Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №213/3585/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №213/3585/26

Суддя: Хмельова С. М.

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3585/26

Номер провадження 1-кп/213/295/26

В И Р О К

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження за № 12026046610000093 від 07.08.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дем`янівка, Широківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 22.11.2024 року Криворізьким районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до двох років пробаційного нагляду,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 засуджений Криворізьким районним судом м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області за ст. 358 ч. 1, 358 ч. 4, 357 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 2 років пробаційного нагляду. ОСОБА_3 встановлено обов`язки, передбачені п. 1.2.3 ст.59-1 ст. 59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Даний вирок набрав законної сили 22.11.2024 року та був направлений для виконання до Інгулецького районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.

ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні Інгулецького районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, був належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Останньому роз`яснено, що ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених ст. 49-1, 49-3 КВК України, а також попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 389 КК України у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Представником пробації винесено постанову 07.08.2025 про встановлення днів явки на реєстрацію, а саме 1 вівторок кожного місяця, з якою ОСОБА_4 ознайомлений під підпис.

Незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність, винесену постанову про встановлення днів явки, проведену профілактичну бесіду, ОСОБА_3 02.12.2025, 06.01.2026, 03.02.2026, 03.03.2026, 07.04.2026, 05.05.2026, 02.06.2026, 07.07.2026 без поважних причин не з`явився на реєстрацію до органу пробації.

30.07.2026 представником пробації повторно повідомлено ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, яка передбачена ст. 389 КК України, а також винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Однак, ОСОБА_3 04.08.2026 дев`ятий раз без поважних причин не з`явився на реєстрацію до органу пробації.

ОСОБА_3 три і більше разів без поважних причин не виконав обов`язок, покладений на нього вироком суду та який визначено ст. 49-1 КВК України, ст. 59-1 КК України, що відповідно до ч. 33 ст. 49-3 КВК України є систематичним невиконанням засудженим обов`язків та вважається ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, тобто в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 відповідно до ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Статтею 381 КПК України встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень ст.ст.381-382 КПК України.

Ухвалою судді від 24 серпня 2026 року клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури про розгляд обвинувального акта в порядку спрощеного провадження - задоволено. Призначено судовий розгляд без проведення судового засідання, за відсутністю інших учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Прокурором в обвинувальному акті зазначено, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_5 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, крім того йому зрозуміло, що за вчинений проступок може бути застосовано покарання у вигляді обмеження волі.

Обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які не заперечуються сторонами та учасниками кримінального провадження, та які перевірені судом шляхом дослідження письмових доказів, що у своїй сукупності підтверджують обставини, що в силу статті 91 КПК України підлягають доказуванню.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 389 КК України, його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, тому його слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за частиною 3 статті 389 КК України, а саме - ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, до лікаря-нарколога звертається з 2007 року по 2020 року з приводу: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Звертається з 2024 року з приводу: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Позитивно характеризується за місцем проживання.

Згідно з ст. 66 КК України, пом`якшуючою відповідальність обставиною, згідно з обвинувальним актом є щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України - в обвинувальному акті не зазначені.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з вказаної мети, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до статей 50, 65 КК України з метою виправлення ОСОБА_3 , а також запобігання скоєння нових злочинів, суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, вважає необхідним призначити покарання в межах санкцій частини 3 ст. 389 КК України у вигляді обмеження волі, із застосуванням до ст. 71, 72 КК України.

Процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід не застосовувався, речові доказі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 3 статті 389 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Криворізького районного суду м. Кривого Рогу від 22.11.2024 року та остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням в справі.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua