Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №698/97/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2115/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №698/97/26 Категорія: 304090000 Баранов О. І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

судді Новіков О. М., Сіренко Ю. В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги обох сторін на рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 14.07.2026 (повний текст складено 27.07.2026, суддя в суді першої інстанції Баранов О. І.) у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в :

у лютому 2026 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 17.10.2025 у сумі 38 708,50 грн (тіло кредиту 30697,41 грн, відсотки 8011,09 грн), мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконала належним чином свої зобов`язання по кредитному договору, внаслідок чого у неї перед банком утворилася зазначена заборгованість.

Рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 14.07.2026 позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості відхилено з посиланням на недоведеність отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 , якими протиправно заволоділи невстановлені особи шахрайським чином.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало 03.08.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги банку.

В обґрунтування вказано на те, що на підставі службового розслідування банка встановлено, що час здійснення оскаржуваних транзакцій - з 17.10.2024 об 11:32 год. по 17.10.2024 об 11:46 год., а відповідач повідомила банк про такі дії лише наступного дня 18.10.2024 об 11:09:31 год. та вказала, що всі дії з переказу коштів здійснювала саме вона, за вказівкою невідомої особи, а згідно ст. ст. 1066, 1068 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами. Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Скаржник зауважує, що знімок екрану з аккаунта Відповідача у Приват24 щодо часу здійснення спірної транзакції з переказу кредитних коштів з кредитної картки Відповідача № НОМЕР_1 на користь іншої особи - ОСОБА_2 в сумі 30 607,48 грн (з урахуванням комісії 891,48 грн) - 17.10.2024 об 11:52 год., саме цей переказ та сума кредиту за договором є предметом спору по цій справі.

Предметом спору не є кредитний договір, укладений 17.10.2024, так званий, «Кредит готівкою на 30 000 грн», а являється борг за використаним 17.10.2024 кредитного ліміту по кредитній карті „Універсальна” 5457082254973121 по договору № б/н № (референс угоди SAMDNWFC000111765747, кредитна картка „Універсальна”) від 17.10.2024.

Суд першої інстанції неуважно дослідив зміст договору про використання простого електронного підпису № 241018B1ID493384RAUIUP, укладеного 18.10.2024 між ПриватБанком та Відповідачем, де вказано, що при підписанні електронних документів, будь-яких платіжних операцій та правочинів між Сторонами за допомогою Простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку дію, платіжну операцію або правочин. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених Простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.

Згідно договору/заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 241017В1ТТ436140UNLIMAIN від 17.10.2024 в пункті 14 (сторінка 19) Сторонами підписані і погоджені Умови використання Простого електронного підпису - 17.10.2024 об 11:28 год., а переказ коштів з кредитної картки № НОМЕР_1 на суму 30 607,48 грн здійснено 17.10.2024 об 11:52 год.

Оскільки своєчасно відповідач не повідомила банк про шахрайські дії з її рахунками, ризик збитків покладається на неї, чому належної уваги суд першої інстанції при вирішенні спору не надав.

Суд першої інстанції не врахував те, що Відповідач виконувала самостійно всі дії щодо здійснення спірного переказу кредитних коштів за вказівкою сторонньої особи, що підтверджуються аудіозаписи розмови клієнта з оператором Банка, що є порушенням клієнтом обов`язку, який передбачений пунктом 3 частини 20 статті 38 ЗУ «Про платіжні послуги» та пунктом 136 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164, про те, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Банком при проведенні спірних перерахунків коштів проведено належну ідентифікацію клієнта:

- автентичність доступу: За даними сервісу логування входів (vkfm.privatbank.ua), авторизація в Приват24 у спірний період відбувалася з легітимного, сертифікованого та постійного пристрою клієнта — Phone moto g72|motorola Android та за фінансовим номером телефону клієнта: 380685192616;

- зміни аккаунта (adminka.privat24.ua) чи фінансового номера та паролю входу в аккаунт Відповідача Приват24 не відбувалося;

- архів вихідних СМС (SMSARC) підтверджує, що сервісні повідомлення з кодами підтвердження транзакцій та підписання договорів ПЕП успішно надходили на фінансовий номер клієнтки 380685192616 і збігалися за часом із моментом виведення коштів;

- несанкціонованого перегляду даних клієнтки з боку працівників Банку не зафіксовано;

- фактичні дії клієнта: Клієнтка самостійно ініціювала вхід у Приват24, підтвердила укладення кредитних договорів та власноруч здійснила переказ кредитних коштів через Приват24 (термінал CP980H48) на картку сторонньої особи ( ОСОБА_3 ).

Також на рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку 10.08.2026 подала відповідач у якій, аргументуючи про порушення судом норм процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, виключивши з його мотивувальної частини посилання на доказ – матеріали службового розслідування банку, оскільки такі докази позивачем подано з порушенням процесуальних строків.

Відзивів від сторін до суду не надходило.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі меншому тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже за таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що згідно заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 241017В1ТТ436140UNLIMAIN відповідач ОСОБА_1 підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттева розстрочка», «Система переказів PrivatMoney.» «Операції у відділеннях», «Автоплатежі», «Сервіс «BankID». Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів "Кредитна картка", "Оплата частинами", "Миттєва розстрочка" (далі -Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати. Крім того, підписанням цієї Заяви Клієнт приєднується до Договору про надання платіжного сервісу «LiqРау», що розміщений в мережі Інтернет за адресою https://www.liqpay.ua/information/user .

Указана заява підписана відповідачем з використанням ОТП пароля як електронного підпису, який не містить зазначення цифрових реквізитів, об 11 год. 28 хв. 17.10.2024 (а.с.26-53).

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 02.12.2025, вбачається, що 17.10.2024 здійснено старт карткового рахунку відповідача № НОМЕР_1 . Протягом 17.10.2024 (конкретний час зміни кредитного ліміту не зазначено) по вказаному рахунку тричі змінювався кредитний ліміт від 80 000 грн до 34 000 грн (а.с.16).

З виписки за рахунком вбачається, що 17.10.2024 з карткового рахунку відповідача № НОМЕР_1 здійснено перерахування коштів на суму у валюті кратки - 30 607,48 грн на рахунок іншого клієнта банку – ОСОБА_3 .

З договору про використання простого електронного підпису № 241018B1ID493384RAUIUP вбачається, що сторонами узгоджено, що на дату укладення вказаного договору фінансовим номером телефону клієнта є НОМЕР_2 (п. 2.5 договору). При цьому сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження (п.2.6. договору).

Також вбачається, що вказаний вище договір підписано відповідачем з використанням цифрового власноручного підпису 18.10.2024 (а.с.22-25).

З матеріалів службового розслідування, проведеного уповноваженими особами позивача по факту повідомлення відповідача про протиправне отримання сторонніми особами коштів кредиту вбачається, що аналізом виписок по картам клієнта ОСОБА_1 встановлено здійснення 17.10.2024 таких транзакцій:

1) 17.10.2024 о 11:32:28 зарахування кредит готівкою у сумі – 45 000 грн;

2) 17.10.2024 о 11:34:02 зарахування кредит готівкою у сумі – 30 000 грн;

3) 17.10.2024 о 11:39:42 переказ коштів кредиту у сумі 29 007 грн на карту № НОМЕР_3 (клієнт - ОСОБА_3 );

4) 17.10.2024 о 11:42:28 переказ коштів кредиту у сумі 29 813 грн на карту № НОМЕР_3 (клієнт - ОСОБА_3 );

5) 17.10.2024 о 11:46:48 переказ коштів кредиту у сумі 16 153 грн на карту № НОМЕР_3 (клієнт - ОСОБА_3 ).

Також матеріали вказаного вище службового розслідування міститься висновок, що під впливом обману (використання методів соціальної інженерії) відповідач допустила бездіяльність, як власник рахунків, яка надала можливість стороннім особам ініціювати оспорювані платіжні операції з отримання та переказу коштів кредиту (а.с. 105-109).

З витягу з ЄРДР від 19.10.2024 вбачається, що 18.10.2024 Звенигородським РВ ГУНП в Черкаській області, як органом досудового розслідування, зареєстровано заяву ОСОБА_1 про вчинення щодо неї шляхом обману протиправних дій, що призвели до отримання невідомою особою реквізитів банківської картки АТ «ПриватБанк» та незаконного заволодіння коштами у сумі 105580,48 грн. За наслідками розгляду вказаної вище заяви до ЄРДР 19.10.2024 о 07:28:40 внесено відомості та розпочате досудове розслідування з первісною правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство) у кримінальному провадженні № 12024250360001387 (а.с.68).

З постанови слідчого від 14.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 визнана потерпілою у кримінальному провадженні № 12024250360001387 від 19.10.2024 (а.с.69).

Крім того, як доведено матеріалами службового розслідування банку,час здійснення оскаржуваних транзакцій на користь сторонньої особи з кредитних рахунків відповідача з 17.10.2024 об 11:32 год. по 17.10.2024 об 11:46 год., а відповідач повідомила банк про такі дії лише наступного дня 18.10.2024 об 11:09:31 год. та вказала, що всі дії з переказу коштів здійснювала саме вона, за вказівкою невідомої особи.

Банком при проведенні спірних перерахунків коштів проведено належну ідентифікацію клієнта:

- автентичність доступу: За даними сервісу логування входів (vkfm.privatbank.ua), авторизація в Приват24 у спірний період відбувалася з легітимного, сертифікованого та постійного пристрою клієнта — Phone moto g72|motorola Android та за фінансовим номером телефону клієнта: 380685192616;

- зміни аккаунта (adminka.privat24.ua) чи фінансового номера та паролю входу в аккаунт Відповідача Приват24 не відбувалося;

- архів вихідних СМС (SMSARC) підтверджує, що сервісні повідомлення з кодами підтвердження транзакцій та підписання договорів ПЕП успішно надходили на фінансовий номер клієнтки 380685192616 і збігалися за часом із моментом виведення коштів;

- несанкціонованого перегляду даних клієнтки з боку працівників Банку не зафіксовано;

- фактичні дії клієнта: Клієнтка самостійно ініціювала вхід у Приват24, підтвердила укладення кредитних договорів та власноруч здійснила переказ кредитних коштів через Приват24 (термінал CP980H48) на картку сторонньої особи ( ОСОБА_3 ).

З урахуванням викладеного вище, АТ КБ «ПриватБанк» стверджує про те, що переказ коштів з карткового рахунку клієнта ОСОБА_1 відбулося внаслідок самостійного виконання нею вказівок сторонніх осіб та за відсутності негайного інформування банку про шахрайські дії, що є підставою для стягнення відповідної суми заборгованості з клієнта.

Правовідносини між сторонами справи, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Далі, згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Положеннями статті 1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Як вказано у правовому висновку ВС у постанові від 24.09.2025 по справі № 184/1539/24 встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначенні того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк (див. постанову Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 686/17744/21).

Відповідно до пунктів 108, 140 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164 «Власник рахунку несе відповідальність за використання корпоративних (бізнесових) платіжних інструментів під час здійснення платіжних та/або інших операцій. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/ або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента»

Так само, згідно з ч. 5 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Отже, з урахуванням вказаного вище нормативно-правового регулювання питання відповідальності користувача рахунку за несанкціоноване списання коштів, оцінюючи встановлені за наявними у матеріалах справи доказами фактичні обставини у справі, апеляційний суд робить висновок про те, що спірне списання кредитних коштів з банківської картки відповідача відбулося з 11 год. 32 хв. 17.10.2024 по 11 год. 46 хв 17.10.2024.

Указані операції за рахунком відповідача проведено за належної ідентифікації користувача рахунку, що вбачається з матеріалів службового розслідування, проведеного уповноваженими особами банку, та аналізу дій клієнта у системі Приват24, яка забезпечує дистанцій доступ до банківських послуг.

Так підтверджено стандартну автентичність доступу: за даними сервісу логування входів (vkfm.privatbank.ua), авторизація в Приват24 у спірний період відбувалася з легітимного, сертифікованого та постійного пристрою клієнта — Phone moto g72|motorola Android та за фінансовим номером телефону клієнта: НОМЕР_2 , що відповідачем не спростовано.

Зміни аккаунта (adminka.privat24.ua) чи фінансового номера та паролю входу в аккаунт Відповідача Приват24 не відбувалося.

Архів вихідних СМС (SMSARC) підтверджує, що сервісні повідомлення з кодами підтвердження транзакцій та підписання договорів ПЕП успішно надходили на фінансовий номер клієнтки 380685192616 і збігалися за часом із моментом виведення коштів.

Несанкціонованого перегляду даних клієнтки з боку працівників Банку не зафіксовано.

Клієнт самостійно ініціювала вхід у Приват24, підтвердила укладення кредитних договорів та власноруч здійснила переказ спірних кредитних коштів через Приват24 (термінал CP980H48) на картку сторонньої особи ( ОСОБА_3 ).

Відповідач зазначає, що спірні перекази коштів здійснювала саме вона, за вказівкою невідомої особи.

Крім того,відповідач повідомила банк про такі дії лише наступного дня 18.10.2024 об 11:09:31 год, що свідчить про несвоєчасне (як тільки клієнт мала можливість зрозуміти протиправність дій з її банківським рахунком) повідомлення обслуговуючого банку про шахрайські операції.

З урахуванням викладеного вище, апеляційний суд погоджується з аргументами скаржника про те, що спірні банківські операції були проведені з належною автентифікацією платіжного інструменту і його держателя та до повідомлення відповідачем банку про несанкціонований доступ до її рахунків, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог банку у цій справі про стягнення кредитного боргу.

Так згідно ч. 5 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника, а з моменту такого повідомлення - ризик збитків покладаються на емітента, тобто банк.

Отже позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості у цій справі підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вказівка суду першої інстанції на приписи договору про використання електронного підпису клієнта банку, який укладено на наступний день після спірного переказу коштів, на встановлення фактичних обставин у цій справі не впливає, адже відповідні положення на час здійснення переказу чинності для сторін справи не мали.

Відповідно до положень ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У даному випадку, зважаючи на обґрунтування висновків суду першої інстанції у справі по суті спору діями клієнта банку в системі електронного банкінгу, позивач для спростування відповідних міркувань місцевого суду справі подати нові докази, що підтверджують конкретний зміст та порядок дії відповідача при здійсненні переказу спірних коштів.

Отже, відповідні докази мають бути прийняті апеляційним судом на стадії апеляційного перегляду справи у зв`язку з тим, що представник відповідача не мав об`єктивної можливості їх надати до суду першої інстанції.

Також апеляційний суд відхиляє посилання апеляційної скарги відповідача на те, що матеріали службового розслідування банку подано до суду першої інстанції з порушенням процесуальних строків (не разом із позовом), адже відповідні докази позивач надав у підтвердження своїх аргументів, викладених у відповіді на відзив відповідача, а не при подачі позовної заяви у підтвердження позовних вимог.

Тобто до представлення суду відповідачем відзиву із запереченнями проти позовних вимог у позивача були відсутні підстави для надання доказів, які б спростовували аргументи відзиву відповідача.

При цьому матеріали службового розслідування банку стосуються підтвердження часу повідомлення відповідачем про шахрайські дії з її рахунком, обставини щодо чого у позові не висвітлювалися, а фігурували у відзиві на позов, поданому відповідачем.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 14.07.2026 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог.

Отже подана банком апеляційна скарга підлягає до задоволення, а апеляційна скарга відповідача має бути відхилена.

На підставі положень ст.141 ЦПК України, оскільки відповідач, як особа з інвалідністю ІІ групи, має пільги щодо сплати судового збору згідно п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», що підтверджено даними її пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , з державного бюджету позивачу слід компенсувати 6656 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу позивача – задовольнити.

Апеляційну скаргу відповідача – відхилити.

Рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 14.07.2026 у даній цивільній справі – скасувати.

Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором № б/н від 17.10.2024 в розмірі 38 708,50 грн.

Компенсувати АТ КБ «Приватбанк» з державного бюджету 2662,40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3993,60 грн судового збору за апеляційний перегляд справи.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 01.09. 2026.

Суддя-доповідач

Судді