Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №380/18364/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/18364/25 пров. № А/857/32685/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Боршовського Т.І., Носа С.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року (суддя – Гавдик З.В., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №380/18364/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування рішення і наказів,

встановив:

У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача-1 щодо взяття позивача на військовий облік та зобов`язати відповідача-1 виключити позивача з військового обліку; 2) визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії №2025-0403-1506-2040-7 від 03.04.2025; 3) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 03.04.2025 №93 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ; 4) визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 №95 в частині зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; 5) зобов`язати відповідача-2 звільнити позивача з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; 5) стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Кожен з відповідачів у суді першої інстанції подали відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх безпідставністю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік. Визнано протиправним та скасовано рішення військово-лікарської комісії, оформлене у вигляді довідки військово-лікарської комісії №2025-0403-1506-2040-7 від 03.04.2025. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 03.04.2025 №93 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань до ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 484,49 грн..

10.04.2026 представником позивача подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, яким заявник просив стягнути із відповідачів на користь позивача судові витрати у сумі 52000,00 грн, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 52000,00 грн..

Відповідачі подали до суду першої інстанції заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання про стягнення із відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, у яких зазначили, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та безпідставною, розмір правничої допомоги у сумі 52000,00 грн. є завищеним та необґрунтованим. Просили суд першої інстанції відмовити позивачу в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 заяву представника позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення - задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 3000,00 грн витрат на правову допомогу.

З цим додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене додаткове рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що вирішення спору у цій справі є надзвичайно важливим для позивача, тому не погоджується з позицію суду про неспівмірність витрат на правничу допомогу. Просить врахувати кваліфікацію адвоката Кулі В.С., який є одним із небагатьох в Україні адвокатів, що має військове право як свою основну спеціалізацію та значний досвід вирішення відповідних спорів, які є складними у своїй сутті. Також суд перебрав на себе обов`язок сторони визначений ч.7 ст.134 КАСУ, щодо доведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, порушивши таким чином принцип змагальності. Звертає увагу, що позивачу послуги надавалися поетапно, з врахуванням професійного досвіду, спеціалізації та були необхідними для досягнення правового результату у справі. Вважає, що присуджена судом сума у 3000,00 грн не може вважатися ані справедливою, ані співмірною, ані такою, що реально відшкодовує витрати на професійну правничу допомогу у цій справі. У зв`язку з наведеним, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з винесенням нового, яким витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані у повному обсязі.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (позивач) просить оскаржене додаткове рішення суду від 07.05.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Також з додатковим рішенням суду у цій справі не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що додаткове рішення суду ухвалене з порушення норми процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що справа розглядалася в порядку спрощеного провадження, як справа незначної складності, матеріали справи не містять великого обсягу, а правовідносини, які є предметом розгляду в межах цієї справи, не є складними, що свідчить про те, що підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а відтак присуджена сума 3000,00 грн. витрат на правову допомогу є не співмірною із складністю справи. Із тексту представленого договору між адвокатом і позивачем та додаткової угоди, акту прийому передачі та квитанції до прибуткового касового ордеру не можливо дійти однозначного висновку, що правова допомога надавалась саме у цій справі.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-1) просить оскаржене додаткове рішення суду від 07.05.2026 скасувати та постановити рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача-1 слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового судового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи завершено ухваленням 07.04.2026 Львівським окружним адміністративним судом рішення, яким позов задоволено частково, результат якого наведено в описовій частині цієї постанови.

Проте, судом першої інстанції, зокрема, не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, за положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, проведення експертизи, підготовки справи до розгляду зокрема, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта.

У позовній заяві зазначалось, що витрати на професійну правничу допомогу будуть подані до першого судового засідання або протягом п`яти днів з дня ухвалення судом рішення.

У розглядуваній справі судом встановлено, що позивачем направлено суду першої інстанції заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 52000,00 грн..

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано наступні документи (їх копії): Договір про надання правничої допомоги №040425-1д від 04.04.2025; Додаткову угоду №1 від 25.08.2025 до договору № 040425-1д від 04.04.2025 року про надання правничої допомоги; Додаток №1 Акт прийому-передачі від 10.04.2026 до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги № 040425-1д від 04.04.2025 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 040425-1д/1 від 10.04.2026 року.

Так, між ОСОБА_1 та адвокатом Куля В.С., було укладено договір про надання правничої допомоги № 040426-1д від 04.04.2025 року, згідно якого адвокат зобов`язувався, серед іншого, у випадку необхідності, за запитом Клієнта, звернутись до суду із позовною заявою з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав Клієнта. Вартість послуг регулюється окремими угодами до Договору.

Вартість та обсяг послуг із захисту в суді першої інстанції щодо захисту порушених прав Клієнта пов`язаних із незаконною постановкою на військовий облік, протиправним здійсненням мобілізаційних процесів щодо Клієнта та інших похідних порушених прав регулюється Додатковою угодою № 1 до договору про надання правничої допомоги № 040425-1д від 04.04.2025 року.

Додатковою угодою було обумовлено послуги, які надаються адвокатом та їх вартість, зокрема: 1) ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, пошук та аналіз актуальної судової практики, написання та подання до суду Позовної заяви щодо захисту порушених прав Клієнта пов`язаних із незаконною постановкою на військовий облік, протиправним здійсненням мобілізаційних процесів щодо Клієнта та інших похідних порушених прав - 20000 грн один документ / десять годин; 2) юридичний аналіз відзиву, написання та подання до суду відповіді на відзив - 8 000 грн один документ / чотири години; 2) участь та представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях - 4 000 грн одне судове засідання; 3) подання заяв, клопотань, пояснень - 4 000 грн один документ / дві години.

Згідно акта прийому-передачі від 10.04.2026 до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги № 040425-1д від 04.04.2025 року здійснено ознайомлення з матеріалами справи, сформовано правову позицію, здійснено пошук та аналіз актуальної судової практики, написано та подано до суду позовну заяву у цій справі - вартість за 1 годину роботи / документ - 20000,00 грн, з витраченим часом - один документ /10 годин – в сумі 20000,00 грн; здійснено юридичний аналіз відзиву ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі №380/18364/25, написано та подано до суду відповідь на відзив - вартість за 1 годину роботи / документ - 8000,00 грн, з витраченим часом - один документ /4 години – в сумі 8000,00 грн; здійснено юридичний аналіз відзиву військової частини НОМЕР_1 у справі №380/18364/25, написано та подано до суду відповідь на відзив - вартість за 1 годину роботи / документ - 8000,00 грн, з витраченим часом - один документ /4 години – в сумі 8000,00 грн; подано заяву про винесення окремої ухвали у зв`язку з встановленням у діях посадових осіб Відповідача-1 (в тому числі, його структурних підрозділів) ознак кримінальних правопорушень передбачених статтями 366 та 384 Кримінального кодексу України, а саме, завідомо неправдиве складення завідомо неправдивого офіційного документа - довідки військово-лікарської комісії №2025-0403-1506- 2040-7 від 03.04.2025, а також акта відмови від підпису (без дати) та подання їх до суду разом із клопотанням про долучення доказів від 13.11.2025 - вартість за 1 годину роботи / документ - 4000,00 грн, з витраченим часом – один документ /2 години – в сумі 4000,00 грн; участь та представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях у справі №380/18364/25- вартість за 1 годину роботи / документ - 4000,00 грн, з витраченим часом - 3 судові засідання – в сумі 12000,00 грн. Загальна вартість - 52000,00 грн..

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 040425-1д/1 від 10.04.2026 року прийнято від ОСОБА_1 суму 52000,00 грн..

Суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення з урахуванням наданих позивачем доказів, принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, часткового задоволення позову, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити та покласти на відповідача-1 понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 3000,00 грн..

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, зазначаючи, що вказаний розмір витрат позивача на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, часткового задоволення позову лише щодо відповідача-1 та фінансового стану учасників справи є співмірним зі складністю справи та обсягом виконання відповідних робіт, що не спростовано сторонами, а тому вказаний розмір має бути стягнутий з відповідача-1 за рахунок його бюджетних асигнувань.

Колегія суддів при цьому враховує, що справа №380/18364/25 належить до справ, щодо яких на момент звернення позивача до суду сформовано достатньо сталу практику їх розгляду, а тому сума витрат 52000,00 грн, яку просив стягнути позивач, є завищеною та неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатам послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Тому, додатковим рішенням суду першої інстанції від 07.05.2026 обґрунтовано стягнено з відповідача-1 в користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн..

В апеляційних скаргах ні позивач, ні відповідач-1 не обґрунтували належним чином заперечення щодо визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення без змін додаткового рішення суду у справі, яке ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не містять обґрунтованих підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року в адміністративній справі №380/18364/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування рішення і наказів – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Т. І. Боршовський

С. П. Нос