Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №320/52853/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 320/52853/24

адміністративне провадження № К/990/29694/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 (суддя Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Штульман І.В., суддів Оксененка О.М., Чуприни О.В.) у справі №320/52853/24 за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , Садівницьке товариство "Сонячний схил" про визнання протиправними та нечинними рішень.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - відповідач, Сільська рада), треті особи: ОСОБА_2 (далі - третя особа 1, ОСОБА_2 ), Садівницьке товариство "Сонячний схил" (далі - третя особа 2, Товариство), в якому просив:

визнати протиправним та нечинним рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 11.05.2023 №39 «Про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:002:5543, 3222484500:02:002:5544, 3222484500:02:002:5545, 3222484500:02:002:5546, 3222484500:02:002:5547, 3222484500:02:002:5548, 3222484500:02:002:5549, 3222484500:02:002:5550»;

визнати протиправним та нечинним рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 11.05.2023 №40 «Про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області на земельних ділянках: 3222484500:02:001:5089, 3222484500:02:001:5086, 3222484500:02:001:5088, 3222484500:02:001:5083, 3222484500:02:001:5085, 3222484500:02:001:5080, 3222484500:02:001:5082, 3222484500:02:001:5077, 3222484500:02:001:5079, 3222484500:02:001:5074, 3222484500:02:001:5076, 3222484500:02:001:5071, 3222484500:02:001:5073, 3222484500:02:001:5068, 3222484500:02:001:5070, 3222484500:02:001:5067, 3222484500:02:001:5065, 3222484500:02:001:5064».

2. На обґрунтування позову послався на те, що спірні рішення є нормативно-правовими актами, прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку проведення громадських слухань, а також порушують державні будівельні норми і правила, та, відповідно, такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню судом в силу своєї протиправності. При цьому позивач наголосив, що публікації інформаційних повідомлень виконувались відповідачем формально, без мети інформування громадськості про проведення громадських слухань. Одночасно позивач зазначив, що він є мешканцем села Лісники, власником будинку та користувачем (власником) відповідної земельної ділянки, що розташовані на території, стосовно якої прийняті спірні рішення, які безпосередньо впивають на його права.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що рішенням Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 28.10.2021 №19/3, за результатом розгляду спільної заяв громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19.10.2021 №Л/1432 про надання дозволу на розроблення детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків садибної житлової забудови на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:002:5543, 3222484500:02:002:5544, 3222484500:02:002:5545, 3222484500:02:002:5546, 3222484500:02:002:5547, 3222484500:02:002:5548, 3222484500:02:002:5549, 3222484500:02:002:5550 (далі - Детальний план 1), надано дозвіл на розроблення детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків садибної житлової забудови на вказаних земельних ділянках та вирішено провести громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення зазначеного детального плану.

4. Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області рішенням від 23.09.2021 №27/3, за результатом розгляду заяв громадян ОСОБА_2 від 24.06.2021 №106/02/06/21 про надання дозволу на розроблення детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків садибної житлової забудови на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:001:5089, 3222484500:02:001:5086, 3222484500:02:001:5088, 3222484500:02:001:5083, 3222484500:02:001:5085, 3222484500:02:001:5080, 3222484500:02:001:5082, 3222484500:02:001:5077, 3222484500:02:001:5079, 3222484500:02:001:5074, 3222484500:02:001:5076, 3222484500:02:001:5071, 3222484500:02:001:5073, 3222484500:02:001:5068, 3222484500:02:001:5070, 3222484500:02:001:5067, 3222484500:02:001:5065, 3222484500:02:001:5064 (далі - Детальний план 2), надано дозвіл на розроблення детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків садибної житлової забудови на вказаних земельних ділянках та вирішено провести громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення зазначеного детального плану.

5. Обухівська районна державна адміністрації Київської області листом від 15.07.2022 №60/07-12/1509 повідомила Феодосіївського сільського голову Обухівського району Київської області, що при прийнятті рішень необхідно враховувати Закон України від 12.05.2022 №2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», а саме: відповідно до пункту 10 статті 9 у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання». З метою уникнення доступу представників російської федерації до матеріалів проекту містобудівної документації на місцевому рівні та використання даних для вчинення злочинів проти України, рекомендовано не оприлюднювати документацію на офіційних веб-сайтах. Оскільки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні», забезпечити вільний доступ громадян для ознайомлення з містобудівною документацією в приміщенні виконавчого комітету сільської ради та визначити відповідальну особу за забезпечення організації розгляду проєкту.

6. Так, у газеті «Новий День» від 30.07.2022 №9 (9455) було оприлюднено оголошення про проведення громадських обговорень щодо врахування громадських інтересів проектів містобудівної документації (детальних планів) та визначено строк та порядок подання пропозицій з 30.07.2022 по 30.08.2022 у письмовому вигляді за адресою: с. Ходосівка, вул. Панаса Мирного, 2. Повідомлено, що громадські слухання відбудуться 29.08.2022 о 10:00 у приміщенні Лісниківського старостинського округу.

Також оголошення про проведення громадських слухань аналогічного змісту було розміщене на офіційному сайті Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області 23.07.2022 та на дошці оголошень вказаної сільської ради.

7. ОСОБА_1 пропозицій та зауважень до детальних планів у визначеному порядку та у встановлені строки не подавав.

8. Відповідно до протоколу №1-29/08 громадських слухань містобудівної документації місцевого рівня, 29.08.2022 відбулась презентація детальних планів, було обговорено з прибулою громадськістю зауваження та пропозиції, у тому числі: щодо передбачення обслуговування територій проектної житлової забудови громадським транспортом, дитячим садочком; врахування охоронних зон від магістральних газопроводів; можливість доступу місцевих мешканців для відвідування спортивних майданчиків, стадіонів і зелених насаджень та ін. За результатом громадських слухань оголошено резолюцію, затверджено протокол громадських слухань та схвалено представлені матеріали детальних планів. Під час проведення громадського обговорення, пропозиції та зауваження від громадськості в журнал реєстрації пропозицій не надходили. Протокол підписано 30.08.2022.

9. ОСОБА_1 , 1946 року народження, будучи з 2017 року зареєстрованим у житловому будинку АДРЕСА_1 , участь у громадських слуханнях не приймав.

10. 16.09.2022 на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Відділі містобудування та архітектури Обухівської районної військової адміністрації (протоколи №1/09, №1/08) були заслухані доповіді головного архітектора проекту О.Грановського про основні проектні рішення містобудівної документації - Детального плану 1 та Детального плану 2, відповідно, за результатом чого більшістю голосів членів архітектурно-містобудівної ради до протоколів включені такі пропозиції і рекомендації: узгодити проектні рішення детального плану території з затвердженою містобудівною документацією вищого рівня - Генеральним планом села Лісники; врахувати пропозиції громадськості під час проходження громадських слухань; доопрацювати план існуючого використання території, який поєднати з опорним планом, нанести відмітки (вказати систему координат), відобразити земельні ділянки, що відведені на прилеглих територіях, із зазначенням їх цільового призначення; передбачити відстань від інженерних мереж до фундаментів будинків і споруд відповідно до додатку И.1 ДБН Б.2.2-12:2019; обґрунтувати доцільність розміщення громадської будівлі поряд з дошкільним навчальним закладом, розглянути можливість щодо збільшення території закладу освіти за рахунок території громадської забудови; за результатами коригування проектних рішень внести відповідні зміни до графічних і текстових матеріалів та основних техніко-економічних показників проекту детального плану території, після врахування зауважень та пропозицій надати матеріали детального плану території до Феодосіївської сільської ради для затвердження.

11. З метою визначення планувальної організації і рівня розвитку території, яка розташована в адміністративних межах Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, врахування рекомендації постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та захисту довкілля, протоколів громадських слухань, розгляду детального плану території від 29.08.2022 №1-29/08 та витягів з протоколів №1/09, №1/08 засідань архітектурно-містобудівної ради при Відділі містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації від 16.09.2022 №1, відповідно до пунктів 34, 36, 38 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Феодосіївська сільська рада 11.05.2023 прийняла рішення №39 «Про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:002:5543, 3222484500:02:002:5544, 3222484500:02:002:5545, 3222484500:02:002:5546, 3222484500:02:002:5547, 3222484500:02:002:5548, 3222484500:02:002:5549, 3222484500:02:002:5550», розробленого ТОВ «Архітектурно-просторові планування», а також рішення №40 «Про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:001:5089, 3222484500:02:001:5086, 3222484500:02:001:5088, 3222484500:02:001:5083, 3222484500:02:001:5085, 3222484500:02:001:5080, 3222484500:02:001:5082, 3222484500:02:001:5077, 3222484500:02:001:5079, 3222484500:02:001:5074, 3222484500:02:001:5076, 3222484500:02:001:5071, 3222484500:02:001:5073, 3222484500:02:001:5068, 3222484500:02:001:5070, 3222484500:02:001:5067, 3222484500:02:001:5065, 3222484500:02:001:5064», розробленого ТОВ «Архітектурно-просторові планування».

12. Вважаючи рішення Сільської ради від 11.05.2023 №39, №40 протиправними та нечинними, ОСОБА_1 звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 10.02.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026, у задоволенні позову відмовив.

14. Відмовляючи у задоволені позову, суди дійшли висновку, що Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області діяла у межах своїх законодавчих повноважень щодо затвердження містобудівної документації. Оспорювані рішення відповідача від 11.05.2023 №39, №40, хоча і є нормативно-правовими актами, фактично не встановлюють і не породжують для позивача жодних нових прав чи обов`язків. Процедура затвердження містобудівної документації не була порушена відповідачем, позивач був обізнаний про процедуру обговорення містобудівної документації, оскільки оголошення про слухання були вчасно опубліковані в газеті «Новий День», розміщені на сайті та дошці оголошень Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області. Показаннями свідків підтверджено, що про слухання мешканці дізналися саме з оголошень у Феодосіївській сільській раді. Однак ОСОБА_1 не подавав зауважень чи пропозицій у встановлені строки та не брав участі у самих громадських слуханнях. У період дії воєнного стану на органи місцевого самоврядування не поширюються вимоги щодо обов`язкового оприлюднення проектів актів. Відмова від оприлюднення документації на сайті була визнана обґрунтованою рекомендацією військової адміністрації з метою безпеки. На виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 відповідач надав до суду докази опублікування оголошення про розгляд справи №320/52853/24 щодо оскарження рішень 19 сесії Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області VIII скликання від 11.05.2023 №39 та №40.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ І ВІДЗИВІВ НА НИХ

15. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

16. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступ від такого висновку.

На обґрунтування цієї підстави скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 5 КАС України, статті 50 Конституції України, статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII), Орхуської конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» від 06.07.1999 №832-XIV, без урахування висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 14.11.2019 у справі №0740/885/18, від 11.05.2023 у справі №380/23542/21, у яких наведено, що планувальні рішення щодо території населеного пункту безпосередньо породжують у членів територіальної громади права, які не можуть бути порушені.

17. Також скаржник посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 18.05.2023 у справі №759/23414/20, згідно з яким право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися будь-якою зацікавленою людиною (громадськістю), і такий інтерес не може вважатися «абстрактним».

18. Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що Сільська рада порушила процедуру прийняття оскаржуваних рішень, розроблення містобудівної документації відбулося з порушенням процедури слухань, позивача не було поінформовано про слухання питання затвердження містобудівної документації. Планувальні рішення щодо певної території безпосередньо породжують у членів територіальної громади права, які мають бути враховані та не можуть бути порушені. Неналежне інформування про громадські слухання позбавляє мешканців можливості достовірно ідентифікувати суть питання та подати пропозиції, що є порушенням, зокрема, прав позивача.

19. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанції безпідставно застосували частину четверту статті 9, частину другу статті 77, частину п`яту статті 308 КАС України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, щодо хибного ототожнення «фактичні підстави позову» із «правовим обґрунтуванням».

20. Також в якості підстави касаційного оскарження скаржник покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права: статей 55 Конституції України, частини першої статті 5, статті 2, частини 5 статті 242, частини другої та третьої статті 353 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та не дослідили зібрані у справі докази, відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України.

21. Позивач доводить, що суди не дослідили текстові матеріали Детальних планів території, які доводять, що на ділянці планується будівництво житлових кварталів без водопостачання та централізованої каналізації, що, на думку скаржника, є прямим спотворенням закону та доказом умисного ухилення від Стратегічної екологічної оцінки. Також вважає, що суди не дослідили докази щодо охоронних зон газопроводу, який підтверджує незаконне проєктування житла в охоронних зонах магістральних газопроводів та показання свідків, щодо доведення фальсифікації протоколу громадських слухань.

22. Також як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відводі судді Штульман І.В. від участі у розгляді справи з підстав ігнорування клопотання про розгляд справи за участю сторін.

23. ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

24. На обґрунтування своїх доводів ОСОБА_2 зазначає, що скаржник у доводах касаційної скарги посилається на висновки Верховного Суду, які не є релевантними до обставин цієї справи і, відповідно, не можуть бути застосовані судом.

25. ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що суди дослідили всі обставини у справі та дійшли правомірного висновку про дотримання відповідачем процедури прийняття оспорюваних рішень. Про розгляд питання затвердження містобудівної документації мешканців громади було повідомлено належним чином, проте позивач в обговоренні участь не прийняв, зауваження до містобудівної документації на розгляд Сільської ради не надав.

26. Також ОСОБА_2 послався на дотримання судами прав позивача і правомірність визнання необґрунтованим відводу позивача судді Штульман І.В.

27. 15.07.2026 від ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому просить закрити касаційне провадження у цій справі на підставі статті 339 КАС України, що мотивоване відсутністю, визначених статтею 328 КАС України підстав для відкриття касаційного провадження, враховуючи, що правові висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, викладені за інших фактичних обставин справи та у правовідносинах, що не є подібними до тих, що виникли у цій справі, водночас існує правова позиція Верховного Суду у подібних правовідносинах.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. За правилами частин першої і третьої статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів позивача про порушення судом апеляційної інстанції процедури розгляду заяви про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду.

29. 28.04.2026 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: суддя-доповідач Штульман І.В., судді Кобаль М.І., Черпак Ю.К.

Вказана заява обґрунтована тим, що колегія суддів залишила поза увагою клопотання позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, що, на думку позивача, свідчить про небажання повно та всебічно дослідити доводи апеляційної скарги і вказує на наявність обґрунтованих сумнівів у безсторонності та неупередженості вказаної колегії суддів.

30. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.04.2026 визнав необґрунтованою заяву про відвід, а справу передав для визначення автоматизованою системою документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду судді, який не входить до складу зазначеної колегії суддів, для вирішення заяви позивача про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Штульман І.В., суддів Кобаля М.І., Черпака Ю.К.

31. За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 29.04.2026, суддею, на розгляд якому передано заяву позивача про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Штульман І.В., суддів Кобаля М.І., Черпака Ю.К., визначено суддю Терезу Ю.О.

32. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.04.2026 у задоволенні заяви про відвід відмовив з огляду на його необґрунтованість.

33. За правилами частини восьмої і одинадцятої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

34. Розглядаючи доводи скаржника про необґрунтовану відмову у відводі колегії суддів суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з такого.

35. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, яка встановлює, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

36. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України, згідно з якою повторна участь судді у розгляді адміністративної справи є неприпустимою.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

37. Вимогу про відведення колегії суддів від розгляду цієї справи позивач обґрунтував тим, що, незважаючи на заявлене в апеляційній скарзі клопотання про розгляд справи за участі позивача та представника позивача, суд апеляційної інстанції призначив справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження, зазначивши в ухвалі про відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участі.

У зв`язку з цим позивач вважає, що залишення колегією суддів без уваги прямо висловленого у письмовій формі волевиявлення про участь у судовому засіданні свідчить про поверхневий підхід до вивчення матеріалів справи, що ставить під сумнів об`єктивність майбутнього судового рішення, упередженість щодо скаржника, яка проявилася у штучному створенні підстав для розгляду справи за спрощеною процедурою (письмове провадження), порушення принципу змагальності та права на публічний розгляд.

Отже, у заяві про відвід позивач висловлює незгоду з процесуальним рішенням колегії суддів і виключно на цій підставі посилається на існування сумніву у безсторонності та неупередженості колегії суддів при розгляді цієї справи.

38. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

39. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

40. У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), рішення від 15.07.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункт 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

41. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийнятими суддями рішень.

42. Положеннями частини третьої статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

43. Частиною четвертою статті 36 КАС України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

44. Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про необґрунтованість заявленого позивачем відводу, оскільки наведені позивачем підстави для відводу ґрунтуються на незгоді з процесуальним рішенням колегії суддів щодо порядку розгляду апеляційної скарги позивача, що не є підставою для відводу судді відповідно до вимог статті 36 КАС України.

45. Аргументи, якими позивач мотивує свою заяву про відвід колегії суддів, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності суддів.

46. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, наведені заявником у заяві про відвід колегії суддів, не можуть свідчити про упередженість, необ`єктивність та певну зацікавленість суддів у розгляді вказаної справи, а тому не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід колегії суддів.

47. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява позивача про відвід задоволенню не підлягає.

Щодо доводів скаржника про порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень.

48. Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

49. Оскільки предметом спору, що виник у цій справі, є ухвалене відповідачем в процесі виконання своїх управлінських функцій адміністративного акта (рішення) про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови, Суд, враховуючи публічно-правову природу спірних правовідносин, що виникли в межах адміністративної процедури прийняття рішень, вважає за необхідне зазначити, що спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини є відносинами, які регулюються, зокрема, положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

50. Відповідно до пунктів 34 та 42 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

51. Стаття 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої).

У пунктах 2, 3 частини першої статті 1 Закону №3038-VI вказано, що генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

52. За правилами частини першої статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

53. Відповідно до частини першої статті 19 Закону №3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

54. Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону №3038-VI, детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

55. Частиною восьмою статті 19 Закону №3038-VI встановлено, що детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

Таким чином, детальний план території є видом містобудівної документації, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

56. Відповідно до частини першої і другої статті 21 Закону №3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.

Забороняється затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації.

57. Частиною третьою статті 21 Закону №3038-VI визначено, що замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

58. Частинами п`ятою і шостою статті 21 Закону №3038-VI встановлено, що пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

59. Склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначає Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 (далі - Порядок №926, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

60. За правилами пунктів 28, 34, 35 Порядку №926, детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.

Детальні плани територій не можуть змінювати правові режими режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.

Рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

61. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що органом, уповноваженим на надання дозволу на розроблення детального плану населеного пункту є відповідна сільська, селищна, міська рада, а замовником розроблення детального плану території є виконавчий орган такої ради.

62. Згідно з пунктом 43 Порядку №926 основний етап розроблення містобудівної документації включає такі заходи, окрім іншого: організація замовником проведення за участю розробника громадського обговорення проекту містобудівної документації; здійснення замовником у рамках процедури розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою узгодження проекту містобудівної документації з відповідними органами, якими було надано матеріали щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад.

Таким чином, відповідач наділений відповідними повноваженнями на видачу дозволу на розроблення детального плану, однак в порядку, встановленому Законом №3038-VI і Порядком №926 та в межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом №280/97-ВР, з урахуванням процедури, передбаченої Законом №2073-IX.

63. Своєю чергою, механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі - комплексні плани), генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів визначає Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (у редакції постанови від 21.10.2022 №1196 (далі - Порядок №1196)).

64. Відповідно до пунктів 5, 7, 11 Порядку №1196, організатором проведення громадських слухань є замовник розроблення містобудівної документації.

Під час реєстрації учасників громадських слухань та пропозицій (зауважень) громадськості організатором проведення громадських слухань забезпечується ідентифікація фізичних осіб, представників юридичних осіб.

Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п`ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.

Усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.

До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.

65. За обставинами цієї справи, суди установили, що відповідна процедура громадського обговорення дотримана Феодосіївською сільською радою Обухівського району Київської області.

Оголошення про громадські слухання було вчасно опубліковано у газеті «Новий День» від 30.07.2022 №9 (9455), визначено достатній строк для подання пропозицій.

Також аналогічне оголошення було розміщене на офіційному сайті Феодосіївської сільської ради 23.07.2022 та на дошці оголошень вказаної сільської ради.

Наведені обставини підтверджені також показаннями свідків, допитаними Київським окружним адміністративним судом 29.07.2025 під час розгляду цієї справи, які повідомили, що про громадські слухання дізнались з оголошення, яке було розміщене у Феодосіївській сільській раді.

Показаннями допитаних свідків спростовуються доводи позивача про неналежне повідомлення відповідачем мешканців села про громадські слухання, які було проведено 29.08.2022.

66. За обставинами, встановленими судами, свідки підтвердили, що під час громадських слухань кожний з присутніх розписувався в графі підписів переліку присутніх із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, року народження, місця роботи і місця проживання. Про громадські слухання 29.08.2022 знало широке коло громадян, однак взяли в ньому участь лише бажаючі особи. З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що вона вперше 29.08.2022 вела протокол, фіксуючи хід громадських слухань авторучкою на папері, а на наступний день роздрукувала текст на комп`ютері. Відсутність навичок у складанні документів громадських слухань призвела до певних не точностей, які не вплинули на суть цих документів. В списку присутніх зазначено 12 осіб, протокол підписаний головуючим ОСОБА_5 , який у списку присутніх не вказаний. Однак, за змістом протоколу та з показань свідків вбачається, що ОСОБА_6 приймав участь у вказаних громадських слуханнях, тобто він був тринадцятою собою на громадських обговореннях. З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що він не приймав участі в голосуванні. За цих обставин в протоколі вказано, що приймало участь 12 осіб, які і здійснювали голосування. В тому числі приймали участь в голосуванні вісім осіб, постійне місце проживання яких зареєстроване в межах територіальної громади в селі Лісники (7 осіб) та в селі Ходосівка (1 особа), які відповідно до закону мають статус громадськості. Голосування 29.08.2022 сільського голови, представника забудовника та іншого працівника сільської ради визначального значення не мало і на результат не вплинуло.

Позивач ОСОБА_1 пропозиції та зауваження до детальних планів у встановлені строки та порядку не подавав, участь у громадських слуханнях не приймав.

67. Наведені обставини підтверджують дотримання відповідачем наведених вище норм щодо публічного обговорення і належного проведення громадських слухань, про проведення яких вчасно повідомлено мешканців громади. Тобто, мешканцям громади було надано право на участь в обговоренні містобудівних умов території громади.

68. Суд апеляційної інстанції, слушно взяв до уваги, що пункт 10 статті 9 Закону України від 12.05.2022 №2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» передбачає, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

69. Посиланням скаржника на неточності і описки у змісті протоколу суд апеляційної інстанції надав відповідну оцінку, з якою погоджується суд касаційної інстанції.

70. Також суди установили, що протокол №1-29/08 громадських слухань містобудівної документації місцевого рівня - вказаних вище детальних планів території був оприлюднений на офіційному сайті Феодосіївської сільської ради. На засіданні архітектурно-містобудівної ради при Відділі містобудування та архітектури Обухівської районної військової адміністрації №1 від 16.09.2022 (протокол №1/9 та протокол №1/8) була заслухана доповідь головного архітектора про основні проєктні рішення містобудівної документації детальних планів території і за результатами розгляду та обговорення проєктів містобудівної документації до вказаних детальних планів території було включено ряд пропозицій і рекомендацій, що оформлено відповідним протоколом.

Після врахування вказаних зауважень та пропозицій, матеріали вказаних детальних планів території були надані для затвердження до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області. Після цього 19 сесія VІІІ скликання Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області 11.05.2023 прийняла оспорювані рішення №39 та №40.

71. Наведені обставини підтверджують, що рішення відповідача від 11.05.2023 №39 та №40 прийняті відповідно до чинного законодавства після проведення громадських слухань містобудівної документації місцевого рівня та після обговорення проекту містобудівної документації на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Відділі містобудування та архітектури Обухівської районної військової адміністрації.

72. Ураховуючи встановлені судами обставини у цій справі, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування рішень від 11.05.2023 №39 та №40, оскільки ці рішення прийняті Феодосіївською сільською радою в межах наявних у неї повноважень відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, статей 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про основи містобудування».

73. Щодо заявленого третьою особою 1 клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача у цій справі, то Верховний Суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

74. Відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:

після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;

після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

75. Вирішуючи це клопотання, колегія суддів зауважує, що під час перевірки касаційної скарги позивача на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України Верховним Судом було встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункти 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд враховує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом обставин, встановлених у кожній конкретній справі окремо.

76. Колегія суддів зауважує, що касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється з урахуванням вимог статті 341 КАС України та передбачає здійснення перевірку повноти з`ясування судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи встановлених, що безпосередньо вливає на правильність застосування норм матеріального і процесуального права.

77. Враховуючи, що серед доводів касаційної скарги позивач посилався на підстави, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, тому є доцільним перевірити доводи скаржника в порядку касаційного перегляду та відмовити у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження.

78. Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 14.11.2019 у справі №0740/885/18, від 11.05.2023 у справі №380/23542/21, від 18.05.2023 у справі №759/23414/20, оскільки такі висновки сформульовані за іншого предмету спору, правового регулювання та за інших обставин у справі і на відміну від обставин цієї справи,

У цій справі, на відміну від обставин у наведених скаржником справах, мешканці громади були належним чином повідомлені про слухання громадою питання містобудування громади та затвердження детального плану території громади.

79. Доводи скаржника в цілому зводяться до переоцінки доказів щодо обізнаності громади, зокрема позивача, про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, що виходить за межі касаційного перегляду, встановленого статтею 341 КАС України.

80. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

81. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

82. Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та не допустили порушення норм процесуального права, які могли б зумовлювати скасування оскаржуваних рішень у цій справі, ухвалили законне та обґрунтоване судове рішення, а тому підстав для його скасування та задоволення касаційної скарги - не вбачає.

Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження у справі №320/52853/24.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 у справі №320/52853/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб