Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №334/2841/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 28.08.2026

Справа № 334/2841/26

Провадження № 3/334/873/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., за участю представників Запорізької митниці Наказного Т.О., Ткача В.В., розглянувши адміністративний матеріал за фактом порушення митних правил громадянином Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Ужгород, паспорт громадянина Угорщини НОМЕР_1 , виданий 14.02.2017 Міністерством внутрішніх справ Угорщини, адреса, заявлена під час перетину митного кордону України: АДРЕСА_1 , за ст. 485 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2026 до Запорізької митниці від Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшов лист від 15.01.2026 № 6546-226 (вхідний № 230/8.5-23 від 16.01.2026), яким надіслано відомості про складання посадовими особами територіальних підрозділів ГУНП в Запорізькій області адміністративних матеріалів у відношенні водіїв транспортних засобів з іноземною реєстрацією в період після 01.06.2025. В тому числі повідомлено, що 29.11.2025 у відношенні громадянина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) складено протоколи за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який керував транспортним засобом FORD TRANSIT (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

Під час проведення Запорізькою митницею перевірки законності перебування на митній території України транспортного засобу FORD TRANSIT (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) встановлено наступне.

Згідно з даними, які наявні в модулі «Перетин кордону транспортним засобом» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Держмитслужби встановлено, що 20.12.2019 через міжнародний пункт пропуску «Ужгород - Вишнє Нємецьке», який розташований в зоні діяльності митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби, громадянином ОСОБА_1 ввезено на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» (строком до 1 року) з метою «особисте користування» транспортний засіб FORD TRANSIT (VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації SK – Словацька Республіка).

Громадянин ОСОБА_1 повинен був вивезти транспортний засіб FORD TRANSIT (VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Словацька Республіка) за межі митної території України в строк до 21.12.2020.

Громадянином ОСОБА_1 не було сплачено митні платежі при ввезенні на митну територію України транспортного засобу FORD TRANSIT (VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Словацька Республіка), оскільки ним самостійно було обрано митний режим тимчасового ввезення, тобто правовий режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, які випливають з такого режиму.

Відповідно до даних, які наявні в модулі «Перетин кордону транспортним засобом» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Держмитслужби, а також даних наявних в Програмно-інформаційному комплексі «Пошук митних документів, оформлених на транспортні засоби» Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби транспортний засіб FORD TRANSIT (VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Словацька Республіка) за межі митної території України не вивезено та в іншій митний режим, після його ввезення 20.12.2019 на митну територію України, не поміщено.

Таким чином, вищезазначеним матеріалом Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Запорізьку митницю повідомлено про факт керування 29.11.2025 на митній території України (Запорізька область) громадянином України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) транспортним засобом FORD TRANSIT (VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Словацька Республіка), який 20.12.2019 було ввезено на митну територію України громадянином Угорщини ОСОБА_1 в митному режимі «тимчасове ввезення» (строком до 1 року) та митний режим тимчасового ввезення для якого не завершено, що є порушенням митних правил.

Закарпатська митниця листом від 10.02.2026 № 7.7-4/28-12-05/7/1332 (вхідний №736/7-21 від 10.02.2026) повідомила, що громадянин ОСОБА_1 10.12.2020 звертався до Закарпатської митниці із Заявою щодо продовження тимчасового ввезення транспортного засобу FORD TRANSIT (VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) у зв`язку із ремонтом паливної системи та закупкою запчастин. До зазначеної Заяви від 10.12.2020 громадянин ОСОБА_1 надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копію паспорта громадянина Угорщини НОМЕР_1 . Документи, які підтверджують факт ремонту транспортного засобу громадянин ОСОБА_1 до Заяви від 10.12.2020 не надав.

Відповідно до службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Запорізької митниці від 16.02.2026 № 15/15-01/939 сума митних платежів, які підлягають сплаті при ввезенні на митну територію України та митному оформлені у митному режимі імпорту транспортного засобу FORD TRANSIT (VIN-код НОМЕР_3 ) та які не сплачено громадянином ОСОБА_1 , складає 74 576,39 грн (ввізне мито – 7 241,56 грн; акциз – 42 836,16 грн, ПДВ – 24 498,67 гривень).

Згідно з даними, які наявні в модулі «Провадження в справах про ПМП» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Держмитслужби у відношенні громадянина ОСОБА_1 справи про порушення митних правил за ознаками порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України не заводились.

Таким чином, громадянин Угорщини ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені Митним кодексом України (стаття 103 Глави 18 “Тимчасове ввезення”, стаття 380 Глави 55 “Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України”) та використав товар (транспортний засіб FORD TRANSIT, VIN-код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Словацька Республіка), шляхом його передачі іншій особі, яка безпосередньо не ввозила зазначений транспортний засіб в Україну, стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги (режим «тимчасове ввезення), що призвело до ухилення від сплати митних платежів у розмірі 74 576, 39 гривень.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

У судове засідання громадянин Угорщини ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законодавством порядку, шляхом направлення судової повістки на адресу мешкання, які повернулися неотриманими та розміщенням оголошення про виклик на сайті судової влади.

Представники Запорізької митниці Наказний Т.О. та Ткач В.В. у судовому засіданні просили прийняти рішення щодо притягнення громадянина Угорщини ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначила що вина особи підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути його до відповідальності за ст. 485 МК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Підтримуючи факти, викладені у протоколі про порушення митних правил та на підставі наданих суду письмових доказів в обґрунтування провини громадянина Угорщини ОСОБА_1 у порушенні митних правил, представники Запорізької митниці просили суд ухвалити рішення, яким визнати винним громадянин Угорщини ОСОБА_1 та накласти на нього стягнення, передбачене ст. 485 МК України.

При розгляді матеріалів громадянин Угорщини ОСОБА_1 не був присутнім. Своїх пояснень або заперечень на вказаний протокол не надавав.

Про час, дату та місце розгляду справи особа повідомлялася належним чином відповідно до вимог національного законодавства - шляхом направлення рекомендованим листом, судової повістки на адресу реєстрації місця проживання. Згідно довідки про причини повернення рекомендованого листа «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь-яких заяв, заперечень на протокол чи клопотань про відкладення розгляду справи від особи не надходило.

Аналізуючи факт неявки правопорушника, суд бере до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, у рішенні у справі «Ankerl v.Switzerland» ЄСПЛ наголосив, що право на змагальний процес передбачає можливість знати про наявність справи, проте якщо особа, будучи належним чином повідомленою, утримується від участі в судовому розгляді, суд має право вирішити справу на основі наявних доказів. Оскільки МКУ встановлює чіткі процесуальні строки розгляду митних справ, а особа не виявила процесуального інтересу, суд, керуючись ч. 4 ст. 526 МКУ, вважає за можливе розглянути справу за відсутності правопорушника.

Дослідивши матеріали справ про порушення митних правил, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками),що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ч. 2 ст. 495 МК України посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Статтею 485 МК України встановлена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - та тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Приймаючи рішення про притягнення громадянина Угорщини ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, суд виходить з того, що вина останнього у вчиненні вказаних правопорушень підтверджена зібраними та дослідженими при розгляді справи доказами.

Протилежного доказам, з`ясованим в судовому засіданні, не встановлено, будь-яких заперечень щодо протоколів не надано. Проте, повністю підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які відповідають критеріям належності та допустимості (ст. 495 МКУ): Протоколом про порушення митних правил № 0027/UA112000/2026 від 25.02.2026 року; Витягом із бази даних АСМО «Інспектор» Держмитслужби; Витягом із ПІК «Пошук митних документів, оформлених на транспортні засоби» ЄАІС Держмитслужби.

Тому, суд вважає, що в діях громадянина Угорщини ОСОБА_1 міститься склад правопорушень, передбачених ст. 485 МК України - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, громадянина Угорщини ОСОБА_1 необхідно притягнути до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та застосувати до нього стягнення у виді мінімального розміру штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить в сумі 37 288, 20 грн.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір.

Керуючись ст. ст. 485, 495, 522, 526, 527, 528, 529 МК України, ст. ст. 7, 36, 245, 251, 252, 276, 278, 289, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Ужгород, паспорт громадянина Угорщини НОМЕР_1 виданий 14.02.2017 Міністерством внутрішніх справ Угорщини, адреса, заявлена під час перетину митного кордону України: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України

Накласти на громадянина Угорщини ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить в сумі 37 288,20 грн. (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 20 коп.)

Стягнути з громадянина Угорщини ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.(шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів.

Суддя: Баруліна Т. Є.