Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №404/10040/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/10040/24

провадження № 22-ц/4809/535/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Єгорової С.М., Мурашка С.І.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради, інтереси якого представляє Соломенко О.Т.

відповідач – ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Яшан Ю.Б., ОСОБА_2 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 17 листопада 2025 року, у складі головуючого судді Кулінки Л.Д. у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В

У листопаді 2024 року Комунальне підприємство «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги із централізованого теплопостачання.

Зазначило, що за відповідачами рахується заборгованість в загальній сумі 104795,21 грн, яка складається із: основного боргу за послуги з централізованого теплопостачання в сумі 66127,70 грн за період з 15 жовтня 2012 року по 30 квітня 2020 року; 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 9763,54 грн за період з 01.12.2012 по 31.08.2024; інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 28903,97 грн за період з жовтня 2012 року по червень 2024 року.

В обгрунтування позову позивач вказував, що Комунальне підприємство «Теплоенергетик Кропивницької міської ради», відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2005 № 630, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надає споживачам послугу з централізованого теплопостачання.

Зазначав, що відповідачі є споживачами теплопостачання, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом подачі теплової енергії, та фактично вступили в договірні відносини із позивачем.

Проте відповідачі протягом тривалого часу за надану послугу не розраховувалися, у зв`язку із чим виникла заборгованість за послуги централізованого теплопостачання, в сумі 66127,70 грн за період з 15 жовтня 2012 року по 30 квітня 2020 року, яку просить стягнути.

Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 17 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» заборгованість за послуги теплопостачання в загальній сумі 15151,25 грн, з яких: основний борг в сумі 13752,17 грн за період з березня 2017 року по жовтень 2018 року; 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 363,09 грн за період з 13.03.2017 по 31.10.2018; інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 1035,99 грн за період з березня 2017 року по жовтень 2018 року.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» 218,90 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу.

Просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову, та задовольнити позов у повному обсязі.

Вважає висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а заборгованість за надані послуги підлягає стягненню з відповідачів за весь заявлений позивачем період.

Вказує на те, що відповідачами порушено процедуру відключення квартири від централізованого теплопостачання.

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Яшан Ю.Б. подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Зазначає, що відповідачами було надано докази про те, що позивач не надає послуги із централізованого теплопостачання у зв?язку із відключенням квартири відповідачів від ЦО і ГВП.

Крім того вказує, що відповідачами на користь позивача сплачено заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 15151,25 грн, з яких: основний борг в сумі 13752,17 грн за період з березня 2017 року по жовтень 2018 року; 3% річних в сумі 363,09 грн за період з 13.03.2017 по 31.10.2018; інфляційні втрати в сумі 1035,99 грн за період з березня 2017 року по жовтень 2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Захарченка Р.К., та обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Судове рішення, в оскаржуваній його частині відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 17).

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Комунальне підприємство «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» - надає споживачам послугу із централізованого теплопостачання.

Згідно ст. 162 ЖК України, чинної на час розгляду справи в суді першої інстанції визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові встановлюється угодою сторін та за затвердженими в установленому порядку тарифами, строки внесення квартирної плати і комунальних послуг визначається угодою сторін.

Звернувшись із цим позовом до суду позивач надав розрахунки заборгованості споживачів послуг (відповідачів) станом на 01 липня 2024 року, за період з 15 жовтня 2012 року по 30 квітня 2020 року, де сума заборгованості за особовим рахунком відповідачів складає 66127,70 грн (а.с. 4-5).

Відповідно до акту про відключення квартири (секції, під`їзду) від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 02 жовтня 2018 року, який складено представником власника будинку або обслуговуючий житловий будинок організації, представником монтажної організації ТОВ «Тепло-Плюс» та власником (наймачем, орендарем) квартири або уповноваженою особою (при відключенні секції, під`їзду) ОСОБА_1 , які підтверджують відключення квартири (секції, під`їзду) від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відключення виконано шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів) 5 шт., заварюванням стояків 5 шт., заварюванням вводів ГВП в квартиру діаметром 15 мм, 1 шт. Виробник послуг припиняє свої відносини із споживачем повністю (або частково, згідно з % сплати) від дати затвердження цього акта Комісією. Споживач сповіщається про те, що в разі самовільного підключення до системи теплопостачання плата за послуги буде нараховуватись за повний період від дня попереднього контролю за станом відключення вводів. Акт складено в чотирьох примірниках для кожної із сторін (а.с.77).

Відповідно до довідки голови Житлово-будівельного кооперативу «Медик» від 06.08.2025, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , відключена від мережі централізованого опалення внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП 02.10.2018 представником монтажної організації ТОВ «Тепло-Плюс» (а.с. 78).

Згідно витягу з протоколу (дозвіл) засідання міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання від 18 вересня 2018 року, Протокол № 3 п. 156, ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 дозволено влаштувати індивідуальне електроопалення у квартирі. Термін дії дозволу 1 рік (а.с.80, 93-95).

З матеріалів справи вбачається, що відбулося відключення квартири відповідачів від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП, що підтверджується актом від 02 жовтня 2018 року (а.с.77).

Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що нарахування відповідачам заборгованості за послуги постачання теплової енергії за період з 02 жовтня 2018 року по 30 квітня 2020 року є безпідставним, оскільки квартира відповідачів була від?єднана від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що відповідачами було порушено процедуру відокремлення (відключення) квартири від мережі централізованого опалення у порядку, встановленому законодавством.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що відповідачі отримали офіційний дозвіл міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Докази про відключення квартири від мереж ЦО і ГВП містяться в матеріалах справи (а.с. 77), а самовільного відключення квартири від мережі централізованого опалення не встановлено.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідно до принципу «належного врядування ризик будь-якої помилки державного органу треба покладати на державу та не виправляти ці помилки за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 січня 2012 року, заява № 29979/04).

Як вбачається із матеріалів справи споживачами (відповідачами) були виконані усі залежні від них дії та умови, для відключення належної їм квартири від централізованого теплопостачання,

Тому, є правильним висновок суду про безпідставність нарахування заборгованості за послуги, оскільки відповідачі не отримували послуг з теплопостачання у період з якого відключено квартиру від мереж.

Також суд першої інстанції здійснив правильний розрахунок заборгованості та правильно застосував строк позовної давності та визначив період за який необхідно стягнути заборгованість за надані та отримані відповідачами послуги.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» - залишити без задоволення.

Рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 17 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Л.Дуковський

Судді: С.М. Єгорова

С.І. Мурашко