Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №990/168/26 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2026 року

м. Київ

справа №990/168/26

адміністративне провадження № П/990/168/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого судді - Бевзенка В. М.,

суддів: Берназюка Я. О., Стародуба О. П., Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін як суд першої інстанції справу № 990/168/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

04 травня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою (зареєстрована в суді 08.05.2026) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ВККС України від 01.04.2026 № 36/зп-26 «Про затвердження кодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду», в частині затвердження кодованих результатів практичних завдань, виконаних ОСОБА_1 (далі - рішення від 01.04.2026 № 36/зп-26);

- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 01.04.2026 № 37/зп-26 «Про затвердження загальних результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, складеного кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду», в частині, що стосується ОСОБА_1 (далі - рішення від 01.04.2026 № 37/зп-26);

- зобов`язати ВККС України здійснити повторне оцінювання практичної роботи ОСОБА_1 , виконаної 07.10.2025 в межах добору на посаду судді, оголошеного рішенням Комісії від 11.12.2024 № 366/зп-24, за результатами якого визнати її такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Бевзенко В.М. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Стародуб О.П., Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

Відповідно до приписів частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд ухвалою від 13.05.2026 позовну заяву залишив без руху, надавши позивачеві строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 1331 грн 20 копійок.

В межах установленого Судом строку, позивач 20.05.2026 засобами поштового зв`язку направив до Суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. До вказаної заяви позивач долучив платіжну інструкцію № b0d4e7e6-479d-492а-b9b6-5390e995ed4f від 20.05.2026 про сплату судового збору у сумі 1331 грн 20 копійок.

Ухвалою Суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС України про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов`язання вчинити дії.

Відкриваючи провадження у цій справі, Суд, взяв до уваги відсутність у позовній заяві клопотання про її розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також врахував характер спірних правовідносин та предмет доказування і те, що така справа не належить до категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження й може бути віднесена до справ незначної складності, керуючись, зокрема, статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.06.2026 до Суду від ВККС України надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На підставі наявних у справі матеріалів Суд встановив, що рішенням Комісії від 11.12.2024 № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - Добір).

ОСОБА_1 виявила бажання взяти участь у оголошеному Доборі та була допущений до складання кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 30.04.2025 № 96/зп-25 (зі змінами згідно рішення від 01.10.2025 № 183/зп-25) затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Рішенням Комісії від 12.05.2025 № 105/зп-25 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Цим рішенням серед іншого також визначено, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії

Рішенням Комісії від 25.07.2025 № 142/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності, допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду 7 239 кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що успішно склали тестування знань з історії української державності та набрали прохідний бал, в тому числі позивача.

Рішенням Комісії від 11.08.2025 № 151/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду. До третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, допущено 604 кандидати на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду і набрали прохідний бал, зокрема позивача.

Рішенням Комісії від 19.09.2025 № 173/зп-25, серед іншого: затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду; допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, зокрема ОСОБА_1 .

Цим же рішенням: призначено четвертий етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду), для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду; - визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графіки виконання практичного завдання, зокрема зі спеціалізації місцевого адміністративного суду; - визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості виконання практичного завдання у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду; визначено, що кандидати на посаду судді місцевого суду та судді, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, в межах однієї спеціалізації виконують одне завдання типу 2; визначено, що максимально можливий бал на етапі виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150; встановлено, що для розрахунку бала, який учасник отримує за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, застосовується коефіцієнт 2; встановлено, що прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків від максимально можливого бала, або 112,5 бала.

Рішенням Комісії від 01.10.2025 № 200/зп-25 затверджено склади екзаменаційних комісій для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Рішенням Комісії від 01.04.2026 № 36/зп-26 затверджено кодовані результати виконання 07.10.2025 та 08.10.2025 практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Надалі рішенням Комісії від 01.04.2026 № 37/зп-26 затверджено декодовані результати виконання 07.10.2025 та 08.10.2025 практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) та затверджено загальні результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, складеного кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Згідно з додатком 1 до цього рішення ОСОБА_1 за виконання практичного завдання типу (код учасника 0003639) набрала: бал учасника (в інформаційній системі) - 56; бал учасника (із застосуванням коефіцієнта) - 112, результат іспиту - не складено. Згідно з додатком 2 до цього рішення загальний результат кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 - бал учасника 348,15, результат - не складено.

Не погоджуючись з рішеннями Комісії від 01.04.2026 № 36/зп-26 та від 01.04.2026 № 37/зп-26 (в частині, що стосуються позивача) ОСОБА_1 звернулася до Суду з цим позовом.

IІI. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ВИКЛАД АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що рішення Комісії від 01.04.2026 № 36/зп-26 та № 37/зп-26 не відповідають вимогам обґрунтованості та об`єктивності.

На думку позивача, одним із суттєвих доводів на користь необ`єктивності результатів оцінювання є істотна різниця у відсотках успішного складання практичного завдання між окремими групами кандидатів. Так, за наявною інформацією, показники успішності становили: у першій групі - 83,5 %, у другій - 57,8 %, у третій - 62,4 %, у четвертій - 85,7 %.

Зазначена статистика свідчить про наявність значної диспропорції між групами, зокрема різниця між найнижчим та найвищим показником перевищує 25 відсоткових пунктів. Такий розрив не може вважатися випадковим і об`єктивно викликає сумнів у дотриманні принципу рівності умов для всіх кандидатів.

Позивачка складала іспит у другій групі, яка продемонструвала найнижчий показник успішності (57,8 %), що істотно відрізняється від результатів першої та четвертої груп (83,5 % та 85,7 % відповідно). Це може свідчити або про різну складність запропонованих завдань, або про відмінність у підходах до оцінювання робіт кандидатів у різних групах, що прямо суперечить принципам об`єктивності, рівності та недискримінації.

Позивачка наголошує, що до встановленого прохідного балу їй не вистачило лише 0,5 бала зі 150 можливих, що є мінімальним відхиленням. За таких обставин навіть незначні відмінності у складності завдань або суворості оцінювання могли мати вирішальний вплив на кінцевий результат.

Отже, з урахуванням істотної різниці у відсотках успішного складання між групами та мінімального недобору прохідного балу, існують обґрунтовані підстави вважати, що у разі складання іспиту в іншій групі, де показники успішності є значно вищими, ймовірність отримання позивачем необхідного балу для подолання прохідного бар`єру була б істотно більшою. Зазначене, у свою чергу, свідчить про можливе порушення принципу рівності умов складання іспиту та потребує належної перевірки і правової оцінки з боку суду. Таким чином, існують обґрунтовані сумніви щодо єдності критеріїв оцінювання, об`єктивності перевірки робіт різних груп.

Окрім того, звертає увагу на характер виставлених позивачці оцінок, які свідчать про відсутність єдності підходів до оцінювання виконаного практичного завдання. Так, аналіз індивідуальних оцінок членів Комісії демонструє істотну варіативність у межах одних і тих самих критеріїв.

Зокрема: за критерієм «виклад правових норм та їх застосування» (максимум 15 балів) виставлено 13, 12 та 7 балів, що становить різницю у 6 балів (40%); за критерієм «визначення ключового питання у справі» (максимум 5 балів) - 2, 4 та 4 бали.Така різниця в оцінках свідчить не про незначні розбіжності у сприйнятті, а про застосування різних підходів до оцінювання однієї й тієї ж роботи.

Водночас за низкою інших критеріїв, які характеризують формальну та логічну завершеність судового рішення (зокрема, формулювання висновків, резолютивна частина, зазначення учасників справи), позивач отримав максимальні або майже максимальні бали, що підтверджує загальну належну якість виконаного завдання.

На думку позивача, істотна розбіжність у виставлених балах свідчить про відсутність єдиного підходу до оцінювання, що створює ризик суб`єктивності при визначенні результату. З огляду на те, що позивачці не вистачило лише 0,5 бала до прохідного рівня, саме така неузгодженість у підходах до оцінювання могла мати вирішальний вплив на кінцевий результат, що є неприпустимим з точки зору принципів рівності та справедливості конкурсної процедури.

Також зазначає, що оцінювання виконаного позивачем практичного завдання також є внутрішньо суперечливим та нелогічним, що додатково свідчить про відсутність єдиного підходу до застосування критеріїв.

Звертає увагу, що встановлені Комісією бали не узгоджуються між собою з огляду на зміст та логічний взаємозв`язок відповідних критеріїв. Наприклад, позивач отримав максимальні бали за критерії, що відображають кінцевий результат роботи, а саме: «висновки за результатами розгляду справи» - 5/5/5, «формулювання висновків суду по суті вимог позивача» - 6/6/6. Водночас за критерієм «виклад правових норм та їх застосування у справі» одним із членів Комісії виставлено лише 7 балів із 15 можливих.

На думку позивачки, правильне формулювання висновків суду є неможливим без належного застосування норм матеріального та процесуального права. Отже, максимальні бали за результативні критерії об`єктивно свідчать про належний рівень застосування правових норм, що виключає можливість настільки суттєвого зниження оцінки за відповідним базовим критерієм.

Аналогічна суперечність простежується і щодо критерію «визначення ключового питання у справі», за яким виставлено 2, 4 та 4 бали. Натомість правильне визначення суті спору є передумовою ухвалення законного та обґрунтованого рішення, що підтверджується максимальними балами за резолютивну частину.

Таким чином вважає, що виставлені оцінки не утворюють логічно узгодженої системи та свідчать про застосування різних, несумісних між собою підходів до оцінювання однієї й тієї ж роботи.

З огляду на те, що позивачу не вистачило лише 0,5 бала до прохідного рівня, зазначені суперечності в оцінюванні, будь-які навіть незначні відхилення у підходах до оцінювання могли мати безпосередній і вирішальний вплив на результат, що свідчить про порушення принципів рівності, об`єктивності та справедливості процедури, тобто будь-які навіть незначні відхилення у підходах до оцінювання мали прямий і визначальний вплив на кінцевий результат.

З огляду на наведені обставини, позивачка вважає, що рішення оскаржувані рішення відповідача про неуспішне проходження нею кваліфікаційного іспиту, а саме виконання практичного завдання є протиправними та таким, що прийняті з порушенням принципів об`єктивності, рівності, недискримінації та обґрунтованості.

Позиція відповідача у справі

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідач зазначив, що проти доводів та вимог позову заперечує та просить відмовити у задоволенні.

На думку Комісії її рішення від 01.04.2026 № 36/зп-26 та від 01.04.2026 № 37/зп-26 є правомірними та таким, що прийняті у відповідності із вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).

Комісія наголошує, що відповідно до оскаржуваних рішень Комісії від 01.04.2026 № 36/зп-26 та № 37/ зп-26 ОСОБА_1 за результатами оцінювання практичного завдання (код кандидата 0003639) отримала 112 балів, що є нижчим за прохідний бал, а саме 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. Вказані обставини є підставою для визначення позивача такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Відповідач зазначає, що оскаржені рішення Комісії містять в собі всі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин, результат яких породжує юридичні підстави для їх прийняття, а тому аргументи позивача щодо невмотивованості оскаржуваних рішень Комісії та її безпідставно припиненої участі в конкурсі є необґрунтованими.

Комісія звертає увагу й на те, що наведені у позовній заяві ОСОБА_1 мотиви не зумовлюють наявності передбачених статтею 88 Закону № 1402-VIII підстав для оскарження прийнятих ВККС України рішень, стосовно яких виник спір.

Також вказує, що зазначене позивачем співвідношення результатів кандидатів, які виконували практичні завдання в різних групах, саме по собі не свідчить про наявність об`єктивних розбіжностей у складності завдань чи умовах оцінювання між цими групами. Такі дані відображають лише інформацію про результати іспиту, зокрема етапу виконання практичного завдання, та свідчать лише про кількісні співвідношення результатів кандидатів в різних групах.

На думку відповідача, твердження позивача про те, що у разі виконання практичного завдання в іншій групі вона мала б вищі шанси отримати прохідний бал, є виключно припущенням. Вказані міркування ґрунтуються на суб`єктивному припущенні про залежність результату конкретного кандидата від середнього показника успішності групи, однак не враховують, що оцінювання здійснювалося індивідуально щодо кожної практичної роботи відповідно до порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання, який врегульовано пунктом 5.5 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, а не шляхом порівняння кандидатів між собою чи визначення результатів залежно від групи, до якої вони були включені.

Таким чином відповідач вважає, що наведені позивачем статистичні дані самі по собі не свідчать про порушення принципу рівності умов чи необ`єктивність оцінювання, а твердження про можливість отримання іншого результату за умови включення до іншої групи є припущеннями.

Відповідач також зазначає, що оцінювання виконаного позивачем практичного завдання здійснювалося шляхом поелементної перевірки кожної складової судового рішення, зокрема мотивувальної та резолютивної частин, дотримання стилістики, правил орфографії та пунктуації відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, затверджених рішенням Комісії від 01.04.2025 № 96/ зп-25 (далі - Методичні вказівки).

Звертає увагу, що такий підхід спрямований на забезпечення всебічної, об`єктивної та неупередженої оцінки якості виконаної роботи і виключає можливість довільного або дискримінаційного підходу під час визначення результатів іспиту. В свою чергу, шкали балів за відповідні елементи є своєрідним орієнтиром членам екзаменаційної комісії для виставлення балів за відповідні елементи у межах відповідного діапазону.

Позивачу відповідно до екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, членами екзаменаційної комісії за елемент 1.1 виставлено 2 бали, 4 бали та 4 бали, за елемент оцінювання 1.2 - 13 балів, 12 балів та 7 балів, тобто в межах визначеного Методичними вказівками діапазону оцінювання за відповідні елементи.

Таким чином, на думку відповідача, сам по собі факт наявності різниці в оцінках членів екзаменаційної комісії за окремими елементами не свідчить про застосування різних підходів, оскільки оцінювання здійснюється кожним членом екзаменаційної комісії на підставі власного внутрішнього переконання, професійного судження щодо рівня практичних навичок, здатності до правозастосування, мотивування правової позиції та формулювання судового рішення кандидата.

Комісія зазначає, що доводи позивача щодо необ`єктивності оцінювання та застосування різних підходів членами екзаменаційної комісії під час перевірки практичного завдання є безпідставними.

Отже, оцінювання виконаного позивачем практичного завдання здійснено з дотриманням вимог законодавства, регламентованої процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору.

Наголошує ВККС України й на тому, що доводи позовної заяви фактично зводяться до незгоди позивача з кінцевим результатом проведеного Комісією оцінювання та виставленими балами за виконане практичне завдання, які не співпадають із власним позитивним очікуванням ОСОБА_1 ..

З огляду на зазначене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України визначено у статті 266 КАС України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності ВККС України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх обґрунтованість на підставі належних і допустимих доказів, Суд дійшов таких висновків.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.

За змістом частини першої статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

За приписами частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, а також затверджує порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.

Частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією (частини перша - третя статті 74 Закону № 1402-VIII).

Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності.

Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Комісією.

ВККС України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

Отже, Законом передбачено проведення Комісією добору на посаду судді місцевого суду. Одним із етапів добору є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та виконання практичного завдання. Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду.

Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону 1402-VIII рішенням Комісії Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення).

У преамбулі до цього Положення вказано, що воно розроблено відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду (далі - добір), кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Пунктом 1.2 розділу 1 Положення передбачено, що метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів.

Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення етапами складання іспиту кандидатами на посаду судді є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Пунктом 1.15 розділу 1 Положення передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

Відповідно до пункту 2.7 розділу 2 Положення форма практичного завдання - відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов.

Пунктом 2.8 розділу 2 Положення визначено типи практичних завдань, а саме:

Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи.

Тип 2 - модельне судове рішення, що складається зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних якого учасник повинен продовжити його викладення. Кількість модельних судових рішень визначається рішенням Комісії.

Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

Згідно з пунктом 4.8 розділу 4 Положення кількість практичних завдань, що виконуються учасниками в межах однієї спеціалізації, - одне завдання типу 1 або типу 2, якщо інше не визначено рішенням Комісії.

Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення).

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення, практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.

Згідно з підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення, методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.

Відповідно до підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення, перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

На виконання наведених вище приписів Положення Комісія рішенням від 30.04.2025 № 96/зп-25 затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі -Методичні вказівки).

Відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, модельне судове рішення (матеріальне право), виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

У Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент оцінювання, зокрема:

1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 55 балів, з яких: визначення ключового питання у спорі. (0-5); виклад правових норм та їх застосування у справі. (0-15); вмотивована оцінка судом аргументів учасників справи (0-20); формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків (0-10); висновки за результатами розгляду справи (0-5);

2) резолютивна частина - від 0 до 15 балів, з яких: формулювання висновків суду по суті вимог позивача (0-6); розподіл судових витрат (0-3); визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили (0-2); порядок та строки оскарження рішення (0-2); інформація про учасників справи (0-2);

3) дотримання стилістики судового рішення оцінюється від 0 до 3 балів: логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення. (0-3);

4) Дотримання правил орфографії та пунктуації оцінюються від 0 до 2 балів.

Згідно примітки до Методичних вказівок, залежно від обставин модельного судового рішення член екзаменаційної комісії може відступити від наведеної в методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі член екзаменаційної комісії не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

Підпунктом 5.5.6 пункту 5.5 розділу 5 Положення визначено, що під час оцінювання практичного завдання члени екзаменаційної комісії виставляють оцінки за кожен передбачений елемент у кількості балів, визначених методичними вказівками.

Оцінка члена екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання формується на підставі суми його оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками.

Відповідно до підпункту 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи.

Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).

Підпунктом 5.7.5 пункту 5.7 розділу 5 Положення визначено, що максимально можливий бал виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення кількість балів за модельне (модельні) судове (судові) рішення у разі виконання практичного завдання типу 2 та/або модельну судову справу у разі виконання практичного завдання типу 1 визначається на підставі методичних вказівок з оцінювання практичного завдання та/або рішенням Комісії.

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення затвердження кодованих результатів кожного етапу кваліфікаційного іспиту є однією зі стадій встановлення результатів іспиту.

Згідно з абзацами другим та третім підпункту 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.

При встановленні розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане учасником практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при повторному оцінюванні роботи керується не "математичними", а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.

Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Положення результати виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт.

Згідно підпункту 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"). У разі виконання учасником практичного завдання типу 2 у рішенні про затвердження кодованих результатів може не зазначатися результат ("успішно складено" або "не складено").

У підпункті 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення зазначено, що у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається: прізвище, ім`я, по батькові учасника, код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено").

Згідно абзацу першого підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.

Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що не склав етап іспит, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей та історії української державності; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням Комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту).

Загальні результати іспиту визначаються на підставі декодованих результатів кожного його етапу (підпункт 6.5.1 пункту 6.5 розділу 6 Положення).

Згідно з підпунктами 6.5.4 та 6.5.5 пункту 6.5 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів.

Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів.

Результати іспиту затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (пункт 6.6 розділу 6 Положення).

Підпунктом 6.8.1 пункту 6.8 розділу 6 Положення передбачено, що прохідний бал, зокрема, за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків від максимально можливого бала.

Судом встановлено, що у екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання, виконаного 07.10.2025 ОСОБА_1 , кожним членом екзаменаційної комісії під час оцінювання практичного завдання позивача виставлено бали за кожен окремий елемент оцінювання у межах, визначених Методичними вказівками, на підставі чого сформовано загальну (сумарну) кількість балів.

При цьому, відомість містить розділи за елементами оцінювання, значення максимальної кількості балів та виставлені кожним окремо членом Комісії бали, дату і час внесення балів до відомості, середній бал за кожним критерієм та остаточний бал учасника.

Отже, оцінювання виконаного позивачем практичного завдання здійснено з дотриманням вимог законодавства, регламентованої процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору, а форма та зміст відомості про оцінювання дозволяють надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності.

Щодо доводів ОСОБА_1 про суттєві розбіжності в оцінках членів екзаменаційної комісії за окремими елементами практичного завдання, що, на думку позивача, свідчить про відсутність єдиних критеріїв оцінювання, колегія суддів зазначає наступне.

Перевірка практичного завдання полягає у встановленні членами екзаменаційної комісії відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання за їх внутрішнім переконанням в межах їх дискреційних повноважень та полягає в оцінюванні змістового наповнення відповідних робіт.

Методичними вказівками визначені діапазони від мінімальних до максимальних балів за кожним критерієм оцінювання та є орієнтирами, які мають бути використані членами Комісії при фіксації балів у числовому визначенні.

Так, за елементами оцінювання ОСОБА_1 проставлені членами екзаменаційної комісії такі бали:

- визначення ключового питання у спорі (максимальний бал 5), фактичні бали: 2, 4, 4; середній бал - 3,33333;

- виклад правових норм та їх застосування у справі (максимальний бал 15), фактичні бали: 13, 12, 7; середній бал - 10,66667;

- мотивована оцінка судом аргументів учасників справи (максимальний бал 20), фактичні бали: 12, 14, 12; середній бал - 12,66667;

- формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків (максимальний бал 10), фактичні бали: 8, 8, 7; середній бал - 7, 66667;

- висновки за результатами розгляду справи (максимальний бал 5), фактичні бали: 5, 5, 5; середній бал - 5;

- формулювання висновків суду по суті вимог позивача (максимальний бал 6), фактичні бали: 6, 6, 6; середній бал - 6;

- розподіл судових витрат (максимальний бал 3), фактичні бали: 3, 3, 2; середній бал - 2,66667;

- визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили (максимальний бал 2), фактичні бали: 2, 2, 1; середній бал - 1,66667;

- порядок та строки оскарження рішення (максимальний бал 2), фактичні бали: 2, 1, 1; середній бал - 1,33333;

- інформація про учасників справи (максимальний бал 2), фактичні бали: 2, 2, 2; середній бал - 2;

- логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення (максимальний бал 3), фактичні бали: 1, 2, 1; середній бал - 2;

- дотримання правил орфографії та пунктуації (максимальний бал 2), фактичні бали: 1, 2, 2; середній бал - 1,66667.

Остаточний бал учасника іспиту за практичне завдання: бал учасника (в інформаційній системі) - 56; бал учасника (із застосуванням коефіцієнта) - 112.

Як зазначено вище, відповідно до Положення після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим Методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи. Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений Методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).

Отже, результат оцінювання кожного з елементів фіксується у виді середнього арифметичного бала, обчисленого за встановленим порядком, що забезпечує об`єктивність підсумкового бала за кожним елементом після їх оцінювання окремо кожним членом екзаменаційної комісії за внутрішнім переконанням.

Відтак, виставлення балів за практичне завдання у межах, визначеного Методичними рекомендаціями діапазону балів є відображенням рівня професійних знань кандидата, його аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми закону, а для нівелювання суб`єктивного фактору і об`єктивності оцінювання кандидата і передбачено механізм формування остаточного балу кандидата на підставі суми середніх арифметичних оцінок членів екзаменаційної комісії за кожен елемент.

Крім того, позивачем не наведено доказів та Судом не встановлено факту розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане учасником практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала, що було б підставою для повторної перевірки такої роботи іншою екзаменаційною комісією.

Наведені позивачем у позовній заяві доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою виконаного нею практичного завдання.

Водночас оцінювання практичного завдання передбачає здійснення членами екзаменаційної комісії професійного судження щодо рівня практичних навичок, здатності до правозастосування, мотивування правової позиції та формулювання судового рішення, що належить до дискреційних повноважень Комісії.

Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС України це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.

Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому кандидату забезпечується право проявити свої знання та вміння практичного застосування правових норм, оцінювання доказів, мотивування та викладення основних і значущих обставин у судовому рішенні з дотриманням форми, передбаченої процесуальним законодавством.

Обов`язком же ВККС України є забезпечення рівності умов для всіх учасників та оцінки виконаних робіт крізь призму напрацьованих нею та затверджених (передбачуваних) критеріїв оцінки, з дотриманням правил та принципів проведення іспиту.

Здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями владного суб`єкта, суд не повинен вдаватися до зміни їх обсягу, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими стосовно фактів.

Законодавство ж, що врегульовує спірні у цій справі правовідносини, не вказує на наявність у ВККС України необмеженої дискреції, оскільки з достатньою чіткістю визначає порядок перевірки та оцінювання результатів виконання практичного завдання кандидатами на посаду судді відповідної інстанції та спеціалізації, зокрема, установлює спосіб реалізації такого повноваження шляхом виставлення однієї індивідуальної оцінки за виконання практичного завдання, визначає конкретну градацію балів та умови допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання, що робить їх зрозумілими і передбачуваними у застосуванні. Зміст оскаржених у справі рішень відповідача не вказує на те, що Комісія вийшла за межі наданої їй дискреції.

Понад це, наявні у матеріалах справи докази не дають підстав для висновку про те, що виставлені позивачу індивідуальні бали за результатами оцінювання виконаного ним практичного завдання були очевидно заниженими та/або дискримінаційними у порівнянні з іншими кандидатами, які брали участь у доборі, або того, що між виставленими йому балами існували суттєві розбіжності, які могли викликати сумнів у якості та об`єктивності оцінювання й потребували переоцінки виконаної роботи.

З огляду на усе вищевикладене, Верховний Суд констатує, що наведені позивачем підстави позову не доводять фактів порушення Комісією правового порядку проведення кваліфікаційного іспиту, зокрема на етапі виконання нею практичного завдання, його оцінювання, затвердження кодованих і декодованих результатів іспиту та результатів іспиту загалом щодо ОСОБА_1 .

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у справі, що розглядається, Верховний Суд, надавши оцінку усім вагомим, доречним та важливим доводам сторін, а також дослідивши усі наявні у матеріалах провадження докази, які стосуються предмету доказування, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене Суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки за результатом розгляду цієї справи Суд не установив порушення прав позивача, а наведені ним доводи по суті спору та наявні у матеріалах цього судового провадження докази не підтверджують протиправності оскаржених рішень ВККС України від 01.04.2026 № 36/зп-26 та № 37/зп-26.

Підсумовуючи викладене, відсутні також підстави для зобов`язання ВККС України здійснити повторне оцінювання практичної роботи ОСОБА_1 , виконаної 07.10.2025, оскільки такі вимоги є похідними від визнання протиправним та скасування рішень ВККС України від 01.04.2026 № 36/зп-26 та № 37/зп-26.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх не відображення у судовому рішенні, Верховний Суд бере до уваги висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якій зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи позовної заяви та відзиву на позовну заяву, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи.

Щодо інших доводів учасників справи, Суд зазначає, що вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі, у зв`язку з чим відсутня необхідність давати їм оцінку.

Ураховуючи результат розгляду справи та вимоги статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 5, 22, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 266, 295, КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В. М. Бевзенко

Судді: Я. О. Берназюк

О. П. Стародуб

С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій