Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №343/1110/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 343/1110/26 пров. № А/857/36261/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

за участю секретаря судового засідання – Чорної І.Б.,

представника відповідача - Повха В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року (суддя – Андрусів І.М., м. Долина) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у травні 2026 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7141114, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, закривши провадження у справі; визнати протиправними дії поліцейських стосовно тимчасового затримання транспортного засобу «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.05.2026 відносно нього винесено оскаржувану постанову та тимчасово затримано керований ним транспортний засіб. Вважає оскаржувану постанову незаконною з тих підстав, що ним, станом на день винесення оскаржуваної постанови, не було отримано копії рішення суду апеляційної інстанції, а тому, в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Так, постанову Івано-Франківського апеляційного суду, якою залишено без змін постанову суду першої інстанції, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за: ст. 122-4; 124; 173; 173; 185; ч. 1 ст. 130 КУпАП, він отримав лише 07.05.2026. Також, посилаючись на норми КУпАП, вважає дії поліцейських, стосовно тимчасового затримання керованого ним транспортного засобу, протиправними.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що поліцейські порушили процедуру притягнення до адміністративної відповідальності та не вирішили питання про застосування належної санкції. Зазначає, що суд першої інстанції неправомірно не взяв до уваги порушення поліцейськими процедури акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Зокрема, тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Випадки, коли розміщення транспортного засобу вважається таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені частиною третьою статті 265-4 КУпАП.

Скаржник вказує на те, що обставини, які зумовили розміщення транспортного засобу на спеціальний майданчик відповідачем не вказано та в матеріалах справи не міститься. Також протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7141114 від 05.05.2026 будь - якої відмітки про тимчасове затримання автомобіля не містить. Окрім того, в самому акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.05.2026 не зазначено жодної підстави для тимчасового затримання транспортного засобу, визначеної ст. 265-2, зазначено лише про ч.4 ст 126 КУпАП, однак не вказано як саме транспортний засіб перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху чи інші підстави, визначені законом. Разом з тим, на фотографіях видно, що автомобіль був припаркований на обочині, не стояв посеред дороги і будь-який транспортний засіб міг проїхати безперешкодно. Тому, з цих підстав, є протиправними дії працівників поліції щодо тимчасового затримання 05.05.2026 транспортного засобу марки " OPEL VECTRA", номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7141114 від 05.05.2026 (а.с. 8, 68), позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що він 05.05.2026 о 11.37 год., в м. Долина, по вул. Обліски Калуського району Івано - Франківської області, керував транспортним засобом «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким.

Зазначений вище транспортний засіб було тимчасово затримано, що підтверджується копією акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.05.2026 (а.с. 20-22).

Відповідно до копії постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.01.2026, справа №343/1947/25 (а.с. 55-60, 61-62), позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених: ст. 124; 122-4; 173; 173; 185; ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вказана вище постанова суду, постановою Івано - Франківського апеляційного суду від 28.04.2026 (а.с. 63-67), залишена без змін. Апеляційний розгляд відбувся без участі позивача та його представника - адвоката Комарницького Е.Г., які повторно не з`явилися в судове засідання. Дану постанову суду представник позивача отримав 30.04.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до його електронного кабінету (а.с. 82).

Позивача ОСОБА_1 , постановою Долинського районного суду Івано - Франківської області від 05.01.2026 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Дана постанова суду набрала законної сили 28.04.2026, тобто після апеляційного перегляду такої. Оскаржувана постанова, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, постановлена 05.05.2026. Однак, сторона позивача вважала, що оскільки позивач ОСОБА_1 отримав копію постанови суду апеляційної інстанції про позбавлення його права керування транспортними засобами лише 07.05.2026, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА №7141114 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 поза будь – яким розумним сумнівом, станом на момент постановлення оскаржуваної постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП, був ознайомленим із змістом постанови суду апеляційної інстанції, чітко усвідомлюючи те, що він є особою позбавленою права керування транспортними засобами, (що підтверджується його поясненнями під час розгляду справи поліцейськими), умисно керував транспортним засобом, він правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а тому оскаржувана постанова не підлягала скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Виходячи із змісту пункту 1статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про дорожній рух” (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух”, встановлюється ПДР.

Згідно із п. 2.1.а, п. 2.4.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1.ПДР України.

Частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Так, постановою Івано – Франківського апеляційного суду від 28.04.2026, справа №343/1947/25, повний текст якої надіслано судом до реєстру 29.04.2026 і до такої забезпечено загальний доступ 01.05.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136099830), апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого дії його захисник - адвокат Комарницький Е.Г., залишено без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано – Франківської області від 05.01.2026, якою позивача ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених: ст. 122-4; 124; 173; 173; 185; ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишено без змін.

Вказану постанову суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Комарницький Е.Г. отримав 30.04.2026, що підтверджується довідкою про доставку такої до його електронного кабінету.

Під час двох зупинок поліцейськими (28.04.2026 та 05.05.2026), позивач ОСОБА_1 вказав, що знає про апеляційний перегляд його скарги і те, що станом на день постановлення оскаржуваної постанови, йому достовірно відомо про те, що його апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишена без змін, і він є особою позбавленою права керування транспортними засобами на один рік.

Позивач справді отримав постанову суду апеляційної інстанції 07.05.2026, на підтвердження чого надано відповідний трекінг відстеження.

Водночас, суд звертає особливу увагу сторони позивача на те, що постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 294 КУпАП).

Тобто, законодавець, в частині набрання постановою суду законної сили, як у справа про адміністративні правопорушення, так і рішення в кримінальних провадженнях, до яких вже ЄСПЛ прирівняні і справи про адміністративні правопорушення, не ставить в залежність набрання законної сили постанови суду, момент отримання її копії.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, або щодо якої ведеться кримінальне провадження, повинна сама добросовісно користуватись свої правами та цікавитись стосовно своєї справи.

Дослідивши постанову Івано – Франківського апеляційного суду від 28.04.2026, суд встановив, що сторона позивача п`ять разів подала клопотання про відкладення розгляду справи, представник позивача подавав клопотання про розгляд справи без його та ОСОБА_1 участі, у зв`язку із чим, суд констатує умисну, триваючу пасивну поведінку сторони позивача, яка жодним чином не свідчить про відсутність можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Більше того, позивач з 03.05.2026 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС, а тому, він безперешкодно міг дізнатись про наявність постанови Івано – Франківського апеляційного суду від 28.04.2026 та навіть повинен був ознайомитись із такою.

Апеляційний суд погоджується, що ОСОБА_1 поза будь – яким розумним сумнівом, станом на момент постановлення оскаржуваної постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП, був ознайомленим із змістом постанови суду апеляційної інстанції, чітко усвідомлюючи те, що він є особою позбавленою права керування транспортними засобами, умисно керував транспортним засобом, а тому він правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відтак оскаржувана постанова не підлягає скасуванню і в цій частині позов задоволенню не підлягав.

Стосовно позовної вимоги в частині визнання протиправними дій поліцейських щодо тимчасового затримання транспортного засобу «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію України" поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою, п`ятою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206- 1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху або не створює загрозу безпеці руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

Випадки тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик визначені частиною третьою статті 265-4 цього Кодексу.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Інформація про тимчасове затримання транспортного засобу має невідкладно передаватися на абонентський номер рухомого (мобільного) зв`язку та на адресу електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами, за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу. У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб`єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата. Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відбувається невідкладно за зверненням відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуги із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Випадки, коли розміщення транспортного засобу вважається таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені частиною третьою статті 265-4 КУпАП.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі №686/14075/16-а також вказав, що виключною підставою для доставлення затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик дозволяється лише у випадку, якщо транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Обставини, які зумовили розміщення транспортного засобу на спеціальний майданчик відповідачем не вказано та в матеріалах справи не міститься.

Також протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕНА № 7141114 від 05.05.2026 будь - якої відмітки про тимчасове затримання автомобіля не містить.

Окрім того, в самому акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.05.2026 не зазначено жодної підстави для тимчасового затримання транспортного засобу, визначеної ст. 265-2, зазначено лише про ч.4 ст. 126 КУпАП, однак не вказано як саме транспортний засіб перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху чи інші підстави, визначені законом.

Разом з тим, на долучених до справи фотографій видно, що автомобіль був припаркований на обочині, не стояв посеред дороги і будь-який транспортний засіб міг проїхати безперешкодно.

З матеріалів справи не встановлено, а відповідачем не доведено, що транспортний засіб позивача суттєво перешкоджав дорожньому руху, а тому у відповідача не було правових підстав для тимчасового затримання транспортного засобу.

Тому, з цих підстав, є протиправними дії працівників поліції щодо тимчасового затримання 05.05.2026 транспортного засобу марки " OPEL VECTRA", номерний знак НОМЕР_2 .

Оцінюючи встановлене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, шляхом часткового скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення в цій частині нової постанови про задоволення відповідних позовних вимог частково, а саме: визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо тимчасового затримання 05.05.2026 транспортного засобу марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 . У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як законне і обґрунтоване.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року в частині позовних вимог про визнання протиправними дій стосовно тимчасового затримання транспортного засобу скасувати.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо тимчасового затримання 05.05.2026 транспортного засобу марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 .

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді Р. М. Москаль

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 31.08.26