Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №460/2335/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/2335/25 пров. № А/857/3653/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Мандзія О.П.,

Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 460/2335/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіс Трейд» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя у І інстанції – Дуляницька С.М.

дата ухвалення рішення – 09.12.2025,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення – 09.12.2025,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новіс Трейд» (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2024 року форми «С» № 016462090116 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 319 500,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач протиправно застосував до позивача штрафні санкції за торгівлю пальним без ліцензії, оскільки, рішення про анулювання ліцензії пізніше було скасоване у судовому порядку.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 460/2335/25 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.11.2024 року № 016462090116.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіс Трейд» судовий збір у сумі 3834,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що на момент проведення перевірки та встановлення акту продажу пального без ліцензії не було судового рішення про скасування розпорядження про анулювання ліцензії. Це свідчить про те, що рішення про застосування штрафних санкцій є правомірним.

Відповідач просив скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2026 року у цій справі та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з мотивів, які наведені в цьому рішенні.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа розглядається у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що відповідач на підставі наказу № 2451-п від 15.10.2024 року провів фактичну перевірку автозаправної станції з магазином за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., село Яринівка, вул. Шевченка, буд. 31, за результатами якої склав акт фактичної перевірки № 15962/ж5/17-00-09-01-12/43645208 від 16.10.2024 року.

У акті перевірки відповідач зафіксував порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Новіс Трейд» п. 2 ст. 29 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 01.11.2024 року форми «С» № 016462090116 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 319500,00 гривень.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про накладення штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач на час проведення перевірки мав діючу ліцензію на торгівлю пальним, оскільки розпорядження, яким її анульовано скасоване в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів керується таким.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-BP (далі – Закон № 481/95-BP) визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Крім того у спірний період діяв Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 3817-ІХ (далі – Закон № 3817-ІХ), однак більшість його положень починали діяти з 01.01.2025.

Тому, до спірних правовідносин застосовуються норми Закону № 481/95-BP.

Статтею 1 Закону № 481/95-BP передбачено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров`я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

За правилами пункту 7 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають, зокрема, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Відповідно до вимог статті 15 Закону України № 481/95-BP суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Крім того, положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР встановлено порядок та підстави призупинення ліцензії та її анулювання.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження.

Відповідно до частини п`ятдесят третьої статті 15 Закону України №481/95-BP ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Відповідно до приписів пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Частиною першою статті 73 Закону № 3817-ІХ встановлено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до частини другої статті 73 вищевказаного Закону, до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії - 45 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Апеляційний суд встановив, що 11.10.2024 відповідач прийняв рішення № 195-рл про анулювання позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 17010314202400003.

15 жовтня 2024 року відповідач провів фактичну перевірку позивача в ході якої виявив факт продажу пального без ліцензії.

У зв`язку з цим 01.11.2024 прийняв спірне рішення про застосування до позивача штрафних санкцій.

Разом з тим, апеляційний суд встановив, що 16.10.2024 року позивач подав позовну заяву до Рівненського окружного адміністративного суду про скасування розпорядження про анулювання ліцензії, за наслідками розгляду якої суд 05.12.2024 прийняв рішення у справі № 460/12387/24 про скасування цього розпорядження. Рішення набрало законної сили 24.10.2025.

Апеляційний суд звертає увагу сторін на те, що розпорядження відповідача про анулювання ліцензії є актом індивідуальної дії і на відміну від нормативно-правових актів, які за рішенням суду зазвичай визнаються нечинними на майбутнє (з моменту набрання рішенням суду законної сили), скасування індивідуального акта означає, що він визнається протиправним та не породжує правових наслідків від самого початку його прийняття.

Такої ж позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду, яка у постанові від 11.09.2019 у справі № 520/12022/17 вказала, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

У разі скасування судом розпорядження про анулювання ліцензії, таке втратить чинність з моменту його прийняття, оскільки цей адміністративний акт владного суб`єкта за видом, характером та своєю правовою природою належать до актів індивідуальної дії. Тож і право позивача, яке він захищає у цьому спорі, буде відновлено з того моменту, коли його було порушено й у тому обсязі, у якому воно існувало.

Тому, апеляційний суд, зважаючи на ту обставину, що розпорядження, яким було анульовану позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним скасоване в судовому порядку, як протиправне, вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним була діюча, оскільки судове рішення про скасування відповідного розпорядження про анулювання цієї ліцензії має ретроспективну дію.

Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року у справі № 300/389/23 та від 27 липня 2023 року у справі № 380/16375/21.

Підприємство здійснювало діяльність з роздрібної торгівлі пальним, зокрема і в спірний період, саме на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №17010314202400003, анулювання якої в судовому порядку визнано протиправним, а відтак подальші наслідки такого анулювання є незаконними, з огляду на що відсутні підстави вважати, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіс Трейд» порушено вимоги чинного законодавства щодо реалізації пального без наявності ліцензії.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної в постанові від 27 липня 2023 року у справі №380/16375/21.

Таким чином апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 460/2335/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар