Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №461/5694/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5694/26

Провадження №3/461/2182/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Чубей К.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , представника Львівської митниці Сліпенка С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 13.05.2025, орган видачі 4634

за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України -

в с т а н о в и в:

24 червня 2026 року, близько 21:03 год., в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, в напрямку в?їзд в Україну, смугою руху «зелений коридор», заїхав транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у якому в якості пасажира слідувала громадянка України ОСОБА_1 , чим своїми діями заявила про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов?язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

В ході проведення митних формальностей відносно вказаного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності у ньому товарів, які підлягають обов?язковому декларуванню та оподаткуванню.

Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля із застосуванням технічних засобів митного контролю (фотокамера, ліхтарик) в багажному відділені транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: Труба bluePERT тм «KAN-term», з покриттям EVOH, 5-шарова, код виробника:1829198223, в упакуванні виробника, діаметром 16х2.0 мм., довжиною 600 м, в бухті, вагою 58 кг - 1 шт.

Під час усного опитування ОСОБА_1 визнала себе власником даного товару. Вартість виявленого товару згідно документу TAX FREE FOR TOURISTS №TF-1622/26/DETX від 24.06.2026, наданого ОСОБА_1 , становить 1230,00 PLN польських злотих, що відповідно до курсу валют НБУ, станом на 24.06.2026 (1 PLN= 11,9294 грн.), становить 14 673,16 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила встановлений порядок проходження митного контролю в зоні (коридорі) спрощеного митного контролю, тобто не задекларувала товар, що переміщується через митний кордон України.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, визнала повністю.

Представник Львівської митниці в судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив визнати її винною та визначити міру покарання.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 471 МК України, відповідальність настає за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Згідно ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Згідно ч. 4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим кодексом та податковим кодексом, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу; 5) у випадках визначених цим кодексом та іншими законами України, платити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Положення ст. 374 Митного кодексу України визначають, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, оскільки вона порушила встановлений порядок проходження митного контролю в зоні (коридорі) спрощеного митного контролю, тобто не задекларувала товар, що переміщується через митний кордон України, що підтверджується: протоколом про порушення митних правил №1041/UA209000/2026 від 24.06.2026; копією контрольного талону; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.06.2026; копією TAX FREE FOR TOURISTS №TF-1622/26/DETX від 24.06.2026; витягом з АСМО «Центр»; описом предметів у справі про ПМП №1041/UA209000/2026; висновком СЛЕД Держмитслужби №1420003600-0172 від 14.07.2026; доповідною та службовою записками.

З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт та порядок перетину митного кордону даною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його перелік, найменування, вартість та кількість.

Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, доведена повністю.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, обставин справи, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що були безпосередніми предметами порушення митних правил.

Згідно висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003600-0172 від 14.07.2026, загальна ринкова вартість товару, зазначеного у постанові про призначення товарознавчої експертизи від 29.06.2026 у справі про порушення митних правил №1041/UA209000/2026, станом на 24.06.2026, становить 19482 грн.

Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, ст. 283 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 5844 (п`ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Зубачик Н.Б.