменти на його утримання у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 03 липня 2026 року і до закінчення (припинення) навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Право ОСОБА_1 на утримання аліментів припиняється у разі припинення ним навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: