Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №344/8610/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/8610/26

Провадження № 33/4808/485/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Брошка І.В.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ :

Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наступних обставин.

Так, 29 квітня 2026 року о 03 год. 03 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. С. Бандери, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. У встановленому законом порядку, зі згоди водія, на місці зупинки транспортного засобу проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest». Результат огляду – 0,55 проміле. Однак, водій з результатом огляду не погодився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі в лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважає постанову судді необґрунтованою, оскільки така винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і не відповідає обставинам справи.

Зазначає, що судом не було допитано лікаря КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров?я Івано-Франківської обласної ради», який надавав довідку № 89 та довідку №12. Зауважує, що згідно довідки №12 та результату токсикологічного дослідження №637, які видані КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров?я Івано-Франківської обласної ради», ОСОБА_1 не був в стані сп?яніння та етанолу сечі не виявлено.

Пояснює, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, та вживав заходів для здачі біологічного матеріалу. Також вказує, що відеозаписам наявним в матеріалах справи підтверджується, що він не відмовлявся від запропонованої процедури для проведення аналізу, однак не зміг цього зробити фізіологічно, а також пропонував здати будь-який інший біологічний матеріал.

Стверджує про порушення порядку передбаченому Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного. наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров?я України від 09.11.2015р №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), а саме лікар-нарколог на виконання п.п. 12, 13 вищезазначеної інструкції був зобов?язаний взяти у ОСОБА_1 для дослідження інші зразки біологічного середовища, однак альтернативного способу відібрання аналізів запропоновано не було.

Вказує, що працівниками поліції його транспортний засіб було зупинено без законних.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Брошко І.В. з`явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Заслухавши доводи сторони захисту, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №652610 від 29 квітня 2026 року (а.с. 1) 29 квітня 2026 року о 03 год. 03 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. С. Бандери, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія, проводився по місцю зупинки з допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», проба позитивна 0,55 проміле, з результатом не згоден. Від проходження повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку в лікаря нарколога, водій відмовився, що підтверджується довідкою №89, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – поліцейським 2 взводу 2 рота УПП в Івано-франківській області сержантом поліції Гавриляк Х.В. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний нею, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .

Під час апеляційного розгляду не встановлено обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Крім того, дані про те, що ОСОБА_1 подавав пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні.

Згідно з результатом алкотестера «Drager Аlkotest 6820» прилад № ARHJ-0303, тест № 2302 (а.с. 2), ОСОБА_1 29 квітня 2026 року станом на 03 год. 18 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння, а саме – 0,55 проміле.

Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме прилад № ARHJ-0303 - чинне до 29 жовтня 2026 року (а.с. 10).

Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) огляд водія ОСОБА_1 проведений на місці зупинки транспортного засобу огляд з використанням спеціального технічного засобу водія, у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Результат якого 0,55 % проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 не згоден.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» (а.с. 4) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.

Згідно з довідкою виданою заступником медичного директора КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» № 89 від 29 квітня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 під час медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» 29.04.2026 року від огляду відмовився.

На відеозаписах, що на компакт-дисках «DVD-R» (а.с. 11, 3 диска, 7 відеозаписів), безсторонньо зафіксовані деякі обставини події, зокрема: як працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що останній здійснював рух у комендантську годину. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, у зв`язку з чим запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest». ОСОБА_1 погодився на проходження огляду, однак з його результатами не погодився, у зв`язку з чим вони проїхали до медичного закладу для проведення огляду в лікаря-нарколога. У медичному закладі ОСОБА_1 неодноразово намагався здати біоматеріал для проведення дослідження, однак зробити цього не зміг. Працівники поліції разом з ним перебували в закладі протягом приблизно двох годин, очікуючи можливості проходження огляду, проте необхідні аналізи так і не були здані. При цьому працівники поліції та лікар попередили ОСОБА_1 , що такі дії розцінюватимуться як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після повернення з медичного закладу працівниками поліції складено відповідні процесуальні документи щодо ОСОБА_1 , останнього ознайомлено з його правами та зі змістом складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Сторона захисту не заперечувала, що на відео відображений саме ОСОБА_1 , і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Доходжу висновку, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку.

ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Звертаю увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Вважаю, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зауважую, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З огляду на виявлення передбачених п. 3 Розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджується доказами в матеріалах справи, поліцейські мали підстави пропонувати йому пройти огляд.

Звертаю увагу, що поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція та Порядок.

За змістом письмових матеріалів справи та відеозаписів ОСОБА_1 погодився на пропозицію поліцейського пройти огляд у встановленому законом порядку - з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції, з результатом – 0,55 % проміле, останній був не згідний, та будучи доставленим в заклад охорони здоров`я відмовився з проходити огляд на стан сп`яніння.

Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для складення протоколу.

Підстав вважати, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням ст. 256 КУпАП, відповідних Інструкцій, не здобуто.

У протоколі щодо ОСОБА_1 чітко сформульовано суть порушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що для повного та всебічного з`ясування обставин даної справи необхідно допитати свідка лікаря КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров?я Івано-Франківської обласної ради», який надавав довідку № 89 та довідку №12, безпосередньо в судовому засіданні, однак цього зроблено не було, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки письмові докази в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи, а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.

Твердження апелянта про те, що він самостійно пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння про що в матеріалах справи є Довідка № 12 про проходження огляду на стан сп`яніння у КНП «ПНЦ ІФ ОР» від 29 квітня 2026 року, за змістом якої у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння не виявлено (а.с. 27), не спростовують факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського, тобто порушено п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки ч. 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Оскільки ОСОБА_1 відповідний огляд пройшов поза межами двох годин за відсутності поліцейського, вказаний огляд неможливо розцінити як такий, що проведено в межах огляду, що ініційовано поліцейським.

Твердження апелянта про те, що лікарем не було здійснено забір біологічного середовища у ОСОБА_1 для лабораторного дослідження, вважаю таким,що не є підставою для визнання процедури огляду недійсним, оскільки лікар медичного закладу самостійно, відповідно до вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, проводить медичний огляд, самостійно вирішує, які саме засоби та методи ним будуть використані, а також вирішує питання щодо достатності отриманих даних для висновку про перебування водія у стані сп`яніння, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням як особа, яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

При цьому, зі змісту пунктів 12,13 Інструкції вбачається, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а дослідження біологічного середовища з використанням крові проводиться у тому випадку, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші зразки біологічних середовищ, вказаних вище.

Таким чином, відібрання крові для дослідження біологічного середовища не є обов`язковим під час проведення медичного огляду і проводиться за рішенням лікаря, який здійснює такий медичний огляд в межах повноважень, встановлених вищевказаною інструкцією.

Питання відносно того, який саме необхідно відібрати вид біологічного середовища (слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров), відноситься до дискреційних повноваження лікаря, тобто вирішується лікарем на власний розсуд, безпосередньо після огляду особи, проте з обов`язковим дотриманням основоположних прав особи, додержанням конституційних принципів, зокрема ст. 28 Конституції України згідно якої, кожен має право на повагу його гідності; жодна людина без її згоди не може підлягати медичним, науковим чи іншим дослідам тощо.

Відмова він проходження огляду на стан сп`яніння обґрунтована неможливістю з фізіологічних причин здати біологічні зразки (сечу) або пройти огляд за допомогою спеціального технічного приладу носить надуманий та безпідставний характер. Так, відбір сечі на аналіз не складає особливих труднощів, оскільки стосується звичайних природних потреб будь-якої людини та визнається найбільш доступним та ефективним методом для подальшого проведення лабораторних досліджень щодо виявлення стану наркотичного сп`яніння, а проходження огляду за допомогою спеціального технічного приладу « Драгер» взагалі є загальнодоступним тестом, який може бути проведений особою, яка не має відповідної медичної освіти.

Таким чином, зміст відеозаписів, на яких безсторонньо зафіксовано подію, що відбулась за участі ОСОБА_1 , поведінка водія на місці зупинки транспортного засобу, його відповіді на запитання працівників поліції та його активні дії, що були спрямовані на невиконання вимог поліцейських у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять той факт, що він відмовився від огляду на стан сп`яніння.

Сторона захисту не надала медичних документів, які б підтверджували стан здоров`я ОСОБА_1 , за яких він не міг здати відповідне біологічне середовище для проведення огляду.

Підстави для визнання Довідки №89 від 29 квітня 2026 року (а.с. 5) недопустимим доказом, оскільки така підписана заступником медичного директора Ж.Удовик, а не лікарем ОСОБА_2 , який проводив огляд, вважаю відсутні.

Результат токсикологічного дослідження №637 КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» відповідно до якого в біоматеріалі ОСОБА_1 не виявлено етанол (а.с. 35) та Довідка №12 (а.с. 36) згідно якої ОСОБА_1 самостійно звернувся до КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» для огляду, та за змістом якої у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння не виявлено, не спростовують факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського, тобто порушено п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Вважаю безпідставними доводи про те, що різниця між показниками результатів огляду на стан сп`яніння свідчить про невідповідність таких результатів фактичному стану водія транспортного засобу.

Так, зі змісту матеріалів справи вбачається, що огляд на стан сп`яніння був проведений працівником поліції та лікарем медичного закладу за самостійним зверненням особи.

Вважаю, що різниця між результатами таких оглядів обумовлена елімінацією алкоголю (процес виведення етанолу та продуктів його розпаду з організму), що безумовно впливає на результат огляду на стан сп`яніння в залежності від часу його проведення після вживання алкогольних напоїв.

Сторона захисту не наводить переконливих доводів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не було допущено порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху - він погодився на вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, звертаю увагу на те, що огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу ОСОБА_1 в медичному закладі не відповідав вимогам ст. 266 КУпАП, якою передбачена обов`язкова присутність поліцейського під час проведення такого огляду.

Присутність працівника поліції під час проведення огляду визначена законодавцем як додаткова гарантія об`єктивності проведення такого огляду, оскільки забезпечує відсутність можливого впливу на лікаря медичного закладу, який проводить такий огляд.

Таким чином доходжу висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки поза розумним сумнівом доведено факт його як особи, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що є порушенням п. 2.5.Правил дорожнього руху.

Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться фактично до повторного перегляду встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на наведене, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло