Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №636/10733/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10733/24 Провадження 2/636/1497/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнання права власності в порядку набувальної давності,

встановив:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до договору довічного утримання від 16 листопада 1994 року ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1 .

З 2004 року ОСОБА_1 фактично мешкає та користується всією квартирою, утримує її, сплачує комунальні послуги, здійснює поточний ремонт. З моменту її вселення ОСОБА_2 , за твердженням позивача, майном не цікавиться та участі у витратах на його утримання не бере.

Позивач вважає, що добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірним нерухомим майном понад десять років, у зв`язку з чим набула право власності на нього за набувальною давністю.

Також позивач зазначає, що зверталася до міської ради з питання визнання за нею права власності на спірне майно, однак їй було рекомендовано звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи згідно вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, відзив на позов не надавала.

У зв`язку із зазначеним та на підставі вимог ст.ст. 223, 274-279, 280-289 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно за набувальною давністю, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Отже, для набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю необхідна наявність у сукупності таких умов, як добросовісність заволодіння майном, відкритість, безперервність та володіння ним протягом десяти років.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як убачається з листа КП «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 27 червня 2024 року, встановлено, що згідно з реєстраційними матеріалами станом на 31 грудня 2012 року право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за декількома особами.

Зокрема, ОСОБА_2 належить 1/2 частина житлового будинку на підставі договору довічного утримання, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою 16 листопада 1994 року за реєстровим № 2-3526. Інша 1/2 частина житлового будинку зареєстрована за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Чугуївської райдержадміністрації 18 жовтня 1994 року.

Таким чином, надані суду відомості спростовують твердження позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 є власником всієї квартири АДРЕСА_1 . Матеріалами справи підтверджується належність ОСОБА_2 лише 1/2 частини житлового будинку, тоді як інша його частина належить іншим особам.

Водночас позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені щодо всієї квартири, а відповідачем визначено лише ОСОБА_2 .

При цьому власники іншої 1/2 частини житлового будинку до участі у справі не залучені, хоча рішення у справі щодо права власності на нерухоме майно може безпосередньо вплинути на їхні права та законні інтереси.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона саме добросовісно заволоділа чужим майном, а її володіння відповідало всім умовам, передбаченим статтею 344 ЦК України.

Сам по собі факт тривалого проживання та користування нерухомим майном, сплати комунальних послуг, здійснення ремонту та утримання майна не є безумовною підставою для набуття права власності за набувальною давністю.

При вирішенні питання про набувальну давність суд повинен встановити не лише тривалість володіння майном, а й характер такого володіння та наявність усіх передбачених законом умов у їх сукупності.

Позивачем не доведено належними доказами обставин, які б свідчили про виникнення у неї права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю.

Також суд бере до уваги, що відповідно до наданої БТІ інформації спірне нерухоме майно має зареєстрованих власників, а тому питання про припинення їхнього права власності та виникнення права власності за іншою особою не може вирішуватися без участі всіх осіб, права яких можуть бути порушені таким рішенням.

Також суд враховує інформацію від ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 з жовтня 2005 року та до смерті ОСОБА_9 – 07.06.20212 фактично з нею проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Надані докази суд оцінює критично, оскільки вищевказана інформація не стосується предмету спору.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених ст. 344 ЦК України підстав для набуття права власності за набувальною давністю, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.О. Бунін