Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №140/15188/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/15188/24 пров. № А/857/20571/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Глушка І.В., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 140/15188/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

суддя у І інстанції Андрусенко О.О.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі – ГУНП у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій ГУНП у Волинській області, яке є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі – УМВС України у Волинській області), щодо відмови нарахувати та виплатити належні йому грошову компенсацію (заробітну плату) за час вимушеного прогулу, за час проходження служби в органах внутрішніх справ (далі – ОВС), у виплаті відпускних і вихідних допомог при звільненнях; зобов`язання ГУНП у Волинській області, як правонаступника ліквідованого УМВС України у Волинській області, нарахувати та виплатити належні позивачу виплати з урахуванням вислуги років, посадових окладів згідно штатного розкладу та підвищення тарифних ставок відповідно актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), включаючи премії та інші виплати, індексацію заробітної плати за періоди: з 07.06.2019 по 03.09.2019, з 18.12.2019 по 23.11.2021, з 24.11.2021 по 06.03.2023, грошової компенсації за невикористані дні відпусток протягом 7,5 років з 06.11.2015 по 06.03.2023 і вихідних допомог при звільненнях (шести звільнень) протягом цього часу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що до початку здійснення процедури ліквідації територіальних органів МВС України, як юридичних осіб, обіймав посаду інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу УМВС України у Волинській області. Позивач був звільнений наказом УМВС України у Волинській області від 05.11.2015 № 322 о/с, який в судовому порядку визнаний протиправним та його було поновлено на посаді з 06.11.2015. Зазначає, що після цього його неодноразово звільняли з ОВС, всього було шість звільнень, з них п`ять наказів були скасовані в судовому порядку, а останній наказ про звільнення від 06.03.2023 №1 о/с позивач не оскаржував. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 140/5560/22 УМВС України у Волинській області прийнято наказ від 14.03.2023 №2о/с, яким зараховано позивачу до вислуги років період вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 23.11.2021, та згідно цього наказу вислуга років станом на 23.11.2021 складає 24 роки 08 місяців 22 дні. В подальшому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №140/1467/24, яке набрало законної сили 25.07.2024, зобов`язано УМВС України у Волинській області зарахувати до вислуги років позивача період проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023 із внесенням відповідних записів до його трудової книжки. Позивач зазначає, що судове рішення у справі №140/1467/24 УМВС України у Волинській області не виконано, оскільки 05.08.2024 вказане Управління ліквідовано, про що позивач дізнався лише 30.08.2024 (у зв`язку із поверненням неврученого поштового відправлення, адресованого голові ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області про виконання рішення суду у справі №140/1467/24). З урахуванням цього позивач неодноразово (30.08.2024 та 10.10.2024) звертався до ГУНП у Волинській області, як правонаступника ліквідованого УМВС України у Волинській області, з проханням виконати судове рішення у справі №140/1467/24, нарахувати та виплатити грошову компенсацію за час вимушеного прогулу за період з 07.06.2019 по 03.09.2019 та з 18.12.2019 по 23.11.2021, заробітну плату під час проходження служби в ОВС за період з 24.11.2021 по 06.03.2023, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток протягом 7,5 років з 06.11.2015 по 06.03.2023 та одноразові допомоги при звільненнях (шести звільнень). Однак спочатку листом від 24.09.2024 №26481-2024 відповідач відмовив у задоволенні заяви від 30.08.2024, посилаючись на те, що ГУНП у Волинській області не є правонаступником УМВС України у Волинській області, а в подальшому листом від 25.10.2024 №44391-2024 відмовив у задоволенні заяви від 10.10.2024, вказавши, що ГУНП у Волинській області не є стороною у справі №140/1467/24.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що ГУНП у Волинській області є правонаступником ліквідованого УМВС України у Волинській області, а тому відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити належні йому, з урахуванням вислуги років, заробітну плату та компенсацію за час вимушеного прогулу за час проходження служби в ОВС за періоди: з 07.06.2019 по 03.09.2019, з 18.12.2019 по 23.11.2021, з 24.11.2021 по 06.03.2023, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток протягом 7,5 років з 06.11.2015 по 06.03.2023 та вихідні допомоги при звільненнях (шести звільнень) протягом цього часу.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, покликаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, які мають значення для вирішення спору, прийняття рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що судове рішення у справі №140/1467/24 УМВС України у Волинській області не виконано, оскільки 05.08.2024 вказане Управління ліквідовано, про що позивач дізнався лише 30.08.2024 (у зв`язку із поверненням неврученого поштового відправлення, адресованого голові ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області про виконання рішення суду у справі №140/1467/24). Вказує, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити належні йому, з урахуванням вислуги років, заробітну плату та компенсацію за час вимушеного прогулу за час проходження служби в ОВС за періоди: з 07.06.2019 по 03.09.2019, з 18.12.2019 по 23.11.2021, з 24.11.2021 по 06.03.2023, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток протягом 7,5 років з 06.11.2015 по 06.03.2023 та вихідні допомоги при звільненнях (шести звільнень) протягом цього часу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом УМВС України у Волинській області від 05.11.2015 № 322 о/с «По особовому складу» згідно із пунктами 10, 11 розділу ХІ Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII) та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі – Положення № 114), звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 63 “з” (через скорочення штатів) прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу. Вказаний наказ позивач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 у справі №803/3850/15 (№876/730/16) за позовом ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській області, ГУ НП у Волинській області, Ліквідаційної комісії при УМВС України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 у справі № 803/3850/15 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ по УМВС України у Волинській області за № 322о/с від 05.11.2015 про звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 – інспектора патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 89-91).

Згідно із наказом УМВС України у Волинській області від 30.05.2016 № 7 о/с “Про внесення змін до наказів УМВС України в області” було скасовано наказ УМВС України у Волинській області від 05.11.2015 № 322 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015 та згідно із пунктами 10, 11 розділу ХІ Закону № 580-VIII, відповідно до Положення № 114 звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 63 “з” (через скорочення штатів) прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 (в апеляційному порядку оскаржена не була) у справі № 803/922/16 за позовом ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській області, ГУ НП у Волинській області, ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області, Любомльського РВ УМВС України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України у Волинській області від 30.05.2016 № 7 о/с “Про внесення змін до наказів УМВС України в області” в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015, поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 92-94).

Згідно з наказом УМВС України у Волинській області від 16.09.2016 № 12 о/с “По особовому складу” скасовано наказ УМВС України у Волинській області від 30.05.2016 № 7 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015 та згідно із пунктами 10, 11 розділу ХІ Закону № 580-VIII, відповідно до Положення № 114 звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 63 “з” (через скорочення штатів) прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі №803/1508/16 (в апеляційному порядку не переглядалося) за позовом ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській області, Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області, ГУ НП у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України у Волинській області від 16.09.2016 № 12 о/с “По особовому складу” в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015, поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу з 06.11.2015, стягнуто з УМВС України у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 06.06.2019 в сумі 88957,08 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 95-98).

Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області № 1 о/с від 21.06.2019 “По особовому складу” скасовано наказ УМВС України у Волинській області №12 о/с від 16.09.2016 в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , поновлено на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу із 06.11.2015 прапорщика міліції ОСОБА_1 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 140/2988/19 (в апеляційному порядку не переглядалося) за позовом ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській області, Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області, ГУ НП у Волинській області про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення коштів позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС у Волинській області № 2 о/с “По особовому складу” від 02.09.2019 в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу із 03.09.2019, поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського РВ УМВС України у Волинській області із 04.09.2019, стягнуто із УМВС України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із 04.09.2019 по 17.12.2019 у сумі 6877,58 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 99-104).

Зазначене рішення суду виконане у спосіб прийняття наказу УМВС України у Волинській області від 21.06.2019 № 1 о/с, яким: скасовано наказ УМВС в області від 16.09.2016 № 12 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 63 “з” (через скорочення штатів) Положення № 114 інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу прапорщика міліції ОСОБА_1 , поновлено позивача на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу.

В подальшому, наказом голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 02.09.2019 № 2 о/с “По особовому складу” прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу звільнено за пунктом 63 “з” (через скорочення штатів) із 03.09.2019, та вказаний наказ також було оскаржено в судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі № 140/2651/21 за позовом ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській області, ГУ НП у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити дії в задоволенні позову відмовлено (а.с. 105-110).

Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі №140/2651/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України у Волинській області від 24.02.2021 № 3 o/c в частині повторного звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 з посади інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу відповідно до пункту 63 “з” Положення № 114 з 24.02.2021, поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського РВ УМВС України у Волинській області із 25.02.2021, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 111-115).

Наказом УМВС України у Волинській області від 24.11.2021 № 7 о/с “По особовому складу”, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі № 140/2651/21, поновлено прапорщика міліції ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу, з 25.02.2021, про що позивача повідомлено листом від 26.11.2021 № 3/3-4836 (вручено позивачу 29.11.2021), яким також запропоновано ОСОБА_1 прибути до ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області для ознайомлення з наказом про поновлення та проведення заходів з попередження про наступне вивільнення через скорочення штатів.

Вказані вище фактичні обставини встановлені рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 140/5560/22 та від 09.04.2024 у справі №140/1467/24 (а.с. 116-126), які набрали законної сили, а відтак в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України не доказуються при розгляді даної справи.

Так, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі №140/5560/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2023, позов ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії УМВС України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 періоду вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 23.11.2021; зобов`язано УМВС України у Волинській області зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 період вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 23.11.2021 із внесенням відповідних записів до його трудової книжки; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 116-121).

На виконання вказаного судового рішення у справі №140/5560/22 головою ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області видано наказ “По особовому складу” від 14.03.2023 №2 о/с, яким зараховано до вислуги років ОСОБА_1 період вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 23.11.2021; вислуга років станом на 23.11.2021 складає в календарному обчисленні 24 роки 08 місяців 22 дні (а.с. 13).

Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області “По особовому складу” від 06.03.2023 №1 о/с прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу, звільнено за пунктом 63 “з” (через скорочення штатів) з 06.11.2015 (а.с. 12). Вказаний наказ позивач в судовому порядку не оскаржував.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №140/1467/24 позов ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії УМВС України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023; зобов`язано УМВС України у Волинській області зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 період проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023 із внесенням відповідних записів до його трудової книжки; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 122-126).

Вказане судове рішення у справі №140/1467/24 набрало законної сили 25.07.2024 згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 про повернення апеляційної скарги (а.с. 127).

08.08.2024 позивач поштовим зв`язком направив голові ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області заяву, в якій, зокрема, просив виконати судове рішення у справі №140/1467/24, зарахувавши до вислуги років період проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023, нарахувати та виплатити грошову компенсацію за час вимушеного прогулу за період з 07.06.2019 по 03.09.2019 та з 18.12.2019 по 23.11.2021, заробітну плату за період з 24.11.2021 по 06.03.2023, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток протягом 7,5 років з 06.11.2015 по 06.03.2023 та одноразові допомоги при звільненнях (шести звільнень) (а.с. 15-16). Вказане поштове відправлення повернулося позивачу як невручене (а.с. 17).

При цьому, судом також встановлено, що 05.08.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи УМВС України у Волинській області (а.с. 64-66).

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 неодноразово (30.08.2024, 10.10.2024) звертався до ГУНП у Волинській області, як правонаступника ліквідованого УМВС України у Волинській області, з проханням виконати судове рішення у справі №140/1467/24, зарахувавши до вислуги років період проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023, направити в його адресу довідку про вислугу років в ОВС за весь час проходження служби з 04.09.1998 по 06.03.2023 включно, нарахувати та виплатити належні з урахуванням вислуги років грошову компенсацію за час вимушеного прогулу за період з 07.06.2019 по 03.09.2019 та з 18.12.2019 по 23.11.2021, заробітну плату під час проходження служби в ОВС за період з 24.11.2021 по 06.03.2023, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток протягом 7,5 років з 06.11.2015 по 06.03.2023 та одноразові допомоги при звільненнях (а.с. 18-19, 21-26).

Листом від 24.09.2024 №26481-2024 ГУНП у Волинській області повідомило позивача про те, що ГУНП у Волинській області не є правонаступником УМВС України у Волинській області та будь-які судові рішення про зарахування вислуги років в поліції до ГУНП у Волинській області не надходили (а.с. 20). В подальшому, листом від 25.10.2024 №44391-2024 відповідач повідомив позивача, що ГУНП у Волинській області не є стороною у справі №140/1467/24 у зв`язку з чим виконати судове рішення у такій справі в ГУНП у Волинській області немає правових підстав; одночасно зазначено, що будь-яких інших судових рішень, де позивач був стороною у справі та в яких зобов`язано ГУНП у Волинській області вчинити дії відносно нього, до ГУНП у Волинській області не надходило, у зв`язку з чим виконати вимоги позивача не є можливим (а.с. 27).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені у даній справі позовні вимоги є передчасними, позаяк лише після зарахування правонаступником УМВС України у Волинській області на виконання такого судового рішення до вислуги років періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023, можливо буде визначити належний позивачу розмір грошового забезпечення під час проходження служби в ОВС, право на яке має ОСОБА_1 .

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстровано Міністерством юстиції України 12.03.2008 за №205/14896 (втратив чинність на підставі наказу МВС України №1131 від 31.10.2016) було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі – Інструкція №499).

Пунктом 2.4 Інструкції №499 передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах, затверджених додатком 29 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

Також додатком 3 до наказу МВС від 31.12.2007 № 499 було затверджено розміри надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з якого вбачається, що розмір надбавки за вислугу років, як складової грошового забезпечення, безпосередньо залежить від наявної в особи вислуги років.

Відповідно до підпункту 3.4.8 пункту 3.4 Інструкції №499 за бажанням особи їй надається чергова відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку в разі звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення №114), яке визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки.

Відповідно до пункту 49 Положення №114 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: а) чергові; б) короткострокові; в) через хворобу; г) канікулярні; д) у зв`язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ; є) додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв`язку з навчанням.

За приписами пункту 51 Положення №114 тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ, і передбачається тим, які мають вислугу: менше 10 років - 30 діб щорічно; від 10 до 15 років - 35 діб щорічно; від 15 до 20 років - 40 діб щорічно; від 20 років і більше - 45 діб щорічно.

Відповідно до пункту 56 Положення №114 особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористані дні відпусток, а також додаткової відпустки, особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Отже, особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, передбачено виплату грошової компенсації за невикористані дні відпусток, розмір якої також безпосередньо залежить від вислуги років.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 неодноразово був звільнений з органів внутрішніх справ у запас відповідно до наказів УМВС України від 05.11.2015 № 322 о/с, від 30.05.2016 № 7 о/с, від 16.09.2016 № 12 о/с, від 02.09.2019 № 2 о/с, від 24.02.2021 № 3 o/c, проте усі зазначені накази визнані протиправними та скасовані в судовому порядку, та позивача було поновлено на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 у справі № 803/3850/15 (№ 876/730/16), постанови Волинського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 у справі № 803/922/16, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі № 803/1508/16, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 140/2988/19, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №140/2651/21. Останній наказ УМВС України у Волинській області “По особовому складу” від 06.03.2023 №1 о/с, яким позивача звільнено за пунктом 63 “з” Положення №114 (через скорочення штатів) з 06.11.2015, він в судовому порядку не оскаржував.

При цьому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі № 803/1508/16 стягнуто з УМВС України у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 06.06.2019 в сумі 88957,08 грн, а рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 140/2988/19 стягнуто із УМВС України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із 04.09.2019 по 17.12.2019 у сумі 6877,58 грн. Тобто, питання щодо виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за періоди з 06.11.2015 по 06.06.2019 та 04.09.2019 по 17.12.2019 вирішено у судовому порядку.

Апеляційний суд зауважує, що період з 07.06.2019 по 20.06.2019 є періодом затримки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі № 803/1508/16 в частині про поновлення позивача на посаді, з 18.12.2019 по 11.03.2020 – періодом затримки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 140/2988/19 в частині про поновлення позивача на посаді, а з 21.10.2021 по 23.11.2021 – періодом затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі № 140/2651/21 в частині про поновлення позивача на посаді.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що у період з 21.06.2019 по 03.09.2019, з 12.03.2020 по 24.02.2021, з 24.11.2021 по 06.03.2023 позивачу здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач звернувся в суд із позовними вимогами про зобов`язання ГУНП у Волинській області, як правонаступника ліквідованого УМВС України у Волинській області, нарахувати та виплатити належні позивачу виплати з урахуванням вислуги років, посадових окладів згідно штатного розкладу та підвищення тарифних ставок відповідно актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), включаючи премії та інші виплати, індексацію заробітної плати за періоди: з 07.06.2019 по 03.09.2019, з 18.12.2019 по 23.11.2021, з 24.11.2021 по 06.03.2023, грошової компенсації за невикористані дні відпусток протягом 7,5 років з 06.11.2015 по 06.03.2023 і вихідних допомог при звільненнях (шести звільнень) протягом цього часу.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем судове рішення у справі №140/1467/24, яке набрало законної сили 25.07.2024 та яким зобов`язано УМВС України у Волинській області зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 період проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023 із внесенням відповідних записів до його трудової книжки – фактично не виконано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки вислуга років є складовою грошового забезпечення та впливає на її розмір, а також впливає на одноразові додаткові види грошового забезпечення, в тому числі на розмір грошової компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, в той же час, як встановлено судом вище, на даний час позивачу на виконання рішення суду від 09.04.2024 у справі №140/1467/24 не зараховано до вислуги років період проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023, тому заявлені у даній справі позовні вимоги є передчасними, позаяк лише після зарахування правонаступником УМВС України у Волинській області на виконання такого судового рішення до вислуги років періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 24.11.2021 по 06.03.2023, можливо буде визначити належний позивачу розмір грошового забезпечення під час проходження служби в ОВС, право на яке має ОСОБА_1 .

Крім цього, колегія суддів вважає на необхідне звернути увагу позивача на наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 05.08.2024 до Реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи УМВС України у Волинській області (код ЄДРПОУ 08592112) в результаті її ліквідації, номер запису: 1001981110016006463.

Правонаступником прав та обов`язків ліквідованого УМВС України у Волинській області, ураховуючи правовий статус, обсяг повноважень і принцип територіальності, є територіальний орган Національної поліції, а саме ГУНП у Волинській області.

Враховуючи вищенаведене, для належного захисту свої прав позивачу слід звернутися у справі №140/1467/24 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у даному випадку боржника на правонаступника.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 140/15188/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний