Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №723/1544/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Чернівці

справа № 723/1544/26

провадження № 22-ц/822/1618/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Одинака О. О.

суддів: Височанської Н. К., Кулянди М. І.

за участю секретаря судового засідання Тодоряка Г. Д.

позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК»

відповідач - ОСОБА_1

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року

головуючий у суді першої інстанції суддя Бужора В. Т.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2026 року Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі – АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 жовтня 2022 року у сумі 107 842 гривні 65 копійок, з яких: 95 348 гривень 12 копійок – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 12 494 гривні 53 копійки – заборгованість за пенею.

Позов обґрунтований тим, що 06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та встановив мобільний додаток «Monobank».

Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву електронним підписом, відповідач підтвердив, що отримав у мобільному додатку примірники документів, які складають договір, ознайомився з ними та зобов`язався виконувати їх умови.

На підставі укладеного договору відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку № НОМЕР_2 із встановленим кредитним лімітом. Позивач надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами у межах ліміту, однак ОСОБА_1 належно не виконував обов`язок зі сплати щомісячних мінімальних платежів.

У зв`язку з простроченням понад 90 днів банк 03 грудня 2025 року направив відповідачу у мобільному додатку повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погасити заборгованість. Оскільки заборгованість не була погашена, банк звернувся до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року позов АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 жовтня 2022 року у сумі 107 842 гривні 65 копійок.

Рішення суду мотивоване тим, що банк свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання належно не виконав. Надані банком докази підтверджують укладення договору, користування кредитними коштами та розмір заборгованості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що умови та правила банківського обслуговування, тарифи і паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача, а банк не довів, з якою редакцією цих документів відповідач був ознайомлений на час підписання анкети-заяви. Вважає, що такі документи не є складовими укладеного між сторонами договору.

Вказує, що паспорт споживчого кредиту містить лише орієнтовну інформацію та не підтверджує погодження сторонами конкретних умов кредитування, а наданий банком розрахунок заборгованості не є первинним документом, який самостійно підтверджує отримання та використання кредитних коштів.

Посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, та вважає, що за відсутності належних доказів погодження умов договору позивач не довів заявлених вимог.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у відзиві на апеляційну скаргу просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Вказує, що 06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами і правилами обслуговування, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомився з цими документами та отримав їх примірники у мобільному додатку.

Зазначає, що особливістю проєкту monobank є дистанційне банківське обслуговування. Умови і тарифи оприлюднені на офіційному сайті банку та доступні клієнту в мобільному додатку, а на час підписання анкети-заяви діяла редакція Умов від 06 жовтня 2022 року. Використання відповідачем власного пін-коду в мобільному додатку забезпечувало йому постійний доступ до тарифів і можливість ознайомитися з ними.

Посилається на те, що договором передбачено можливість користування кредитним лімітом у розмірі до 500 000 гривень, базову процентну ставку 3,1% на місяць та збільшену процентну ставку 6,2% на місяць у разі наявності простроченої заборгованості. У зв`язку з порушенням відповідачем строків сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів уся заборгованість стала простроченою, про що банк 03 грудня 2025 року повідомив відповідача у мобільному додатку, однак заборгованість погашена не була.

Стверджує, що факт користування кредитними коштами та розмір заборгованості підтверджуються розрахунком заборгованості й випискою за картковим рахунком. Виписка є первинним бухгалтерським документом, узгоджується з розрахунком та відображає рух коштів, тоді як апелянт не надав контррозрахунку чи інших доказів на спростування здійснених операцій і розміру боргу.

Вважає посилання апелянта на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, нерелевантним, оскільки він стосується іншого банку та іншої моделі укладення кредитного договору. Натомість проєкт monobank передбачає дистанційне укладення договору, а банк надав редакцію Умов, чинну на час підписання відповідачем анкети-заяви.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом № 030924e5caea063ccbe6944ba410603e8c172fbd4b610b1feb2db9b98fb0e6cdc4 анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» (а. с. 29).

Надані банком Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank затверджені протоколом Правління № 42 від 05 жовтня 2022 року та набули чинності з 06 жовтня 2022 року (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «umovy-2022-10-06.pdf»).

Цим тарифом визначено базову процентну ставку 3,1% на місяць та збільшену процентну ставку 6,2% на місяць на суму загальної заборгованості у разі наявності простроченої заборгованості (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », арк. 113).

У підписаній анкеті-заяві ОСОБА_1 просив відкрити на його ім`я поточний рахунок IBAN НОМЕР_3 та встановити кредитний ліміт у сумі, зазначеній у мобільному додатку.

На підтвердження заборгованості банк надав виписку за рахунком № НОМЕР_1 за період з 29 липня 2025 року до 06 лютого 2026 року. Першою операцією від 08 серпня 2025 року на суму 72 307 гривень 83 копійки відображено перенесення заборгованості з рахунку № НОМЕР_4 (а. с. 23 з.).

Згідно з розрахунком банку загальна заборгованість за договором становить 107 842 гривні 65 копійок, з яких 95 348 гривень 12 копійок – заборгованість за наданим кредитом, 12 494 гривні 53 копійки – пеня (а. с. 25).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Щодо укладення договору та заборгованості за наданим кредитом

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (статті 626, 628, 638 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладення договору, договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі – у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом статей 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронним є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням якого завершується створення електронного документа.

Відповідно до частин третьої, шостої, восьмої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 Верховний Суд погодився з тим, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». У постанові від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20 Верховний Суд зазначив, що договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Установивши, що кредитний договір було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а його укладення у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника.

У справі, яка переглядається, анкета-заява від 06 жовтня 2022 року підписана ОСОБА_1 електронним підписом. У ній відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку, ознайомлення з його складовими та згоду з ними. Анкета-заява безпосередньо містить умову про застосування після закінчення пільгового періоду процентної ставки 3,1% на місяць.

Отже, доводи апеляційної скарги про недоведеність укладення кредитного договору та наявність підстав для повної відмови в позові колегія суддів відхиляє. Підписана ОСОБА_1 електронним підписом анкета-заява та виписка за рахунком у сукупності підтверджують укладення договору, встановлення кредитного ліміту й використання відповідачем кредитних коштів. У цій частині доводи відзиву є обґрунтованими.

На підтвердження змісту складових договору банк надав Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, чинна редакція яких затверджена протоколом Правління № 42 від 05 жовтня 2022 року та набула чинності з 06 жовтня 2022 року, тобто у день підписання ОСОБА_1 анкети-заяви.

У додатку до цієї редакції Умов міститься тариф «Чорна картка monobank» із позначкою «від 06.10.2022». Тариф передбачає базову процентну ставку 3,1% на місяць та збільшену процентну ставку 6,2% на місяць на суму загальної заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості.

Відповідно до пункту 2.4 Умов своїм підписом на анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору ознайомився та погодився, зокрема, з паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, тарифами та встановленим договором порядком нарахування платежів.

Пунктом 5.15 розділу ІІ Умов передбачено, що у разі порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку проценти у подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної у тарифах. В Умовах застосування подвійного розміру названо заздалегідь погодженим наслідком порушення, який не є односторонньою зміною процентної ставки та не потребує внесення змін до договору; після усунення порушення застосовується базова ставка.

У підписаній ОСОБА_1 анкеті-заяві безпосередньо погоджено лише базову процентну ставку 3,1% на місяць. Умова про застосування ставки 6,2% на місяць у разі прострочення викладена лише в наданих банком Умовах і тарифі, а не в анкеті-заяві.

Надані банком Умови і тариф не містять підпису ОСОБА_1 , у тому числі електронного. Матеріали справи не містять також протоколу накладення УЕП, або іншого підтвердження того, що відповідачу було відкрито для ознайомлення та ним акцептовано саме редакцію від 06 жовтня 2022 року.

У постанові від 25 листопада 2024 року у справі № 756/16950/21 (провадження № 61-3412св23) Верховний Суд зазначив, що долучені АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Умови і правила обслуговування не містили підпису позичальниці, у тому числі електронного, а доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та правила вона розуміла, з ними ознайомилася і погодилася, підписуючи анкету-заяву, банк не надав. За таких обставин Верховний Суд погодився з висновком про те, що ці Умови та правила не можуть вважатися складовою частиною укладеного сторонами договору.

Застосовуючи наведений висновок, колегія суддів вважає, що підписана анкета-заява підтверджує погодження ОСОБА_1 базової ставки 3,1% на місяць, яка прямо в ній зазначена, але не підтверджує прийняття додаткової умови про ставку 6,2% на місяць. Тому підстав для стягнення процентів за ставкою 6,2% немає. Витяг із тарифів із позначкою «від 31.12.2025» також не може підтвердити погодження цієї умови під час укладення договору 06 жовтня 2022 року.

Довід апеляційної скарги про те, що паспорт споживчого кредиту містить лише орієнтовну інформацію, не спростовує погодження базової процентної ставки 3,1% на місяць, оскільки ця ставка прямо зазначена в підписаній анкеті-заяві. Водночас ані паспорт споживчого кредиту, ані непідписані Умови й тариф не підтверджують погодження ставки 6,2% на місяць.

Посилання позивача у відзиві на дистанційний характер проєкту monobank, розміщення документів на офіційному сайті та можливість доступу до них у мобільному додатку не підтверджують, що ОСОБА_1 одержав і прийняв саме редакцію Умов і тарифу від 06 жовтня 2022 року. Тому доводи відзиву про правомірність застосування збільшеної процентної ставки колегія суддів відхиляє.

Перенесення заборгованості з рахунку, зазначеного в анкеті-заяві, на рахунок № НОМЕР_1 дає змогу простежити безперервний рух тієї самої заборгованості. Тому перенесений залишок підлягає оцінці за умовами, безпосередньо зазначеними в підписаній анкеті-заяві від 06 жовтня 2022 року, зокрема за базовою ставкою 3,1% на місяць.

Виписка за рахунком підтверджує рух коштів, проведення операцій за допомогою платіжної картки, використання кредитних коштів та часткове погашення заборгованості. Водночас із виписки і розрахунку вбачається, що позивач включав до поточної заборгованості нараховані проценти, тому визначений ним загальний залишок підлягає перевірці з урахуванням погоджених сторонами умов кредитування.

Довід апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, не спростовує факту отримання кредиту, оскільки його підтверджує також виписка за рахунком, яка відображає проведені операції. Водночас довід відзиву про те, що розрахунок і виписка підтверджують увесь заявлений розмір боргу, колегія суддів приймає лише в частині фактично використаних кредитних коштів та процентів за погодженою базовою ставкою.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 листопада 2024 року у справі № 756/16950/21, колегія суддів враховує під час оцінки доказів. Ці висновки не спростовують факту укладення кредитного договору та використання відповідачем кредитних коштів, однак не дають підстав вважати непідписані стандартні умови складовою договору без належних доказів ознайомлення позичальника з відповідною редакцією та її прийняття.

Заперечення позивача щодо нерелевантності постанови Великої Палати Верховного Суду через те, що вона стосується іншого банку, колегія суддів відхиляє, оскільки наведений у ній загальний висновок стосується доказування приєднання позичальника до стандартних умов, а не особливостей продукту конкретного банку. Наявність у наданому банком файлі позначки про набрання чинності 06 жовтня 2022 року не замінює доказів ознайомлення ОСОБА_1 із цією редакцією та її акцепту.

Щодо нарахування процентів

За змістом статей 1048, 1054 ЦК України основна сума кредиту та проценти за користування кредитними коштами є окремими складовими кредитного зобов`язання. Тому погодження сторонами розміру процентної ставки не означає погодження іншої умови договору - про включення нарахованих процентів до основної суми кредиту. Віднесення банком нарахованих процентів до тіла кредиту можливе лише за наявності погодженої сторонами умови про такий порядок погашення заборгованості.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, за період з 02 березня 2024 року до 31 травня 2024 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» правомірно нараховано погоджену в анкеті-заяві місячну процентну ставку у розмірі 3,1%. Станом на 01 червня 2024 року залишок поточної заборгованості становив 6 015 гривень 29 копійок.

Після 01 червня 2024 року у розрахунку позивача зазначено місячну процентну ставку у розмірі 6,2%, яку сторони у визначений законом спосіб не погоджували. Водночас нарахування процентів у такому розмірі до 31 березня 2025 року матеріалами справи не підтверджено.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, саме на позивача покладено обов`язок довести склад і розмір заявленої до стягнення заборгованості.

У цій справі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заявило до стягнення 95 348 гривень 12 копійок як загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, відобразивши його в розрахунку як заборгованість за тілом кредиту. Водночас із самого розрахунку вбачається, що до цього залишку банк включив нараховані проценти. Відображення таких сум у складі тіла кредиту не змінює їх правової природи. Тому суд окремо визначає розмір тіла кредиту та ту частину процентів, яка відповідає погодженій сторонами ставці, у межах загальної заявленої суми.

За даними розрахунку позивача перше процентне нарахування після зазначення ставки 74,4% річних проведено 31 березня 2025 року. Усього до тіла кредиту банк послідовно включив дев`ять процентних нарахувань: 1 941 гривню 04 копійки, 1 616 гривень 81 копійку, 2 174 гривні 53 копійки, 2 149 гривень 36 копійок, 2 279 гривень 19 копійок, 4 078 гривень 57 копійок, 1 712 гривень 10 копійок, 1 769 гривень 17 копійок та 1 712 гривень 10 копійок. Загальна сума таких нарахувань становить 19 432 гривні 87 копійок.

Додатково колегія суддів враховує постанову Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 285/1807/16-ц (провадження № 61-8381св18). У тій справі за інших фактичних обставин Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про недоведеність домовленості сторін щодо списання коштів за рахунок кредитного ліміту шляхом надання нового кредиту та автоматичного збільшення тіла кредиту на погашення процентів і неустойки. Тому зазначена постанова враховується у цій справі лише в частині необхідності доведення банком погодження такого механізму.

Погодження сторонами процентної ставки 3,1% на місяць не підтверджує погодження іншої умови — про погашення нарахованих процентів шляхом надання нового кредиту за рахунок кредитного ліміту та збільшення на цій підставі тіла кредиту.

Разом із тим підписана відповідачем анкета-заява містить погоджену процентну ставку 3,1% на місяць, або 37,2% річних. У розрахунку позивача застосовано 6,2% на місяць, або 74,4% річних. Отже, погоджена сторонами ставка становить половину застосованої позивачем ставки: 37,2 ? 74,4 = 0,5.

Однак простого поділу загальної суми нарахованих банком процентів навпіл недостатньо. Після кожного нарахування банк відображав проценти як погашені за рахунок кредитного ліміту та включав їх до поточної заборгованості за тілом кредиту. Внаслідок цього наступні проценти обчислювалися з урахуванням процентів, нарахованих у попередніх місяцях.

З огляду на це колегія суддів здійснює послідовний перерахунок кожного процентного нарахування. Для цього із тіла кредиту, зазначеного банком перед відповідним нарахуванням, виключається загальна сума процентів, нарахованих банком у попередніх місяцях та включених до тіла кредиту. Отримана сума є розрахунковою базою. Проценти, нараховані банком за відповідний місяць, зменшуються пропорційно до частки розрахункової бази в зазначеному банком тілі кредиту та множаться на коефіцієнт 0,5. Перераховані проценти обліковуються окремо і надалі до тіла кредиту не додаються.

Перерахунок процентів за кожний місяць їх нарахування здійснюється за формулою:

ПР = ПБ х ((ТБ – ЗП) ? ТБ) х 0,5,

де ПР - перераховані проценти;

ПБ - проценти, нараховані банком за відповідний місяць;

ТБ - тіло кредиту, зазначене банком перед відповідним нарахуванням;

ЗП - загальна сума процентів, нарахованих банком у попередніх місяцях та включених до тіла кредиту;

0,5 - співвідношення погодженої сторонами та застосованої банком процентних ставок.

За перше нарахування, проведене 31 березня 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 49 214 гривень 60 копійок. Оскільки раніше нарахованих процентів не було, розрахункова база дорівнює зазначеному банком тілу кредиту. Перераховані проценти становлять 970 гривень 52 копійки: 1 941,04 х 0,5 = 970,52.

За друге нарахування, проведене 30 квітня 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 66 153 гривні 95 копійок, а загальна сума раніше нарахованих процентів - 1 941 гривню 04 копійки. Розрахункова база становить 64 212 гривень 91 копійку (66 153,95 – 1 941,04), або 97,0659% від зазначеного банком тіла кредиту. Перераховані проценти становлять 784 гривні 69 копійок: 1 616,81 х 97,0659% х 0,5 = 784,69.

За третє нарахування, проведене 31 травня 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 67 779 гривень 03 копійки, а загальна сума раніше нарахованих процентів - 3 557 гривень 85 копійок. Розрахункова база становить 64 221 гривню 18 копійок (67 779,03 – 3 557,85), або 94,7508% від зазначеного банком тіла кредиту. Перераховані проценти становлять 1 030 гривень 19 копійок: 2 174,53 х 94,7508% х 0,5 = 1 030,19.

За четверте нарахування, проведене 30 червня 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 69 057 гривень 76 копійок, а загальна сума раніше нарахованих процентів - 5 732 гривні 38 копійок. Розрахункова база становить 63 325 гривень 38 копійок (69 057,76 – 5 732,38), або 91,6992% від зазначеного банком тіла кредиту. Перераховані проценти становлять 985 гривень 47 копійок: 2 149,36 х 91,6992% х 0,5 = 985,47.

За п`яте нарахування, проведене 31 липня 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 70 028 гривень 64 копійки, а загальна сума раніше нарахованих процентів - 7 881 гривню 74 копійки. Розрахункова база становить 62 146 гривень 90 копійок (70 028,64 – 7 881,74), або 88,7450% від зазначеного банком тіла кредиту. Перераховані проценти становлять 1 011 гривень 33 копійки: 2 279,19 х 88,7450% х 0,5 = 1 011,33.

За шосте нарахування, проведене 31 серпня 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 72 306 гривень 33 копійки, а загальна сума раніше нарахованих процентів - 10 160 гривень 93 копійки. Розрахункова база становить 62 145 гривень 40 копійок (72 306,33 – 10 160,93), або 85,9474% від зазначеного банком тіла кредиту. Перераховані проценти становлять 1 752 гривні 71 копійку: 4 078,57 х 85,9474% х 0,5 = 1 752,71.

За сьоме нарахування, проведене 30 вересня 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 77 187 гривень 17 копійок, а загальна сума раніше нарахованих процентів - 14 239 гривень 50 копійок. Розрахункова база становить 62 947 гривень 67 копійок (77 187,17 – 14 239,50), або 81,5520% від зазначеного банком тіла кредиту. Перераховані проценти становлять 698 гривень 13 копійок: 1 712,10 х 81,5520% х 0,5 = 698,13.

За восьме нарахування, проведене 31 жовтня 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 82 740 гривень 98 копійок, а загальна сума раніше нарахованих процентів - 15 951 гривню 60 копійок. Розрахункова база становить 66 789 гривень 38 копійок (82 740,98 – 15 951,60), або 80,7210% від зазначеного банком тіла кредиту. Перераховані проценти становлять 714 гривень 05 копійок: 1 769,17 х 80,7210% х 0,5 = 714,05.

За дев`яте нарахування, проведене 30 листопада 2025 року, тіло кредиту, зазначене банком, становило 88 803 гривні 04 копійки, а загальна сума раніше нарахованих процентів - 17 720 гривень 77 копійок. Розрахункова база становить 71 082 гривні 27 копійок (88 803,04 – 17 720,77), або 80,0449% від зазначеного банком тіла кредиту. Перераховані проценти становлять 685 гривень 22 копійки: 1 712,10 х 80,0449% х 0,5 = 685,22.

Загальна сума процентів, включених банком до тіла кредиту, становить 19 432 гривні 87 копійок. Після їх виключення із зазначеного банком тіла кредиту в сумі 95 348 гривень 12 копійок заборгованість за тілом кредиту становить 75 915 гривень 25 копійок: 95 348,12 – 19 432,87 = 75 915,25.

Загальна сума перерахованих процентів за погодженою ставкою 3,1% на місяць без їх подальшого погашення за рахунок кредитного ліміту становить 8 632 гривні 31 копійку.

Отже, за результатами проведеного апеляційним судом розрахунку заборгованість за тілом кредиту та процентами становить 84 547 гривень 56 копійок: 75 915,25 + 8 632,31 = 84 547,56. Такий розрахунок не виходить за межі заявлених позовних вимог, оскільки визначає належний розмір процентів, які позивач уже включив до заявленого ним загального залишку заборгованості.

Щодо стягнення пені

Задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув з відповідача у складі загальної заборгованості пеню в сумі 12 494 гривні 53 копійки, однак не врахував спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника у період дії воєнного стану.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За змістом цього ж пункту неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введений з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та діє на час апеляційного перегляду справи.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд виснував, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на зобов`язання, які виникли з кредитного договору. У постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 Верховний Суд уточнив, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит, та звільняє від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, і від неустойки за прострочення таких зобов`язань у встановлений цим пунктом період.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за пенею станом на 06 лютого 2026 року становить 12 494 гривні 53 копійки. Оскільки ця пеня нарахована у період дії воєнного стану за прострочення виконання кредитного зобов`язання, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України вона не може бути стягнута з відповідача.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 жовтня 2022 року, яка підлягає стягненню, становить 84 547 гривень 56 копійок, з яких 75 915 гривень 25 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 8 632 гривні 31 копійка - заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання в електронній формі позовної заяви у цій справі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у встановленому законом порядку та розмірі сплачено судовий збір у сумі 2 662 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № CF_140369 від 24 березня 2026 року.

За подання в електронній формі апеляційної скарги ОСОБА_1 у встановленому законом порядку та розмірі сплачено судовий збір у сумі 3 993 гривні 60 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № VX4D-ICJJ-U90F-ULVF від 08 липня 2026 року.

Як вбачається з мотивувальної частини цієї постанови, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на 78,40% (84 547,56 / 107 842,65 х 100).

З урахуванням викладеного з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2 087 гривень 32 копійки (78,40% х 2 662,40).

В свою чергу, з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на користь ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, у розмірі 862 гривні 62 копійки (3 993,60 х 21,60%).

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За правилами частини десятої статті 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 1 224 гривні 70 копійок (2 087,32 - 862,62) в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом пункту 2 частини першої статті 374, пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення, зокрема, у разі неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Враховуючи наведене вище, рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому його мотивувальну частину слід змінити відповідно до змісту цієї постанови.

Також підлягає зміні резолютивна частина рішення суду шляхом викладення її в наступній редакції:

«Позов Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 жовтня 2022 року у розмірі 84 547 гривень 56 копійок, з яких 75 915 гривень 25 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 8 632 гривні 31 копійка - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року відповідно до змісту цієї постанови.

Змінити резолютивну частину рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2026 року, виклавши її в наступній редакції:

«Позов Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 жовтня 2022 року у розмірі 84 547 гривень 56 копійок, з яких 75 915 гривень 25 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 8 632 гривні 31 копійка - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Змінити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 224 гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повна постанова складена 01 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач Олександр ОДИНАК

Судді: Наталія ВИСОЧАНСЬКА

Мирослава КУЛЯНДА