Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №334/3821/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 02.09.2026

Справа № 334/3821/26

Провадження № 1-кп/334/564/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представника служби у справах дітей ОСОБА_7 ,

представника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12026082050000778 від 17 квітня 2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, студента 3-го курсу Запорізького політехнічного центру професійно-технічної освіти, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 у невстановлений час, але не пізніше 26.02.2026, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, у невстановленому в ході досудового розслідування місці та спосіб, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, вагою 5,3347 г, розфасовану у 7 зіп-пакетів, та у подальшому зберігав з метою збуту шляхом розкладання «закладок».

26.02.2026 у точно невстановлений час, ОСОБА_4 , зберігаючи при собі, переніс особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP у кількості 7 зіп-пакетів на територію біля буд. 1 по вул. Дніпровські Зорі у м. Запоріжжі, після чого, приблизно о 16:50 год., перебуваючи на території біля буд. 1 по вул. Дніпровські Зорі у м. Запоріжжі, ОСОБА_4 зупинено працівниками УПП в Запорізькій області ДПП НПУ та приблизно о 22:26 год. цього ж дня, після затримання, в порядку ст. 208 КПК України, у ході особистого обшуку у ОСОБА_4 виявлено та вилучено 7 зіп-пакетів з кристалічною речовиною білого кольору, в яких згідно висновку експерта виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 5,3347 г, що є великим розміром, які ОСОБА_4 зберігав при собі з метою збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання у великих розмірах особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту.

Під час судового розгляду кримінального провадження, прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 , за участю законного представника ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , на підставі ст. ст. 468-469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості від 07.08.2026 року.

Виходячи зі змісту даної угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро покаявся у вчиненому.

Згідно даної угоди, сторони погодилися на призначення покарання, яке повинен понести обвинувачений за ч. 2 ст. 307 КК України. Так, за наявності обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щире каяття, яке полягає у тому, що останній повністю визнав свою вину у скоєному, засудив свої дії, висловив щирий жаль з приводу вчиненого та запевнив про неприпустимість вчинення нових кримінальних правопорушень та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин, будь-яких наслідків від кримінального правопорушення не настало, крім того, прямої (дійсної) шкоди внаслідок вчинення ним злочину завдано не було, з моменту інкримінованого йому злочину пройшов значний проміжок часу, і за цей період він нових кримінальних правопорушень не вчинив, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, не одружений, має постійне місце проживання, де позитивно характеризується, не має на утриманні осіб, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, є студентом, на обліку у службі (управлінні) у справах дітей Запорізької міської ради, як такий, що опинився у складних життєвих обставинах та в секторі ювенальної превенції відділу превенції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, як дитина-правопорушник не перебував, виховується матір`ю самостійно, неофіційно працевлаштований вантажником в овочевому кіоску, також враховуючи матеріали досудової доповіді щодо неповнолітнього обвинуваченого, у ОСОБА_4 середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, можливе виправлення без ізоляції від суспільства, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 59-1 КК України, крім обов`язків, які покладе суд, покласти обов`язки, передбачені п.п. 2,4 ч. 3 ст. 59-1 КК України:

- пройти онлайн-курс «Наука повсякденного мислення» на дистанційній платформі «Prometheus»;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України.

Судом роз`яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені ст.476 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він повністю згоден з підписаною угодою, розуміє наслідки укладання та невиконання угоди, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, просить суд затвердити укладену угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, в обсязі обвинувачення.

Захисник адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти затвердження угоди, зазначаючи, що її умови не суперечать нормам законодавства, угода укладена добровільно в його присутності, обвинувачений у повній мірі розуміє наслідки укладення угоди, вину визнає у повному обсязі.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 не заперечувала проти затвердження угоди, зазначаючи, що угода укладена добровільно в її присутності.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п.1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, тяжких злочинів.

Також у ч. 4 ст. 469 КПК України зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, в наслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, який згідно вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Перед затвердженням угоди про визнання винуватості суд переконався в тому, що обвинувачений розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України та укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також Кримінального кодексу України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст.474 КПК України, відсутні.

Відповідно ст..475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, і призначення ОСОБА_4 узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи №СЕ-19/108-26/4285-НЗПРАП від 10.03.2026 року у сумі 3565,60 грн., №СЕ-19/108-26/4120-НЗПРАП від 27.02.2026 року у сумі 1782,80 грн., №СЕ-19/108-26/4558-НЗПРАП від 11.03.2026 року у сумі 1782,80 грн., що разом становить 7 131,20 грн., на підставі ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від05.03.2026 року накладено арешт на мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі світло-червоного кольору з номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , вказаний арешт підлягає скасуванню, оскільки у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна (речових доказів) відпала потреба.

Долю речових доказів вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 472, 474, 475, 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 07.08.2026 року укладену між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю законного представника ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.59-1, 101 КК України покласти на ОСОБА_4 наступі обов`язки протягом пробаційного нагляду: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, також пройти онлайн-курс «Наука повсякденного мислення» на дистанційній платформі «Prometheus», виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна про кримінального мислення».

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 7 131,20 грн. (сім тисяч сто тридцять одна гривна 20 коп).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від05.03.2026 року на мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі світло-червоного кольору з номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі світло-червоного кольору з номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 і переданий на відповідальне зберігання до камери схову Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, порядковий №341086 в книзі обліку №1387 - повернути власнику ОСОБА_4 ;

наркотична речовина - РVР, масою 0,7305 г, передана на відповідальне зберігання до камери схову Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, порядковий №2770 в книзі обліку №26 - знищити;

наркотична речовина - РVР, масою 4,6042 г, передана на відповідальне зберігання до камери схову Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, порядковий №2789 в книзі обліку №26 - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку, відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суду міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1