Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №140/9850/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/9850/25 пров. № А/857/47364/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 140/9850/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Мачульський В.В.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо не звільнення з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на період воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за його матір`ю, яка є особою з інвалідністю І групи та зобов`язання повторно розглянути питання про звільнення з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на період воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за його матір`ю, яка є особою з інвалідністю І групи та звільнити від проходження військової служби з постановкою на військовий облік.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на дійсній військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 04.11.2024 по теперішній час. 28.06.2025 позивачем було подано рапорт про звільнення його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в зв`язку з необхідністю постійного догляду за його матір`ю, яка є особою з інвалідністю І групи. Листом від 31.07.2025 відповідач повідомив позивача про відмову у задоволенні рапорту щодо звільнення його з військової служби, оскільки серед переліку наданих документів підтверджується наявність інших осіб першого та другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд. Зазначає, що окрім позивача, інших осіб, які б могли здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 немає, що підтверджується поданим ним до рапорту документами. Вважає, шо у відповідача в зв`язку з поданими ним до рапорту всіх необхідних документів виник обов`язок звільнити його з військової служби в зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір`ю. Отже, дії командування в/ч НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби є протиправними, оскільки позивачем було подано належні докази, які підтверджують про наявне право в останнього для звільнення з військової служби.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу».

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу» та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норми матеріального права, що привело до порушення в свою чергу норми процесуального права. Зазначає, що у ОСОБА_2 наявні 4 члени сім`ї першого ступеня спорідненості (окрім позивача), які можуть здійснювати за нею постійний сторонній догляд. Однією з підстав щодо неможливості здійснювати такий догляд є документальне підтвердження того, що особа сама потребує постійного стороннього догляду (як передбачено Додатком 19 Інструкції №170 – один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді). У даному випадку до позову не долучено жодного документу, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 потребують постійного стороннього догляду.

Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що судом першої інстанції повністю досліджено додані докази та правомірно встановлено той факт (з посиланням на Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця №4530 від 06.06.2025), що окрім позивача, інших осіб, які б могли здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 немає. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, вважає рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року вмотивованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а відтак таким, що підлягає залишенню в силі.

Відповідач подав відповідь на відзив, в якому ще раз наголосив, що ні до суду ні до рапотрту про звільнення не були наданні документи які підтверджували б факт, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 та потребують постійного стороннього догляду. Таким чином, у ОСОБА_2 наявні інші члени сім`ї першого ступеня спорідненості, які можуть здійснювати постійний сторонній догляд.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.11.2024 ОСОБА_1 призваний на військову службу до лав Збройних Сил України на підставі указу Президента «Про загальну мобілізацію» від 22.02.2022 №65/2022, та на даний час проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .

28.06.2025 позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 «Про військовий обов`язок і військову службу». Даний рапорт обґрунтовано тим, що він є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_2 , його матір`ю, яка є інвалідом першої групи довічно та потребує стороннього догляду.

До рапорту позивач додав наступні документи: нотаріально завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; інформацію про осіб, які задекларували своє місце проживання в житлі №1564 від 23.01.2025; копію довідки (форма 5); нотаріально завірену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20.01.2024; нотаріально завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 ; нотаріально завірену копію посвідчення № НОМЕР_4 від 20.03.2007; довідку №30 від 12.12.2024; нотаріально завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ №503091 від 19.10.2021; нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 26.10.2021; нотаріально завірену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 17.12.1974; нотаріально завірену копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 01.09.1994; нотаріально завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_5 ; нотаріально завірену копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №149513 від 21.10.2015; нотаріально завірену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 05.03.1980; нотаріально завірену копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_9 від 06.11.1998; нотаріально завірену копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_6 ; нотаріально завірену копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №391138 від 10.05.2017; завірену копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_10 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 від 06.06.1984; завірену копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_12 від 19.09.2004; нотаріально завірену копію посвідки на проживання № НОМЕР_13 ; нотаріально завірену копію перекладу №5006; нотаріально завірену копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00050460854; нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_14 від 29.11.2005; нотаріальну заяву №514 від 04.07.2005; оригінал акту про обстеження сімейного стану військовослужбовця №4530 від 06.06.2025; копію заяви від 0.05.2025; копію довідки №693/19252 від 30.03.2025.

Листом від 28.06.2025 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення його з військової служби, посилаючись на те, що серед переліку наданих документів підтверджується наявність інших осіб першого та другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд. Зазначив, що позивач не позбавлений права на повторне подання рапорту на звільнення у разі оформлення належних документів на підтвердження права на звільнення з військової служби.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дослідивши додані позивачем до рапорту про звільнення з військової служби документи в їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем при поданні рапорту про звільнення його з військової служби, була дотримана процедура подання ним відповідного рапорту та необхідних документів на підтвердження того факту, що він має право бути звільненим з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за його матір`ю з наявною у неї інвалідністю І групи, що передбачено підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України №2232-XII.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024 строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до п.п. г п. 2 ч.4 ст. 26 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин стаття 26 Закону №2232-ХІІ уже містить виключний перелік сімейних обставин, за якими можливе звільнення військовослужбовця зі служби.

Так, згідно з абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що для звільнення з військової служби під час дії режиму воєнного стану через сімейні обставини військовослужбовець, який не бажає продовжувати службу, повинен довести наявність таких обставин в сукупності:

наявність в одного з батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю I або II групи;

необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою з інвалідністю І чи ІІ групи;

відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно частини 7 статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення № 1153/2008), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 213 Положення військовослужбовці строкової військової служби можуть бути звільнені зі строкової військової служби достроково відповідно до пунктів б, в, г частини другої ст. 26 Закону № 2232-XII.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи, що 04.11.2024 ОСОБА_1 призваний на військову службу до лав Збройних Сил України на підставі указу Президента «Про загальну мобілізацію» від 22.02.2022 №65/2022, та на даний час проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .

Спір у даній справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до Положення звернувся з рапортом до відповідача про звільнення з військової служби, до якого долучив документи, перераховані вище.

Підставою відмови у звільненні з військової служби вказано, що серед переліку наданих документів підтверджується наявність інших осіб першого та другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд.

Колегія суддів зазначає, що для звільнення за пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовцю слід надати:

а) документи, які підтверджують необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи;

б) документи, які підтверджують відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

в) у випадку наявності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення - висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про необхідність надання таким особам постійного догляду, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наказом Міністра оборони №170 від 10.04.2009 року затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ( далі Інструкція ).

Підпунктом 26 пункту 5 додатку 19 до Інструкції ( у редакції на день подання позивачем рапорту про звільнення ) визначено перелік документів, які додаються до рапорту на звільнення у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини ( чоловіка ), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

- документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Колегія суддів звертає увагу, що Інструкцією передбачено подання разом з рапортом на звільнення як одного із документів, що підтверджують відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків), так, разом з цим, і акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З Акта обстеження сімейного стану військовослужбовця №4530 від 06.06.2025 вбачається, що комісія в складі: голови комісії помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з правової роботи, лейтенанта юстиції ОСОБА_7 , члени комісії: оператор ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого солдата ОСОБА_8 , провели перевірку сімейного стану позивача. Даним актом встановлено, що на день перевірки сім`я військовослужбовця складається з 6 (шести) чоловік:

ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько, стан здоров`я: незадовільний, переніс інсульт, пенсіонер;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати, стан здоров`я: незадовільний, інвалід 1-А групи, пенсіонер;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син, стан здоров`я: здоровий, військовослужбовець;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сестра, стан здоров`я: здорова, не працює;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сестра, стан здоров`я: незадовільний, інвалідність 2 групи довічно, не працює;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , сестра, стан здоров`я: незадовільний, інвалідність 3 групи, довічно, не працює.

В пункті 12 Акта зазначено, що допомога матері зі сторони братів та сестер військовослужбовця не надається.

В пункті 14 Акта викладено висновки та пропозиції комісії, а саме: розглянувши матеріали обстеження сімейного стану військовослужбовця призваного на військову службу під час мобілізації солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , комісією порушується питання клопотання перед вищим командуванням щодо звільнення з військової служби під час мобілізації солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за сімейними обставинами, згідно підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у разі виникнення у нього права на звільнення, а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення такої особи, або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, а саме у матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - особа з інвалідністю 1-А групи згідно довідки МСЕК серія 12 ААВ №503091, яка потребує постійного стороннього догляду.

В пункті 15 вищевказаного Акта викладено рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 : «За результатами проведеного вивчення сімейного стану військовослужбовця призваного на військову службу під час мобілізації ВЧ НОМЕР_1 , сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи виникнення у нього права на звільнення, а саме: згідно підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у разі виникнення у нього права на звільнення, а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю 1 чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення такої особи, або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, а саме у матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - особа з інвалідністю 1-А групи згідно довідки МСЕК серія 12 ААВ №503091, яка потребує постійного стороннього догляду, доцільно звільнити військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за сімейними обставинами згідно підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у разі виникнення у нього права на звільнення, а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення такої особи, або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі гребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, а саме у матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - особа з інвалідністю 1-А групи згідно довідки МСЕК серія 12 ААВ №503091, яка потребує постійного стороннього догляду, оскільки інші члени сім`ї та осіб першого та другого ступеня споріднення, які за законом зобов`язані, здійснюють чи/та/або можуть здійснювати такий догляд, відсутні.»

В пункті 16 Акта викладено заключення Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , де вказано, що «за результатами обстеження сімейного стану військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , комісією згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, встановлено відсутність інших членів сім`ї та осіб першого чи другого ступеня споріднення, які за законом зобов`язані, здійснюють чи/та/або можуть здійснювати такий догляд за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 направляємо такий Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до ВЧ НОМЕР_1 , для прийняття відповідного рішення.»

В контексті зазначеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України до рапорту на звільнення у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини ( чоловіка ), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, у випадку наявності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи – додаються докази того, що такі члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Дослідиши матеріали справи, колегія суддів робить висновок про відсутність пістав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних доказів (а саме – висновку медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи), що інші члени сім`ї ( ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) потребують постійного догляду.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 140/9850/25 скасувати нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний