Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №300/7397/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/7397/25 пров. № А/857/5998/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Матковської З.М., Носа С.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року (суддя–Гомельчук С.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення– не зазначено),

в адміністративній справі №300/7397/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У жовтні 2025 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі-відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі-відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні з 01.01.2022 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 82% від грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022 відповідно до довідки, виданої Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону про розмір грошового забезпечення №37 від 24.02.2024, з урахуванням виплачених сум; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та з 01.01.2025 виплату нарахованої пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у повному підсумковому розмірі без його зменшення, без застосування коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 постанови КМУ від 03.01.2025 №1 та без будь-яких обмежень граничного розміру з урахуванням виплачених сум пенсії виходячи з розрахунку 82% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 01.01.2022, відповідно до довідки, виданої Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону про розмір грошового забезпечення №37 від 24.02.2024, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року залучено до участі в справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Кожен з відповідачів подали відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за їх безпідставністю.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.04.2025 №926160820323 про відмову в перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2025 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 24.02.2024 №37, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю обставинам справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає частковому скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач-1) зазначає, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Згідно висновків сформованих в рішенні Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020, а саме, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом. Так, відповідно до частини 3 статті 81 Закону № 1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Згідно пунктом 1 частини 4 вказаної статті посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: прокурора обласної прокуратури - 1,2. Як зазначено в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки станом на 01.01.2022 не відбулися індивідуальні зміни.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-1) просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також з рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач-2) зазначає, що судом першої інстанції помилково зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити позивачу виплату пенсії на підставі довідки, оскільки у ГУ ПФУ у Львівській області відсутні повноваження щодо здійснення виплати пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку як одержувачі пенсій в інших областях України. Вказує, що перерахунок пенсій проводиться за зверненням пенсіонерів до органів Пенсійного фонду незалежно від факту їх роботи на підставі довідок про заробітну плату, виданих органом прокуратури, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок. Таким чином, прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії із збільшенням заробітної плати на підставі довідок про складові заробітної плати відповідно до Закону України №1697-VII, оскільки не відбулися індивідуальні зміни. Також апелянт вказує, що позивач пропустив встановлений статтею 122 КАС України 6-ти місячний строк звернення до суду із цим адміністративним позовом.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-2) просить оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційні скарги, в якому зазначає, що апеляційна скарга відповідача-1 та апеляційна скарга відповідача-2 є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Рішення суду є законним, обґрунтованим, прийнятим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років згідно вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

06.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2022, в розмірі 82% із врахуванням грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022 відповідно до нової довідки, виданої Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 24.02.2025 №37, з урахуванням раніше виплаченим сум, без обмеження максимальним розміром (а.с.15).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 02.04.2025 №2680-1903/Я-02/8-0900/25 роз`яснило порядок звернення із заявою про перерахунок пенсії. Також вказано, що при здійсненні даного перерахунку органи Пенсійного фонду України будуть керуватися ст. 86 Закону №1697, згідно з якою пенсія обчислюється в розмірі 60% від середньомісячного заробітку, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти розмірів прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність (а.с.16-17).

04.04.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 24.02.2025 №37, виданої Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону (а.с.121-123).

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглядало Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та прийняло рішення №926160820323 від 11.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що пенсія працюючим прокурорам перераховується у зв`язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати, таких як: призначення на вищу посаду; збільшення вислуги років; присвоєння почесного звання або наукового ступеня; збільшення розміру складових заробітної плати пенсіонера в порядку передбаченому частинами другою, третьою та четвертою статті 86 Закону № 1697, при звільненні з роботи, за кожні два відпрацьовані роки з дати призначення/попереднього перерахунку пенсії. Перерахунок пенсії проводиться за зверненням пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України незалежно від факту їх роботи на підставі довідок про заробітну плату ( Додаток 1), виданих органом прокуратури, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок ( дата збільшення заробітної плати в тому числі її складових). Розглянувши подані документи прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії із збільшенням заробітної плати на підставі довідок про складові заробітної плати відповідно до Закону № 1697, оскільки не відбулися індивідуальні зміни (а.с.130-131).

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституція України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституція України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії визначалось статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

Стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачала, що:

- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ);

- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 12 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ);

- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 01.10.2011 стала частиною вісімнадцятою. Тобто, відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (далі Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Таким чином, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частини сімнадцятої (з 01.10.2011 ч. 18) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався. Переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015.

Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абз.1 ч.2 ст.46-2, ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.ч.4, 6, 11 ст.50-1, ч.3 ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів).

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі Закон №76-VIII), яким, серед іншого, внесено такі зміни:

- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

- частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

Реалізація права позивача на перерахунок пенсії забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

Таким чином, позивач у зв`язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

26.03.2020 Конституційний суд України ухвалив Рішення №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) щодо відповідності Конституції окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України».

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, згідно з яким норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.

Отже, рішенням від 26.03.2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на наведені положення законодавства, реалізація позивачем наявного у його права на перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років має бути здійснена відповідачем за дотриманням таких вимог, як звернення до управління пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка та подання документів, які підтверджують розмір заробітної плати за відповідною посадою.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видану Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону від 24.02.2025 №37, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 24.02.2025 №37, а тому суд першої інстанції правильно задовольнив позов в цій частині.

Щодо доводів (відповідача-2) про те, що суд першої інстанції помилково зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату пенсії на підставі довідки, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом, заяву позивача про перерахунок пенсії подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, однак за принципом екстериторіальності її опрацювання здійснювалося Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке за результатами розгляду заяви прийняло рішення від 11.04.2025 №926160820323 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Порядок опрацювання заяв відповідає положенням пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, відповідно до якого після реєстрації заяви та сканування копій документів за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує електронну пенсійну справу.

Отже, оскільки саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення, яким безпосередньо відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, висновок суду першої інстанції про покладення обов`язку щодо відновлення порушеного права позивача саме на цей орган є правильним.

Відносно доводів апелянта (відповідача-2) щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, колегія судді зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.04.2025 №926160820323 було надіслано позивачу 14.04.2025, а з адміністративним позовом він звернувся 13.10.2025, тобто в межах шестимісячного строку встановленого частиною другою статті 122 КАС України. Відтак, підстав для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду немає.

При цьому, колегія суддів враховує, що в частині визначення періоду перерахунку пенсії, суд першої інстанції визначив такий період з 01.02.2025, у межах заявлених позовних вимог та з урахуванням положень частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII.

Водночас, колегія суддів враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог не оскаржене позивачем в апеляційному порядку, а тому згідно приписів статті 308 КАС України не являється предметом апеляційної перевірки.

Таким чином, доводи апеляційних скарг відповідачів висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до їх переоцінки та незгоди з ними, а отже є безпідставними.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року в адміністративній справі №300/7397/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді З. М. Матковська

С. П. Нос